Ухвала

від 22.10.2024 по справі 917/2202/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

22 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 917/2202/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Медуниця О.Є.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.2306П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 (суддя Ореховська О.О., повний текст складено 20.09.2024) про закриття провадження у справі №917/2202/23, яка відкрита

за заявою ОСОБА_1 , с.Покровська Багачка Полтавської області,

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 провадження у справі №917/2202/23 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 закрито. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни. Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024. Скасовано заборону фізичній особі - ОСОБА_1 укладати правочини (договори) та розпоряджатися майном, накладену ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024.

Не погодившись із означеною ухвалою, ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 у справі №917/2202/23 скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2202/23 та відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 у справі №917/2202/23 до надходження матеріалів справи.

Матеріали справи 17.10.2024 надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

Перевіривши апеляційну скаргу на предмет відповідності її форми та змісту вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд зазначає наступне.

Згідно з п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 означеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, частиною 3 ст.4 означеного Закону встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки ОСОБА_1 апеляційну скаргу подав у електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 2 422,40 грн. (3 028,00 грн. х 0,8).

Апелянтом не надано суду доказів сплати судового збору. Разом з тим, апеляційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги враховуючи надскрутне матеріальне становище скаржника. В обґрунтування означеного клопотання апелянт звертає увагу, що заявник звернувся до суду із заявою про його неплатоспроможність, що завідомо свідчить про відсутність достатніх грошових коштів у останнього. Зазначає, що відповідні документи, у тому числі щодо доходів заявника, додавалися разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та безпосередньо підтверджують вищевикладені обставини. Введений в Україні воєнний стан створює обмеженість у сплаті судового збору.

Суд, розглянувши вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору, зазначає наступне.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу ст.8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст.8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Умови, визначені у пунктах 1 та 2 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями; батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; членами малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п.3 ч.1 ст.8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, у той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у ст.8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Апелянт не зазначає, що він має певний соціальний статус, який відповідно до положень п.2 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" може бути умовою для звільнення від сплати судового збору.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (як визначена п.3 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" умова для звільнення від сплати судового збору).

Скаржник в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначає про відсутність достатніх грошових коштів.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Разом з тим, матеріали справи містять Декларацію про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2023 періодом до 01.11 (т.2 а.с.96 зворот), у розділі ІІ якої «Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України» у графі «Сума одержаного (нарахованого) доходу за рік» у боржника обліковується заробітна плата в розмірі 275 381,71 грн. Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 422,40 грн. не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на те, що звернення до суду із заявою про неплатоспроможність завідомо свідчить про відсутність достатніх грошових коштів для сплати судового збору. Так, сам лише факт звернення із відповідною заявою до суду достовірно не підтверджує скрутне фінансове становище особи, обставини щодо наявності/відсутності неплатоспроможності підлягають встановленню та оцінці судом на підставі відповідних доказів.

Крім того Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) містить застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме: звертаючись до господарського суду із заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов`язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі (ч.5 ст.34, ч.1 ст.113 КУзПБ). Отже, нормами КУзПБ передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) - обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Суд апеляційної інстанції зауважує, що законодавець звільнив фізичну особу лише від обов`язку сплати судового збору за подання заяви про неплатоспроможність, проте інших пільг щодо оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, КУзПБ не містить.

Посилання апелянта на те, що введення в Україні воєнного стану створює обмеженість у сплаті судового збору, жодним чином не обґрунтоване та не доведене.

Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на вищевикладене, клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху в порядку ст.174 та відповідно до приписів ч.2 ст.260 ГПК України.

Згідно з приписами ч.6 ст.260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішує суддя-доповідач.

Керуючись ст.ст.174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

3. Апелянту усунути допущені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 422,40 грн.

4. Роз`яснити, що при невиконанні вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Медуниця