Постанова

від 10.12.2024 по справі 917/2202/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Харків Справа № 917/2202/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

арбітражний керуючий Белінська Н.О. (у режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.2306П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 (суддя Ореховська О.О., повний текст складено 20.09.2024) про закриття провадження у справі №917/2202/23, яка відкрита

за заявою ОСОБА_1 , с.Покровська Багачка Полтавської області,

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою (вх.№2374/23 від 13.12.2023) про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024, зокрема:

відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

введено процедуру реструктуризації боргів боржника;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну з наданням їй повноважень відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства;

заборонено боржнику укладати правочини (договори) та розпоряджатися майном;

встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду, для підготовки та подання до Господарського суду Полтавської області плану реструктуризації боргів боржника;

зобов`язано керуючого реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.

29.02.2024 суддею Ореховською О.О. з метою виявлення всіх кредиторів боржника на офіційному вебпорталі судової влади України здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

01.04.2024 від керуючої реструктуризацією Белінської Н.О. надійшов Звіт про результати перевірки декларації боржника ОСОБА_1 (вх.№4399).

09.04.2024 від боржника надійшли разом із клопотанням (вх.№4814) виправлені декларації про майновий стан за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.04.2024, зокрема:

визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (код ЄДРПОУ 14282829; далі АТ «ПУМБ») у справі №917/2202/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 46 277,95 грн. кредитної заборгованості (заявлені вимоги) та 4 844,80 грн. судових витрат;

призначено засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 02.07.2024.

28.05.2024 від керуючої реструктуризацією Белінської Н.О. з супровідним листом (вх.№7519) надійшов Проект плану реструктуризації боргів у справі №917/2202/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 станом на 28.05.2024.

01.07.2024 від керуючої реструктуризацією Белінської Н.О. надійшла заява (вх.№9096) про затвердження Плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 станом на 19.06.2024.

З наданих керуючою реструктуризацією Белінською Н.О. документів убачається, що 26.06.2024 проведено збори кредиторів шляхом опитування, результати яких відображені у Протоколі №1 зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 від 26.06.2024. Як убачається з означеного протоколу, за результатами розгляду наданого керуючою реструктуризацією арбітражною керуючою Белінською Н.О. звіту про результати перевірки декларацій боржника ОСОБА_1 №02-317/1385 від 01.04.2024, єдиним кредитором у справі - АТ «ПУМБ» схвалено означений звіт про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника.

Разом з іншим, схвалено план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 станом на 19.06.2024.

З Протоколу №1 від 26.06.2024 також убачається, що АТ «ПУМБ» прийнято рішення про уповноваження керуючої реструктуризацією ОСОБА_2 на звернення до Господарського суду Полтавської області з клопотанням про затвердження плану реструктуризації боргів боржника.

У судовому засіданні 02.07.2024 Господарським судом Полтавської області постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 10.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 провадження у справі №917/2202/23 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 закрито. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни. Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024. Скасовано заборону фізичній особі ОСОБА_1 укладати правочини (договори) та розпоряджатися майном, накладену ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відповідно до п.1 ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) зважаючи на надання боржником недостовірної інформації у деклараціях про майновий стан боржника за 2020-2023 роки, які були подані ним разом із заявою про відкриття провадження у справі, а також наявність неточностей в уже виправлених боржником деклараціях, відсутність у них повної та достовірної інформації щодо майна, доходів та витрат членів сім`ї боржника.

Не погодившись із означеною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 у справі №917/2202/23 скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На переконання апелянта, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на наступне:

- Господарський суд Полтавської області зазначив, що у розділі декларацій щодо майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника не зазначено будь-яких відомостей стосовно нерухомого майна, яке боржником вказано в якості свого фактичного місця проживання. Однак, звіт арбітражного керуючого не містив таких зауважень, не ставилось це питання кредиторами та судом під час розгляду справи;

- суд зауважив, що боржником у декларації за 2020 рік зазначено автомобіль легковий "Тойота камри 2006 ві 0830ст", проте не зазначено, на якому праві йому належить вказаний транспортний засіб. Однак така інформація не передбачена у затвердженій формі декларації (наказ Міністерства юстиції України №22627/5 від 21.08.2019);

- місцевий господарський суд послався на те, що у деклараціях боржник зазначив відомості про доходи та майновий стан не по всіх членах сім`ї, вказавши «члени сім`ї інформації не надали». Однак, щодо цього питання боржником разом із уточненими деклараціями було подано відповідні пояснення, а також вказана інформація не містилась у звіті арбітражного керуючого. Боржником було надано всю інформацію, яку він зміг отримати щодо доходів членів сім`ї та ту, що була зазначена у звіті про результати перевірки декларації боржника, складеному керуючою реструктуризацією Белінською Н.О.;

- суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що план реструктуризації боргів боржника був затверджений кредиторами та боржником, а також передбачав повне погашення всіє заборгованості перед кредиторами, грошові вимоги яких були визнані судом. Суд не застосував приписи ч.7 ст.126 КУзПБ, які передбачають обов`язок господарського суду затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. При цьому оскаржувана ухвала не містить вказівки на встановлення судом підстав для постановлення ухвали про відмову у затвердженні плану

реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, визначених приписами ч.8 ст.126 КУзПБ.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2202/23 та відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 у справі №917/2202/23 до надходження матеріалів справи.

Матеріали справи 17.10.2024 надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.

Після отримання через підсистему «Електронний суд» 31.10.2024 від ОСОБА_1 заяви про усунення недоліків (вх.13960), ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 у справі №917/2202/23. Встановлено строк по 26.11.2024 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги. Призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 10.12.2024 о 10:00год.

Через підсистему «Електронний суд» 27.11.2024 від арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.15138; сформовано у підсистемі «Електронний суд» 26.11.2024, тобто у межах встановленого судом строку), за змістом якого заявник просить задовольнити апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 , скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 у справі №917/2202/23 та передати справу до Господарського суду Полтавської області для продовження розгляду.

Арбітражний керуючий у відзиві зазначає наступне. Боржник проявив добросовісну поведінку, спрямовану на врегулювання наявної заборгованості шляхом застосування процедур банкрутства. План реструктуризації боргів боржника схвалено кредитором, відтак відповідно до ч.7 ст.126 КУзПБ Господарський суд Полтавської області повинен був затвердити план реструктуризації боргів боржника. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів жодних мотивів і доказів, які стали підставою для її постановлення.

У судовому засіданні 10.12.2024 арбітражний керуючий підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 у справі №917/2202/23 та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт, ОСОБА_1 та кредитор, АТ «ПУМБ» явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися шляхом направлення ухвали від 05.11.2024 в електронній формі до електронних кабінетів. Довідки про доставку електронних листів долучені до матеріалів справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності апелянта та кредитора.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду не встановила наявності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

За змістом ст.116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

При цьому нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Зокрема, пунктом 11 частини 3 ст.116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Відповідно до абз.1 ч.5 ст.116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абз.2 ч.5 ст.116 КУзПБ).

Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності. Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.05.2024 у справі №909/450/22.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 ст.13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п.3 ч.2 ст.116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 ч.3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч.4 ст.116, ч.7 ст.126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст.125 КУзПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч.1 ст.128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 ч.7 ст.123 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 ч.5 ст.119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

Судова колегія зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.

Згідно з ч.3 ст.122 КУзПБ керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.

Східний апеляційний господарський суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 щодо того, що нормами КУзПБ не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Пунктом 1 ч.7 ст.123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Отже, зі змісту п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ убачається, що, якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20.

Східний апеляційний господарський суд звертає увагу, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

До того ж, розширене коло ініціаторів застосування ч.7 ст.123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

Східний апеляційний господарський суд наголошує на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч.7 ст.123 КУзПБ, тому з власної ініціативи зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

Наведені висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20, від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 та є усталеною практикою при розгляді справ про неплатоспроможність фізичних осіб.

Як убачається з матеріалів справи, керуюча реструктуризацією Белінська Н.О. здійснила перевірку поданих боржником ОСОБА_1 декларацій про майновий стан боржника за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, за результатами якої виявила ряд неточностей, які пов`язані з повнотою та достовірністю інформації щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї. Результати перевірки відображені у Звіті про результати перевірки декларації боржника ОСОБА_1 .

Як убачається зі Звіту, керуючою реструктуризацією при перевірці декларацій про майновий стан боржника встановлено порушення:

- щодо відсутності відомостей про фінансові зобов`язання боржника за 2020-2022;

- щодо відсутності інформації про готівкові та електронні кошти;

- щодо зазначення відомостей про працевлаштування за 2020-2021 рік;

- щодо зазначення відомостей про доходи за 2023 рік;

- щодо зазначення права власності на майно членів родини;

- щодо відсутності відомостей про доходи членів родини;

- щодо заповнення пункту 62 Декларації про майновий стан;

- щодо заповнення розділів декларацій.

Боржник у межах строку, визначеного п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ, направив на адресу Господарського суду Полтавської області виправлені декларації про майновий стан за 2020-2023 роки. При цьому будь-яких письмових пояснень щодо виявлених керуючою реструктуризацією неточностей у первісно поданих деклараціях боржник суду не надав.

Господарський суд Полтавської області встановив, що надані боржником виправлені декларації також містять ряд неточностей/ недоліків/зауважень.

Так, у поданих деклараціях за 2020, 2021, 2022, 2023 роки боржник зазначив:

адресу реєстрації: АДРЕСА_1 ;

місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

При цьому у розділі ІІІ декларацій «Відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім`ї» у розділі А «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника» не зазначено жодної інформації щодо нерухомого майна, яке ОСОБА_1 зазначено в якості фактичного місця проживання.

Водночас, судова колегія звертає увагу, що за змістом апеляційної скарги ОСОБА_1 також не пояснює, на якому праві (власності, оренди тощо) у нього перебуває майно за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на те, що звіт арбітражного керуючого не містив таких зауважень, оскільки нормами КУзПБ саме на суд покладено обов`язок з оцінки зазначеної боржником у виправлених деклараціях інформації на предмет її повноти та достовірності і така перевірка не ставиться у залежність від виявлених керуючим реструктуризацією порушень у первісно поданих боржником деклараціях.

Суд першої інстанції також зазначив, що у виправленій декларації за 2020 рік у розділі V "Відомості про рухоме майно боржника та членів його сім`ї", зокрема, в розділі А «Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника» зазначено автомобіль легковий "Тойота камри 2006 ві 0830ст". При цьому, боржником не зазначено, на якому праві йому належить вказаний транспортний засіб.

Аналогічна ситуація з виправленою декларацією за 2021 рік.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що у виправленій декларації за 2022 рік у розділі V "Відомості про рухоме майно боржника та членів його сім`ї", зокрема, в розділі А «Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника» зазначено автомобіль легковий "Тойота авенсіс 2010". При цьому, боржником знову ж таки не зазначено, на якому праві йому належить вказаний транспортний засіб.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги зауваження апелянта про те, що інформація щодо права, на якому боржнику належить транспортний засіб, не передбачена у затвердженій формі декларації. Втім, судова колегія звертає увагу, що КУзПБ покладає на боржника обов`язок надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, а у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

У виправленій декларації за 2023 рік у розділі V "Відомості про рухоме майно боржника та членів його сім`ї", зокрема, в розділі Б «Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржника» зазначено автомобіль легковий "Тойота авенсіс 2010 року випуску", дата набуття права власності травень 2023 року. Водночас, з відомостей декларації не вбачається за можливе встановити, кому саме з членів сім`ї належить означений транспортний засіб.

Означене у сукупності викликає обгрунтовані сумніви у тому, що боржник не приховує обставин щодо свого дійсного майнового стану.

Господарський суд Полтавської області, разом з іншим, звернув увагу на те, що у виправлених деклараціях боржник зазначив відомості про доходи та майновий стан не по всіх членах його сім`ї, вказавши "члени сім`ї інформації не надали".

За змістом апеляційної скарги ОСОБА_1 наголошує на тому, що боржником було надано всю інформацію, яку він зміг отримати щодо доходів членів сім`ї та ту, що була зазначена у звіті про результати перевірки декларації боржника, складеному керуючою реструктуризацією Белінською Н.О.

Східний апеляційний господарський суд з цього приводу зауважує, що відповідно до пункту 8 Примітки до Наказу Міністерства юстиції України №2627/5 від 21.08.2019 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність" боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри).

Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім`ї не надав інформацію".

Відтак, отримання інформації щодо членів сім`ї може здійснюватися боржником альтернативним способом, як безпосередньо від членів сім`ї так і з офіційних джерел. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №909/496/21, від 24.08.2023 у справі №916/1580/21.

Інформація, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо має офіційний характер, тож з метою забезпечення повноти та достовірності відомостей та усунення сумнівів у наявності прихованих активів, така інформація має бути отримана боржником та відображена в декларації про майновий стан.

Як установлено судовою колегією, ОСОБА_1 не надав до матеріалів справи доказів, які підтверджують звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка була йому необхідна для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

Відсутність доказів вжиття боржником заходів, спрямованих на отримання відповідної інформації щодо майнового стану осіб, зазначених у поданих деклараціях, з відповідних офіційних джерел інформації виключає можливість формування висновку Східного апеляційного господарського суду про відображення боржником повної відомої йому та доступної інформації в деклараціях про майновий стан боржника.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками Господарського суду Полтавської області про те, що зазначена боржником у виправлених деклараціях інформація не відповідає принципам повноти та достовірності.

З урахуванням тих обставин, що при поданні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан боржника за 2020-2023 роки зазначена недостовірна інформація (що відображено у звіті керуючого реструктуризацією про результати перевірки таких декларацій), а також приймаючи до уваги наявність неточностей/неповноти в уже виправлених боржником деклараціях, відсутність у них повної та достовірної інформації щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, колегія суддів дійшла висновку про правильне застосування Господарським судом Полтавської області в оскаржуваному судовому рішенні приписів п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє посилання апелянта на те, що враховуючи затвердження кредиторами та боржником плану реструктуризації боргів боржника, керуючись ч.7 ст.126 КУзПБ місцевий господарський суд був зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника.

Врегульоване положеннями ст.126 КУзПБ затвердження плану реструктуризації боргів боржника може бути застосоване лише щодо чесного та сумлінного боржника. Відтак, за наявності сумнівів щодо добросовісного виконання боржником своїх обов`язків, положення ч.7 ст.126 КУзПБ не можуть нівелювати положення п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність як безумовного заходу відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянтові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Полтавської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, оскаржуваної ухвали - без змін.

Такий результат апеляційного перегляду з урахуванням приписів ст.129 ГПК України має наслідком покладення витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 у справі №917/2202/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.12.2024.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова