Постанова

від 22.10.2024 по справі 917/817/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 917/817/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Попков Д.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сервіс-Комплект" (вх.2010П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024

у справі №917/817/24 (суддя Ківшик О.В., повний текст рішення підписано 01.08.2024)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Південна залізниця", м. Харків

до Приватного підприємства "Сервіс-Комплект", м.Полтава

про стягнення 164.497,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" просить суд стягнути з Приватного підприємства "Сервіс-Комплект" 164.497,20 грн штрафних санкцій за невиконання останнім умов укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі послуг з модернізації вантажопідйомних кранів відновних поїздів між сторонами 28.11.2023 Договору № П/ДН-4-23952/НЮ. В обґрунтування позову АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" зазначає, що відповідачем не виконано своє зобов`язання в частині надання послуг з модернізації вантажопідіймальних кранів відновних поїздів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.80-18 за Договором від 28.11.2023 № П/ДН-4-23952/НЮ. Правовими підставами позову визначено ст. 3, 11, 509, 549, 610, 612, 627, 837, Цивільного Кодексу України та ст. 193, 217, 224, 230, 231 Господарського Кодексу України.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024 у справі №917/817/24 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ПП "Сервіс-Комплект" на користь АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" 164.497,20 грн штрафу та 3.028,00 грн судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024 по справі №917/817/24 і ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір штрафу на 99%. Оскаржуване рішення відповідач вважає незаконним і необґрунтованим, судом першої інстанції не взято до уваги обставин, які мають значення для справи, необґрунтовано не прийнято докази та пояснення відповідача. На переконання відповідача стягнення всієї заявленої суми штрафу є надмірною відповідальністю, що не відповідає правовому призначенню неустойки, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для відповідача, який під час воєнного стану підтримує економіку держави здійснюючи ведення господарської діяльності. Зменшення розміру неустойки, про яке клопотав відповідач, жодним чином не нівелює значення пені, як відповідальності за порушення зобов`язання, адже одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- дії відповідача були спрямовані на виконання Договору;

- дії позивача свідчать про його незацікавленість у виконанні Договору, а саме: позивач у період з 28.11.2023 до 20.12.2023 проводив підготовку своєї техніки до проведення модернізації (перевірка стану, комплектації, очищення від бруду) та лише 20.12.2023 надав письмовий дозвіл на надання послуг, тим самим позбавивши відповідача можливості надати послуги у строки передбачені договором в односторонньому порядку скоротивши їх на 2/3, а також відмова позивача від продовження терміну дії Договору на термін, реальний для виконання послуги;

- характер діяльності відповідача, який у своїй роботі залежний від контрагентів, які, в свою чергу, в умовах війни перебувають в умовах відсутності електроенергії, затримками термінів доставки нових комплектуючих на митниці;

- банківська гарантія, яка покрила 50 відсотків штрафу, передбаченого Договором;

- відсутність доказів понесення позивачем чи іншими учасниками господарських відносин негативних наслідків (збитків) внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань у спірних правовідносинах.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., Радіонова О.О., Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Сервіс-Комплект"; встановлено строк по 09.09.2024 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи в строк по 09.09.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України. Визначено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/817/24.

На вимогу ухвали Східного апеляційного господарського суду з Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/817/24.

09.09.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від АТ "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Південна залізниця" через систему Електронний Суд надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим в результаті всебічного розгляду матеріалів справи та з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін. Крім того, позивач вважає недоцільною вимогу відповідача зменшити штрафні санкції.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

28.11.2023 за результатами проведеної процедури закупівлі послуг з модернізації вантажопідіймальних кранів відновних поїздів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.80-18 між АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" (Замовник за договором, позивач по справі) та ПП "Сервіс-Комплект" (Виконавець за договором, відповідач по справі) укладено Договір №П/ДН-4-23952/НЮ, за умовами якого Замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання зі свого матеріалу власними засобами та силами на території Замовника надати послуги з модернізації вантажопідіймальних кранів відновних поїздів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.80-18, а Замовник в свою чергу прийняти та оплатити ці послуги у повному обсязі.

Іншими умовами договору сторони визначили наступне:

- послуги надаються відповідно до Технічного завдання (Додаток №3), що є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.3 Договору);

- загальна сума Договору визначена Протоколом погодження договірної ціни на модернізацію вантажопідіймальних кранів відновних поїздів (Додаток №2) та Плановою калькуляцією на надання послуг з модернізації вантажопідіймального крану відновного поїзда (по кожній одинці вантажопідіймального крану окремо) (Додаток №1), що є невід`ємною частиною даного Договору і складає 1.664.972,00, у тому числі ПДВ (п.2.1 Договору);

- послуги надаються протягом строку дії цього договору та розпочинаються тільки на підставі наданої письмової Рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності Замовника до отримання послуг (п.4.1 Договору);

- Виконавець зобов`язаний приступити до надання послуг тільки після одержання від Замовника Рознарядки засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком або рекомендованим листом (з повідомленням про вручення) на адресу виконавця (п.4.2 Договору);

- за несвоєчасне надання послуг Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, крім того за прострочення понад тридцять днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 9.2 Договору);

- за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов`язків Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від вартості послуг (п.9.3 Договору);

- Виконавець до підписання Договору зобов`язаний надати забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії у розмірі 5%, що становить 82.248,60 грн від вартості цього Договору. Строк дії забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії повинен бути дійсним з дня укладення Договору та обов`язково повинен перевищувати строк дії Договору не менш ніж на один календарний місяць (п.10.1 Договору);

- жодна із Сторін не має права передавати свої права за даним Договором третій особі (п. 15.1 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (з усіма змінами та доповненнями) та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2023 року, а в частині розрахунків до повного виконання (п.16.1 Договору).

До основного Договору сторонами підписано такі Додатки:

- додаток №1 - Планова калькуляція на надання послуг з модернізації вантажопідіймального крану відновного поїзда (всього на суму 1.394.676,00 грн з ПДВ);

- додаток №2 - Протокол погодження договірної ціни на модернізацію вантажопідіймальних кранів відновного поїзда;

- додаток №3 - Технічне завдання,

- додаток №4 - Акт прийому-передачі наданих послуг.

20.12.2023 позивачем на електронну адресу відповідача, яка відповідає зазначеній розділі 18 Договору адресі, було направлено рознарядку з проханням приступити до надання послуг з модернізації вантажопідіймальних кранів відновних поїздів в кількості 7 одиниць, які знаходяться у м.Полтава, м.Кременчук та м.Гребінка Полтавської області, що не заперечується відповідачем.

12.12.2023 ТОВ «Елекран-Техно» листом №119 повідомив ПП Сервіс-Комплект про виявлені проблеми, зокрема зі збільшенням кількості браку в окремих комплектуючих, підвищенням частоти періодичного відключення електроенергії та затримками термінів доставки нових комплектуючих на митниці та запевнив про взяття на себе зобов`язання по повному виконанню замовлення, але до 31.12.2023.

19.12.2023 ПП Сервіс- Комплект звернувся до позивача з проханням про продовження терміну дії Договору на 6 календарних місяців та виклав об`єктивні та незалежні від волі Виконавця причини, які унеможливили своєчасне виконання договірних зобов`язань, а саме - проблеми з поставкою спеціалізованих приладів безпеки від основного постачальника спеціалізованих приладів безпеки вантажопідіймальних механізмів, які відповідають вимогам Технічного завдання до Договору та законодавства у сфері охорони праці - компанії ТОВ «Елекран-Техно».

Листом від 02.01.2024 позивач повідомив про відсутність підстав для продовження дії Договору.

З огляду на ненадання вказаних послуг відповідачем 22.02.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією №НЗ-1-34/226 про сплату штрафу, передбаченого п.9.3 Договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань.

Крім того, у претензії позивач зазначає, що відповідно до банківської гарантії №1190/11/А/ BGV від 21.11.2023 АТ «Оксі Банк» (гарант) взяло на себе зобов`язання виплатити позивачу суму гарантії, що складає 82.248,60 грн в разі, якщо відповідачем не буде частково чи повністю виконано свої зобов`язання по договору на закупівлю; вимога була виконана гарантом, відповідно до платіжного доручення №781645 від 06.02.2024 кошти у сумі 82.248,60 грн було сплачено. Відтак, у претензії позивач просив сплатити розмір штрафу за вирахуванням сплаченої гарантії (164.497,20 грн 82.248,60 грн = 83.248,60 грн з ПДВ).

За результатами розгляду претензії позивача, відповідач надав відповідь на претензію вих.№22-03-24/1 від 22.03.2024 де повідомив, що умови договору не виконані з об`єктивних і незалежних причин, а саме: проблеми з поставкою спеціалізованих приладів безпеки від основного постачальника, компанії ТОВ «Елекран-Техно», який повідомив відповідача про виявлені проблеми, зокрема, пов`язані зі збільшенням кількості браку в окремих комплектуючих, підвищенням частоти відключення електроенергії, затримками доставки комплектуючих на митниці. Водночас, відповідач повідомив про відсутність альтернативних постачальників, що робить його залежним від можливостей вказаної юридичної особи. Відповідач пропонував продовжити строк дії договору на 6 місяців, проте отримав відмову.

Крім того, з посиланням на сплату гарантом суми гарантії, Відповідач апелював до принципів справедливості, добросовісності і розумності та просив відмовитися від вимог, заявлених у претензії.

Всі вищезазначені листи наявні в матеріалах справи.

Відповідачем не було сплачено штраф передбачений п.9.3. Договору від 28.11.2023, що зумовило звернення Позивача до суду з цим позовом.

Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що в аспекті спірних правовідносин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 164.497,20 грн штрафу підтверджуються поданими доказами та обґрунтовані нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, судом не було виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Посилання відповідача на несвоєчасне виконання ним зобов`язань з надання послуг внаслідок дії обставин, що не залежали від нього, були досліджені судом під час розгляду справи та визнані судом неправомірними. Задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення сум штрафу на 99% від його половини (в розмірі, не покритому банківською гарантією) нівелює сам інститут штрафних санкцій, як відповідальності.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає про таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231 ГК України), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом апеляційного перегляду в означеному випадку є заперечення Скаржника (Відповідача) проти висновків місцевого суду про задоволення позовних вимог, які (заперечення) ґрунтуються на: спрямованості дії Відповідача виконати умови Договору; незацікавленості Позивача у виконанні Договору; залежності виконання у визначений строк зобов`язання від контрагентів; застосуванні і виконанні банківської гарантії відповідно до умов Договору; відсутність доказів понесення негативних наслідків у зв`язку з порушенням Відповідачем договірних зобов`язань та перетворення неустойки на надмірний тягар з посиланнями на воєнний стан.

Аналізуючи положення спірного Договору колегія суддів зазначає, що положеннями п.9.1. Договору погоджена відповідальність сторін у разі невиконання або неналежного виконання ними своїх зобов`язань, передбачену законодавством України та цим Договором.

Зокрема, пунктом 9.3. Договору сторони передбачили, що у разі односторонньої необґрунтованої відмови від виконання своїх зобов`язань за цим Договором Виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від загальної ціни цього Договору.

Отже, сторони передбачили відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від ціни позову як санкцію за необґрунтовану відмову Виконавця від виконання зобов`язання, і саме означена обставина визначена позивачем у якості підстави заявлених позовних вимог, яка (підстава) у перебіг провадження у суді першої інстанції позивачем у встановленому процесуальному порядку не змінювалась.

За визначенням ст.615 Цивільного кодексу України одностроння відмова від зобов`язання є одностроннім правоприпиняючим правочином (у розумінні ст.202 цього Кодексу), яку може вчинити сторона договору у якості реагування на порушення з боку іншої сторони. Відтак, необгрунтованою є та відмова від зобов`язання, яка вчинена за відсутності належної підстави, що (відсутність) сама по собі не спростовує правової природи відмови від зобов`язання як вольової і цілеспрямованої на припинення виконання зобов`язань дії відповідної сторони договору, у цьому випадку - відповідача.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази вчинення Виконавцем одностронньої відмови від виконання зобов`язань.

Натомість, зі змісту листа №068/23 від 19.12.2023 відповідача вбачається, що він, як Виконавець договору, не відмовлявся від виконання зобов`язань за Договором, а у зв`язку із проблемами з поставкою спеціалізованих приладів безпеки від основного постачальника спеціалізованих приладів безпеки вантажопідіймальних механізмів просить узгодити збільшення строків виконання зобов`язання (що підтверджує слушність аргументу апелянта щодо спрямованості дії Відповідача виконати умови Договору), проти чого заперечив Замовник.

При цьому, сам по собі факт прострочення виконання зобов`язання Відповідачем у обумовлені договором строки (яке є окремим порушенням зобов`язань, визначеним ст.612 Цивільного кодексу України, підтверджується матеріалами справи та апелянтом не заперечується) не може ототожнюватися із фактом одностронньої відмови Виконавця від договору. Прострочення виконання передбачено сторонами у якості підстави для відповідальності за п.9.2. договору, позовних вимог щодо якої у межах цієї справи не заявлено.

Сплив календарного строку дії договору як незалежний від волі сторін юридичний факт-подія також не може кваліфікуватися як одностроння відмова Виконавця від договору, що є юридичним фактом-дією, обумовленою відповідним вольовим актом учасником правочину, доказів вчинення якого не представлено. За змістом ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України прострочення боржника та втрата через це інтересу кредитора у виконанні може бути підставою для останнього для відмови від прийняття виконання та висування вимог щодо відшкодування збитків, які у межах цієї справи заявлено не було.

Оскільки договір між сторонами було укладено за результатами оголошеної Замовником закупівлі, що дає підстави для висновку у світлі передбаченої Законом України "Про публічні закупівлі" процедури формулювання умов договору про "авторство" його змісту є саме Замовника, остільки колегія апеляційного суду зазначає про відсутність підстав для розширювального тлумачення умов п.9.3. Договору задля "охоплення" визначеними ним підставами застосування штрафу і випадку фактичного наявного у цій справі невиконання зобов`язань у встановлений строк (прострочення), з огляду на застосування правила verba chartarum fortis accipiuntur contra proferentem (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).

Наразі, причини прострочення виконання зобов`язання (несвоєчасність надання рознарядки Замовником чи дії контрагентів Виконавця або інші обставини) та їх вплив на наявність і ступень вини Відповідача та визначення відповідного обсягу відповідальності Виконавця мають досліджуватися і оцінюватися саме у межах провадження з вимогами про застосування заходів відповідальності у зв`язку із простроченням виконання (п.9.2. договору), а тому колегією суддів ці доводи залишаються без правової оцінки як такі, що не стосуються суті розглядуваного спору.

Також слід відмітити, що не є предметом оцінки у межах цього провадження правомірність відмови Замовника від пропозиції Виконавця щодо продовження строку дії договору, оскільки позовних вимог (зустрічних) про зміну умов договору (зокрема, з визначених ст.652 Цивільного кодексу України підстави) заявлено не було.

Судова колегія також зауважує, що посилання Виконавця на ускладнення поставки спеціалізованих приладів безпеки від основного постачальника, а саме компанії ТОВ «Елекран-Техно», не містить в собі ознак порушення п.15.1. Договору, оскільки права за спірним Договором не передавалися до іншого Боржника, отже факт порушення вказаного пункту Договору є недоведеним та не може братися судом до уваги у якості підстави для застосування заходів відповідальності за п.9.3. Договору.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність позивачем всупереч ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи саме того факту порушення з боку відповідача, який передбачений п.9.3. укладеного сторонами договору - як правової підстави заявленого позову, що вказує про відсутність обов`язкової умови для задоволення позову, тоді як суд першої інстанції за відсутністю таких доказів помилково констатував наявність підстав для стягнення заявленого штрафу, чим порушив вимог ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України щодо обгрунтованості рішення.

Недоведеність наявними у справі доказами вказаних позивачем порушень, які передбачені п.9.3. договору, які суд першої інстанції визнав встановленими, призвели до неправильного застосування ст.549 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України - застосування заходів відповідальності договірної відповідальності (штрафу) без встановлення обумовленого сторонами для цього штрафу порушення, що має наслідком необхідність скасування оспорюваного рішення на підставі п.п.2, 4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Такий результат апеляційного перегляду, який охоплює задоволення апеляційних вимог та вихід за їх межі через встановлене неправильне застосування норм матеріального права за змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України зумовлює перерозподіл судових витрат, здійснений місцевим судом, з їх віднесенням на рахунок позивача, та віднесення на нього витрат Апелянта за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сервіс-Комплект» задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області 01.08.204 у справі №917/817/24 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватного підприємства «Сервіс-Комплект», м.Полтава про стягнення штрафу в сумі 164.497,20 грн відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, буд.5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (61052, м.Харків, вул.Євгена Котляра, буд.7, код ЄДРПОУ 40081216) на користь Приватного підприємства «Сервіс-Комплект», м.Полтава (36007, м.Полтава, вул.Кучеренка, буд.11, кВ.37, код ЄДРПОУ 32317314) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4.542,00 грн.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Д.О. Попков