Рішення

від 15.10.2024 по справі 902/744/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2024 р. Cправа №902/744/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв систем логістик", смт Гостомель Бучанського району Київської області

до Фізичної особи-підприємця Соколової Тетяни Миколаївни, м.Калинівка Хмільницького району Вінницької області

про стягнення 131931,85 грн заборгованості за договором перевезення

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Драйв систем логістик" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Соколової Тетяни Миколаївни 171294,95 грн заборгованості, яка нарахована з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором "на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні" №Y220524 від 22.05.2024 в частині оплати наданих послуг, а саме: 169363,10 грн - основної заборгованості, 1659,76 грн - пені та 272,09 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 22.07.2024 відкрито провадження у справі №902/744/24, призначено судове засідання на 17.09.2024.

За наслідками слухання справи, 17.09.2024, судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв систем логістик" про зменшення позовних вимог, яка міститься в письмових поясненнях б/н від 17.09.2024 (вх. канц. суду №01-34/9156/24 від 17.09.2024); подальший розгляд справи вирішено здійснювати з урахуванням вимог, у ній зазначених; оголошено перерву до 15.10.2024.

На визначену судом дату, 15.10.2024, сторони не з`явились, хоча про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, зокрема позивач та його представник - шляхом надіслання ухвали суду від 17.09.2024 на адреси електронної пошти та до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС (а.с.60); відповідач - шляхом надіслання ухвали від 17.09.2024 на адресу місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.60) та до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС.

Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи. Слід зауважити, що відповідно до положень ч.3 ст.202 ГПК України, неявка в судове засідання учасників справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки є підставою розгляду справи за відсутності таких учасників справи.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини, які встановив суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, та зміст спірних правовідносин.

22.05.2024 року між позивачем (надалі - Перевізник) та відповідачем (надалі - Замовник) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №Y220524 (надалі - Договір) (а.с.7-8).

Відповідно до п.1.1 Договору, згаданий визначає порядок взаємовідносин, що виникають між Перевізником та Замовником під час планування, організації та здійснення перевезень вантажів у міжнародному сполученні, а також під час розрахунків за виконані перевезення.

Положеннями п.2.3-2.5 Договору визначено, що ціна Договору складається з вартості послуг наданих Перевізником та отриманих Замовником згідно всіх відповідних рахунків. На кожну партію вантажу оформляється письмовий додаток до Договору (заявка), товарно-транспортна накладна відповідного зразка (СМR). Умови перевезення, зазначені у заявках та відмінні від умов цього Договору, є переважними.

Згідно з п.3.1 Договору терміни (час) подачі автопоїздів під завантаження, необхідний тип рухомого складу, його кількість, адреса завантаження, а при необхідності та адреса митниці, адреса розвантаження та місце митної обробки, відомості про вантаж та його особливі властивості, що вимагають особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу, ступеня його небезпеки, особливі умови завантаження (розвантаження), термін доставки вантажу, фрахтова ставка, яка не включає оплату за конвой, штрафні санкції за перевантаження, узгоджуються Сторонами у письмових заявках-замовленнях на кожне конкретне перевезення до початку виконання рейсу.

Відповідно до п.6.1, 6.2 Договору розрахунки перевезення вантажів проводяться між Сторонами за узгодженими ставками. Не допускається зарахування суми фрахту проти претензій, що пред`являються Перевізнику, включаючи претензії за втрату та пошкодження вантажу чи обладнання та не обмежуючись такими. Оплата виконаного перевезення та оплата наднормативного простою повинні бути здійснені не пізніше 2-ох днів після розвантаження та отримання оригіналів документів у розмірі, зазначеному в конкретному рахунку з додатком товарно-транспортної накладної (СМR) з відміткою про доставку вантажу, а також в окремих випадках із додатком документів про сплату за перевантаження, митне оформлення вантажів, інших документів, що підтверджують понесені Перевізником витрати.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діятиме за (включно) 15 травня 2025 року (п.9.1 Договору).

На виконання умов Договору між сторонами укладено заявки на перевезення вантажу (а.с.9-10), а саме:

- заявка №240524 від 24.05.2024, за умовами якої відповідач замовив перевезення вантажу (23500 кг кори декоративної, номер авто: НОМЕР_4/ НОМЕР_1 ) з с.Бережниця Рівненської області (вантажовідправник - згідно CMR) до Федеративної Республіки Німеччина вартістю 1900,00 євро; умови оплати: "40% передплата на день замитнення, 60% оплата за оригіналами по курсу НБУ на день розвантаження до 10 робочих днів";

- заявка №220524 від 22.05.2024, за умовами якої відповідач замовив перевезення вантажу (23500 кг паливних брикетів, номер авто: НОМЕР_5/ НОМЕР_2 ) з с.Мілієво Чернівецької області (вантажовідправник - згідно CMR) до Федеративної Республіки Німеччина вартістю 2000,00 євро; умови оплати: "40% передплата на день замитнення, 60% оплата за оригіналами по курсу НБУ на день розвантаження до 10 робочих днів".

Наявними у справі митними деклараціями №24UA204060003385U3 та №24UA209190012160U8 (а.с.63-64) стверджується замитнення товару 28.05.2024 за заявками №240524 від 24.05.2024 та №220524 від 22.05.2024.

В матеріалах справи містяться міжнародні товарно-транспортні накладні (а.с.12) підписані відправником, перевізником та одержувачем, якими підтверджується доставка товару до місця призначення, а саме:

- міжнародна товарно-транспортна накладна №0016/05/2024 від 31.05.2024 про доставку кори декоративної за заявкою №240524 від 24.05.2024 транспортом з номером: НОМЕР_4/ НОМЕР_1 , яка не містить дати отримання товару;

- міжнародна товарно-транспортна накладна №771657 від 23.05.2024 про доставку 31.05.2024 паливних брикетів за заявкою №220524 від 22.05.2024 транспортом з номером: НОМЕР_5/ НОМЕР_2 .

31.05.2024 позивачем складено акт надання послуг №815 (а.с.14), який не підписаний відповідачем, за яким було надано послуги з перевезення товару маршрутом с.Мілієво Чернівецької області - Федеративна Республіка Німеччина на загальну вартість 86221,00 грн.

01.06.2024 позивачем складено акт надання послуг №816 (а.с.14), який також не містить підпису представника відповідача, за яким було надано послуги з перевезення товару маршрутом с.Бережниця Рівненської області - до Федеративна Республіка Німеччина на загальну вартість 83142,10 грн.

Згідно з наявними в матеріалах справи поштовою накладною та описом вкладення до цінного листа (а.с.66): 02.07.2024 позивачем надіслано на адресу відповідача поштове відправлення №0829000000463 з доданими договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №Y220524 від 22.05.2024, заявками №240524 від 24.05.2024 та №220524 від 22.05.2024, актами №815 від 31.05.2024 та №816 від 01.06.2024 разом з рахунками на оплату, міжнародними товарно-транспортними накладними №0016/05/2024 від 31.05.2024 та №771657 від 23.05.2024.

Платіжною інструкцією №815 від 15.07.2024 та №816 від 15.07.2024 (а.с.53-54) підтверджується часткова сплата відповідачем послуг перевезення вантажу за Договором в сумі 39363,10 грн.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Суд зазначає, що укладений між сторонами Договір, за своєю правовою природою є договором перевезення, положення якого врегульовано главою 64 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч.1 ст.916 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Наявними у справі міжнародними товарно-транспортними накладними №0016/05/2024 від 31.05.2024 та №771657 від 23.05.2024 (а.с.12) стверджується доставка товару за заявками №240524 від 24.05.2024 та №220524 від 22.05.2024.

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч.1 ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Визначаючись відносно дати, з якої відповідач вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань, суд виходить з наступного.

Як відзначалось судом: в заявці №240524 від 24.05.2024 та №220524 від 22.05.2024 сторонами погоджено, що 40% вартості перевезення сплачується на день замитнення.

Умовами п.4.4 Договору визначено, що відповідач забезпечує завантаження (розвантаження) транспортного засобу позивача та оформлення митних документів протягом 48 годин після подачі його під завантаження або розвантаження.

Наявними у справі митними деклараціями №24UA204060003385U3 та №24UA209190012160U8 (а.с.63-64) стверджується замитнення товару 28.05.2024 за заявками №240524 від 24.05.2024 та №220524 від 22.05.2024.

За наведених обставин, оскільки умовами Договору саме на відповідача було покладено обов`язок зі здійснення митного оформлення вантажу, суд доходить висновку, що згаданий був проінформований про дату такого замитнення, а отже є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з 29.05.2024 по сплаті 40% вартості перевезення за заявками №240524 від 24.05.2024 та №220524 від 22.05.2024 на суму 1560,00 євро.

За правилами ч.1, 2 ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За наведених обставин належна до сплати сума 40% вартості перевезення в гривнях підлягає визначенню станом на день платежу (28.05.2024) та за курсом НБУ становить 68264,04 грн.

Стосовно сплати решти вартості перевезення в сумі 2340,00 євро (60% вартості перевезень за заявками №240524 від 24.05.2024 та №220524 від 22.05.2024), суд враховує, що умовами згаданих заявок сторони погодили, що: "...60% оплата за оригіналами по курсу НБУ на день розвантаження до 10 робочих днів".

Водночас умовами п.6.2 Договору визначено, що оплата виконаного перевезення та оплата наднормативного простою повинні бути здійснені не пізніше 2-ох днів після розвантаження та отримання оригіналів документів у розмірі, зазначеному в конкретному рахунку з додатком товарно-транспортної накладної (СМR) з відміткою про доставку вантажу, а також в окремих випадках із додатком документів про сплату за перевантаження, митне оформлення вантажів, інших документів, що підтверджують понесені Перевізником витрати.

З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №753/8945/19: тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін).

Відповідно до ч.3, 4 ст.213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Надаючи оцінку умовам п.6.2 Договору та заявкам №240524 від 24.05.2024, №220524 від 22.05.2024 суд зауважує, що за правилами ч.1, 2 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення; терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За наведених обставин суд доходить висновку, що строк сплати 60% вартості перевезень за Договором слід обраховувати з настанням таких подій як розвантаження товару та отримання відповідачем оригіналів документів. Водночас суд констатує, що заявками №240524 від 24.05.2024 та №220524 від 22.05.2024 змінено зміст п.6.2 Договору та збільшено строк на сплату вартості послуг перевезення - до 10 робочих днів.

Оскільки міжнародна товарно-транспортна накладна №0016/05/2024 від 31.05.2024 дату отримання (розвантаження) товару не містить, а наявним в матеріалах справи трекінгом поштового відправлення №0829000000463 підтверджується отримання відповідачем оригіналів документів 12.07.2024 (а.с.65-66), - суд доходить висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з 23.07.2024 на суму 2340,00 євро, що за курсом НБУ станом на останній день платежу (22.07.2024) становить 104862,42 грн.

Натомість, наявна у справі специфікація до акту наданих послуг №ПН-011900479 від 20.06.2024 (а.с.55) про надіслання відповідачу поштового повідомлення за адресою: вул.Шептицького, буд.19а, відділення №1, с.Сокільники, не є належним доказом та судом до уваги не береться, оскільки вказана в специфікації адреса не співпадає з адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про прийняття поштової кореспонденції відповідачем за такою адресою.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність доказів повного розрахунку по залишку боргу, суд доходить висновку, що позовні вимоги в межах заявлених вимог щодо стягнення 130000,00 грн основної заборгованості є правомірними та обґрунтованими.

Щодо вимог про стягнення пені, розрахованої в сумі 1659,76 грн пені за період з 29.05.2024 по 04.07.2024, суд дійшов таких висновків.

У відповідності до ч.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.6.3 Договору: у разі прострочення оплати основної суми фрахту та оплати наднормативного простою згідно з п.6.2 Договору Замовник сплачує пеню у розмірі 0,05% від суми платежу за кожний день прострочення.

Водночас за правилами ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч.2 ст.343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки (п.2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені на частину заборгованості щодо сплати 40% вартості товару, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, суд дійшов висновку про задоволення заявленого позову в частині стягнення 1262,88 грн пені, а тому в задоволенні позову щодо стягнення 396,88 грн пені слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 272,09 грн за період з 29.05.2024 по 04.07.2024, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку нарахованого розміру 3 % річних на частину заборгованості щодо сплати 40% вартості товару, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення 207,03 грн 3% річних, а отже в задоволенні позову про стягнення 65,06 грн 3% річних слід відмовити.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача в сумі 3028,00 грн, що становить мінімальний розмір судового збору, який підлягає до сплати при зверненні до суду з позовом майнового характеру.

Керуючись ст.7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Соколової Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв систем логістик" (вул.Чкалова, буд.37Б, офіс 318, смт Гостомель, Київська обл., 08290, ідентифікаційний код: 43838503) 130000,00 грн - основної заборгованості; 1262,88 грн - пені; 207,03 грн - 3% річних та 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. В позові в частині стягнення 396,88 грн - пені та 65,06 грн - 3% річних - відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Повний текст рішення надіслати учасникам справи.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

7. Повне рішення складено 21 жовтня 2024 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2, 3 - ТОВ "Драйв систем логістик" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (ds-logistic@ukr.net);

4, 5 - представнику ТОВ "Драйв систем логістик" адвокату Мазуренко Т.С. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

6 - ФОП Соколовій Т.М. ( АДРЕСА_2 ) - рекомендованим листом, а також в електронній формі на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )