Ухвала

від 23.10.2024 по справі 922/578/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2024 року

м. Київ

Справа № 922/578/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 і рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2024 у справі

за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області та Північно-Східного офісу Держаудитслужби

до: 1) Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольтар",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,

про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків відповідної недійсності,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 (повний текст складено 16.09.2024) і рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2024 у справі № 922/578/24. Вказана касаційна скарга була подана 04.10.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області подав в інтересах держави в особі Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області та Північно-Східного офісу Держаудитслужби у 2024 році. Її предметом, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, є 1 вимога немайнового характеру та 2 вимоги майнового характеру про:

- визнання недійсним договору про закупівлю від 06.01.2017 № 4, укладеного між Комунальним закладом охорони здоров`я Балаклійської районної ради "Балаклійська центральна клінічна районна лікарня" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольтар";

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольтар" на користь Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" 349 500,00 грн;

- стягнення з Комунального некомерційного підприємства Балаклійської міської ради Харківської області "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" одержаних ним за рішенням суду 349 500,00 грн в дохід держави.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.06.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 922/578/24, у задоволенні позовних вимог керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області відмовлено.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури у касаційній скарзі просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 і рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2024 у справі № 922/578/24 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 21 620,80 грн, а саме (3028,00 грн + 349 500,00 грн х 1,5 % х 2) х 200 % х 0,8, де 3028,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру; 349 500,00 грн - оспорювана сума; 1,5 % - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру; 2 - кількість вимог майнового характеру, рішення щодо яких оскаржуються; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги, 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Однак заступник керівника Харківської обласної прокуратури додав до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору платіжну інструкцію від 01.10.2024 № 2566 на суму 13 232,80 грн. Таким чином, судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги заступнику керівника Харківської обласної прокуратури необхідно подати докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі, а саме у розмірі недоплаченої суми - 8388,00 грн, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 і рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2024 у справі № 922/578/24 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).