Рішення

від 22.11.2007 по справі 37/547

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/547

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/547

22.11.07

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»

До                  Спільного  підприємства  у  формі  Товариства з  обмеженою відповідальністю «Комтранс ЛТД»

Про                       стягнення 16 302,98 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В засіданнях приймали участь представники сторін :

Від позивача        Гончаров О.О.  -   представник за довіреністю № б/н   від 26.05,07 року;

Від відповідача          не з'явились;

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „МС Ойл Кард” до Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Комтранс ЛТД” про стягнення 16 302,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2007 р. порушено провадження у справі № 37/547, розгляд справи було призначено на 15.11.2007 року о 15-00.

Представник відповідача 15.11.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/547 від 30.10.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 22.11.2007 р. на 09-30.

Представник позивача в судовому засіданні 22.11.2007 року зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача 14 133,14 грн. основного боргу, 759,33 грн. інфляційні витрати, пеню  в розмірі 666,21 грн., 18 % річних в розмірі 744,30 грн., 163,03 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання 22.11.2007 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/547 від 15.11.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Спільного  підприємства  у  формі  Товариства з  обмеженою відповідальністю «Комтранс ЛТД» до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(постачальник) та Спільним підприємством у формі Товариства з  обмеженою відповідальністю «Комтранс ЛТД» був укладений договір № 3890-Ф постачання нафпродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків «МС Ойл Кард»(далі-договір).

Відповідно до п. 2.1 договору позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар) на умовах, що визначені договором.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 26 590,29 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ МС-0191568 від 11.06.2007 року, МС-0192678 від 14.06.2007 року, МС-0192082 від 18.06.2007 року, МС-0194854 від 25.06.2007 року, МС-0197942 від 30.06.2007 року, МС-0199494 від 12.07.2007 року, МС-0199526 від 12.07.2007 року, МС-0200956 від 19.07.2007 року, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 4.2. договору відповідач зобов'язувався оплатити отриманий товар протягом трьох банківських днів від дати виписки рахунку-фактури та/або підписання видаткової накладної на відповідну партію товару.

Проте відповідач в порушення умов договору лише частково розрахувався з позивачем за отриманий товар, перерахувавши лише 12457,15 грн., в зв'язку з чим  у нього виникла заборгованість перед позивачем за отриманий товар в розмірі 14 133,14 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард» доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, оскільки відповідач за отриманий товар з позивачем не розрахувався, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 14133,14 грн. Спільного  підприємства  у  формі  Товариства з  обмеженою відповідальністю «Комтранс ЛТД» визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь  інфляційні витрати в розмірі 759,33 грн. та 3 % річних в розмірі 744,30 грн.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що за порушення строків оплати товару відповідач сплачує 18 % річних від простроченого платежу.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та річні, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню 759,33 грн. інфляційних витрат  та 18 % річних в розмірі 744,30 грн. за увесь час прострочення платежу,  розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач на підставі п. 7.4. договору просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 666,21 грн.

Відповідно до п. 7.4. договору за прострочення оплати товару позивач має право нарахувати, а відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 666,21 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Спільного  підприємства  у  формі  Товариства з  обмеженою відповідальністю «Комтранс ЛТД» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 24, код ЄДРПОУ 22862104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард» (02094,  м. Київ, вул. Попудренка, 52, к. 101, код ЄДРПОУ 32527593) 14 133  (чотирнадцять тисяч сто тридцять три) грн. 14 коп. основного боргу, 759 (сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 33 коп. витрат від зміни індексу інфляції, 744 (сімсот сорок чотири) грн. 30 коп. –18 % річних, 666 (шістсот шістдесят шість) грн. 21 коп. пені,  163 (сто шістдесят три) грн. 03 коп.  витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 19.12.2007 року