Ухвала

від 30.07.2024 по справі 752/5423/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5423/22

Провадження № 1-кс/752/5549/24

У Х В А Л А

30 липня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер кар інжиніринг» у межах кримінального провадження № 42022100000000178 від 09.05.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч. 3 ст. 110-2 КК України про скасування арешту майна, подане в порядку ст. 174 КПК України,

встановив:

до провадження слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Інтер кар інжиніринг» про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 42022100000000178 від 09.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 110-2, ч. 3 ст. 191 КК України, у якому просить скасувати накладений ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27.05.2022 року по справі № 752/5423/22 (пров. 1-кс/752/1734/22) арешт на об`єкти нерухомого майна належних ТОВ «Інтер кар інжиніринг».

В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що СУ ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000178, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 110-2, ч. 3 ст. 191 КК України.

В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 27.05.2022 року накладено арешт на об`єкти нерухомого майна (комплексів) належних ТОВ «Інтер кар інжиніринг», а саме на:

- будівлю майстерні за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1162,4 кв.м, з наступними складовими: тамбур площею 4,1 кв.м; холл площею 14,5 кв.м; санітарний вузол 2,9 кв.м; приймальня площею 23,3 кв.м; кабінет площею 16,9 кв.м; тамбур площею 5,3 кв.м; цех площею 57,8 кв.м; кладова площею 13,3 кв.м; цех площею 72 кв.м; цех площею 72 кв.м; цех площею 72 кв.м; теплогенераторна площею 35,7 кв.м; побутове приміщення площею 26,9 кв.м; душова площею 6,2 кв.м; цех площею 413,6 кв.м; крита розгрузочна площею 294,3 кв.м; підсобне приміщення 14 кв.м; санітарний вузол 6,4 кв.м; кабінет площею 11,2 кв.м;

- будівлю корівника за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 868,5 кв.м;

- будівлю майстерні за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1162,6 кв.м;

- будівлю корівника за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 719,9 кв.м;

- будівлю телятника за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 918,7 кв.м;

- будівлю корівника за адресою: АДРЕСА_2 .

Вважає, що арешт накладено необґрунтовано, безпідставно та з порушенням положень КПК України.

Зазначає, що у клопотанні сторони обвинувачення про арешт майна та, як наслідок, в ухвалі від 27.05.2022 року відсутнє належне правове обґрунтування підстав для накладення арешту на вказане майно, належне товариству, що суперечить вимогам п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, що незаконно обмежило право власності товариства на вищевказане нерухоме майно.

Посилається на те, що відповідно до фабули кримінального провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 110-2 Кримінального кодексу України було вчинено у період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року та у період з травня 2018 року по червень 2018 року, тобто, шість років тому.

При цьому, вказано юридичну особу, яка використовувалась під час вчинення кримінального правопорушення, а саме ПРАТ «Свеський насосний завод» та ТОВ «ТД « Насосхолдинг». У клопотанні про накладення арешту на майно, так і в додатках до клопотання немає жодного твердження та жодного доказу щодо здійснення будь-яких протиправних дій саме ТОВ «Інтеркар інжиніринг».

Під час розгляду клопотання не було обґрунтовано яким чином належне ТОВ «Інтеркар інжиніринг» майно є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Також вказує, що при розгляді клопотання про арешт майна належне ТОВ «Інтеркар інжиніринг» слідчий суддя не дослідив всіх обставин справи та не було надано оцінку доказам відповідно до ст. 94 КПК України.

На думку адвоката мети відшкодування шкоди в даному випадку немає, оскільки про підозру в даному випадку повідомлено лише фізичній особі, а нерухоме майно належать учасникам юридичної особи. Більше того, підставами для арешту не вказано можливість конфіскації майна, але конфіскація майна юридичної особи в будь-якому випадку можлива лише якщо здійснюється провадження відносно саме юридичної особи. Отже, такий ступінь втручання у права законного власника майна є надмірним.

Таким чином, вважає, що накладення арешту на вказане нерухоме майно не відповідає подальшій законній меті, оскільки, не відповідає вимогам співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Оскільки досудове розслідування здійснюється відносно певних фізичних осіб та ПРАТ «Свеський насосний завод» та ТОВ «ТД « Насосхолдинг», а не відносно юридичної особи, та ОСОБА_5 є учасником і кінцевим бенефіціарним власником товариства, однак, вона відповідно до статуту не наділена правами на укладання угод, ведення діяльності від імені товариства, вчинення значних правочинів.

Враховуючи зазначене, вважає, що підставою для скасування арешту є те, що:

-слідчий суддя в ухвалі від 27.05.2022 року жодним чином не зазначив про відповідність майна визначеним ст. 98 КПК України критеріям;

-кримінальне провадження здійснюється щодо можливих протиправних дій фізичної особи та не здійснюється щодо юридичної особи;

-відсутність доказів та обґрунтувань щодо вчинення кримінального правопорушення взагалі;

-кримінальне правопорушення нібито вчинено у 2017-2018 році, а нерухоме майно арештовано у 2022 році;

- арештоване майно не має жодного відношення до ПРАТ «Свеський насосний завод».

У судовому засіданні заявник клопотання відсутній, його представник подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про день, час та місце засідання повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду клопотання у відповідності до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України.

Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що СУ ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000178 від 06.05.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч. 3 ст. 110-2 КК України.

Так, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000178, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від від 27.05.2022 року накладено арешт на нерухоме нерухоме майно належне ТОВ «Інтер кар інжиніринг».

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно набуте в результаті вчинення кримінальних правопорушень, є предметом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 110-2 КК України.

Зокрема, в слідчого судді відсутні відомості, що відносно юридичної особи, майно якої арештоване здійснюється кримінальне провадження.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Таким чином, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутні ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, а відтак накладений арешт підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 174, 376, КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер кар інжиніринг» у межах кримінального провадження № 42022100000000178 від 09.05.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч. 3 ст. 110-2 КК України про скасування арешту майна, подане в порядку ст. 174 КПК України, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду від 27.05.2022 року (справа № 752/5423/22, провадження № 1-кс/752/1734/22) на нерухоме майно, а саме на :

будівлю майстерні за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1162,4 кв.м, з наступними складовими: тамбур площею 4,1 кв.м; холл площею 14,5 кв.м; санітарний вузол 2,9 кв.м; приймальня площею 23,3 кв.м; кабінет площею 16,9 кв.м; тамбур площею 5,3 кв.м; цех площею 57,8 кв.м; кладова площею 13,3 кв.м; цех площею 72 кв.м; цех площею 72 кв.м; цех площею 72 кв.м; теплогенераторна площею 35,7 кв.м; побутове приміщення площею 26,9 кв.м; душова площею 6,2 кв.м; цех площею 413,6 кв.м; крита розгрузочна площею 294,3 кв.м; підсобне приміщення 14 кв.м; санітарний вузол 6,4 кв.м; кабінет площею 11,2 кв.м;

- будівлю корівника за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 868,5 кв.м;

- будівлю майстерні за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1162,6 кв.м;

- будівлю корівника за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 719,9 кв.м;

- будівлю телятника за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 918,7 кв.м;

- будівлю корівника за адресою: АДРЕСА_2 .

Скасувати застосовану ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27.05.2022 року заборону відчуження та розпорядження нерухомим майном, а саме:

будівлі майстерні за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1162,4 кв.м, з наступними складовими: тамбур площею 4,1 кв.м; холл площею 14,5 кв.м; санітарний вузол 2,9 кв.м; приймальня площею 23,3 кв.м; кабінет площею 16,9 кв.м; тамбур площею 5,3 кв.м; цех площею 57,8 кв.м; кладова площею 13,3 кв.м; цех площею 72 кв.м; цех площею 72 кв.м; цех площею 72 кв.м; теплогенераторна площею 35,7 кв.м; побутове приміщення площею 26,9 кв.м; душова площею 6,2 кв.м; цех площею 413,6 кв.м; крита розгрузочна площею 294,3 кв.м; підсобне приміщення 14 кв.м; санітарний вузол 6,4 кв.м; кабінет площею 11,2 кв.м;

- будівлі корівника за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 868,5 кв.м;

- будівлі майстерні за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1162,6 кв.м;

- будівлі корівника за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 719,9 кв.м;

- будівлі телятника за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 918,7 кв.м;

- будівлі корівника за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1