Рішення

від 23.10.2024 по справі 749/1035/24

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 749/1035/24

Номер провадження 2/749/254/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"23" жовтня 2024 р. Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Чигвінцева М.С.

за участю секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу №749/1035/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Городнянської міської ради Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувсядосуду зпозовомдо ОСОБА_2 ,у якомупросить позбавитиостанню батьківськихправ відносноїї неповнолітніхдітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та стягнутиаліменти найого користьна утриманнядітей врозмірі 1/3частини всіхвидів заробітку(доходу),щомісячно,але неменше ніж50%прожиткового мінімумдля дитинивідповідного віку,починаючи здня пред`явленняпозову ідо повноліттядітей.

Позовні вимоги обґрунтуванні тим, що сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Фактично з 2018 року діти проживають з позивачем, який повністю опікується ними та матеріально утримує. З 2020 року місце проживання відповідача невідоме. Відповідач не цікавиться життям дітей, про їх фізичний та моральний стан, навчанням, не приймає будь-якої участі у їх вихованні та матеріальному утриманні. Вказане свідчить про те, що остання ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Тому, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей, що на його думку буде відповідати інтересам дітей та стягнути з відповідача аліменти на їх утримання.

У судове засіданні позивач та його представник не з`явилися. У матеріалах справи наявна заява представника позивача, в якій просить справу розглянути без участі сторони позивача, підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, зокрема судом було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі № 749/1035/24 відповідача ОСОБА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надавши заяву, в якій просить справу розглянути без участі представника Служби у справах дітей Городнянської міської ради.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, 23.10.2024 судом постановлено ухвалу про здійснення заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляла, жодних заяв від неї не надходило, та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подала, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши докази у справі, приходить до наступного.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 відповідно.

Згідно Довідки № 118 від 05.07.2024 року Конотопського старостинського округу № 4 Городнянської міської ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_1 не зареєстрований, але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , склад його сім?ї: ???син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрований, але фактично проживає; дочка - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не зареєстрована, але фактично проживає; співмешканка - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно довідок № 59 від 18.01.2024, № 125 від 02.05.2024 та № 151 від 11.07.2024 року Смяцького старостинського округу Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , та один виховує двох неповнолітніх дітей: ?? ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ? ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що сім?я проживає в будинку, який складається із 2-х кімнат та коридору і опалюється твердим паливом. В будинку проживає 4 чоловіка, а саме: ??? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ??? ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ??? ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ??? ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 Будинок потребую косметичного ремонту. Взаємовідносини в сім?ї хороші. Їжа наварена. Сім?я проживає за вищевказаною адресою, але не зареєстровано. Вихованням дітей займається батько, ОСОБА_1 з 2020 року. Місце проживання матері дітей ОСОБА_2 невідомо. Мати у вихованні дітей участі не приймає з 2020 року і не цікавиться їхнім проживанням.

Відповідно до довідки № 48 від 10.07.2024 року від Комунального закладу «Смичинський ліцей» Городнянської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно була здобувачем дошкільної освіти в структурному підрозділі дошкільної освіти «Сонечно» Смичинського ліцею з 06.09.2021 по 31.05.2024 та була зарахована до 1-го класу. За час перебування дитини у Смичинському ліцеї спостерігалась піклування про Єлизавету лише з боку її батька ОСОБА_1 . Адміністрація закладу освіти, вихователі, вчителі та обслуговуючий персонал жодного разу не бачили в ліцеї матері дитини.

З довідки № 49 від 10.07.2024 року від Комунального закладу "Смичинський ліцей Городнянської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 2 класі За час перебування дитини у Смичинському ліцеї спостерігалась піклування про Дениса лише з боку його батька ОСОБА_1 . ОСОБА_3 забезпечений необхідними речами для навчання повністю. Завжди охайний, врівноважений, пунктуальний. Адміністрація закладу освіти, вихователі, вчителі та обслуговуючий персонал жодного разу не бачили в ліцеї матері дитини.

Відповідно до листа КНП «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради №01-14/632 від 26.07.2024 декларації на дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були перезаключені з батьком. За час нагляду в закладі діти проходять у супроводі з батьком, який цікавиться їхнім станом здоров`я та виконує всі рекомендації лікаря.

Судом встановлено, що позивач працює трактористом-машиністом у ПОСП «Колос» з 17.09.2020 року та має стабільну заробітну плату.

З висновку органу опіки та піклування Городнянської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , затвердженого рішенням виконкому Городнянської міської ради №327 від 03.10.2024, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно частин 1-5 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За положеннями ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 643/7876/18 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватись вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Європейський суд з прав людини СПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

З підстав вищевикладеного, вбачається, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, які полягають в тому, що вона не піклується про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі. Зазначені фактори в їх сукупності судом розцінюються як ухилення відповідачем від виховання дітей.

Відповідно до чинного сімейного законодавства мати, батько можуть бути позбавленні батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування та в інших випадках. Мати/батько можуть бути позбавленні батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

З наведених мотивів, враховуючи інтереси дітей та з метою соціального захисту їх прав, суд приходить до висновку, що в інтересах дітей доцільно застосувати такий крайній захід до відповідача, як позбавлення її батьківських прав.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Конституцією Українивизначено основні права й обов`язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 51 Основного Закону - батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року) дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження. Відповідно до положень ч. 8ст. 7 Сімейного кодексу Українирегулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із ч. 1ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства"кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Зі змісту ч. 1 ст. 182 СК України вбачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З аналізу положення ч. 5 ст. 183 СК України вбачається, що розмір аліментів на двох дітей передбачено в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У зв`язку з наведеним та враховуючи, що обов`язок утримувати батьками своїх неповнолітніх дітей є безумовним, діти сторін проживають разом із позивачем, а також те, що відповідач є працездатного віку, відзиву на позовну заяву не надав, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

За змістом ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, то виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Також з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судовий збір за вимогу про позбавлення батьківських прав у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.150,164-167СК України,ст.ст.141,142,197,198,263-265,268,273,280,281,354ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:Служба усправах дітейГороднянської міськоїради Чернігівськоїобласті,про позбавленнябатьківських правта стягненняаліментів наутримання неповнолітніхдітей- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно її неповнолітніхдітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову 23.07.2024 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь держависудовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Щорський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев