Постанова

від 23.10.2024 по справі 531/1633/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/1633/24 Номер провадження 22-ц/814/3270/24Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е. М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві справу за апеляційною скаргою адвокатки Приліпко Ірини Леонідівни, представниці ОСОБА_1 , на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 09 липня 2024 року (час ухвалення судового рішення і дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в:

У червні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на її користь компенсацію вартості внеску до статутного капіталу СТОВ «Світоч» у розмірі 10000000 грн.

Разом із позовом адвокатка Ярошенко С.М., представниця ОСОБА_2 , подала суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме і рухоме майно, що належить ОСОБА_1 , із забороною всім суб?єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо усього майна, належного ОСОБА_1 , у межах суми позову 10000000 грн.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 09 липня 2024 року заява адвокатки Ярошенко С.М., представниці ОСОБА_2 , про забезпечення позову задоволена.

Накладений арешт на все нерухоме та рухоме майно, що належить ОСОБА_1 , із забороною всім суб?єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо усього майна, належного ОСОБА_1

Адвокатка Приліпко І.Л., представниця ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що у заяві про забезпечення позову відсутні обгрунтовані доводи щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, натомість позивачкою лише висловлене припущення про можливі дії відповідача щодо відчуження належного йому майна. Такий підхід у вирішенні обгрунтованості заяви про забезпечення позову суперечить сталій судовій практиці.

Накладаючи арешт на усе майно, що належить відповідачу, суд порушив принцип співмірності, адже у справу не надано жодного доказу щодо вартості майна.

Суд першої інстанції не з?ясував чи дійсно існує спір між сторонами, не дослідив, за якими критеріями позивачка визначила ціну позову.

З огляду на наведене вжиті судом заходи забезпечення позову необгрунтовано обмежують відповідача у праві мирно володіти належним йому майном, спричиняють шкоду його діловій репутації.

Відзив на апеляційну скаргу судом не отриманий.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 обгрунтовує позов тим, що у період перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_1 став засновником СТОВ «Світоч», до статутного капіталу якого вніс кошти, що фактично належали ОСОБА_2 , оскільки на той час він не працював і доходів не отримував. Частка ОСОБА_1 у статутному капіталі СТОВ «Світоч» становить 50%.

ОСОБА_2 , яка була співвласником коштів, внесених до статутного капіталу СТОВ «Світоч», має право на половину вартості частки ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства.

Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_2 послалася на те, що ціна позову є значною 10000000 грн, тому ОСОБА_1 буде вживати заходів до приховування майна шляхом його відчуження.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову, запропонований вид забезпечення є співмірним із заявленими вимогами.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ч.1, ч.2статті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150ЦПК Українизаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п.1 ч.1 статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першоїстатті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердженнячого єналежні йдопустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).

За змістом частини третьоїстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна,на якевін заявляєклопотання накластиарешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд маєз урахуваннямдоказів,наданих позивачемна підтвердженнясвоїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Як убачається із позовної заяви, ОСОБА_2 визначила розмір вартості частки у статутному капіталі СТОВ «Світоч», на яку вона претендує, зі слів одного із учасників цього товариства ОСОБА_3 , частка якого у статутному капіталі складає 25% і якому, з його слів, у 2023 році попередньо було запропоновано сплатити 10000000 грн за його частку. Окрім того, ціну позову ОСОБА_2 обгрунтовувала відомостями із фінансової звітності СТОВ «Світоч» за 2023 рік про розмір активів товариства, доходу і чистого прибутку.

У заяві про забезпечення позову зроблене посилання лише на те, що ціна позову є значною, тому, на думку позивачки, відповідач буде вживати заходи з відчуження належного йому майна.

До заяви про забезпечення позову долучена світлокопія Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта (а.с.4-12), а також світлокопія декларації ОСОБА_1 за 2023 рік (а.с.13-27).

Згідно вказаних відомостей ОСОБА_1 має в особистій власності вісім земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які передані в оренду, гараж. Окрім того, за 2023 рік ОСОБА_1 отримав доходи у виді заробітної плати, коштів, отриманих від здавання в оренду нерухомого майна, готівкові кошти.

Заявлена сума позову визначена позивачкою виключно зі слів іншої особи, яка не є учасником цього спору, будь-яких відомостей про те, що відповідач напередодні подачі позову до суду або ж після цієї події вживав заходи для відчуження належного йому майна суду не надано; у заяві про забезпечення позову з посиланням на розмір ціни позову лише висловлене припущення про можливе вічдуження відповідачем свого майна, а також не запропоновано накласти арешт на конкретне майно, не зважаючи на те, що позивачкою суду надані світлокопії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, декларації ОСОБА_1 за 2023 рік.

З урахуванням встановленого слід визнати, що заява про забезпечення позову не є обгрунтованою, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу адвокатки Приліпко Ірини Леонідівни, представниці ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 09 липня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення по суті заявлених вимог.

Відмовити за недоведеністю у задоволенні заяви адвокатки Ярошенко Світлани Миколаївни, представниці ОСОБА_2 , про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя шляхом накладення арешту на все нерухоме і рухоме майно, що належить ОСОБА_1 , із забороною всім суб?єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо усього майна, належного ОСОБА_1 , у межах суми позову 10000000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 23 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: А.І.Дорош

Л.І. Пилипчук