Ухвала

від 03.10.2024 по справі 761/6783/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 березня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , погодженого прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 .

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 строком на 60 днів з можливістю застосування застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 906 900 гривень, із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначав про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК

---

Справа №761/6783/24 Слідчий суддя - ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/2566/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

України, яка підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Також вказував про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_9 , з огляду на тяжкість інкримінованих йому злочинів та суворість можливого покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Через специфіку інкримінованого злочину та його виняткову складність, на даний час ще не встановлені усі обставини кримінального правопорушення, не витребувано (вилучено) всі необхідні речі й документи, а тому підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які можуть мати доказове значення.

Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, шляхом їх підкупу або примушування до надання ними вигідних йому показань чи вчинення інших дій.

Також, ОСОБА_9 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення власної кримінальної відповідальності та шляхом сприяння уникнення такої відповідальності іншими причетними особами.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_9 матиме можливість швидко та оперативно перешкоджати досудовому розслідуванню під час вжиття заходів щодо виявлення майна, на яке може бути накладений арешт, зокрема шляхом його приховування, відчуження, фіктивного оформлення права власності на інших осіб.

На думку апелянта, застосування до підозрюваного ОСОБА_9 більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.

09.04.2024 від захисника ОСОБА_11 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких вона просила залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

У судовому засіданні під час апеляційного розгляду прокурор ОСОБА_5 уточнив вимоги апеляційної скарги, та просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави. строком до 21.04.2024.

У судове засідання, призначене на 03.10.2024, підозрюваний ОСОБА_9 повторно не прибув.

Присутній під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , вважав за можливе здійснювати апеляційний розгляд у відсутності підозрюваний. Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти розгляду апеляційної скарги без участі підозрюваного ОСОБА_9 .

Розглянувши питання про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності підозрюваного ОСОБА_9 , колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.

Судове провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.03.2024 перебуває у провадженні Київського апеляційного суду з 05.03.2024.

Після надходження до Київського апеляційного суду 21.03.2024 матеріалів судового провадження із суду першої інстанції, судове засідання, призначене на 15.04.2024, не відбулось у зв`язку із неприбуттям захисника підозрюваного, унаслідок чого підозрюваному ОСОБА_9 було призначено захисника із Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві, та відкладено судовий розгляд на 23.04.2024.

Судове засідання, призначене на 23.04.2024, відкладено на 30.04.2024 у зв`язку із клопотанням захисника ОСОБА_12 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 про ознайомлення із матеріалами провадження.

У подальшому судові засідання було відкладено у зв`язку із неприбуттям захисника у судове зсідання, призначене на 30.04.2024, та неявкою підозрюваного ОСОБА_9 у судове засідання, призначене на 22.05.2024.

У наступні судові засідання, призначені на 03.06.2024, 18.07.2024, 06.08.2024, 22.08.2024, 10.09.2024, 03.10.2024, підозрюваний ОСОБА_9 не прибув, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.

Згідно даних наявних у матеріалах судового провадження відомостей, ОСОБА_9 05.06.2024 призваний для проходження військової служби, та на даний час проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .

Колегією суддів вживались заходи щодо виклику підозрюваного ОСОБА_9 у судові засідання, шляхом направлення відповідних листів на адресу військової частини, в якій проходить службу ОСОБА_9 , з метою забезпечення прибуття останнього у судові засідання або його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку із використанням власних технічних засобів, однак відповідь з військової частини на адресу суду не надходила, участь підозрюваного у судовому засіданні не забезпечено.

Згідно даних постанови слідчого у кримінальному провадженні № 72024000500000048 від 05.08.2024, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000500000048 відносно ОСОБА_9 зупинено.

З урахуванням наведених обставин, враховуючи ту обставину, що колегія суддів Київського апеляційного суду тривалий час позбавлена можливості розглянути апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на ухвалу про відмову у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу, з підстав неприбуття в судове засідання підозрюваного, який проходить військову службу у АДРЕСА_1 , колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності підозрюваного ОСОБА_9 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів судового провадження, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023140000000040 від 15.02.2024, за підозрою ОСОБА_9 та інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 200, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

19.02.2024 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_9 повідомлено про підозру у пособництві в організації азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, вчиненого організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2 КК України; та у пособництві в набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції та вчинення правочину з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчинені організованою групою в особливо великому розмірі, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

22.02.2024 детектив відділу детективів із захисту економіки у сфері віртуальних активів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 906 900 гривень, із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 .

Постановляючи ухвалу, слідчий суддя виходив з того, що долучені до клопотання докази не підтверджують обгрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

З таким висновком погоджується і колегія суддів.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У справі «Маккей проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.

Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.

Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.

Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

У відповідності до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини.

З точки зору практики Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.

Перевіряючи клопотання слідчого на предмет обгрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України у кримінальному провадженні № 72023140000000040, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що долучені до клопотання докази на обгрунтування такої підозри, зокрема Акт Націнального банку України, висновки експертиз, не підтверджують поза розумним сумнівом викладені у повідомленні про підозру відомості.

З урахуванням наведеного у сукупності убачається, що зміст повідомлення про підозру ОСОБА_9 та сукупність долучених до клопотання доказів, на даному етапі досудового розслідування не дає достатніх підстав для висновку про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тому слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про відсутність станом на день розгляду клопотання достатніх підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 .

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дослідив всі обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги ст. 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин, які б слугували підставою для застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , обгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання детектива.

Викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, висновки якої не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, є безпідставними, оскільки ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 196, 372 КПК України, та містить обґрунтування і мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.

Прокурором в апеляційній скарзі та у судовому засіданні під час апеляційного розгляду не доведено належним чином існування обставин, на які він посилається, зокрема про обгрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 березня 2024 року, -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3