Ухвала

від 26.09.2024 по справі 376/2107/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/3580/2024

справа №376/2107/20

УХВАЛА

26 вересня 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі в справі, - Керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Київської обласної державної адміністрації на заочне рішення Сквирського районного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Віговського С.І.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Буківської сільської ради Сквирського району Київської області, правонаступником якої є Сквирська міська рада, третя особа: Відділ у Сквирському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання права власності на майно, -

встановив:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на майно.

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно договору купівлі-продажу державного майна орендного комплексу будівель в с. Буки Сквирського району Київської області № 23 від 19 травня 1994 року, посвідченого старшим державним нотаріусом Сквирської державної нотаріальної контори Київської області Котюк О.І. 19 травня 1994 року за № 1197, згідно розпорядження представника Президента України за № 97 від 19 травня 1994 року, позивачу належить комплекс будівель с. Буки Сквирського району Київської області.

06 серпня 2020 року позивач звернувся до відділу у Сквирському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області із заявою про реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки водного фонду загальною площею 6.6 га (ставків). 11 серпня 2020 року позивач отримав відмову в реєстрації земельної ділянки, оскільки на земельну ділянку не сформований кадастровий номер та не виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Позивач неодноразово звертався до Буківської сільської ради із заявами щодо відведення земельної ділянки та отримання дозволу на розробку технічної документації, натомість, сільська рада, нехтує заявами, повідомляючи, що для прийняття рішення забракло кворуму депутатів.

З невідомих причин представники сільської ради не визнають позивача власником комплексу будівель в с. Буки Сквирського району Київської області, які належать йому на підставі договору купівлі-продажу державного майна орендного комплексу будівель в с. Буки Сквирського району Київської області № 23 від 19 травня 1994 року.

Зазначає, що на момент звернення до суду у позивача виникла потреба в оформленні документів на земельну ділянку водного фонду, відтак потрібно підтвердити право власності на орендний комплекс будівель в с. Буки Сквирського району Київської області, для подальшого виготовлення кадастрового номеру земельної ділянки та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Мотивуючи наведеним, просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на комплекс будівель, що знаходиться в с. Буки, Сквирського району Київської області, в тому числі гідротехнічну споруду ширина 9.5 м, довжина 76 м, по АДРЕСА_1 , фільтруючу, контурну гідротехнічну споруду, площею 547.0 кв.м , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (ширина по гребеню 2.6 м., довжина 77.0 м, максимальна висота 1.35 м, закладання верхнього відкосу - 1:1,75 , низового - 1:1.75 та земельну ділянку водного фонду, загальною площею 6.6 га (ставків) в с. Буки Сквирського району Київської області, який примикає до гідроспоруди по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Буківську сільську раду Сквирського району Київської області надати дозвіл позивачу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості, площею 6,6 га (ставок), що розташована в с. Буки Сквирського району Київської області.

Зобов`язати відділ у Сквирському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області присвоїти кадастровий номер земельній ділянці водного фонду, загальною площею 6,6 га в с. Буки Сквирського району Київської області.

Заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на комплекс будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у тому числі гідротехнічну споруду шириною 9.5 м, довжиною 76 м.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку водного фонду, загальною площею 6.6 га (ставок), що розташована по АДРЕСА_1 та примикає до гідротехнічної споруди.

Зобов`язано Буківську сільську раду Сквирського району Київської області надати дозвіл позивачу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 6.6 га (ставок), що розташована по АДРЕСА_1 та примикає до гідротехнічної споруди.

Зобов`язано відділ у Сквирському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області присвоїти кадастровий номер земельній ділянці водного фонду, площею 6.6. га, що розташована по АДРЕСА_1 та примикає до гідротехнічної споруди.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 17 грудня 2021 року виправлено описку у рішенні Сквирського районного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року а саме, в усьому тексті рішення зазначено об`єкт на який за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності - фільтруючу, контурну гідротехнічну споруду, загальною площею 547,0 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_2 (ширина по гребеню 2,6 м, довжина 77,0 м, максимальна висота 1,35 м, закладання верхнього відкосу - 1:1,75, низового - 1:1, 75) та доповнено резолютивну частину рішення абзацом: «Визнати за ОСОБА_1 право власності на фільтруючу, контурну, гідротехнічну споруду, загальною площею 547,0 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_2 (ширина по гребеню 2,6 м, довжина 77,0 м., максимальна висота 1,35 м., закладання верхнього відкосу - 1:1,75, низового - 1:1, 75)».

Не погодившись з ухваленим рішенням, особою, яка не брала участі в справі, - Керівником Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що згідно з інформацією Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось від 11 вересня 2023 року № 712/02.1, відповідно до паспорту річки Роставиця, розробленого Українським державним головним проектно-вишукувальним і науково-дослідним інститутом «УКРГІПВОДГОСП», земельна ділянка з кадастровим номером 3224080600:02:011:0003 площею 6,6 га розташована безпосередньо на руслі річки Роставиця.

Крім того, відповідно до інформації Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 05 жовтня 2023 року за № 991-001-1698/991-083 земельна ділянка з кадастровим номером 3224080600:02:011:0003 площею 6,6 га розташована безпосередньо на водній поверхні руслового ставка на річці Роставиця. Річка Роставиця - це природний водний об`єкт, що має довжину 116 км та водозабірну площу 1460 км2.

Землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерела; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Зазначає, що суд при прийнятті оскаржуваного рішення про задоволення позову не врахував, що відповідно до пункту 5 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Таким чином, навіть при наявності права власності на нерухоме майно чинне законодавство не передбачає набуття права приватної власності на землі водного фонду.

Щодо повноважень представництва інтересів держави прокурором у суді вказує, що відповідачем у вказаній справі визначено Буківську сільську раду Сквирського району, як орган, який здійснює повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Вказує, що згідно з інформацією Сквирської міської ради №03-4441 від 02 жовтня 2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 3224080600:02:011:0003 площею 6,6 га станом на 23 жовтня 2020 року та на теперішній даний час розташована за межами населеного пункту с. Буки Білоцерківського району Київської області.

Відтак, на момент прийняття рішення судом щодо визнання права приватної власності за ОСОБА_1 спірної земельної ділянки водного фонду розпорядником даної категорії земель являлася Київська обласна державна адміністрація, а не Буківська сільська рада.

Зазначає, що незвернення до суду Київської обласної державної адміністрації з апеляційною скаргою, яка б відповідала вимогам процесуального законодавства та відповідно мала змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний уповноважений державою орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави в особі Київської обласної державної адміністрації та для звернення до суду з такою апеляційною скаргою.

Зазначає, що в цій справі наявні виключні підстави та обставини для вжиття заходів представницького характеру саме Білоцерківською окружною прокуратурою в інтересах держави, в особі Київської обласної державної адміністрації в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частини 3 статті 56 ЦПК України.

Вказує, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» адміністративним центром Сквирської територіальної громади визначено м. Сквира та затверджено територію Сквирської територіальної громади, до складу якої входять Сквирська, Антонівська, Буківська, Великоєрчиківська, Горобіївська, Домантівська, Дулицька, Кам`яногребельська, Каленнівська, Красноліська, Кривошиїнська, Малоєрчиківська, Малолисовецька, Мовчанівська, Оріховецька, Пустоварівська, Рудянська, Рогізнянська, Самгородоцька, Селезенівська, Тарасівська, Тхорівська, Чубинецька, Шамраївська, Шаліївська, Шапіївська громади.

Відтак, Сквирська міська рада є правонаступником Буківської сільської ради, відповідно стороною у справі має бути Сквирська міська рада, яку слід залучити до розгляду Сквирську міську раду.

Мотивуючи наведеним, просить залучити до участі у розгляді справи Сквирську міську раду, як правонаступника Буківської сільської ради. Скасувати рішення Сквирського районного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року у справі №376/2107/20 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Стягнути судові витрати.

22 січня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Савенка Р.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу.

Посилається на законність та обґрунтованість ухваленого у справі рішення.

Вказує, що 19 травня 1994 року між позивачем та Фондом державного майна України в особі виконуючого обов`язки начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області укладено Договір №23 купівлі-продажу державного майна орендного комплексу будівель в с. Буки Сквирського району. Договір №23 купівлі-продажу державного майна орендного комплексу будівель в с. Буки Сквирського району жодним судом не визнавався недійсним, а тому є правомірним та дійсним.

19 травня 1994 року представником Президента України видано розпорядження «Про реєстрацію договору купівлі-продажу державного майна орендного комплексу будівель в с. Буки Сквирського району» на виконання вимог пункту 4 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна».

20 травня 1994 року позивач та Фонд державного майна України в особі виконуючого обов`язки начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області склали Акт прийому-передачі проданого майна. Згідно цього Акту Продавець передав, а Покупець прийняв продане майно.

21 квітня 2000 року представництвом Фонду державного майна України в Сквирському районі Київської області видано листа за номером 69, відповідно до якого підтверджено, що ОСОБА_1 викупив за 41 666 000 карбованців інвентарний об`єкт заводу «Яшма» - комплекс будівель в с. Буки Сквирського району. Серед викупленого майна, у тому числі, зазначено ставки площею 6,6 га та кам`яна плотина.

Отже, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем орендного комплексу будівель в с. Буки Сквирського району, а процедура приватизації майна відбувалася згідно чинного законодавства України. Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року підтверджено даний факт.

Звертає увагу, що Земельний кодекс України прийнято законом від 25 жовтня 2001 року №2768-111. Водний кодекс України прийнято законом від 06 червня 1995 року №213/95-ВР.

Нормативно-правові акти (Земельний кодекс України, Водний кодекс України) прийнято після укладення ОСОБА_1 Договору №23 та набуття права власності па придбане майно, а відтак не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли з Договору №23 купівлі-продажу державного майна орендного комплексу будівель в с. Буки Сквирського району.

Окрім цього, звертає увагу, що органом прокуратури не надано належних та допустимих доказів, що уповноважені особи Київської обласної державної адміністрації неналежним чином здійснювали захист інтересів держави.

В обґрунтування відзиву посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16, 17, 18 квітня 2019 року у справах № 925/650/18, № 923/560/18, № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, а також у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18.

В судовому засіданні представник скаржника Керівника Білоцерківської окружної прокуратури - Набок Ю.В. доводи апеляційної скарги підтримала, просила скаргу задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Савенко Р.В. - проти доводів апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Ухвалою суду від 22 лютого 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, до участі у справі залучено Сквирську міську раду, як правонаступника відповідача.

Представник Сквирської міської ради про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, вказавши, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи убачається, що 19 травня 1994 року між Фондом державного майна України та ОСОБА_1 укладено договір №23 купівлі-продажу державного майна орендованого комплексу будівель в с. Буки Сквирського району.

Згідно пункту 1.1 укладеного договору продавець продає, а покупець купує державне майно Інвентарного об`єкту з-ду "Яшма" шляхом викупу майна підприємцем ОСОБА_1 на підставі договору оренди з правом викупу державного майна комплексу будівель в с. Буки Сквирського району Київської області.

Передача об`єкту приватизації продавцем і приймання об`єктів приватизації покупцем засвідчується актом прийому-передачі, що підписується сторонами (пункт 1.7) (том 1 а.с.24-28).

19 травня 1994 року представником Президента України видано розпорядження «Про реєстрацію договору купівлі-продажу державного майна орендного комплексу будівель в с. Буки Сквирського району» на виконання вимог статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (том 1 а.с. 37).

Згідно даних листа №69 від 21 квітня 2000 року представництвом Фонду державного майна України в Сквирському районі Київської області підтверджено, що ОСОБА_1 викупив за 41 666 000 карбованців інвентарний об`єкт заводу «Яшма» - комплекс будівель в с. Буки Сквирського району. Серед викупленого майна, у тому числі, зазначено ставки площею 6,6 га та кам`яна плотина (том 1 а.с. 28).

06 серпня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із заявою про реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки водного фонду загальною площею 6,6 га згідно договору купівлі-продажу державного майна №23 від 19 травня 1994 року (том 1 а.с. 7).

Згідно відповіді від 11 серпня 2020 року Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_1 повідомлено про необхідність розробки відповідної документації із землеустрою (том 1 а.с. 8).

Приватним підприємством «Голфстрім і К» на замовлення Буківської сільської ради (клопотання №12 від 09 січня 2008 року) складено водогосподарський паспорт ставу на р. Роставиця в межах Буківської сільської ради Сквирського району Київської області (том 1 а.с. 9-23).

Згідно даних довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №340624314 від 27 липня 2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 3224080600020110003, площею 6,6 га належить ОСОБА_1 (том 1 а.с. 77-79).

Звертаючись із апеляційної скаргою, представник скаржника вказував, що згідно з інформацією Сквирської міської ради №03-4441 від 02 жовтня 2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 3224080600:02:011:0003 площею 6,6 га станом на 23 жовтня 2020 року та на теперішній даний час розташована за межами населеного пункту с. Буки Білоцерківського району Київської області. Відтак зазначає, що на момент прийняття рішення судом щодо визнання права приватної власності за ОСОБА_1 спірної земельної ділянки водного фонду розпорядником даної категорії земель являлася Київська обласна державна адміністрація, а не Буківська сільська рада.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування унормовано статтею 122 Земельного кодексу України.

Згідно частини 1 стаття 122 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно частини 5 статті 122 цього Кодексу обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 3, 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Разом з тим, представником скаржника не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка розташована поза межами населеного пункту с. Буки, отже на момент прийняття рішення судом першої інстанції земельна розпорядником цієї земельної ділянки являлась Київська обласна державна адміністрації, а не Буківська сільська рада.

На підтвердження аргументів апеляційної скарги скаржником надано довідку Головного Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 03 жовтня 2023 року №10-10-0.222-9105/2-23, згідно якої земельна ділянка з кадастровим номером 3224080600:02:011:0003 площею 6,6 га розташована в адміністративних межах Буківської сільської ради за межами населеного пункту (том 1 а.с.79).

В цьому ж листі зазначено, що відповідно до відомостей програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру - Національної кадастрової системи , відомості про межі населеного пункту с. Буки Сквирського, нині Білоцерківського району Київської області до Державного земельного кадастру не внесені.

Окрім того, скаржником надано лист Сквирської міської ради №03-4441 від 02 жовтня 2023 року, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3224080600:02:011:0003 площею 6,6 га станом на 23 жовтня 2020 та на даний час розташована за межами населеного пункту с. Буки Білоцерківського району Київської області (том 1 а.с. 80).

Згідно статті 173 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті. Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Частинами 1, 2 статті 174 Земельного кодексу України унормовано, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена, приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Таким чином, законом регламентований порядок встановлення меж населених пунктів.

Під час апеляційного перегляду представнику скаржника запропоновано подати відомості щодо адміністративних меж Буківської сільської ради станом на час ухвалення рішення суду, що оскаржується.

Представником скаржника надано лист Сквирської міської ради від 28 серпня 2024 року, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3224080600:02:011:0003 площею 6,6 га знаходиться поза межами населеного пункту с. Буки (том 2 а.с. 12).

Разом з тим, представником позивача на спростування тверджень скаржника надано лист Сквирської міської ради від 19 вересня 2024 року, згідно земельна ділянка з кадастровим номером 3224080600:02:011:0003 площею 6,6 га фактично знаходиться в с. Буки Сквирської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області (том 2 а.с. 46).

Окрім того, згідно даних Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із кадастровим номером 3224080600:02:011:0003 місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця) такої визначено Київська область, Сквирський район, с. Буки (том 2 а.с. 48).

Згідно даних Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності об`єкт нерухомого майна гідротехнічна споруда розташовано за адресою АДРЕСА_1 (том 2 а.с. 49).

Посилання скаржника на дані довідки Головного Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 03 жовтня 2023 року №10-10-0.222-9105/2-23, а також дані листа Сквирської міської ради від 28 серпня 2024 року не можна уважати достатніми для підтвердження аргументів скаржника, ураховуючи ненадання первинної документації, на підставі якої такі довідка та лист були сформовані, а також наведені вище протилежні дані, надані представником позивача, які підтверджують розташування земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 3224080600:02:011:0003, площею 6,6 га, в межах с. Буки.

При цьому, апеляційний суд враховує, що у цій справі представництво держави в особі Київської обласної державної адміністрації здійснюється прокурором, який наділений правом в установленому законом порядку отримувати певну інформацію, а також не позбавлений можливості заявити суду відповідне клопотання про витребування доказів у разі неможливості отримання інформації самостійно.

З огляду на наведене, апеляційний суд робить висновок про те, що скаржником не доведено належними та допустимими доказами факт розташування земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 3224080600:02:011:0003, площею 6,6 га, поза межами населеного пункту, що свідчить про відсутність підстав уважати про порушення прав Київської обласної державної адміністрації при вирішенні цієї справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційної скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та ( або) обв`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 362, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі в справі, - Керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Київської обласної державної адміністрації на заочне рішення Сквирського районного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Буківської сільської ради Сквирського району Київської області, правонаступником якої є Сквирська міська рада, третя особа: Відділ у Сквирському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання права власності на майно - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу складено 22 жовтня 2024 року

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова