Ухвала

від 22.10.2024 по справі 240/19820/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/19820/24

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області про визнання протиправною бездіяльністі, скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області, в якому просить:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Гулінської І.І. щодо не відправлення оригіналу постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою, вказаною у заяві про відкриття виконавчого провадження;

- визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Гулінської І.І. щодо не здійснення розгляду клопотання про залучення експерта від 28.09.2022 та заяви від 12.12.2022 та не долучення їх до матеріалів виконавчого провадження;

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.01.2023.

Перевіряючи, після одержання позовної заяви, чи відповідає вона вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом ураховано наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 287 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Зокрема, частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлюється десятиденний строк.

Отже, встановлений статтею 287 КАС України десятиденний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Як свідчить прохальна частина позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії старшого державного виконавця ОСОБА_2 щодо не відправлення оригіналу постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою, вказаною у заяві про відкриття виконавчого провадження, визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Гулінської І.І. щодо не здійснення розгляду клопотання про залучення експерта від 28.09.2022 та заяви від 12.12.2022 та не долучення їх до матеріалів виконавчого провадження та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.01.2023.

Разом з тим, до суду з даним позовом за захистом свого права позивач звернувся лише 14.10.2024 (згідно дати на позовній заяві, яка була сформована та подана до Житомирського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд"), тобто з порушенням строку, визначеного статтею 287 КАС України.

Крім того, суд зазначає, що отримання позивачем матеріалів виконавчого провадження №69913347 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

З огляду на викладене позивачу необхідно подати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду та обґрунтовану заяву.

Приписами ч.1 ст.169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із положеннями ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищенаведеного, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання (надіслання) до Житомирського окружного адміністративного суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку та приєднавши докази поважності причин його пропуску, оформленої з урахуванням вимог ст.167 КАС України.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Панкеєва