Ухвала

від 22.10.2024 по справі 260/3285/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/3285/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Калинич Оксана Іллівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з позовом до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просить:

- звільнити від сплати судового збору;

- поновити строк звернення до суду;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.10.2023 року ВП 73181360 про стягнення виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.04.2024 року ВП 74604384 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий збір у розмірі 69752,02 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.04.2024 року ВП 74604384 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 172,68 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зведене виконавче провадження №74605478 від 01.04.2024 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

02 жовтня 2024 року Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року скасовано та направлено справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

21 жовтня 2024 року справа повернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду.

У зв`язку з наведеним, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні оригінал позовної заяви та доданих до позовної заяви документів, оскільки такі, на виконання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року були повернуті позивачу.

Відповідно до статті 161 частини 1 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Окрім цього, згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує, постанови заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.10.2023 та від 01.04.2024 року. Проте, звернувся в суд з позовом 08.05.2024 року, тобто, з пропуском десятиденного строку звернення, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Так, зокрема, позивач у позовній заяві вказує, що 01.04.2024 року через інформаційний додаток «Дія» позивача проінформовано, що ВП №73181360 від 30.10.2023 року по виконанню виконавчого листа №428/7964/15, виданого 08.08.2023 року Дніпровським апеляційним судом, закрито. Окрім цього, позивач вказує, що на його заяву від 19.04.2024 року отримав оскаржувані постанови поштовим зв`язком тільки 01.05.2024 року, при цьому, з долучених доказів не можливо встановити, що саме оскаржувані постанови були направлені у конверті долученому позивачем до матеріалів справи, оскільки ні заяву від 19.04.2024, ні лист-відповідь відповідача позивачем не надано.

Оскільки позивачу стало відомо про оскаржувані постанови 01.04.2024 року, а з даним позовом останній звернувся тільки 08.05.2024 тобто з пропуском строку визначеного пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України, позивачу слід надати заяву з обгрунтуванням причин пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази на підтвердження таких обставин.

Окрім цього, суд зазначає, що ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні з даною позовною заявою позивачем не сплачено судовий збір. Разом з тим, згідно прохальної частини позовної заяви, позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", як учасник бойових дій.

Оцінюючи це клопотання, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

За змістом статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зміст пункту 13 частини 1 статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Цей спір пов`язаний з стягненням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження та не пов`язаний з наявністю та/або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.

Отже, заявлені вимоги позивача не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій.

Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права висловлені у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 240/934/20.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону "Про судовий збір".

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно заявлених позовних вимог позивачем заявлено 4 немайнові вимоги.

Водночас, статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.

Відтак, сума судового збору починаючи із 01 січня 2024 року, яка підлягає до сплати за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 1211,20 грн.

Оскільки позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру, загальна сума судового збору складає у розмірі 4844,80 грн.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви необхідно у спосіб, визначений Кодексом адміністративного судочинства, надати суду позовну заяву з доданими документами, а також заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності причин такого пропуску та надання відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду та докази сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Прийняти адміністративну справу №260/3285/24 для продовження розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Ю.Ю.Дору