Ухвала

від 04.12.2024 по справі 260/3285/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

04 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/3285/24 пров. № А/857/31945/24

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Курилець А. Р., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 260/3285/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дії та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.10.2023 року ВП 73181360 про стягнення виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.04.2024 року ВП 74604384 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий збір у розмірі 69752,02 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.04.2024 року ВП 74604384 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 172,68 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зведене виконавче провадження №74605478 від 01.04.2024 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року з задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Однак вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

При цьому позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується, посвідченням серія НОМЕР_1 . Також, підтверджується довідкою від 19.02.2018 р. №29, від 21.06.2016 №1517 видані УСБУ в Херсонській області, витяг з протоколу від 17.08.2015р. Відповідно до п.п. 12, 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Також, 14 листопада 2024 року набрав чинності Закон № 4056-IX «Про внесення змін до Закону України» «Про судовий збір» у зв`язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 щодо забезпечення принципу обов`язковості судового рішення». Метою документа є приведення положень Закону України «Про судовий збір» у відповідність до Рішення КСУ від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 у справі щодо відповідності Конституції (конституційності) частини другої статті 3, підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону (справа про обов`язковість судового рішення).

Так, судовий збір не справляється за подання: апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Вирішуючи заявлене клопотання, апеляційний суд виходить з наступного.

За приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон N 3551-XII).

У статті 22 Закону N 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI у сукупності з положеннями частини другої статті 22 Закону N 3551-XII дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з реалізацією їхнього правового статусу.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону N 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 (провадження N 11-795заі19) та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17 (провадження N К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні.

Законом N 3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Як вже було зазначено вище, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону N 3551-XII. При цьому, серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Отже, предметом розгляду даної справи є оскарження позивачем низки постанов в межах виконавчих проваджень за якими позивач є боржником (від 30.10.2023 року ВП 73181360 про стягнення виконавчого збору, від 01.04.2024 року ВП 74604384 про стягнення виконавчого збору у розмірі 69752,02 грн, від 01.04.2024 року ВП 74604384 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 172,68 грн, від 01.04.2024 року №74605478 про зведене виконавче провадження).

Згадані виконавчі провадження жодним чином не пов`язані з правовим статусом учасника бойових дій.

Так, ВП 73181360 стосується примусового виконання виконавчого листа № 428/7964/15 виданого 08.08.2023 Дніпровським апеляційним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ " ФК Інвестохіллс Веста" боргу у розмірі 19151,28 доларів США. Виконавче провадження 74604384 стосується стягнення виконавчого збору в розмірі 69752,02 грн, а виконавче провадження 74604379 - щодо витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 172,68 грн.

При цьому суд звертає увагу про зазначення в посвідченні учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , термін дії до 01.08.2024 року, однак апеляційну скаргу подано 28.11.2024 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції констатує, що позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Щодо посилання на п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір», яким встановлено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.ч.2, 3 ст.1).

Виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період (ч.8 ст.2).

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

По-перше, предмет спору в цій справі, як вже аналізувалося вище, є скасування низки постанов в межах виконавчих проваджень в яких позивач є боржником та не виникли у зв`язку з проходженням військової служби (виконання військового обов`язку).

При цьому, можливість застосування п.12 ст.5 Закону України "Про судовий збір" для звільнення від сплати судового збору резервіста, нерозривно пов`язано з призовом на навчальні, перевірочні, або спеціальні збори, і такі обставини повинні існувати на момент подання, зокрема, апеляційної скарги.

По-друге, матеріали апеляційної скарги не містять підтвердження того, що позивач станом на час звернення з цією апеляційною скаргою є військовослужбовцем. Єдина згадка міститься в довідці від 21 червня 2016 року, однак апеляційну скаргу подано 28 листопада 2024 року.

Щодо посилання на Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 та п.19 ч.2 ст.3 Закону «Про судовий збір».

Відповідно до зазначеного вище припису Закону, судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Так, ст. 447 ЦПК України та ст. 339 ГПК України передбачають, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Відтак саме за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу постановлену за результатами розгляду скарги в порядку ЦПК України та ГПК України судовий збір не сплачується.

Однак, позивач звернувся з апеляційною скаргою на рішення адміністративного суду, яке постановлено в порядку ст. 287 КАС України, що не є тотожним судовому контролю визначеному цивільним процесуальним законодавством.

При цьому посилання на Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 є недоречним, позаяк в справі про обов`язковість судового рішення, Суд зазначав, що судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом у юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення; держава для забезпечення виконання судового рішення має насамперед запровадити дієвий, а не ілюзорний юридичний механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який дасть змогу особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси.

Для належного та своєчасного виконання судових рішень у цивільних справах суд повинен здійснювати контроль за їх виконанням, про що детально зазначено в розділі VI „Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) ЦПК України, у якому визначено повноваження суду з контролю за виконанням судових рішень, а також у розділі VII „Судовий контроль за виконанням судових рішень ЦПК України, що регулює питання оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Конституційний Суд України вважав, що, оскільки у держави є позитивний обов`язок виконати судове рішення, подання особою, на користь якої ухвалено таке рішення, скарги відповідно до статті 447 ЦПК України спрямоване на забезпечення належного виконання судового рішення, а оскарження ухвали суду за наслідками розгляду такої скарги - на уможливлення запобігти негативним наслідкам судової помилки, якщо така мала або могла мати місце. Відповідно, під час урегулювання законодавцем питань, пов`язаних зі сплатою судового збору у вказаній категорії справ, пріоритетним для держави має бути забезпечення конституційної гарантії права кожного на доступ до суду, виконання судового рішення як невіддільного складника цього права.

Однак, розглядувана справа (№260/3285/24) не стосується судового контролю за виконання судового рішення, оскаржувані виконавчі провадження виникли виключно щодо розмірів сум витрат виконавчого провадження та не виникли щодо виконання судового рішення.

Отже, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2024 року становить 3028 грн.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний позов в даній справі містить чотири вимоги немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 4844,80 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Перевіривши матеріали справи суд встановив, що апеляційну скаргу подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а тому при обрахунку суми судового збору застосовується коефіцієнт 0,8.

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 5813,76 грн.

Вказаний недолік апеляційної скарги необхідно усунути шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 5813,76 грн. за наступними реквізитами «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».

За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.

Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 260/3285/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дії та бездіяльності протиправними залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяА. Р. Курилець