Рішення

від 19.11.2024 по справі 260/3285/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/3285/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Калинич Оксана Іллівна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з позовом до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.10.2023 року ВП 73181360 про стягнення виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.04.2024 року ВП 74604384 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий збір у розмірі 69752,02 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.04.2024 року ВП 74604384 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 172,68 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зведене виконавче провадження №74605478 від 01.04.2024 року.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що згідно інформації про виконавче провадження №74604384 відкрите на підставі постанови від 30.10.2023 року №73181360 та є об`єднане у зведене виконавче провадження №74605478. Також з вказаного документа вбачається, винесені постанови: про відкриття ВП,: стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, постанова про стягнення з боржника на проведення виконавчих дій, звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, постанова про арешт коштів боржника. У відділі перебуває декілька ВП у відношенні до боржника.

Згідно інформації про виконавче провадження №73181360 арешт знятий з рахунків, з майна та закрито ВП у зв`язку з поверненням стягувану.

Вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Постанову заступника начальника відділу Луганським відділом державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.04.2024 ВП № 74604384 про стягнення виконавчого збору у розмірі 69752.02 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 172,68 грн. винесено виконавцем після повернення виконавчого документу ВП 73181360 від 01.04.24 стягувачу.

Таким чином, вважає, що для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов у сукупності, а саме: здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості. При стягненні ж виконавчого збору без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

З матеріалів виконавчого провадження № 73181360 встановлено, що в даному випадку, факт виконання рішення державним виконавцем і дій, спрямованих на фактичне стягнення заборгованості з позивача - не мали місце, оскільки сума з боржника на користь кредитора в примусовому порядку стягнута не була, а державним виконавцем не було здійснено дій з примусовою виконання рішення суду, спрямованих на стягнення з боржника в користь стягувана присуджених сум за виконавчим листом №428/7964/15, виданого 08.08.2023 року, - в розумінні статті 10 закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

02 жовтня 2024 року Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року скасовано та направлено справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

21 жовтня 2024 року справа повернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

28 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено докази сплати судового збору, позовну заяву з додатками та заяву про поновлення строку звернення до суду.

30 жовтня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаною позовною заявою та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та надання витребуваних доказів.

14 листопада 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив та витребувані докази. У поданому відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, зокрема вважає такі необгрунтованими та вказує, що згідно перевірки даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження: АСВП 73181360 з примусового виконання виконавчого листа № 428/7964/15 виданого 08.08.2023 Дніпровським Апеляційним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ " ФК Інвестохіллс Веста" боргу у розмірі 19151,28 доларів США. До відділу надійшла заява стягувача щодо повернення виконавчого документа. Виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій боржником сплачені не були, відповідно до вимог чинного законодавства були виведені в окремі виконавчі провадження. 01.04.2024 року керуючись п.1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, вищезазначену постанову було відправлено на адресу боржника ( повідомлення про відправлення додається).

Відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1,3,4,6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,6,9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець постанову про стягнення виконавчого збору виводить в окреме виконавче провадження, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір боржником, на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у сумі 69752,02 грн. не сплачений. Постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди відповідно до статті 3 Закону України « Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню. Відповідач вказує, що вичерпний перелік підстав та умов, за якими виконавчий збір не стягується, визначений статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження», не застосовується до цих правовідносин.

Окрім цього, відповідач вказує, що боржником були сплачені у повному обсязі витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 241,68 грн. таким чином вказує, що боржник був повідомлений належним чином про суми заборгованості по виконавчим провадженням : а саме виконавче провадження АСВП 74604384 виконавчий збір у розмірі 69752,02 грн. та виконавче провадження АСВП 74604379 витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 172,68 грн. З яких витрати на проведення виконавчих дій 02.04.2024 були сплачені боржником в самостійному порядку, а сплата виконавчого збору боржником була проігнорована.

На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що у Луганському відділі державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження АСВП 73181360 з примусового виконання виконавчого листа № 428/7964/15 виданого 08.08.2023 Дніпровським Апеляційним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ " ФК Інвестохіллс Веста" боргу у розмірі 19151,28 доларів США.

Встановлено, що 30.10.2023 року заступником начальника відділу Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області Майборода Ірина Анатоліївна відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №428/7964/15 виданого 08.08.2023 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста» боргу у розмірі 19151,28 доларів США. Одночасно вказаною постановою вирішено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду у розмірі 69752,02 грн

Судом встановлено, що згідно інформації про виконавче провадження у межах виконавчого провадження ВП №73181360 державним виконавцем було вчинено ряд дій, а саме:

30.10.2023 року заступником начальника відділу Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області Майборода Ірина Анатоліївна винесено постанову у ВП №73181360 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 172,68 грн.

30.10.2023 року заступником начальника відділу Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області Майборода Ірина Анатоліївна винесено постанову у ВП №73181360 про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 у розмірі 69752,02 грн.

30.10.2023 року заступником начальника відділу Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області Майборода Ірина Анатоліївна прийнято постанову про арешт майна боржника.

30.10.2023 року заступником начальника відділу Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області Майборода Ірина Анатоліївна прийнято постанову про арешт коштів боржника.

У подальшому, як слідує з матеріалів справи, за письмовою заявою стягувача про повернення виконавчого документа, заступником начальника відділу Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області Майборода Ірина Анатоліївна 01.04.2024 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

У зв`язку з чим, 01.04.2024 року заступником начальника відділу Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області Майборода Ірина Анатоліївна прийнято постанову ВП №74604384 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №73181360 від 30.10.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий збір у розмірі 69752,02 грн.

01.04.2024 року прийнято постанову ВП №74604384 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 172,68 грн, де визначено боржником ОСОБА_1

01.04.2024 року прийнято постанову ВП №74604384.про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, яким визначено об`єднати виконавчі провадження №74604379, 74604384 у зведене виконавче провадження №74605478.

01.04.2024 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом Постанова №73181360 від 30.10.2023 про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження у розмірі 172,68 грн.

01.04.2024 року прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 69,00 грн.

02.04.2024 року заступником начальника відділу Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області Майборода Ірина Анатоліївна прийнято постанову ВП №74604379 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, якою визначено вивести виконавче провадження №74604379 з примусового виконання Постанови №73181360 виданого 30.10.2023 про стягнення з ОСОБА_1 витрат у розмірі 172,68 грн.

02.04.2024 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №74604379, якою, у зв`язку зі сплатою суми боргу витрат виконавчого провадження у розмірі 172,68 грн., припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Позивач, вважаючи оскаржувані постанови протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ).

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VІІІ, в редакції Закону №2275-VІІІ від 17.06.2018, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1404-VІІІ, в редакції Закону №2491-VІІІ від 10.11.2018, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частини друга, третя статті 27 Закону №1404-VІІІ).

Законом України від 03.07.2018 №2475-VIII внесено зміни до статті 27 Закону №1404-VІІІ, зокрема частину четверту цієї статті викласти в новій редакції, визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Підстави, за яких виконавчий збір не стягується наведені в частині п`ятій статті 27 Закону №1404-VІІІ.

Відповідно до п. 1 ч.1 статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами ч.5 вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Питання про закінчення виконавчого провадження, та, відповідно, про стягнення виконавчого збору (постанова про стягнення якого є окремим виконавчим документом), державний виконавець вирішує під час виконавчого провадження, якщо з`ясує, що для цього є відповідні підстави.

Суд звертає увагу, що Закон №1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), розробленою відповідно до Законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Так, приписи ч. 3 статті 40 Закону №1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Наведені приписи ч. 3 статті 40 Закону №1404-VIII кореспондуються з нормою абз.4 пункту 8 розділу III Інструкції.

Посилання позивача, що виконавчий збір стягується лише за фактичне стягнення державним виконавцем коштів чи вчиненням ним дій, які призвели до стягнення з боржника сум заборгованості, суд вважає необґрунтованими, оскільки, відповідно до ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу, що частина 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом діяла лише до 28 серпня 2018 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" №2475-VIII від 03 липня 2018 року, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, у частині 2 статті 27 Закону №1404-VIII слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".

Як встановлено судом, одночасно з відкриттям виконавчого провадження, 30.10.2023 року заступником начальника відділу Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області Майборода Ірина Анатоліївна винесено постанову у ВП №73181360 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 172,68 грн. та 30.10.2023 року винесено постанову у ВП №73181360 про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 у розмірі 69752,02 грн.

Заступником начальника відділу Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області Майборода Ірина Анатоліївна на підставі письмової заяви стягувача було винесено 01.04.2024 року постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження"

Оскільки на момент повернення виконавчого документу стягувачу виконавчий збір не було сплачено, то 01.04.2024 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 69752,02 грн.

Суд зауважує, що на час винесення оскаржуваної позивачем постанови про стягнення виконавчого збору чинними нормами визначено, що розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми яка підлягає стягненню.

Відсутність фактичного стягнення коштів в рамках виконавчого провадження №73181360 з примусового виконання згаданого виконавчого документа (який державний виконавець повернув стягувачу за його заявою), не заперечує наявності підстав для стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягала стягненню за цим (поверненим) виконавчим документом.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 року у справі №300/3260/20.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем правомірно винесено постанову від 30.10.2023 року ВП 73181360 про стягнення виконавчого збору та постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2024 року ВП 74604384 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий збір у розмірі 69752,02 грн.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.04.2024 року ВП 74604384 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 172,68 грн, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 42 Закону України " Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

При цьому, Закон України "Про виконавче провадження" не покладає на державного виконавця обов`язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, розділом VI передбачено, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Відповідачем до спірної постанови від 01.04.2024 відповідно до Інструкції 512/5 від 02.04.2012 віднесено до мінімальних витрат виконавчого провадження витрати, які відносяться до мінімальних в загальному розмірі 172,68 грн.

Відтак, постанова відповідача від 01.04.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження винесена відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 - є правомірною. Крім того, визначений відповідачем розмір мінімальних витрат виконавчого провадження не суперечить розмірам та видам витрат виконавчого провадження, що встановлені Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 "Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження".

При цьому суд зауважує, що позивачем було сплачено витрати виконавчого провадження у розмірі 172,68 грн.

Зокрема, судом встановлено, що заступником начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 02.04.2024 року у ВП №74604379 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання постанови №73181360 від 30.10.2023 у зв`язку із сплатою суми боргу в повному обсязі.

Отже, позивачем добровільно було сплачено борг за оскаржуваною постановою від 01.04.2024 року ВП 74604384 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 172,68 грн. Відтак, відповідачем, після виведення 02.04.2024 виконавчого провадження№74604379 із зведеного виконавчого провадження №74605478, постановою від 02.04.2024 у ВП №74603479 було закрито виконавче провадження. Отже, вказана позовна вимога заявлена позивачем безпідставно та не підлягає до задоволення.

Щодо оскарження позивачем постанови заступника начальника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зведене виконавче провадження №74605478 від 01.04.2024 року, суд вказує, що відповідно до статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, у відділі Луганського ВДВС перебуває декілька виконавчих проваджень у відношенні одного боржника ОСОБА_1 , зокрема ВП№74604379 та ВП№74604384. Відтак, відповідачем правомірно на підставі статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII було об`єднано вказані виконавчі провадження у зведене виконавче провадження №74605478, що свідчить про відсутність підстав для задоволення також вказаної позовної вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, оцінивши встановлені обставини та проаналізувавши положення законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, суд доходить висновку, що відповідач діяв на підставі Закону №1404-VІІІ та в межах своїх повноважень, тому вимоги позивача є безпідставними, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволення позовних вимог, відповідно до вимог статей 132, 139 КАС України, суд не вирішує питання про стягнення на користь позивача понесених судових витрат (судового збору).

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 287, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (93400, Луганська область, Севєродонецький район, м.Севєродонецьк, пр-т Хіміків, буд.68, код ЄДРПОУ 44532376) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СуддяЮ.Ю.Дору