Ухвала

від 23.10.2024 по справі 460/12564/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 жовтня 2024 року м. Рівне№460/12564/24

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 16.04.2024 № 214 "Про розподіл повноважень між начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, заступником начальника регіонального відділення - начальником Управління забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області" та зобов`язати усунути порушення прав заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях шляхом застосування справедливого, неупередженого, раціонального, з урахуванням професійної компетентності, професіоналізму, ефективності і забезпечення рівного доступу до державної служби.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог встановлених процесуальним законом, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у спраах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини 1 статті 4 КАС України).

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Предметом цього позову є оскарження наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 16.04.2024 № 214 "Про розподіл повноважень між начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, заступником начальника регіонального відділення - начальником Управління забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області", відтак, строк звернення до суду за вирішенням даного спору охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України.

Так, з урахуванням строку передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України кінцевий строк для звернення до суду з цим позовом збіг 17.05.2024, натомість, до суду з позовною заявою ОСОБА_1 звернулась 18.10.2024, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.

Водночас, разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що позивачем залучався експерт у галузі права для встановлення неправомірності підпису оскаржуваного наказу і посадової інструкції особою, що не має достатніх повноважень (висновок № 1/0401 від 27.09.2024), з огляду на що відсутня об`єктивна можливість звернутися до суду з позовною заявою у встановлений законом строк.

Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься висновок науково-правового спеціаліста Національного університету водного господарства та природокористування № 1/0401 від 27.09.2024. Однією з юридичних підстав проведення експертизи є лист-заява ОСОБА_1 , при цьому сама заява не містить дату звернення до Незалежного центру судових експертиз Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування, з огляду на що у суду відсутні підстави встановити у який термін з моменту ознайомлення зі спірним наказом позивач звернулась до експерта з питань права за відповідним роз`ясненням.

Крім того, згідно частини першої статті 69 КАС України, як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.

Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Отже, висновок експерта у галузі права не має здатності підтвердити чи спростувати яку-небудь обставину, яка входить до предмета доказування у справі. Висновок не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

На переконання суду, норми статті 122 КАС України не пов`язують початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із обізнаністю особи про підстави прийняття суб`єктом владних повноважень певних рішень чи про їх обґрунтування (мотивацію), тому про порушення оскаржуваним наказом своїх прав, позивач, як зазначалося, мав би і міг дізнатися саме з дати прийняття такого наказу - 16.04.2024 (або з моменту ознайомлення зі спірним наказом).

В свою чергу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, суд звертає увагу позивача, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Позивачем не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку, тому суд дійшов висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задоволення не підлягає.

Водночас чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За правилами частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України строк звернення до суду, поважних причин за весь період пропуску строку позивачем не наведено, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду (за весь період його пропуску, зокрема з 06.04.2024), із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Ольга ПОЛІЩУК