Постанова

від 10.10.2024 по справі 280/3533/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/3533/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2024 ( суддя Татаринов Д.В.) в адміністративній справі №280/3533/24 за позовом ОСОБА_1 до Малинівського сільського голови Шиш Володимира Борисовича, Малинівської сільської ради Пологівського району Запорізької області про визнання протиправним та скасування розпорядження, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Малинівської сільської ради Пологівського району Запорізької області (далі відповідач - 1), Малинівського сільського голови Шиша Володимира Борисовича (далі відповідач 2), у якій позивач (з урахуванням уточнень) просить суд:

визнати протиправним та скасувати розпорядження Малинівського сільського голови від 16 травня 2022 № 55 «Про призупинення трудових договорів» в частині призупинення трудового договору зі ОСОБА_1 -заступником голови з питань діяльності виконавчого комітету;

стягнути з Малинівської сільської ради Пологівського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 16 травня 2022 року - 18 квітня 2024 року у розмірі 499 756,32 грн. (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят шість грн. 32 коп.).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що розпорядженням Малинівського сільського голови від 16 травня 2022 № 55 призупинено дію трудового договору зі позивачем -заступником голови з питань діяльності виконавчого комітету у зв`язку з окупацією збройними силами російської федерації Малинівської сільської територіальної громади та неможливістю функціонування і здійснення повноважень органами місцевого самоврядування. Починаючи з 16 травня 2022 року і по теперішній час нарахування і виплата позивачу заробітної плати не здійснюється, при цьому увесь цей час позивач перебуває на підконтрольній території, не покидає її та готовий приступити до виконання своїх посадових обов`язків.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2024 в задоволені адміністративного позову відмовлено.

З апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 грудня 2020 року, на підставі розпорядження Малинівського сільського голови № 155 ОСОБА_1 затверджено на посаду заступника Малинівського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Вказаний Указ затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та в подальшому строк воєнного стану продовжувався та діє й по цей час.

Розпорядженням Малинівського сільського голови №55 від 16 травня 2022 року Про призупинення трудових договорів трудові відносини, зокрема із позивачем ( ОСОБА_1 - заступником голови з питань діяльності виконавчого комітету) призупинено на період запровадження правового режиму воєнного стану, у зв`язку з відсутністю у працівників можливості виконувати свої обов`язки, оскільки вони перебувають за межами України, відсутності можливості надання їм відповідної роботи та технічної можливості виконання ними своїх повноважень у зв`язку із веденням бойових дій на території Малинівської сільської територіальної громади з 16 травня 2022 року, зокрема, але не виключно зі ОСОБА_1 - заступником голови з питань діяльності виконавчого комітету. Бухгалтерії проводити нарахування заробітної плати працівників, гарантованих і компенсаційних виплат працівникам на час зупинення дії трудового договору у повному обсязі та фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум заробітної плати та компенсаційних виплат.

Вважаючи вищезазначене розпорядження безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушує його конституційне право на працю, позивач звернувся до суду із позовом по вказаній справі.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частинами другою та третьою статті 1 Закону № 2136-ІХ встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2136-ІХ, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Разом з тим, абзацем першим частини другої статті 13 Закону № 2136-ІХ встановлено, що призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Отже, роботодавцю надано право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Водночас таке право не є абсолютним.

Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу.

Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 01 червня 2023 року у справі № 149/1089/22 (провадження № 61-292св23), від 14 вересня 2023 року у справі № 754/5488/22 (провадження № 61-6588св23), від 14 лютого 2024 року у справі № 201/791/23 (провадження № 61-11881св23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції, з висновками якого не погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки розпорядження Малинівського сільського голови від 16 травня 2022 № 55 «Про призупинення трудових договорів», за яким трудовий договір з заступником голови з питань діяльності виконавчого комітету ОСОБА_1 призупинено з 16 травня 2022 року, за своєю формою і змістом не відповідає вимогам статті 13 Закону України № 2136-ІХ.

При цьому слід зазначити, що на час призупинення дії трудового договору, за позивачем зберігається робоче місце, сам трудовий договір не припинений, а, відповідно до положень частини четвертої статті 13 Закону № 2136-ІХ, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли між учасниками справи щодо призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану.

Відповідно ч. 1, 2, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено неодноразово та на даний час триває.

Пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно з ст.1 Закону України 15 березня 2022 року № 2136-IХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (Закон № 2136), цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану". На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону № 2136-IX, у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.

Положеннями ст. 13 Закону №2136 встановлено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).

У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може винести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов`язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 01 червня 2023 року у справі № 149/1089/22, від 14 вересня 2023 року у справі № 754/5488/22, від 14 лютого 2024 року у справі № 201/791/23, від 08 травня 2024 року у справі № 359/5261/22, від 22 травня 2024 року у справі № 755/10764/22, від 06 серпня 2024 року у справі № 296/8012/22.

Згідно Прикінцевих положень Закону № 2136, визначено початок набрання чинності Законом з дня, наступного за днем його опублікування. Доповнено Главу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України пунктом 2 такого змісту: "2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Передбачено, також, що цей Закон діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 цього Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.

КЗпП України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці та за змістом статті 2-1 якого рівність трудових прав громадян України, недопущення дискримінації у сфері праці.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Частиною 3 статті 29 КЗпП України передбачено, що ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов`язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому цією статтею.

Тимчасове переведення на іншу роботу в разі простою врегульовано статтею 34 КЗпП України, відповідно до якої простій це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Відповідно до частини 1, 4, 6, 8, 12 статті 60-2 КЗпП України дистанційна робота це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

Суд зазначає, що зміст Закону № 2136-IX у цілому, як і положення ст. 13 цього Закону, визначають врегулювання трудових правовідносин за виключних обставин у період дії воєнного стану.

Жодних заборон щодо можливості поновлення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану Закон № 2136-IX не містить, тобто відповідач при можливості може відновити дію трудового договору та повідомити відповідного працівника про необхідність стати до роботи.

З аналізу вказаних положень Закону вбачається, що законом надано право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин. Головною умовою призупинення трудового договору з працівником, є абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її.

Саме на керівництво підприємства покладаються дискреційні повноваження щодо визначення переліку працівників з якими необхідно призупинити дії трудових договорів, з самостійним визначенням відповідних трудових критеріїв для цього (певні посади, що можуть бути незадіяні в умовах зміненої господарської діяльності; кваліфікація окремих працівників, наявність у них певних знань, навичок та умінь, допущення певними працівниками порушень трудового розпорядку тощо).

Крім того суд не може оминути увагою ту обставину, що цей Закон саме на роботодавця покладає забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов`язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами.

При цьому, наказ про призупинення обов`язково повинен містить, зокрема, інформацію про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору.

Матеріали справи свідчать, що розпорядження сільського голови Малинівської сільської ради від 16.05.2022 року №55 Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 на підставі ст. 13 Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану від 15.03.2022 № 2136-ІХ, Указів Президента України про введення та продовження строку воєнного стану в Україні, у зв`язку зі збройною агресією проти України, окупацією території Малинівської сільської територіальної громади, що виключає можливість надання та виконання роботи працівниками закладів та установ Малинівської сільської територіальної громади, призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 , заступником голови з питань діяльності виконавчого комітету, з 16 травня 2022 року.

При цьому, не визначено, що є умовою відновлення дії трудового договору: припинення або скасування воєнного стану, а у разі переміщення на підконтрольну українській владі територію і налагодження інформаційно-телекомунікаційного зв`язку чи можливе для подальшого залучення до дистанційної роботи відповідно до ст. 60-2 КЗпП України.

Разом з тим, існують загально відомі фати, що Малинівка була окупована російською армією 04.03.2022 року та була звільнена станом на 23.03.2022року.

Водночас підставою для винесення спірного розпорядження зазначено саме окупація території Малинівської сільської територіальної громади.

Отже, відповідачем НЕ додержано вимоги законодавства в частині оформлення наказу про призупинення дії трудового договору.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (зі змінами), територія Малинівської сільської територіальної громади не є окупованою.

Отже, відповідач як державний орган України має можливості здійснювати свою діяльність за юридичною адресою та здійснює наразі, виходячи з діючого офіційного сайту.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що з огляду на зазначене, оскаржуване розпорядження не відповідає вимогам ст. 13 Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану та об`єктивним фактичним обставинам, в яких позивач та відповідач опинилися, містить ознаки дискримінації по відношенню до позивача, підтвердженням чого є матеріали справи, а отже, вбачаються підстави для визнання оспорюваного розпорядження незаконним та таким що підлягаю скасуванню, оскільки, за умови, що працівник може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.

Крім того, самим розпорядженням визначено, що на період призупинення дії трудового договору проводиться нарахування заробітної плати працівникам, тому, у даному випадку, вбачаються підстави для стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з моменту призупинення дії трудового договору.

Таким чином, мова йде про триваюче порушення законодавства про працю, де порушено головну умову для призупинення дії трудового договору, а саме абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, які передбачені трудовим договором, порушено умови повідомлення працівників про призупинення дії трудового договору (зокрема, ОСОБА_1 належним чином не був повідомлений про призупинення з ним трудових відносин)

Колегія суддів, з огляд на приписи приписи частини першої статті 13 Закону №2136-ІХ вважає, що сама по собі дія на території України воєнного стану не є підставою для призупинення дії трудового договору. Такою підставою є тимчасова неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України.

Отже, фактичне поновлення роботи підприємства, установи, організації та можливість роботодавця створити безпечні і нешкідливі умови праці, а також можливість з боку працівника виконувати свої обов`язки є підставою для поновлення дії трудового договору у тому числі і до припинення або скасування воєнного стану.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає наступне.

Положення статті 235 КЗпП України визначають випадки, в яких може мати місце вимушений прогул, а саме у разі: незаконного звільнення працівника; незаконного переведення працівника на іншу роботу; затримки видачі трудової книжки з вини власника чи уповноваженого ним органу; затримки виконання рішення про поновлення на роботі; необґрунтованої відмови в прийнятті на роботу; несвоєчасного укладення трудового договору; унаслідок неправильного формулювання причин звільнення у трудовій книжці, що перешкоджало подальшому працевлаштуванню працівника.

При цьому, вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, внаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату.

Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця.

Отже, вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції.

Вичерпний перелік підстав виплати працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу визначено статтями 235, 236 КЗпП України і вони не підлягають розширеному тлумаченню.

Оплата вимушеного прогулу в установлених статтями КЗпП України випадках є мірою матеріальної відповідальності роботодавця за порушення права працівника на працю.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції виходить з того, що трудові відносини з ОСОБА_1 були зупинені, тому він не працював не з вини роботодавця.

Незважаючи на те, що трудові відносини між ОСОБА_1 та Малинівською сільською радою Пологівського району Запорізької області були наявні, але враховуючи їх призупинення, не передбачали виконання працівником роботи за укладеним трудовим договором, не свідчить про позбавлення працівника роботодавцем можливості виконання своєї трудової функції та отримання заробітної плати.

Разом з тим, ОСОБА_1 в силу приписів частини четвертої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не позбавлена можливості отримати середній заробіток за час вимушеного прогулу у повному обсязі.

Разом тим, вимога позивача стягнути з Малинівською сільською радою Пологівського району Запорізької області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу є передчасною, оскільки, відповідачем не вирішено питання щодо поновлення дії трудового договору, а відтак право позивача на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу на час розгляду даної адміністративної справи ще не виникло.

Отже позовні вимоги підлягають частковому задовленню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2024 в адміністративній справі №280/3533/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Малинівського сільського голови Шиш Володимира Борисовича, Малинівської сільської ради Пологівського району Запорізької області про визнання протиправним та скасування розпорядження, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Малинівського сільського голови від 16 травня 2022 № 55 «Про призупинення трудових договорів» в частині призупинення трудового договору зі ОСОБА_1 -заступником голови з питань діяльності виконавчого комітету.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 10 жовтня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко