Ухвала

від 21.10.2024 по справі 620/2325/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

21 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №620/2325/24

адміністративне провадження №К/990/33003/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Чернігівської обласної ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі за позовом виконуючого обов`язки керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Виконуючий обов`язки керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо оформлення права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення ''Миколаївська церква'';

- зобов`язати відповідача вжити заходів щодо оформлення права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення ''Миколаївська церква'' (охоронний №59-Чг).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Чернігівська обласна рада звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2024 касаційну скаргу Чернігівської обласної ради залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору.

На виконання ухвали Верховного Суду від 16.09.2024 скаржником подано квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційна скарга направлена до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 14.08.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження.

Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказану підставу мотивує тим, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах щодо розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю та питання можливості застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 у спірних правовідносинах.

Також підставами касаційного оскарження скаржник вказує підпункти «а», «в», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Враховуючи категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії незначної складності та розглянув в порядку спрощеного позовного провадження.

Однак Верховний Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на підпункт «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 2661 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Втім, в касаційній скарзі скаржником не наведено мотиву, який би свідчив, що предмет та обсяг доказування, категорія та складність справи потребує розгляду справи за правилами загального позовного провадження, що б вказувало на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Аргументи в іншій частині касаційної скарги потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Чернігівської обласної ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі за позовом виконуючого обов`язки керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Витребувати з Чернігівського окружного адміністративного суду справу № 620/2325/24.

Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя А.Ю. Бучик

Суддя Т.Г. Стрелець