Постанова

від 21.10.2024 по справі 380/9675/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 380/9675/20

адміністративне провадження № К/990/30878/22

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 380/9675/20

за позовом ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод», про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якому відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року (суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Мікули О.І., суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П.) у справі № 380/9675/20

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області (далі - відповідач, Щирецька селищна рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод» (далі - третя особа, ТОВ «Комбікормовий завод»), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області № 1662 від 18 грудня 2019 року «Про надання дозволу на внесення змін до містобудівної документації «Детальний план території в межах АДРЕСА_1 ».

Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що вона є власницею нежитлової будівлі по вул. Острівській в смт. Щирець Львівського району Львівської області та земельної ділянки площею 0,1804 га, яка розташована за цією ж адресою, кадастровий номер 46236555:01:003:0097 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель, громадської забудови, обслуговування складських приміщень.

Земельна ділянка площею 0, 03 га по АДРЕСА_2 , на детальному плані позначена як земельна ділянка сервітутного користування.

ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення позбавляє її технічної можливості використання її складських приміщень, оскільки унеможливлює заїзд транспортними засобами, маневрування великогабаритного автотранспорту, а також водозабір із цієї території. Прийняття цього рішення порушує її право безперешкодного користування сервітутною земельною ділянкою.

Зміни, дозвіл на внесення яких надано оскаржуваним рішенням, не відповідають будівельним нормам і правилам.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суди вважають, що надані позивачем докази не підтверджують незаконності прийняття оскаржуваного рішення та не свідчать про порушення Щирецькою селищною радою процедури його прийняття.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв у межах та в спосіб, які визначені чинним законодавством.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що органом, уповноваженим на надання дозволу як на розроблення детального плану території міста, так і на внесення змін до детального плану, є відповідна міська, селищна чи сільська рада, а замовником розроблення детального плану території є виконавчий орган такої ради.

Прийняття спірного рішення Щирецькою селищною радою передувало розробленню ФОП ОСОБА_2 самого проєкту внесення змін до детального плану території, тобто графічних та текстових матеріалів. Указаний проєкт внесення змін до детального плану території був розроблений ФОП ОСОБА_2 у 2020 році, тобто після дати прийняття оскаржуваного рішення (18 грудня 2019 року) і на виконання останнього.

Невідповідність самого проєкту внесення змін до детального плану території вимогам Даржавних будівельних норм або неможливість використання позивачкою своєї нежитлової будівлі за функціональним призначенням, у випадку реалізації цього проєкту, не входить до предмета доказування незаконності попереднього рішення, яким відповідач лише надав дозвіл на внесення змін у містобудівну документацію.

Суди також зазначили, що доданим до позовної заяви висновком судового експерта Заяць І.І. , який складено за наслідками проведення будівельно-технічної експертизи, не встановлено обставин, які входять до предмета доказування у цій справі в межах заявлених позивачкою вимог, а саме обставин, які свідчать про допущення Щирецькою селищною радою при прийнятті рішення № 1662 від 18 грудня 2019 року будь-яких порушень вимог законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 380/9675/20, позивачка оскаржила їх у касаційному порядку.

Як підставу оскарження судових рішень, які зазначені у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у касаційній скарзі вказано про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Скаржниця посилалась на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання надання органом місцевого самоврядування дозволу на внесення змін до містобудівної документації у зв`язку з порушенням процедури його надання, що спричиняє порушення права користування земельною ділянкою сервітутного призначення.

Обґрунтовуючи наявність виключних підстав оскарження судового рішення, ОСОБА_1 вказує на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Зміни, які внесені в Детальний план території, не відповідають будівельним нормам і правилам. Порядок № 290 містить вичерпний перелік підстав для внесення змін у містобудівну документацію.

В оскаржуваному рішенні Щирецької селищної ради не зазначено підстав надання дозволу на внесення змін, а також не конкретизовано, дозвіл на внесення яких саме змін до Детального плану території надається, що свідчить про незаконність прийняття такого рішення.

На порушення норм пункту 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зміни до детального плану території не уточнюють існуючий генеральний план смт. Щирець, а змінюють його.

Внесення змін призведе, зокрема, до того, що земельна ділянка сервітутного користування (прохідна до виробничої території) втратить свій статус, що порушуватиме безперешкодне користування нею як сервітутною.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 08 листопада 2022 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г. і Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 у справі № 380/9675/20.

Верховний суд ухвалою від 16 жовтня 2024 року призначив справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 17 жовтня 2024 року.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 є власницею нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09 листопада 2011 року, що посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвою О.Я., зареєстрований у реєстрі за № 1857, а також земельної ділянки площею 0,1804 га, яка розташована за цією ж адресою, кадастровий номер 46236555:01:003:0097 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель, громадської забудови, обслуговування складських приміщень на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 липня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Олефіром Р.В., зареєстрованого у реєстрі за № 1712.

21 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Щирецької селищної ради щодо укладення договору сервітутного користування на ділянку 5 метрів, що згідно з Детальним планом відводиться для проїзду до її земельної ділянки та складської будівлі, а також для безперешкодного доїзду спецтранспорту.

Щирецька селищна рада повідомила, що землекористувачем земельної ділянки в смт Щирець по вул. Острівській «о» в смт. Щирець та власником об`єкта нерухомого майна (будівлі прохідної) є ТОВ «Комбікормовий завод». Рекомендувала позивачці звернутись до вказаної юридичної особи для укладення договору земельного сервітуту.

У відповідь на адвокатський запит представника позивачки № 143714 від 12 серпня 2019 року Щирецька селищна рада повідомила, що 17 січня 2019 року прийнято рішення № 918, яким ТОВ «Комбікормовий завод» надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 13 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури по АДРЕСА_2 . Також прийнято рішення № 919, яким ТОВ «Комбікормовий завод» надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,03 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури по АДРЕСА_2 .

За результатами розгляду заяви директора ТОВ «Комбікормовий завод» ОСОБА_4 , відповідно до генерального плану смт. Щирець, розробленого ДП «Містопроект» та затвердженого рішенням сесії Щирецької селищної ради від 30 вересня 2010 року № 1078, на підставі пункту 3 статті 8, статті 10 та пункту 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290, Щирецькою селищною радою прийнято рішення № 1662 від 18 грудня 2019 року.

Цим рішенням відповідач надав дозвіл ТОВ «Комбікормовий завод» на внесення змін до містобудівної документації «Детальний план території в межах вулиці Острівська і вул. Залізнична-Проектована 1 в смт. Щирець Пустомитівського району Львівської області». Визначив замовником виконання робіт щодо внесення цих змін виконком Щирецької селищної ради, а фінансування цих робіт поклав на ТОВ «Комбікормовий завод».

Згідно завдання на розроблення проєкту внесення змін до детального плану території, метою прийняття оскаржуваного рішення відповідачем було: уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану смт Щирець; уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, що відводиться у власність смт Щирець; визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами; визначення містобудівних умов та обмежень, а також забезпечення комплексності забудови території.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Щирецької селищної ради, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Колегія суддів Верховного Суду, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

Ключові правові питання у цій справі:

- чи наділена Щирецька селищна рада повноваженнями щодо надання дозволу на внесення змін до містобудівної документації?

- чи дотримав відповідач процедуру прийняття оскаржуваного рішення?

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

За змістом частин першої та другої статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, які спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За приписами статті 7 цього Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом: 1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; 2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; 3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; 4) проведення ліцензування і професійної атестації; 5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів; 6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, проєктної документації.

Відповідно до статті 8 цього Закону планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

За змістом частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Стаття 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

За приписами пункту 3 частини першої статті 1 вищезазначеного Закону детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території складається з графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» (далі- ДБН), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 березня 2012 року № 107 (набрали чинності з 1 жовтня 2012 року), ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території. Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розробленні детальних планів територій.

Згідно з пунктом 4.7 та 4.9 ДБН внесення змін до детального плану, за умови його відповідності генеральному плану, плану зонування населеного пункту або схеми планування території району, здійснюється шляхом розроблення проєкту внесення змін до нього, його погодження та затвердження. Після затвердження відповідного проєкту внесення змін він стає невід`ємною складовою частиною детального плану.

Детальний план, проєкт внесення змін до детального плану містять графічні й текстові матеріали, склад яких наведено у розділах 5- 6 цих Норм.

Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290) (чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Пункт 4.1 Порядку № 290 передбачає, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, при розробленні, зокрема, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (пункт 4.3 Порядку № 290).

Відповідно до пункту 4.9 Порядку № 290 крім функцій, визначених у пункті 1.4 розділу I цього Порядку, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проєкті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555.

Згідно з пунктами 2, 7 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі Порядок № 555), проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проєктах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проєктів містобудівної документації із врахуванням вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проєкту містобудівної документації на місцевому рівні.

Внесення змін до містобудівної документації чи окремих її розділів здійснюється шляхом розроблення проєкту змін до такої містобудівної документації, який після затвердження стає її невід`ємною частиною (пункт 5.3 Порядку № 290).

Отже, суди дійшли правильного висновку, що органом, уповноваженим на надання дозволу як на розроблення детального плану території міста, так і на внесення змін до детального плану, є відповідна міська, селищна чи сільська рада, а замовником розроблення детального плану території є виконавчий орган такої ради.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 810/4017/17 та від 26 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а.

Досліджуючи питання правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Зі змісту наведених вище положень законодавства вбачається, що відповідний орган місцевого самоврядування, залежно від адміністративно-територіальної одиниці, приймає рішення про внесення змін до містобудівної документації, яке підлягає офіційному оприлюдненню у засобах масової інформації.

Розроблений проєкт пропонованих змін до детального плану території підлягає обговоренню на громадських слуханнях, про проведення яких відповідна рада, що прийняла рішення про внесення змін до містобудівної документації зобов`язана заздалегідь, у визначений Порядком № 290 офіційно оприлюднити повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєкті містобудівної документації, після чого усі охочі мають право подати свої пропозиції (зауваження) та провести стосовно них громадські слухання, на яких або врахувати подані громадськістю пропозиції, або обґрунтовано відмовити у них.

За наслідками проведення громадських слухань відповідна рада, у випадку погодження розроблених змін до детального плану території, приймає рішення про направлення представлених їй матеріалів детального плану для його затвердження на сесії ради.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 29 січня 2020 року від ФОП ОСОБА_1 надійшли до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області пропозиції та зауваження щодо детального плану території в межах АДРЕСА_1 , у яких позивачка просила відвести територію для обслуговування споруди, яка перебуває у її власності, та для доступу і доїзду великогабаритних транспортних засобів, які потребують певного радіусу заїзду - 15 м. від стіни будівлі, для забезпечення ефективного водовідведення. Залишити зазначену територію в землях загального користування та не передавати жодному орендарю, або обкласти цю ділянку зоною платного сервітутного користування для двох користувачів. При передачі земельної ділянки, на яку було закладено сервітутне користування згідно детального плану території, в оренду для обслуговування ваги ТОВ «Комбікормовий завод», позивачка просила забезпечити їй заїзд шириною 5 м. для безперешкодного проїзду великогабаритного транспорту до її території та облаштувати його.

12 лютого 2020 року відбулися громадські слухання, предметом обговорення яких був проєкт внесення змін до містобудівної документації «Детальний план території в межах АДРЕСА_1 », що підтверджується наявною у матеріалах справи копією акта щодо проведення громадських слухань та протоколу Громадських слухань від 12 лютого 2020 року.

Під час проведення громадських слухань 12 лютого 2020 року були оголошені пропозиції та зауваження ОСОБА_1 , яка, у тому числі, просила відвести територію для обслуговування споруди, що перебуває у її власності для доступу і доїзду великогабаритних транспортних засобів.

Землевпорядник селищної ради ОСОБА_5 зазначив, що згідно з поданим детальним планом території, зазначена територія залишається у спільному користуванні, доступ до в`їздів № 2 і № 3 залишається вільним, а до в`їзду № 1 доступ згідно ДПТ становить 4 м.

За наслідками розгляду поданих зауважень і пропозицій зроблено висновок, що детальний план може бути погоджений і є таким, що враховує громадські інтереси.

Колегія суддів КАС ВС погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв у межах та спосіб, визначені відповідним законодавством.

Стосовно доводів скаржника про те, що оскаржуване рішення порушує її право безперешкодного користування як сервітутною земельною ділянкою, так і земельною ділянкою для під`їзду до її складської будівлі, колегія суддів зазначає таке.

На підтвердження порушення своїх прав позивачка посилається на висновок судового експерта Заяць І.І. № 29/05-20я від 03 липня 2020 року, який складений за наслідками проведення будівельно-технічної експертизи.

Об`єктами дослідження були Детальний план території в межах АДРЕСА_1 , а також розроблений у 2020 році на замовлення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області ФОП ОСОБА_2 проєкт внесення змін до «Детального плану території в межах АДРЕСА_1 ».

Суди встановили, що проєкт внесення змін до «Детального плану території в межах АДРЕСА_1 » був розроблений у 2020 році, тобто після прийняття оскаржуваного рішення відповідачем.

Зі змісту завдання на розроблення проєкту внесення змін до детального плану території вбачається, що підставою для його розроблення було оскаржуване рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області № 1662 від 18 грудня 2019 року.

Врахувавши зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що у цьому випадку прийняття оскаржуваного рішення Щирецькою селищною радою передувало розробленню самого проєкту внесення змін до детального плану території. Водночас вказаний Проект внесення змін до детального плану території був розроблений у 2020 році, тобто після дати прийняття оскаржуваного рішення та на його виконання.

Крім того, суди обґрунтовано відхилили вказаний вище висновок експерта, оскільки такий висновок стосується технічної неможливості використання позивачкою свого нежитлового приміщення за функціональним призначенням у випадку застосування змін до детального плану, які передбачені розробленим проєктом внесення змін до зазначеного детального плану території, а також його невідповідності ряду норм ДБН.

Колегія суддів КАС ВС звертає увагу, що оскаржуване у цій справі рішення не стосується питання відповідності вимогам ДБН складеного проєкту внесення змін, оскільки цим рішенням, відповідач лише надав дозвіл на розроблення проєкту.

Порядком № 290 передбачено, що початок цієї процедури відбувається із прийняття відповідною радою рішення про надання дозволу на внесення змін до детального плану території, а вже після прийняття цього рішення та на його виконання замовник розроблення цих змін забезпечує укладення договору із розробником та готує вихідні дані на проєктування.

Суди правильно зазначили, що неможливість використання позивачкою своєї нежитлової будівлі за функціональним призначенням у випадку реалізації проєкту, що був складений після прийняття оскаржуваного рішення, не входить до предмета доказування незаконності попереднього рішення, яким відповідач лише вирішив надати дозвіл на внесення змін у містобудівну документацію.

Вказаний вище висновок експерта не підтверджує та не встановлює, що Щирецькою селищною радою допущено порушення вимог законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.

Колегія суддів КАС ВС також наголошує, що в межах спірних правовідносин питання користування земельною ділянкою сервітутного призначення не є предметом спору.

В порядку цивільного судочинства у Пустомитівському районному суді Львівської області у справі № 450/351/20 предметом спору були рішення Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, якими вирішувалися питання надання ТОВ «Комбікормовий завод» дозволу на розроблення проєкту землеустрою на відведення земельних ділянок. За результатами розгляду цієї справи, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду задоволено та залишено позов без розгляду.

Крім того, суди дійшли правильного висновку щодо незастосування до спірних правовідносин статей 116, 188 Земельного кодексу України, якими передбачено підстави набуття фізичними та юридичними особами права на землю із земель державної та комунальної власності, а також порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, та статей 26, 33, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на які позивач покликається в частині повноважень відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування, оскільки останні не регулюють спірних правовідносин.

Колегія суддів не бере до уваги посилання скаржниці на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3880/14 та від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, оскільки вони постановлені за інших фактичних обставин та не є релевантними до розглядуваної справи.

Так, предметом спору у справах № 815/3880/14 та № 826/4504/17 були рішення органів місцевого самоврядування про затвердження детальних планів.

У справі № 360/2334/17 предметом спору було питання правомірності рішення стосовно надання третім особам дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки спір вирішено відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року в адміністративній справі № 380/9675/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.