Постанова

від 22.10.2024 по справі 820/5124/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №820/5124/18

адміністративне провадження № К/990/17314/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув як суд касаційної інстанції у порядку письмового провадження справу №820/5124/18 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «ПІВДЕНДІПРОШАХТ» про надання дозволу на стягнення податкового боргу за рахунок майна, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 (головуючий суддя Жигилій С.П., судді: Перцова Т.С., Русанова В.Б.)

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "ПІВДЕНДІПРОШАХТ", в якому позивач просив надати дозвіл на погашення суми податкового боргу перед державним бюджетом України за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 у справі №820/5124/18.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради звернувся з касаційною скаргою на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі №820/5124/18.

Ухвалою суду від 21.10.2021 суддею-доповідачем адміністративну справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 22.10.2024.

Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "ПІВДЕНДІПРОШАХТ", в якому позивач просив надати дозвіл на погашення суми податкового боргу перед державним бюджетом України у розмірі 3' 478' 127,59грн за рахунок майна Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "ПІВДЕНДІПРОШАХТ" (код 00167606), податкова адреса платника: вул. Пушкінська, буд. 5, м. Харків, 61057, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Судом установлено, що підставою для звернення податкового органу до суду була наявність у підприємства непогашеної суми податкового боргу та постанови Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 по адміністративній справі №820/6288/15 про його стягнення з відповідача та наявність описаного в податкову заставу майна. Суд посилався на те, що у разі наявності у платника податків непогашеної суми податкового боргу податковий орган має право здійснити продаж майна такого платника, яке перебуває у податковій заставі. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Оскаржуваною постановою заяву Головного управління ДФС у Харківській області про закриття апеляційного провадження задоволено, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд керувався тим, що відповідно до частини 2 статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Судом указано, що встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується як випадків подання апеляційної скарги прокурором, так і суб`єктом владних повноважень. Виняток із загального правила стосується лише випадків подання апеляційної скарги саме суб`єктом владних повноважень, а не прокурором, який звертається в інтересах іншого суб`єкта владних повноважень. Як з`ясовано судом, апеляційна скарга подана прокурором після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, що є підставою для відмови у відкритті провадження. Враховуючи зазначене, зважаючи на вимоги частини другої статті 299 та статті 305 КАС України, провадження за такою апеляційною скаргою було помилково відкрите, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження необхідно закрити, як помилково відкрите.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради не погодився з рішенням апеляційного суду, звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статті 131-1 Конституції України, статей 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» та порушено норми процесуального права, зокрема: статей 2, 6, 7, 13, 42, 44, 49, 53, 54, 72-77, 90, 353 КАС України, зазначає, що згідно з частиною п`ятою статті 5 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Як указує заявник касаційної скарги, Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у цій справі підтвердив, що заступником прокурора належним чином зазначено, які саме інтереси держави порушено. Крім того, Верховний Суду у постанові від 04.08.2022 у цій справі дійшов висновку, що у суду апеляційного суду не було підстав стверджувати, що подана заступником прокурора апеляційна скарга підписана особою, яка не мала права її підписувати. Заявник касаційної скарги стверджує, що прокурором вжито всі необхідні заходи для подання апеляційної скарги в межах строку оскарження судового рішення з дня ознайомлення з матеріалами справи №820/5124/18. У касаційній скарзі зазначено, що положення статті 305 КАС України містить вичерпні підстави для закриття апеляційного провадження, які не співпадають з викладеними у постанові суду апеляційної інстанції. Також, скаржник звертає увагу, що судове рішення оформлюється у формі ухвали. Крім того, заявник касаційної скарги не погоджується з посиланням суду апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні на висновки Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.04.2019 у справі №826/13460/13-а, оскільки вважає, що обставини справи не є тотожними. Зокрема, у справі №№826/13460/13-а апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання прокурора про поновлення строку і відмовив у відкритті апеляційного провадження. У свою чергу, у цій справі поновлено строк та відкрито апеляційне провадження. Решта доводів касаційної скарги обґрунтовують незгоду прокурора з рішенням суду першої інстанції.

Податковий орган скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, у відзиві позивач зазначає, що відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі якщо апеляційна скарга прокурора подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Тобто, встановлений річний строк є присічним і таким, що не може бути поновлений. Як зауважує позивач, заступником прокурора в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості подано апеляційну скаргу після 6 місяців з моменту, коли Міністерству стало відомо про наявність судового рішення, поряд з цим, апеляційна скарга Міністерством не подавалась. Натомість, Міністерством обрано інший спосіб захисту права, шляхом подання до господарського суду позовної заяви про визнання недійсним аукціону та договору купівлі-продажу. Позивач відзначає, що постановою Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №922/4133/19 підтверджено законність реалізації майна з аукціону, за наслідками чого погашено заборгованість з податків і зборів перед Державним бюджетом, що спростовує доводи про порушення інтересів держави внаслідок такої реалізації. Крім іншого, позивач вважає, що не може бути скасовано законне рішення з підстав обрання судом не тієї форми судового рішення. Поряд з цим, суд касаційної інстанції наділений повноваженнями змінити судове рішення. З огляду на викладене, позивач просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, оскаржуване судове рішення - без змін та змінити форму постанови суду апеляційної інстанції на ухвалу.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

За приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 299 КАС України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

З указаного слідує, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу річного строку на апеляційне оскарження незалежно від поважності причин пропуску цього строку. Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується як випадків подання апеляційної скарги прокурором, так і суб`єктом владних повноважень.

Поряд з цим, річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Тобто, виняток із загального правила стосується лише випадків подання апеляційної скарги саме суб`єктом владних повноважень, а не прокурором, який звертається в інтересах іншого суб`єкта владних повноважень.

Постановляючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції ухвалено 13.09.2018, у свою чергу, апеляційна скарга подана прокурором 27.01.2020, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, що є підставою для відмови у відкритті провадження.

Суд дійшов висновку, що вказаний виняток до спірних правовідносин не може бути застосований, оскільки апеляційну скаргу подано не суб`єктом владних повноважень, а прокурором.

Апеляційним судом не залишено поза увагою доводи прокурора, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке стосується прав і обов`язків Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, які не були залучені до участі у справі, а тому строк на апеляційне оскарження прокурору мав бути поновлений.

Суд апеляційної інстанції вказав, що зазначені прокурором обставини могли бути підставою для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень, а не прокурором. У спірному ж випадку, строк на апеляційне оскарження не може бути поновлений незалежно від поважності причин його пропуску.

У доводах касаційної скарги прокурор посилається на неврахування судом апеляційної інстанції приписів КАС України, зокрема, у визначених законом випадках прокурор подає апеляційну скаргу (стаття 53), органи і особи, які визначені у статті 53 цього Кодексу і звертаються до адміністративного суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої вони діють (стаття 54). Міністерством енергетики та захисту довкілля України, Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради не вжито заходів щодо усунення порушень законодавства, що свідчить про їх бездіяльність і зумило застосування органами прокуратури представницьких повноважень у цій справі.

Прокурор зазначає, що Міністерство енергетики та захисту довкілля України, Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради до участі у справі не залучалися, а підставою для звернення стало порушення інтересів держави: продаж майна державного підприємства, яке є архітектурною пам`яткою, та існування мораторію на примусову реалізацію майна державних підприємств.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції з`ясував, що як вбачається з рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 у справі №922/4133/19 за позовом Міністерства енергетики України до 1) Головного управління ДПС у Харківській області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пушка-5", 3) Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "Південдіпрошахт", 4) Брокерської контори № 450 Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-2012", 5) Української універсальної біржі, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, 2) Фонду державного майна України, за участю Харківської місцевої прокуратури № 2, про визнання недійсним аукціону та договору купівлі-продажу, залишеного в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2021, останнім підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області не було порушено встановленого законодавством Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платників податків, яке перебуває в податковій заставі, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №518 від 22.05.2017, чи Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1244 від 29.12.2010, як і не було порушено в ході проведення процедури цільового аукціону вимог Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Також, заявник касаційної скарги звертає увагу, що положення статті 305 КАС України містить вичерпні підстави для закриття апеляційного провадження, які не співпадають з викладеними у постанові суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Як унормовано частиною першою статті 305 КАС України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З оскаржуваного судового рішення слідує, що зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 299 та ст. 305 КАС України, провадження за такою апеляційною скаргою було помилково відкрите, а тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження необхідно закрити, як помилково відкрите.

Касаційний суд відзначає, що Верховний Суд дійшов висновків щодо процесуальної можливості закриття касаційного провадження у справах, касаційне провадження у яких відкрито помилково, в ухвалах від 11.01.2018 (справа №522/16739/14), від 08.05.2018 (справа №569/6091/17), від 01.10.2019 (справа №758/2976/18), від 13.07.2022 (справа №810/881/17), від 05.10.2023 (справа №456/5031/21).

Таким чином, суд касаційної інстанції не знаходить у касаційній скарзі обґрунтованих доводів у підтвердження наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Разом з тим, скаржник звертає увагу, що судове рішення про закриття апеляційного провадження оформлюється у формі ухвали. У свою чергу, апеляційний суд закрив апеляційне провадження ухваленням постанови.

Суд касаційної інстанції погоджується з доводами податкового органу, викладеними у відзиві на касаційну скаргу, що не може бути скасовано законне рішення з підстав обрання судом не тієї форми судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд вдається у разі наявності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Як унормовано пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справ і№820/5124/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду