Ухвала

від 23.10.2024 по справі 580/10036/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №580/10036/23

адміністративне провадження № К/990/36591/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Картонно-паперова фабрика «Папір-Мал» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Картонно-паперова фабрика «Папір-Мал» звернулось до суду з позовом у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 9 жовтня 2023 року №00944704703.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 9 жовтня 2023 року №00944704703 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Картонно-паперова фабрика «Папір-Мал» штрафних санкцій у сумі 59 448, 60 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Черкаській області втретє 26 вересня 2024 року направив до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, у якій просить у якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, однак, Верховний Суд в ухвалі від 7 жовтня 2024 року визнав, що наведені у ньому доводи позбавляли можливості його вирішити. Цією ухвалою Верховний Суд касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій скаржнику запропоновано вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.

22 жовтня 2024 року на виконання вимог цієї ухвали суду від Головного управління ДПС у Черкаській області засобами поштового зв`язку надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Подана скаржником заява про поновлення строку на касаційне оскарження вмотивована тим, що касаційні скарги у цій справі ним вже подавались неодноразово, проте, повернуті Верховним Судом з підстав відсутності належного викладення підстав для касаційного оскарження, а також роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Суду. Посилається на Конвенцію про захист прав і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного суду України та зазначає, що нормами КАС України визначено, що особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції. Звертає увагу на обставини введення воєнного стану в Україні. Скаржник також зазначає, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України та підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження

Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із введенням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо касаційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання касаційної скарги у більш стислий строк.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень не містить обґрунтування, яким чином введення воєнного стану вплинуло на можливість звернутися до суду з належним чином оформленою касаційною скаргою у встановлений законом строк, враховуючи, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу. Загальний строк, що сплинув після ухвалення додаткової постанови суду апеляційної інстанції та виготовлення її повного тексту і до дня подання цієї касаційної скарги становить понад шість місяців, що значно виходить за межі встановленого у статті 329 КАС України строку на касаційне оскарження судових рішень.

Верховний Суд в ухвалі від 7 жовтня 2024 року зазначав, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Звернення з касаційною скаргою є третім, а підставою для повернення попередньої касаційної скарги стало недотримання саме скаржником вимог статей 328 і 330 КАС України щодо належного викладення підстав, тобто, саме проявлений податковим органом підхід до оформлення касаційної скарги став причиною для їх повернення.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Приведені витяги з вищезазначених постанов Верховного Суду, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Водночас, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).

Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Картонно-паперова фабрика «Папір-Мал» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська

Судді: О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх