Ухвала

від 23.10.2024 по справі 601/2393/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/2393/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/351/24 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ухвала слідчого судді

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

з участю - прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалоюслідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт. Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задоволено. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який обраний ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 серпня 2024 року, до 22 листопада 2024 року.

Слідчий суддя мотивував своє рішення зокрема тим, що в судовому засіданні не встановлено будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з огляду на те, що він обвинувачується у вчиненні не тяжкого злочину, у разі засудження за який йому загрожує покарання строком до 5 років позбавлення волі, що в сукупності з наявними даними про особу обвинуваченого, дає підстави для висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 .

В апеляційнійскарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв`язку із важким станом здоров`я.

Свої вимоги мотивує тим, що дана ухвала є такою, що не відповідає вимогам ст.370 КПК Країни, та ухвалена з порушенням загальних засад Верховенства Права.

Також вказує, що 04.04.2024 року він був оглянутий такими лікарями:

інфекціоністом - встановлено діагноз Віл-Снід інфекція IV клінічна стадія XP, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з полімерною б/активністю;

онкологом - встановлено діагноз Лімфома;

наркологом - встановлено діагноз розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання декількох психоактивних речовин;

і цього ж дня його було визнано особою з фізичними та психічними вадами.

Також зазначає, що 26.09.2024 року прокурором Кременецької окружної прокуратури йому було вручено клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності захисника, про що поставлено ним прописи у клопотаннях.

Також звертає увагу, що прокурору було відомо, що він являється особою з фізичними та психічними вадами.

Також вважає, що прокурором порушено його право на захист, оскільки йому не було залучено захисника, та не запропоновано правову допомогу прокурором під час здійснення процесуальної дії - вручення клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також вказує, що він не набув статусу особи, яка реалізувала своє право на ознайомлення із текстом даного клопотання, через нездійснення процесуальним керівником стадії вручення клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тому вважає, що дане клопотання є без грунтовним та позбавленим правових підстав для звернення до слідчого судді і проведення судового розгляду для продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи обвинуваченого і захисника, які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги і вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просить залишити її без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що Кременецьким районним судом розглядається кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024211010000369 від 02.08.2024, в якому ОСОБА_7 пред`явлено підозру за ч.2 ст.345 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 04 серпня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном дії до 00 год. 00хв. 30 вересня 2024 року.

26 вересня 2024 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст.345 КК України направлено до Кременецького районного суду.

Також, ухвалою слідчого судді від 26 вересня 2024 року, яка оскаржується на даний час, продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 до 22 листопада 2024 року.

Таке рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, а ризики які були визначені в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися, а тому, зважаючи на санкції інкримінованої статті КК України та відомості про особу підозрюваного, є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що в сукупності свідчить про обґрунтованість застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність обставин, які би вказували на можливість скасування даного запобіжного заходу або його зміни.

Оскільки раніше встановлені ризики не зменшились та продовжують існувати, а завершити дане кримінальне провадження до закінчення раніше визначеного строку тримання під вартою обвинуваченого було неможливим, з метою недопущення ухилення обвинуваченим від суду та, враховуючи відсутність обставин, які би вказували на можливість скасування запобіжного заходу підозрюваному або його зміни на більш м`який, суд прийшов до висновку про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 до 22 листопада 2024 року.

В ході апеляційного розгляду встановлено, що в даному випадку слідчий суддя в повній мірі та у визначеному законом порядку врахував усі наведені обставини, які мають значення для правильного вирішення питання продовження дії запобіжного заходу, а також відомості про особу обвинуваченого, який не одружений, утриманців не має, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, та обвинувачується у вчиненні нового умисного злочину під час перебування під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого в іншому кримінальному провадженні, повторно вчинив умисний злочин.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність законних підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині того, що клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 26 вересня 2024 року було вручено у відсутності захисника, колегія суддів приходить до висновку, що вони не є підставою для скасування судового рішення.

Так, з матеріалів справи видно, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 в цьому провадженні було вручено його захиснику 26 вересня 2024 року.

Також, цей захисник - адвокат ОСОБА_8 разом з обвинуваченим ОСОБА_7 був присутній в судовому засіданні в залі суду при розгляді клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу і при цьому сторона захисту не заявляла про наявність будь-яких перешкод у ознайомленні з текстом клопотання чи його розумінні обвинуваченим. Крім того, під час судового розгляду вказаного клопотання прокурора, захисник та обвинувачений клопотань про відкладення судового засідання з цих причин не заявляли. В апеляційній скарзі обвинувачений лише формально стверджує про те, що відсутність захисника при проведенні процесуальної дії, а саме врученні йому копії письмового клопотання прокурора, призвела до порушення його процесуальних прав, однак не наводить конкретних обставин про те яким чином відсутність захисника вплинула на процесуальні права обвинуваченого, передбачені ст.42 КПК, і яких саме. За встановлених в ході апеляційного розгляду обставин, колегія суддів приходить до переконання, що в даному випадку такий процедурний недолік як відсутність захисника в момент вручення обвинуваченому копії клопотання сам по собі не призвів до звуження чи обмеження його процесуальних прав при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки дане клопотання прокурора було завчасно вручено також захиснику і він разом з обвинуваченим брав участь у відкритому судовому засіданні, де в умовах змагального процесу з дотриманням визначеного КПК порядку проведення судового засідання було прийняте оскаржуване рішення слідчого судді. А тому доводи апеляційної скарги про порушення права на захист обвинуваченого апеляційний суд вважає безпідставними.

Доводи про наявність у ОСОБА_7 захворювань, про які він вказує, також не є безумовною підставою для звільнення підозрюваного з під варти, оскільки відповідно до ст.ст.7,11 Закону України Про попереднє ув`язнення в місцях попереднього ув`язнення відповідно до законодавства про охорону здоров`я організовуються і проводяться медичний огляд осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, їх медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична робота.

Як видно з письмової інформації в.о.директора Департаменту моніторингу додержання права на справедливий суд та процесуальних прав секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 29 серпня 2024 року під час утримання ОСОБА_7 в установі попереднього ув`язнення було забезпечення проведення його медичних оглядів із наданням консультацій і проведенням усіх необхідних лабораторних та інструментальних досліджень. При цьому, складеними в установленому порядку актами зафіксовано, що ОСОБА_7 в умовах зазначеної установи неодноразово вчиняв самоушкодження і відмовлявся від проходження призначеного лікування та здачі необхідних аналізів. Невідкладних станів здоров`я, які би вимагали термінової госпіталізації у територіальні заклади охорони здоров`я та виклику бригади швидкої медичної допомоги не виникало, а в разі погіршення стану здоров`я такі заходи будуть проведені (а.с.8-11).

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до переконання, що рішення слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 є належно мотивованим і відповідає як конкретним обставинам цього провадження так і відомостям про особу обвинуваченого.

Порушень вимог КПК України, які би могли стати підставою для скасування ухвали суду в ході апеляційного розгляду не встановлено.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.

Керуючись ст.ст.404-419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року відносно ОСОБА_7 без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді