Рішення

від 22.10.2024 по справі 161/14510/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/14510/23

Провадження № 2-др/161/97/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гриня О.М.,

за участі секретаря судового засідання Шепелюка Д.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Терлецького О.М.,

представника відповідача адвоката Полетила П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради (Служба у справах дітей Луцької міської ради), про визначення місця проживання дитини з батьком та відібрання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради (Служба у справах дітей Луцької міської ради), про визначення місця проживання дитини з матір`ю,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2024 року в задоволенні позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради (Служба у справах дітей Луцької міської ради), про визначення місця проживання дитини з батьком та відібрання дитини було відмовлено. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради (Служба у справах дітей Луцької міської ради), про визначення місця проживання дитини з матір`ю задоволено.

Визначено місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_4 за її місцем проживання.

Призначено судове засідання, щодо вирішення питання судових витрат.

20 вересня 2024 року на адресу суду надійшла заява про ухвалення у даній справі додаткового рішення щодо стягнення із сторони позивача витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів поданих до закінчення судового розгляду.

25 вересня 2024 року на адресу суду надійшли заперечення сторони позивача проти задоволення заяви про винесення додаткового рішення.

В судовому засіданні 22 жовтня представник відповідача адвокат Полетило Павло Сергійович заяву щодо стягнення із сторони позивача витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів поданих до закінчення судового розгляду підтримав з підстав у ній вказаних.

Представник позивача адвокат Терлецький Олександр Миколайович проти задоволення такої заяви заперечив з підстав викладених у його письмових запереченнях.

Позивач ОСОБА_1 проти задоволення заяви сторони відповідача заперечив з тих підстав, що ним вживались заходи щодо досудового врегулювання спору шляхом пропозиції відповідачу укласти договір про спосіб спільного виховання дитини проте це не влаштовувало відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін по справі суд приходить до висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Судом встановлено Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2024 року в задоволенні позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради (Служба у справах дітей Луцької міської ради), про визначення місця проживання дитини з батьком та відібрання дитини було відмовлено. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради (Служба у справах дітей Луцької міської ради), про визначення місця проживання дитини з матір`ю задоволено.

Визначено місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_4 за її місцем проживання.

При ухваленні рішення питання про стягнення витрат на правову допомогу вирішено не було відповідно було призначено судове засідання, щодо вирішення питання судових витрат.

20 вересня 2024 року на адресу суду надійшла заява сторони відповідача (позивача за зустрічним позовом) про ухвалення у даній справі додаткового рішення щодо стягнення із сторони позивача витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів поданих до закінчення судового розгляду.

25 вересня 2024 року на адресу суду було поло подано заперечення сторони позивача щодо ухвалення додаткового рішення у справі, які зводяться до того, що акт прийому-передачі послуг за договором про надання правової допомоги не містить жодних посилань та фіксації витраченого часу адвоката, крім того пункт 7.1 договору про надання правової допомоги містить лише посилання на констатацію суми послуг без конкретизації обсягу наданих послуг та витрат часу, що на думку сторони позивача свідчить про не відповідність поданих доказів понесених витрат на правничу допомогу ч. 3 та 4 ст. 137 ЦПК України.

Крім того позивач ОСОБА_1 проти задоволення заяви сторони відповідача заперечив з тих підстав, що ним вживались заходи щодо досудового врегулювання спору шляхом пропозиції відповідачу укласти договір про спосіб спільного виховання дитини проте це не влаштовувало відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

За змістом ч.2 ст.174 ЦК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що при встановленні розміру гонорару адвоката враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 25 серпня 2023 року між ОСОБА_4 та адвокатом Полетилом Павлом Сергійовичем укладено договір № 3/25-08/2023 Про надання правової допомоги, згідно п. 7.1 даного договору сума гонорару адвоката становить 20 000 грн.

Отже сторони погодили фіксований розмір гонорару, який було сплачено 30 серпня 2023 року згідно квитанції № 1, в той же час підписаний сторонами акт прийому-передачі послуг за договором № 3/25-08/2023 Про надання правової допомоги фактично свідчить про виконання сторонами договору своїх зобов`язань за ним та відсутністю взаємних претензій.

В контексті вказаного слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18 (провадження № 61-13573св19), вказавши, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Таким чином суд не бере до уваги твердження сторони позивача про те, що акт прийому-передачі послуг за договором про надання правової допомоги не містить жодних посилань та фіксації витраченого часу адвоката, як підставу для відмови в ухваленні додаткового рішення у даній справі.

Суд також вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з тих підстав, що ним вживались заходи щодо досудового врегулювання спору шляхом пропозиції відповідачу укласти договір про спосіб спільного виховання дитини проте це не влаштовувало відповідача, оскільки у даному випадку судовий спір був ініційований саме ОСОБА_1 і саме цей позов призвів до необхідності іншої сторони користуватись послугами професійної правової допомоги.

Задовольняючи заяву в повному обсязі суд також враховує, що стороною позивача клопотання про зменшення витрат на правову допомогу в ході її вирішення не заявлялось.

Враховуючи позиції Верховного Суду, викладені вище, заперечення суд керуючись ст.270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. (двадцяти тисяч гривень).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне додаткове рішення суду складено та підписано 23 жовтня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Олександр ГРИНЬ