Ухвала

від 24.10.2024 по справі 643/10142/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/10142/24

н/п 2/953/3902/24

УХВАЛА

(про передачу справи за підсудністю)

"24" жовтня 2024 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СОЛЛІ торгівельний майданчик 1» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 323-А) про визнання договору недійсним та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

09.10.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява за підсудністю, в якій позивачка просить визнати недійсним Договір №1/ц від 03.06.2018 укладений між позивачкою та відповідачем; стягнути з відповідача на її користь сплачену за Договором №1/ц від 03.06.2018 вартість ексклюзивних прав на суборенду у розмірі 480000 грн., моральну шкоду у розмірі 25000 грн., та судові витрати.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова Поліщук Т.В. від 17.09.2024 вказану справу за територіальною підсудністю передано до Київського районного суду м. Харкова відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України, тобто за правилами загальної підсудності.

09.10.2024 вказана справа надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зубу Г.А.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Місцезнаходженням відповідача є: м. Харків, Київський район, вул. Академіка Павлова, буд. 323-А.

Поняття підсудності у цивільному судочинстві - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ. Підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Положеннями ст. 27 ЦПК України визначено загальні положення підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача.

Статтею 30 ЦПК України встановлено виклюну підсудність справ.

Частиною 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені

одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Стаття 30 ЦПК України визначає правила виключної підсудності, тобто підсудності, при якій розгляд певних категорій справ може розглядатися лише в чітко визначеному суді, передбаченому в ЦПК України. До таких справ не можуть застосовуватися правила загальної та альтернативної підсудності.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Підставою для визначення підсудності позовної заяви відповідному суду є висновок суду за наслідками попереднього правового аналізу змісту позовної заяви.

Так, для визначення підсудності позовної заяви відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України є наявність заявлених позивачем вимог, які б стосувались нерухомого майна.

В пунктах 41, 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», зазначено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПКв попередній редакції) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

У п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9зазначено, що позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред`являються відповідно до частини першоїстатті 114 ЦПК( 1618-15 ) за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об`єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей181,190та191 ЦК( 435-15 ). При цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред`являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо).

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявления вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Отже, виходячи із аналізу даних вимог закону та роз`яснень, віднесення позовів до виключної підсудності здійснюється, виходячи із критерію їх виникнення з приводу нерухомого майна, навіть коли вимоги не заявлені безпосередньо відносно самого нерухомого майна.

Поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

З позовноїзаяви вбачається,що спірстосується об`єктунерухомості,що територіальнознаходиться натериторії Салтівськогорайону м.Харкова.

Отже, у випадку застосування виключної підсудності, передбаченої ст. 30 ЦПК України, правила загальної підсудності, встановлені ч. 1ст. 27 ЦПК України, не застосовуються, а відтак справа підсудна виключно Московському районному суду м. Харкова на підставі ч.1 ст. 30 ЦПК України, та не підсудна Київському районному суду м. Харкова.

За таких обставин, відповідно до ст. 31 ЦПК України, дану позовну заяву необхідно передати за підсудністю відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України до Московського районного суду м. Харкова за правилами виключної підсудності.

Відповідно до ч.1ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 23, 27, 30, 31, 32, 187, 258, 260 ЦПК України, суддя-

ПОСТАНОВИВ :

Цивільну справу № 643/10142/24 за позовною заявою ОСОБА_1 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СОЛЛІ торгівельний майданчик 1» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 323-А) про визнання договору недійсним та стягнення коштів - надіслати за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 24 жовтня 2024 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ