Рішення

від 17.10.2024 по справі 127/5365/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/5365/24

Провадження № 2-др/127/151/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Мельник А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю третіх осіб : Вінницької міської ради та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ :

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про стягнення витрат на правову допомогу.

Клопотання мотивоване тим, що рішенням суду від 07.10.2024 р. позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. З метою отримання правничої допомоги щодо ведення справи позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги від 07.08.2023 р. №07/08, за яким правову допомогу надає адвокат Тунік Ю.М. Згідно з умовами договору сума гонорару є фіксованою та складає 10000 грн. На підтвердження оплати вказаної суми позивачем додаються : копія договору про надання правової допомоги від 07.08.2023 року №07/08; розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу; копія свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю від 05.05.2020 року №000671; довідка про сплату коштів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав клопотання про ухвалення додаткового рішення суду.

Належним чином повідомлений представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, тому що за його усним повідомленням зайнятий в іншому судовому процесі, заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суду не подав.

Належним чином повідомлена представник третьої особи Вінницької міської ради в судове засідання не з`явилась.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 , дослідивши докази про понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про задоволення клопотання.

Після ухвалення рішення відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України позивачем подані документи на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копія договору про надання правової допомоги від 07.08.2023 року №07/08; розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу; копія свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю від 05.05.2020 року №000671; довідка про сплату коштів.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України і воно не може змінити суті основного рішення. Додаткове рішення суду це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв`язав окремі процесуальні питання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 цієї статті у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постановах від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18 зазначив про те, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу, згідно з договором про надання правової допомоги №07/08 від 07.08.2023 року, укладеним між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Туніком Ю.М.

Адвокат Тунік Ю.М. подав конкретний розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу.

Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 10000,00 грн. є документально підтвердженими, співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 .

Керуючись 133, 137, 141, 246, 263-265, 270 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Клопотання представника позивача задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою : АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ; у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 10000 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного додаткового рішення суду.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на додаткове рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Повне додаткове рішення суду складено 21.10.2024 р.

Суддя