Постанова

від 24.10.2024 по справі 335/11702/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/11702/24 3-зв/335/3/2024

ПОСТАНОВА

24 жовтня 2024 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П., ознайомившись із заявою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонової Ю.В. про самовідвід від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонової Ю.В. надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 1224 КУпАП (335/11702/24, 3/335/3262/2024).

24.10.2024 суддею Апаллоновою А.В. заявлено самовідвід від участі у розгляді даної скарги. Заява мотивована тим, що потерпілою у справі про адміністративне правопорушення є суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В.

Дослідивши зміст заяви, доходжу таких висновків.

Згідно зі ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місці, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, статтею 1224 КУпАП.

Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями КУпАП не передбачено права заявлення самовідводу суддею, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.

Відтак, заява про самовідвід має вирішуватися суддею, який цю справу розглядає.

Крім того, у даному випадку також не є можливим застосування аналогії із кримінальним процесом, виходячи з такого.

Так, Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. Зокрема, ці гарантії стосуються процедури затримання та тримання під арештом, а не процедурних питань розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема і розгляду клопотань щодо відводів.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини висловлені правові позиції, згідно із якими за певних умов поширюються стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03). У той же час, зазначені рішення також не поширюють такі гарантії на процедуру розгляду справи про адміністративні правопорушення і ніяким чином не передбачають застосування аналогії із кримінальним процесом при вирішенні питання про відвід.

Підсумовуючи викладене, доходжу висновку, що заява судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонової Ю.В. про самовідвід від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 1224 КУпАП, не підлягає розгляду іншим складом суду, а тому її слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 221, 246, 268, 271, 279 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонової Ю.В. про самовідвід від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без розгляду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Соболєва