Постанова

від 23.10.2024 по справі 642/4135/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2024 року

м. Харків

справа № 642/4135/21

провадження № 22-ц/818/3015/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Львової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд експорт» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 травня 2024 року, ухвалене суддею Барковою Н.В., -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд експорт» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обгрунтування позову зазначає, що наказом ТОВ«Агротрейд експорт»№АЕ-85к від 02 червня 2017 року його призначено на посаду фахівця з економічної безпеки з 06 червня 2017 року. Наказом ТОВ«Агротрейд експорт»№ АЕ-28к від 28 лютого 2020 року його переведено на посаду начальника служби безпеки вказаного підприємства з 02 березня 2020 року. Однак 12 травня 2021 року між ним та заступником гендиректора по безпеці ТОВ«Агротрейд експорт» ОСОБА_3 стався словесний конфлікт, який завершився словами ОСОБА_3 про те, що його звільнено із займаної посади і дав йому вказівку йти до відділу кадрів і писати заяву про звільнення. Він повідомив, що не має бажання та реального наміру писати заяву про звільнення з будь-яких підстав. В подальшому він у період з 13 до 31 травня 2021 року включно перебував на лікуванні. 01 червня 2021 року у перший робочий день в офісі відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , близько 09:00 год. провідний менеджер по персоналу ОСОБА_4 повідомила про те, що його звільнено із займаної посади за угодою сторін та направила його до відділу кадрів для написання відповідної заяви. Після цього ОСОБА_4 надала йому зразок заяви, у якій вже було надруковані анкетні його дані, підстава та дата звільнення. Перебуваючи під психологічним тиском керівництва відповідача, у стані стресу та після лікування, розуміючи, що йому не нададуть можливості нормально працювати та виконувати функціональні обов`язки, побоюючись подальших неадекватних дій з боку керівництва, які ускладнюватимуть його майбутнє працевлаштування, він був вимушений переписати за наданим зразком заяву про звільнення за угодою сторін. При цьому він не мав бажання та реального наміру писати заяву про звільнення з будь-яких підстав та взагалі не оцінював ситуацію із звільненням, як наявність угоди сторін. У той же день, 01 червня 2021 року йому віддали лише трудову книжку. Наказом ТОВ «Агротрейд експорт» № АЕ-44к від 01 червня 2021 року його звільнено з посади начальника служби безпеки з 01 червня 2021 року за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. Дані наказу про звільненя наведені із записів у трудовій книжці. Вказує, що ані з текстом, ані зі змістом вищевказаного наказу він не ознайомлений, його не бачив та копію не отримував. При цьому він вважає наказ відповідача №АЕ-44к від 01.06.2021 року про його звільнення незаконним, таким, що не відповідає вимогам Конституції України, КЗпП України та таким, що підлягає скасуванню, оскільки будь-якої угоди сторін щодо умов його звільнення фактично не було досягнуто, більш того: умови цієї «угоди» навіть не обговорювалися сторонами. Зазначає, що недосягнення сторонами згоди щодо припинення трудового договору та відсутність узгодженої дати звільнення позбавляє роботодавця права на звільнення працівника за угодою сторін.

Просить суд, з урахуванням останніх уточнень:

визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «Агротрейд Експорт» №АЕ-44к від 01.06.2021 про звільнення ОСОБА_1 ;

зобов`язати ТОВ «Агротрейд Експорт» поновити його на роботі в ТОВ «Агротрейд Експорт» на посаді начальника Служби безпеки або альтернативній посаді;

стягнути з ТОВ «Агротрейд Експорт» на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 793 492грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 травня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги, окрім обставин викладених у позовній заяві, зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на наявність конфлікту між ним та заступником гендиректора по безпеці ТОВ «Агротрейд Експорт» ОСОБА_3 , в результаті якого його було звільнено, що підтверджується показаннями свідків.

Також зазначає, що заява про звільнення за угодою сторін була написана ним під психологічним тиском та він був введений в оману при процедурі звільнення. Його волевиявлення на написання цієї заяви було відсутнє, що у свою чергу позбавляє роботодавця права на його звільнення.

Оскільки його звільнення було незаконним він підлягає поновленню на роботі на займаній посаді, а з відповідача підлягають стягненню на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Агротрейд Експорт» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін посилаючись на те, що заяву про звільнення за угодою сторін було написано власноручно та подано позивачем. Жодних доказів відкликання цієї заяви чи зміни домовленостей між сторонами позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Надане суду позивачем листування не містить будь-яких спонукань до звільнення позивача.

Що стосується показань свідків, то останні були присутні під час написання позивачем заяви про звільнення. Самі по собі пояснення свідків про наявність конфлікту між позивачем та заступником гендиректора по безпеці ОСОБА_3 не є доказом чинення будь-якого тиску на позивача щодо написання останнім заяви про звільнення.

Що стосується розрахунку середнього заробітку, то в ньому використані невірні періоди для розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 добровільно звернувся до роботодавця із заявою про звільнення за власним бажанням (тобто за угодою сторін) 01 червня 2021 року і така угода була досягнута. Доказів того, що між позивачем та заступником гендиректора по безпеці ТОВ «Агротрейд експорт» стався словесний конфлікт, а також доказів перебування позивача під психологічним тиском керівництва щодо написання заяви про звільнення, суду надано не було. Оскільки підстав для скасування наказу про звільнення судом встановлено не було, відсутні підстави для поновлення позивача на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст.15ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що наказом керівника ТОВ «Агротрейд експорт» №АЕ-85к від 02 червня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду фахівця з економічної безпеки Служби безпеки з 06 червня 2017 року.

Наказом керівника ТОВ «Агротрейд експорт» № АЕ-28к від 28 лютого 2020 року ОСОБА_1 переведений на посаду начальника служби безпеки ТОВ «Агротрейд експорт» з 02 березня 2020 року, що вбачається з копії трудової книжки на ім`я позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та копій відповідних наказів (т.1, а.с. 15-16 (зворот), 214 зворот -215).

З відомостей листка непрацездатності серії АДР №745655 від 13 травня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 13 травня 2021 року, вихід на роботу 01 червня 2021 року (т.1, а.с. 50, 51 зворот).

01 червня 2021 року ОСОБА_1 складена власноручно заява на ім`я директора ТОВ «Агротрейд експорт» ОСОБА_5 , в якій він вказує, що просить звільнити його з посади за угодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України 01 червня 2021 року (т.1 а.с.16, 216).

Також позивачем до позову надано друковану заяву аналогічного змісту без підписів (т.1 а.с.17).

Наказом керівника підприємства ТОВ «Агротрейд експорт» ОСОБА_5 №АЕ-44к про припинення трудового договору(контракту) від 01 червня 2021 року наказано звільнити 01 червня 2021 року ОСОБА_1 начальника служби безпеки за угодою сторін, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України на підставі заяви ОСОБА_1 від 01 червня 2021 року. Відповідно до копії наказу працівник з ним ознайомлений 01 червня 2021 року, про що міститься підпис (т.1 а.с.51, 215 зворот).

В подальшому згідно з наказом директора ТОВ «Агротрейд експорт» №31-Ш від 02 червня 2021 року у зв`язку з виробничою необхідністю внесені зміни до штатного розпису ТОВ «Агротрейд експорт», затвердженого наказом директора ТОВ «Агротрейд експорт» від 31 травня 2021 року №30-Ш, відповідно до яких виключено із штатного розпису в частині служби безпеки посаду начальник служби безпеки в кількості 1 штатної одиниці із посадовим окладом 21 420,00 грн. (т.1, а.с.52).

У позовній заяві ОСОБА_1 , як на підставу позову посилається на те, що вказану заяву про звільнення від написав під психологічним тиском керівництва, оскільки напередодні у нього із заступником гендиректора по безпеці ТОВ«Агротрейд експорт» ОСОБА_3 стався словесний конфлікт, який завершився словами останнього про те, що його звільнено із займаної посади, який дав йому вказівку йти до відділу кадрів і писати заяву про звільнення.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно ч.1 ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП). Для деяких категорій працівників у законодавстві встановлений і ряд додаткових підстав (статті 37, 41 КЗпП та інші законодавчі акти).

При звільненні працівника в трудову книжку повинні вноситися записи про причини (підстави) звільнення відповідно до формулювання їх у законодавстві і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Всі підстави припинення трудового договору можна класифікувати в залежності від двох критеріїв: 1) виду юридичного факту, який є причиною припинення; 2) волевиявлення яких саме суб`єктів спричинило припинення трудового договору.

За першим критерієм розрізняється припинення трудового договору в зв`язку з певними подіями (закінчення строку договору, смерть працівника), а за другим - у зв`язку з певними юридичними діями: взаємне волевиявлення сторін; ініціатива працівника; ініціатива власника або уповноваженого ним органу; ініціатива третіх осіб, які не є стороною трудового договору; порушення правил прийому на роботу.

Таким чином, припинення трудових відносин має виражатись у певній юридичній формі.

Отже, факт існування між заявником та роботодавцем трудових правовідносин обумовлює існування спору про право продовження трудового договору чи його розірвання.

Статтею 36 КЗпП України передбачено підстави припинення трудового договору.

Так, зокрема згідно п.1 ч.1 цієї статті підставою припинення трудового договору є угода сторін.

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП (угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди.

Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України можуть бути викладені як в письмовій так і в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП України і раніше домовлена дата звільнення.

Таким чином, розглядаючи заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу ТОВ «Агротрейд Експорт» про звільнення з підстав п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України (за угодою сторін) суд повинен з`ясувати чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою та чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору.

Вочевидь така угода між сторонами досягнута була, оскільки як свідчать матеріали справи 01 червня 2021 року позивач подав відповідачу власноручно написану заяву про звільнення за угодою сторін згідно з п.1 ст. 36 КЗпП України 01 червня 2021 року.

Відповідачем у свою чергу були вчинені дії направлені на звільнення позивача, а саме видано відповідний наказ №АЕ-44к про припинення трудового договору(контракту) від 01 червня 2021 року. Позивач звільнений з цієї ж дати. Позивач ознайомився із містом цього наказу в день звільнення, про що свідчить його підпис.

Належних та допустимих доказів того, що позивачем написана заява про звільнення на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України під психологічним тиском керівництва відповідача, позивачем ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду надано не було. При цьому не може вважатися тиском надання позивачу зразка заяви про звільнення.

Крім того, судом першої інстанції надана належна правова оцінка показанням свідків, які не спростували того факту, що позивачем написана заява про звільнення без чинення психологічного тиску з боку відповідача, адже ці свідки не були присутні під час написання такої заяви позивачем.

Враховуючи, що позивач власноручно написав заяву про звільнення за угодою сторін з 01 червня 2021 року й не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що така заява була подана внаслідок вчинення на нього тиску зі сторони відповідача, згоди на анулювання угоди про припинення трудового договору від відповідача не отримав, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу ТОВ «Агротрейд Експорт» №АЕ-44к від 01 червня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 та поновлення останнього на роботі є законним та обгрунтованим.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, системний аналіз та тлумачення положень статті 235 КЗпПУ дає підстави для висновку про те, що вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції. При цьому причиною виникнення вимушеного прогулу може стати звільнення без законної підстави, що перешкоджає виконанню працівником трудової функції, обумовленої трудовим договором, неправильне формулювання причини звільнення у трудовій книжці чи затримка видачі з вини роботодавця трудової книжки, що перешкоджає працівникові реалізувати своє право на працю в іншого роботодавця.

Оскільки відсутні передбачені законом підстави для матеріальної відповідальності відповідача у вигляді виплати працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 793 492,00 грн. також задоволенню не підлягають

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, яке ухвалено з дотримання вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова