Ухвала

від 24.10.2024 по справі 490/3905/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/3905/22

н\п 6/490/410/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

24 жовтня 2024 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складу:

головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі Горбань М.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_3 , в інтересах якого діє предстанвик ОСОБА_4 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 490/3905/22, -

В С Т А Н О В И Л А:

Від ОСОБА_3 , інтереси якого представляє ОСОБА_4 , надійшла заява про визнання виконавчого листа, виданого 14 травня 2024 року Центральним районним судом м. Миколаєва №490/3905/22 про зобов`язання ОСОБА_3 повертати малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері ОСОБА_1 не пізніше 20:00 год. кожної п`ятниці кожного місяця кожного місяця за місцем її проживання по АДРЕСА_1 та не чинити їй перешкод у спілкуванні з малолітнім сином, втому числі і за місцем проживання матері з 20:00 год. кожної п`ятниці кожного місяця до 07:30 год. кожного понеділка кожного місяця, таким, що не підлягає виконанню; зупинити виконання цього виконавчого листа зупинити примусове виконання виконавчого листа № 490/3905/22 від 14 травня 2024 року у виконавчому провадженні № 76096353, до розгляду цієї заяви та набранням чинності рішенням суду за наслідками її розгляду.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2024 року заяву прийнято до розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 заяву підтримали, просили її задовольнити.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 проти задоволення заяви заперечували, просили відмовити у її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває справа №490/3905/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, виконавчий комітет Миколаївської міської ради та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом із батьком.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2023 року замінено західзабезпечення позовуу справі№490/3905/22,застосований ухвалоюЦентрального районногосуду м.Миколаєва від28вересня 2022року.Зобов`язано ОСОБА_3 повертати малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,його матері ОСОБА_1 непізніше 20.00години кожноїп`ятниці кожногомісяця замісцем їїпроживання по АДРЕСА_1 тане чинитиїй перешкоду спілкуванніз малолітнімсином втому числіі замісцем проживанняматері з20:00години кожноїп`ятниці кожногомісяця до07.30годин кожногопонеділка кожногомісяця.

На виконання цієї ухвали Центральним районним судом м. Миколаєва 14 травня 2024 року видано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко Т.Г. від 20 вересня 2024 року відкрито виконавче провадження № 76096353. У межах цього виконавчого провадження з ОСОБА_3 стягнуто виконавчий збір.

Відповідно до частини першої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина друга статті 432 ЦПК України).

Пунктом 7 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із принципів цивільного судочинства є обов`язковість судових рішень. Цивільним процесуальним кодексом України передбачено, що ухвала суду є різновидом судового рішення, яке ухвалюється судом під час розгляду цивільної справи.

З матеріалів справи слідує, що ухвала Центральним районним судом м. Миколаєва 14 травня 2024 року, яка набрала законної сили, та підлягає виконанню, втому числі і ОСОБА_3 . Чинними законодавством передбачено добровільний та примусовий порядок виконання такого рішення.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Позивач ОСОБА_1 скористалася наданим законодавством правом та звернулася із заявою про примусове виконання цієї ухвали суду.

Враховуючи закріплений принцип обов`язковості судового рішення, та беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 про невиконання/неналежне виконання у добровільному ухвали суду від від 02 серпня 2023 року про забезпечення позову ОСОБА_3 , надані під час судових засідань у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви по визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Доводи відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 про те, що сама ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, не дають дійти висновку про наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Матеріали справи не містять доказів того, що наявне подвоєне стягнення з ОСОБА_3 . Як зазначають сторони існує лише одне виконавче провадження з виконання ухвали Центральним районним судом м. Миколаєва 14 травня 2024 року.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов всиновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 2, 260, 261, 353, 432 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа, виданого 14 травня 2024 року Центральним районним судом м. Миколаєва №490/3905/22 про зобов`язання ОСОБА_3 повертати малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері ОСОБА_1 не пізніше 20:00 год. кожної п`ятниці кожного місяця кожного місяця за місцем її проживання по АДРЕСА_1 та не чинити їй перешкод у спілкуванні з малолітнім сином, втому числі і за місцем проживання матері з 20:00 год. кожної п`ятниці кожного місяця до 07:30 год. кожного понеділка кожного місяця, таким, що не підлягає виконанню та зупинення стягнення на підставі цього виконавчого листа - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Шолох