Постанова

від 20.11.2024 по справі 490/3905/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

20.11.24

22-ц/812/1796/24

Справа номер 490/3905/22 Головуючий суду першої інстанції Шолох Л. М.

Провадження номер 22-ц/812/1796/24 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Ковальським Є. В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправузаапеляційною скаргою ОСОБА_3 ,яка поданачерез йогопредставника ОСОБА_2 , наухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2024 року, постановлену за заявою ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини із матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини разом із батьком,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заявлених вимог

У жовтні 2024 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого 14 травня 2024 року Центральним районним судом м. Миколаєва у справі №490/3905/22 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини із матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини разом із батьком.

Заявник вказував, що ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2023 року за заявою ОСОБА_4 замінено заходи забезпечення позову. ОСОБА_3 зобов`язано повертати малолітнього ОСОБА_5 його матері ОСОБА_4 не пізніше 20.00 години кожної п`ятниці кожного місяця за місцем її проживання по АДРЕСА_1 та не чинити їй перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином, в тому числі і за місцем проживання матері з 20.00 години кожної п`ятниці кожного місяця до 07.30 годин кожного понеділка кожного місяця.

Зазначена ухвала суду оформлена відповідно до вимог законодавства, що встановлюються для виконавчого документу.

Проте, 14 травня 2024 року Центральним районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист, за змістом якого зазначено, що суд розглянув справу 02 серпня 2023 року, рішення набрало законної сили 18 серпня 2023 року та строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до досягнення дитиною повноліття. Боржником зазначено ОСОБА_3 , а стягувачем ОСОБА_4

20вересня 2024року державнимвиконавцем ЗаводськогоВДВС м.Миколаєварозглянуто заяву ОСОБА_4 про примусовевиконання вказаноговиконавчого листата винесенопостанови провідкриття виконавчогопровадження №76096353та стягненняз ОСОБА_3 виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Заявник вказував, що видачу судом зазначеного вище виконавчого листа вважає безпідставним та помилковим, а виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Тобто виконавчий лист є похідним від судового рішення, яке набрало законної сили.

Згідно з ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Законодавець розмежовує такі поняття, як судові рішення, що підлягають примусовому виконанню (і тому, відповідно, мають визнаватися підставою виконання) та виконавчі документи (що видаються для забезпечення можливості примусової реалізації підстави виконання).

Підставами виконання є визначені в законі акти юрисдикційних органів. Наприклад, підставою виконання є рішення суду першої інстанції у цивільній справі, а відповідним виконавчим документом виконавчий лист, що видається судом на підставі такого рішення. Поряд з цим, приписами статті 157 ЦПК України чітко визначено, що виконавчим документом є сама ухвала, а за такого, підстави для видачі виконавчого листа на виконання ухвали суду, яка сама і є виконавчим документом по суті, відсутні.

Крім того з видачею виконавчого листа фактично відбувається подвоєння стягнення, оскільки і ухвала і виконавчий лист є виконавчими документами, а це не відповідає висновкам Верховного Суду, принципам верховенства права, розумності та справедливості.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №490/3905/22, виданого 14 травня 2024 року Центральним районним судом м. Миколаєва, відмовлено.

Постановляючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 . Суд вказував, що оскільки заявник добровільно не виконував ухвалу суду про забезпечення позову, то ОСОБА_4 скористалася своїм правом щодо примусового виконання ухвали суду. На підставі її заяви був виданий виконавчий лист. Суд зазначав, що посилання ОСОБА_3 на подвійне стягнення на підставі ухвали та виконавчого листа є необґрунтованим, бо існує лише одне виконавче провадження.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року про відмову у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_3 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви.

ОСОБА_3 наполягав на тому, що ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, а тому його доводи, викладені у заяві, зверненій до суду першої інстанції, є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Фактичні обставини

26 вересня 2022 року ОСОБА_4 подала до суду позов до ОСОБА_3 , у якому просила визначити місце проживання їх сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю; відібрати дитину від батька та стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання сина в розмірі частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви до досягнення дитиною повноліття.

У лютому 2023 року відповідач ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ОСОБА_4 , в якому просив визначити місце проживання їх сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2022 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2023 року зустрічний позов ОСОБА_3 об`єднано з первісним позовом ОСОБА_4 .

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2022 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди та надавати ОСОБА_4 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу із малолітнім сином ОСОБА_5 , кожної суботи та неділі кожного місяця у тому числі і за місцем проживання матері.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва 28 березня 2023 року заяву ОСОБА_3 про застосування зустрічного забезпечення позову задоволено частково. ОСОБА_4 зобов`язано повертати малолітнього ОСОБА_5 , його батьку ОСОБА_3 не пізніше 07 год 30 хв кожного понеділка та не чинити йому перешкод у спілкуванні з малолітнім сином в тому числі і за місцем проживання батька (крім кожної суботи та неділі кожного місяця).

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 травня 2023 року ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні його заяви про зустрічне забезпечення.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року, заяву ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову задоволено частково. ОСОБА_4 зобов`язано повертати малолітнього ОСОБА_5 його батьку ОСОБА_3 не пізніше 07 год 30 хв кожного понеділка кожного місяця. Також ОСОБА_4 зобов`язано не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , в тому числі і за місцем проживання батька з 07 год 30 хв кожного понеділка кожного місяця до 20 год 00 хв кожної п`ятниці кожного місяця (окрім кожної суботи та неділі кожного місяця).

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2023 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08 серпня 2023 року, за заявою ОСОБА_4 замінено заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою від 28 вересня 2022 року. ОСОБА_3 зобов`язано повертати малолітнього ОСОБА_5 його матері ОСОБА_4 не пізніше 20.00 години кожної п`ятниці кожного місяця за місцем її проживання по АДРЕСА_1 та не чинити їй перешкод у спілкуванні з малолітнім сином, в тому числі і за місцем проживання матері з 20.00 години кожної п`ятниці кожного місяця до 07.30 годин кожного понеділка кожного місяця.

Вказана ухвала була отримана ОСОБА_4 04 серпня 2023 року.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2024 року за заявою ОСОБА_4 були змінені заходи забезпечення позову

ОСОБА_3 зобов`язано повертати малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_4 не пізніше 07 год 30 хв кожного понеділка кожного місяця.

ОСОБА_3 зобов`язано не чинити перешкод ОСОБА_4 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі і за місцем проживання батька з 07 год 30 хв кожного понеділка кожного місяця до 20 год. 00 хв кожної п`ятниці кожного місяця (окрім кожної суботи та неділі кожного місяця).

ОСОБА_4 зобов`язано повертати малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьку ОСОБА_3 не пізніше 20.00 години кожної п`ятниці кожного місяця та не чинити йому перешкод у спілкуванні з малолітнім сином в тому числі і за місцем проживання матері з 20.00 години кожної п`ятниці кожного місяця до 07.30 годин кожного понеділка кожного місяця.

Відкликано виконавчий лист Центрального районного суду м. Миколаєва №490/3905/22 про зобов`язання ОСОБА_3 повертати малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері ОСОБА_4 не пізніше 20.00 години кожної п`ятниці кожного місяця за місцем її проживання та не чинити їй перешкод у спілкуванні з малолітнім сином в тому числі і за місцем проживання матері з 20.00 години кожної п`ятниці кожного місяця до 07.30 годин кожного понеділка кожного місяця.

Відкликано виконавчий лист Центрального районного суду м. Миколаєва №490/3905/22 про зобов`язання ОСОБА_4 повертати малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 його батьку ОСОБА_3 не пізніше 07 год 30 хв кожного понеділка кожного місяця.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 08 липня 2024 року ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення. Відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_4 ОСОБА_1 про зміну заходів забезпечення позову.

14 травня 2024 року Центральним районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист, за змістом якого зазначено, що суд розглянув справу 02 серпня 2023 року, рішення набрало законної сили 18 серпня 2023 року та строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до досягнення дитиною повноліття. Боржником зазначено ОСОБА_3 , а стягувачем ОСОБА_4

20вересня 2024року головнимдержавним виконавцемЗаводського ВДВСм.Миколаєварозглянуто заяву ОСОБА_4 про примусовевиконання вказаноговиконавчого листата винесенопостанови провідкриття виконавчогопровадження №76096353та стягненняз ОСОБА_3 виконавчого збору.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 1Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з статтею 431ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Стаття 157 ЦПК України передбачає, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Стаття 432 ЦПК України регламентує, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені вище підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До процесуальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Постановляючи ухвалупро відмовуу задоволеннізаяви ОСОБА_3 про визнаннявиконавчого листатаким,що непідлягає виконанню,суд першоїінстанції виходивіз того,що видачавиконавчого листабула зумовленатим,що заявникдобровільно невиконував ухвалусуду прозабезпечення позову,а тому ОСОБА_4 скористалася своїмправом щодопримусового виконанняухвали судуна підставівиконавчого листа. Суд зазначав, що посилання ОСОБА_3 на подвійне стягнення на підставі ухвали та виконавчого листа є необґрунтованим, бо існує лише одне виконавче провадження.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.

Як було вказано вище, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У справі, яка переглядається, встановлено, що ОСОБА_4 після ухвалення постанови про зміну заходів забезпечення позову від 02 серпня 2023 року отримала в суді копію ухвали суду та виконавчий лист, який містить таку інформацію: «суд розглянув справу 02 серпня 2023 року, рішення набрало законної сили 18 серпня 2023 року, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до досягнення дитиною повноліття. Боржник ОСОБА_3 , стягувач ОСОБА_4 »

Виходячи з положень вищевикладених норм законодавства, видача судом виконавчого листа є зайвою, оскільки ухвала про забезпечення позову і є виконавчим документом. Видача заявнику виконавчого листа у такому випадку не здійснюється, тим більше з посиланням на те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до досягнення дитиною повноліття.

За такого, колегія суддів вважає, що наявні підстави для визнання спірного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із помилковістю його видання.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1, 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки судом першої інстанції було ухвалено помилкове судове рішення про відмову у задоволенні його заяви.

Керуючись ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєвавід24 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 14 травня 2024 року Центральним районним судом м. Миколаєва у справі №490/3905/22 про зобов`язання ОСОБА_3 повертати малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері ОСОБА_4 не пізніше 20.00 години кожної п`ятниці кожного місяця за місцем її проживання по АДРЕСА_1 та не чинити їй перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином, в тому числі і за місцем проживання матері з 20.00 години кожної п`ятниці кожного місяця до 07.30 годин кожного понеділка кожного місяця.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 21 листопада 2024 року.