Рішення

від 24.10.2024 по справі 902/879/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2024 р.Cправа № 902/879/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж", 80411, Львівська обл., Кам`янка-Бузький р-н, селище міського типу Добротвір, вулиця Сагайдачного, будинок 11, квартира 99, ідентифікаційний код юридичної особи 34912193

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1", 23746, Вінницька область, Гайсинський район, село Губник, вулиця Центральна, будинок 49, ідентифікаційний код юридичної особи 42403509

про стягнення 137 357,34 гривень

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області 15.08.2024 надійшла позовна заява № б/н від 15.08.2024 (вх. № 915/24 від 15.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 у розмірі 137 357,34 гривень, у тому числі: 90 000,00 гривень боргу, 39 261,93 гривень інфляційних втрат та 8 095,41 гривень 3 % річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 20.08.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №902/879/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Ухвалу суду від 20.08.2024 року надіслано відповідачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС та отримано останнім 21.08.2024 року, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа (ухвали від 20.08.2024) до електронного кабінету відповідача.

Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Відповідно до вимог частини 13 статті 8, частини 5 статті 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" про стягнення заборгованості у розмірі 137 357,34 гривень, з яких: 90 000,00 гривень боргу, 39 261,93 гривень інфляційних втрат та 8 095,41 гривень 3 % річних.

На обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 02.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж" як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" як орендарем було укладено договір оренди транспортного засобу №02-03/20 згідно якого ТОВ "Кранбудмонтаж" передало у строкове платне користування ТОВ "Гарант ЛТД 1" автомобіль спеціалізований фургон марки MERCEDES-ВЕNZ АТЕGО1223 номерний знак НОМЕР_1 та підписано акт приймання-передачі транспортного засобу від 02.03.2020 відповідно до укладеного договору.

У подальшому, як зазначено позивачем 30.12.2020 додатковою угодою №1 сторонами було внесено зміни до договору оренди транспортного засобу №02-03/20 від 02.03.2020 р. та продовжено строк оренди до 31.12.2021 р.

30.06.2021 ТОВ "Гарант ЛТД 1" направило лист позивачу про розірвання договору оренди. 31.07.2021 р. між сторонами було підписано додаткову угоду №2 до договору оренди транспортного засобу №02-03/20 від 02.03.2020, згідно умов якої вказаний договір розірвано з 31.07.2021 з підписанням акту приймання-передачі майна.

Позивачем зазначено, що за період дії договору оренди ним надано відповідачу послуги з оренди транспортного засобу на загальну суму 180 000,00 гривень, з яких за період з березня 2020 року по липень 2021 року відповідачем надані послуги оплачено частково у сумі 90 000,00 гривень, решта заборгованості у сумі 90 000,00 гривень відповідачем оплачена не була.

З огляду на невиконання грошового зобов`язання відповідачем позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 137 357,34 гривень, з яких: 90 000,00 гривень боргу, 39 261,93 гривень інфляційних втрат та 8 095,41 гривень 3 % річних.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог не заявляв.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

02 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж" (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" (далі - орендар, відповідач) було укладено договір оренди транспортного засобу № 02-03/20 (далі - договір оренди) (т. 1 а.с. 3 (зворотна сторона) - 4).

Відповідно до пункту 1.1. договору оренди орендодавець передає в строкове платне користування орендареві для користування: автомобіль спеціалізований вантажний фургон марки MERCEDES-ВЕNZ АТЕGО1223, (надалі іменується "автомобіль"), номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 789 716,13 грн. Додаткові відомості про автомобіль містяться у акті прийому - передачі автомобіля в оренду, що є додатком до цього договору.

Згідно з пунктом 1.2.договору оренди автомобіль, технічна документація на автомобіль, передаються орендодавцем орендарю разом з автомобілем, що оформлюється актом прийому-передачі автомобіля в оренду, який підписується сторонами.

За умовами пункту 1.3. договору оренди за цим договором орендодавець передає орендарю автомобіль у користування з 02 березня 2020 по 31 грудня 2020.

Пунктом 3.1. договору оренди сторони визначили, що орендна плата за користування спеціалізованим вантажним фургоном марки MERCEDES-ВЕNZ АТЕGО1223 становить 10 000,00 грн. (десять тисяча гривень 00 копійок), в т. ч. ПДВ - 1 666,67 грн. на місяць.

Відповідно до пункту 3.2. договору оренди загальна сума договору становить 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок), в т. ч. ПДВ - 16 666,67 грн. (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок).

Згідно з пунктом 3.3. договору оренди орендна плата сплачується шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця у строк до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

За умовами пункту 5.1. договору оренди цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020 року.

Відповідно до пункту 5.2. договору оренди закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Пунктом 5.3. договору оренди визначено, що якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

За умовами пункту 5.4. договору оренди зміни до цього договору набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України.

Відповідно до пунктів 5.5., 5.6. договору оренди якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору. Цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України.

Згідно з пунктом 7.6. договору оренди додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

02 березня 2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" підписано акт прийому - передачі № 1 до договору оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 згідно якого позивачем було передано відповідачу у тимчасове володіння і користування (в оренду) наступний транспортний засіб, що належить орендодавцю: характеристики транспортного засобу: марка - MERCEDES-ВЕNZ АТЕGО1223, номерний знак НОМЕР_1 ; модель - спеціалізований вантажний фургон; рік випуску - 2006р.; шасі № - VDB9702571К984177, об`єм двигуна - 6374; повна маса - 13500; маса без навантаження - 4200; колір - синій; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , видане 15.04.2015р., стан транспортного засобу - придатний до експлуатації, на ходу (пункт 1.2. акту) (т. 1 а.с. 5).

Разом з транспортним засобом передані наступні документи й приналежності: сервісна книжка; комплект ключів; свідоцтво про реєстрацію ТЗ (пункту 1.3. акту).

Відповідно до пункту 1.4. акту орендар не має будь-яких претензій до технічного стану отриманого транспортного засобу. Транспортний засіб придатний до експлуатації.

30 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року, відповідно до умов пункту 1 якої сторонами погоджено: "1.Керуючись статтями: 627,628, 631, 651 Цивільного кодексу України, сторони вирішили продовжити строк дії договору оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року, у зв`язку з чим: п. 1.3. договору викласти в наступній редакції: "1.3. За цим договором орендодавець передає орендарю автомобіль у користування з 02 березня 2020 р. по 31 грудня 2021 року.", п. 3.2. договору викласти в наступній редакції: "3.2. Загальна сума договору становить 220 000,00 грн. (двісті двадцять тисяч гривень 00 копійок), в т. ч. ПДВ - 36 666,67 грн. (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок).", п. 5.1. договору викласти в наступній редакції: "5.1. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 року." (т. 1 а.с. 5 (зворотна сторона), 6).

Як зазначено позивачем у подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж" із листом № 162/06 від 30.06.2024 про розірвання договору оренди.

31 липня 2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" підписано додаткову угоду №2 до договору оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року (т. 1 а.с.7).

За умовами пункту 1 додаткової угоду №2 до договору оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року керуючись статтями: 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, сторони вирішили розірвати з 31.07.2021 року договір оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1".

Пунктом 2 додаткової угоду №2 до договору оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року сторони погодили, що у зв`язку з розірванням договору, орендар повертає орендодавцю по акту прийому - передачі з оренди (додаток до додаткової угоди) транспортний засіб - MERCEDES-ВЕNZ АТЕGО1223, номерний знак НОМЕР_1 , - сервісну книжку, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, а також зобов`язується на протязі 15 банківських днів з моменту набрання чинності цією угодою провести повний розрахунок орендної плати.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоду №2 до договору оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року з моменту набрання чинності цієї угоди усі інші зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із договором.

За умовами пункту 4 додаткової угоду №2 до договору оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року ця угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення її печатками сторін і є невід`ємною частиною договору № 02-03/20 від 02.03.2020 року.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору оренди позивачем було надано відповідачу послуги оренди за договором оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 на загальну суму 170 000,00 гривень, що підтверджується наявними у справі, спільно підписаними сторонами актами здачі-приймання наданих послуг складеними у період з 31.03.2020 по 30.07.2021 (т. 1 а.с. 9 (зворотна сторона) - 17 (зворотна сторона)).

Як вбачається із банківської виписки по рахунку позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" у період з 07.04.2020 по 15.02.2021 було здійснено наступні платежі: 07.04.2020 ТОВ "Гарант ЛТД 1" сплачено згідно платіжного документа № 287 на користь ТОВ "Кранбудмонтаж" 10 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "оплата оренди автомобіля зг. рах. № 07-0320 від 31 березня 2020"; 07.04.2020 ТОВ "Гарант ЛТД 1" сплачено згідно платіжного документа № 288 на користь ТОВ "Кранбудмонтаж" 10 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "оплата оренди автомобіля зг. рах. № 06-0320 від 31 березня 2020"; 19.05.2020 ТОВ "Гарант ЛТД 1" сплачено згідно платіжного документа № 378 на користь ТОВ "Кранбудмонтаж" 10 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "оплата оренди автомобіля зг. рах. № 06-0420 від 30 квітня 2020"; 07.08.2020 ТОВ "Гарант ЛТД 1" сплачено згідно платіжного документа № 591 на користь ТОВ "Кранбудмонтаж" 10 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "оплата оренди автомобіля зг. рах. № 23-0720 від 31 липня 2020"; 07.08.2020 ТОВ "Гарант ЛТД 1" сплачено згідно платіжного документа № 600 на користь ТОВ "Кранбудмонтаж" 10 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "оплата оренди автомобіля за травень зг. рах. № 11-0520 від 31 травня 2020"; 07.08.2020 ТОВ "Гарант ЛТД 1" сплачено згідно платіжного документа № 601 на користь ТОВ "Кранбудмонтаж" 10 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "оплата оренди автомобіля за червень зг. рах. № 19-0720 від 09 липня 2020"; 02.09.2020 ТОВ "Гарант ЛТД 1" сплачено згідно платіжного документа № 668 на користь ТОВ "Кранбудмонтаж" 10 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "оплата оренди автомобіля за серпень зг. рах. № 30-0820 від 31 серпня 2020"; 11.11.2020 ТОВ "Гарант ЛТД 1" сплачено згідно платіжного документа № 915 на користь ТОВ "Кранбудмонтаж" 10 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "за оренду згідно рахунку № 40-1020 від 31.10.2020"; 15.02.2021 ТОВ "Гарант ЛТД 1" сплачено згідно платіжного документа № 1433 на користь ТОВ "Кранбудмонтаж" 10 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "за оренду згідно рахунку № 52-1220 від 31.12.2020" (т. 1 а.с. 18-21).

Згідно банківської виписки у цей період відповідачем періодично вносились платежі у сумі 1 500,00 гривень, разом з тим такі платежі здійснено відповідачем як орендна плата за частину приміщення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" листом № 154/06 від 18.06.2021 повідомило позивача, що "у платежі на суму 105 000,00 від 17.06.2021 року № 1651 призначення платежу вважати правильним: за монтаж ІТП згідно рахунку № 55-1220 від 31.12.2020 в т.ч. ПДВ 17500,00 грн. (т. 1 а.с. 23 (зворотна сторона)).

Як вбачається із наданих позивачем актів звіряння сплачені за період з 07.04.2020 по 15.02.2021 кошти у розмірі 80 000,00 гривень позивачем зараховано у рахунок погашення орендної плати за договором оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року, а саме: сплачені згідно платіжного документа № 287 від 07.04.2020 року 10 000,00 гривень; згідно платіжного документа № 378 від 19.05.2020 року 10 000,00 гривень; згідно платіжного документа № 591 від 07.08.2020 року 10 000,00 гривень; згідно платіжного документа № 600 від 07.08.2020 року 10 000,00 гривень; згідно платіжного документа № 601 від 07.08.2020 року 10 000,00 гривень; згідно платіжного документа № 668 від 02.09.2020 року 10 000,00 гривень; згідно платіжного документа № 915 від 11.11.2020 року 10 000,00 гривень; згідно платіжного документа № 1433 від 15.02.2021 року 10 000,00 гривень.

Сплачені відповідачем 07.04.2020 згідно платіжного документа № 288 на користь ТОВ "Кранбудмонтаж" 10 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "оплата оренди автомобіля зг. рах. № 06-0320 від 31 березня 2020" відповідно до наданого позивачем акту звіряння ним зараховано у рахунок погашення автомобіля "Рено", тобто за іншим договором.

З урахуванням наведеного зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг з оренди транспортного засобу за договором оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року відповідач виконав частково та сплатив орендну плату за автомобіль MERCEDES-ВЕNZ АТЕGО1223, номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 80 000,00 гривень.

Зобов`язання відповідача в частині оплати залишку заборгованості з орендної плати на суму 90 000,00 гривень (170 000,00 гривень - 80 000,00 гривень = 90 000,00 гривень) залишились не виконаними.

Доказів сплати вказаної суми заборгованості у розмірі 90 000,00 гривень матеріали справи не містять.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості з оплати наданих послуг оренди за укладеним між сторонами договором позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 137 357,34 гривень, у тому числі: 90 000,00 гривень боргу, 39 261,93 гривень інфляційних втрат та 8 095,41 гривень 3 % річних.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року у розмірі 137 357,34 гривень, у тому числі: 90 000,00 гривень боргу, 39 261,93 гривень інфляційних втрат та 8 095,41 гривень 3 % річних.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений договір є договором найму (оренди).

Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частиною першою статті 760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 3 статті 760 ЦК України).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина 1 статті 763 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 761, частини 1 статті 762 ЦК України право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до положень статті 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Частиною першою статті 799 ЦК України встановлено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Положеннями частин 1-5 статті 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Судом установлено, що виконання зобов`язання позивача щодо надання послуг оренди підтверджується спільно підписаним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" актом прийому - передачі № 1 від 02.03.2020 до договору оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 згідно якого позивачем було передано відповідачу у тимчасове володіння і користування (в оренду) транспортний засіб, що належить орендодавцю (MERCEDES-ВЕNZ АТЕGО1223, номерний знак НОМЕР_1 ) (т. 1 а.с. 5).

У період з 31.03.2020 по 30.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" складено та підписано акти здачі-приймання наданих послуг щодо оренди транспортного засобу за договором № 02-03/20 від 02.03.2020 (т. 1 а.с. 9 (зворотна сторона) - 17 (зворотна сторона)).

Акти здачі-приймання наданих послуг містять підписи уповноважених представників сторін, які скріпленні печатками сторін. Відповідачем акти підписані без заперечень та зауважень.

Судом установлено, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договорів.

За умовами пункту 3.3. договору оренди транспортного засобу №02-03/20від 02.03.2020 орендна плата сплачується шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця у строк до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Положеннями статті 534 ЦК України, яка регулює черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням, передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Застосування положень статті 534 ЦК України безпосередньо залежить від змісту реквізиту "призначення платежу" платіжного доручення, згідно з яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов`язання.

Розподіл коштів може здійснюватися кредитором відповідно до приписів цієї статті, зокрема, у випадку, коли платіж буде отримано без реквізиту "призначення платежу" чи із зазначенням загальної підстави - на виконання договору або погашення кредиторської заборгованості тощо.

Таким чином, у випадку, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на конкретну підставу платежу, зокрема період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період (підстава платежу) має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів.

Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період до повного її погашення.

Судом установлено, що грошові кошти у розмірі 80 000,00 гривень, що перераховувалися відповідачем згідно платіжних документів № 287 від 07.04.2020 року, № 378 від 19.05.2020 року, № 591 від 07.08.2020 року, № 600 від 07.08.2020 року, № 601 від 07.08.2020 року, № 668 від 02.09.2020 року, № 915 від 11.11.2020, № 1433 від 15.02.2021, зараховувались позивачем у рахунок погашення боргу за договором оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року, що підтверджується наявними у справі банківською випискою, актами звіряння.

Орендну плату у повному обсязі відповідач у строк передбачений договором не сплатив.

31 липня 2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" підписано додаткову угоду №2 до договору оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року, за умовами якої сторони вирішили розірвати з 31.07.2021 року договір оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року (т. 1 а.с.7).

Судом встановлено, що станом на 31.07.2021 у відповідача з огляду на надані позивачем послуги з оренди транспортного засобу (MERCEDES-ВЕNZ АТЕGО1223, номерний знак НОМЕР_1 ) за період з березня 2020 року по липень 2021 року на суму 170 000,00 гривень та зважаючи на часткову сплату відповідачем заборгованості з орендної плати на суму 80 000,00 гривень існувала заборгованість зі сплати орендної плати за період з листопада 2020 року по червень 2021 року. Строк оплати орендної плати за липень 2021 року у сумі 10 000, 00 гривень сплинув (з огляду на вимоги пункту 3.3. договору та статей 253, 254 ЦК України) 16.08.2021 (15.08.2021 є вихідним днем).

Зобов`язання відповідача за договорами зі сплати орендної плати в сумі 90 000,00 гривень основного боргу залишились не виконаними.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини 1 статті 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Згідно з частиною першою статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, в той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати заборгованості з орендної плати, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року в частині повної та своєчасної сплати заборгованості, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення суми основного боргу.

Приймаючи до уваги, що розмір заявленої до стягнення суми основного боргу відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 90 000,00 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 39 261,93 гривень інфляційних втрат та 8 095,41 гривень 3 % річних нарахованих відповідачу у зв`язку із несвоєчасною оплатою за договором.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних судом враховано таке.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах N 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, нараховані позивачем до стягнення інфляційні втрати та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства та заявлені правомірно.

Як вбачається із розрахунку інфляційних втрат та 3% річних здійсненого позивачем, розрахунок здійснено на суму заборгованості (90 000,00 гривень) за орендну плату за період з 16.08.2021 по 14.08.2024. Сума нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних становить відповідно 39 261,93 гривень інфляційних втрат та 8 095,41 гривень 3 % річних.

Згідно вимог статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 статті 254 ЦК України).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, що нараховані в межах визначеного позивачем періоду прострочення та суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позивачем не вірно визначено дату виникнення прострочення з оплати орендної плати за липень 2021 року.

Враховуючи умови пункту 3.3. договору оренди транспортного засобу № 02-03/20 від 02.03.2020 року сторонами погоджено, що орендна плата сплачується шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця у строк до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, станом на 16.08.2021 у відповідача існувало зобов`язання зі сплати орендної плати за період з листопада 2020 року по червень 2021 року у сумі 80 000,00 гривень. Прострочення виконання зобов`язання з оплати орендної плати за липень 2021 року у сумі 10 000,00 гривень настало з 17.08.2021 року (з огляду на вимоги статей 253, 254 ЦК України , оскільки 15.08.2021 є вихідним днем).

За розрахунком суду, з урахуванням суми заборгованості та періоду нарахування, а саме за період з 16.08.2021 по 16.08.2021 на суму боргу 80 000,00 гривень та за період з 17.08.2021 по 14.08.2024 на суму боргу 90 000,00 гривень сума інфляційних втрат становить 39 261,93 гривень та сума 3 % річних становить 8 094,59 гривень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат є обгрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 39 261,93 гривень. Позовні вимоги про стягнення 3% річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 8 094,59 гривень, у задоволенні вимог про стягнення 3% річних в сумі 0,82 гривень слід відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлених вимог у цій частині.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 137 356,52 гривень, з яких 90 000,00 гривень боргу, 39 261,93 гривень інфляційних втрат, 8 094,59 гривень 3% річних, у задоволенні решти позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 373 від 15.08.2024 сплачено 3028,00 гривень судового збору.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з яких судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 027,98 гривень покладаються на відповідача, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 0,02 гривень слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ЛТД 1" (23746, Вінницька область, Гайсинський район, село Губник, вулиця Центральна, будинок 49, ідентифікаційний код юридичної особи 42403509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кранбудмонтаж" (80411, Львівська обл., Кам`янка-Бузький р-н, селище міського типу Добротвір, вулиця Сагайдачного, будинок 11, квартира 99, ідентифікаційний код юридичної особи 34912193) 137 356,52 гривень (сто тридцять сім тисяч триста п`ятдесят шість гривень, 52 копійки), з яких 90 000,00 гривень боргу, 39 261,93 гривень інфляційних втрат, 8 094,59 гривень 3% річних та 3 027,98 гривень (три тисячі двадцять сім гривень, 98 копійок) судових витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 0,82 гривень відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 0,02 гривень покласти на позивача.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник судового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 24 жовтня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2, 3 - сторонам, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.