Ухвала

від 17.10.2024 по справі 907/337/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"17" жовтня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/337/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.

при секретарі судового засідання Шикітка О.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут, м. Ужгород Закарпатської області б/н від 25.09.2024 (вх. №02.3.1-02/7479/24 від 25.09.2024) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2024 у справі №907/337/22 за позовом Хустської окружної прокуратури, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави в особі Хустської районної ради Закарпатської області, м. Хуст Закарпатської області, Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут, м. Ужгород Закарпатської області про визнання недійсними Додаткових угод №5 від 05.11.2020, №6 від 10.11.2020, №7 від 30.11.2020, №10 від 28.01.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕВ887-334-20 від 27.01.2020 та стягнення грошових коштів у розмірі 144 486,49 грн, з участю представників: прокуратури , позивачів не з`явилися, відповідача (боржника) ,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2024 у справі №907/337/22 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут, вул. Богомольця Олександра, будинок 21, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39582749) на користь Хустської районної ради Закарпатської області, вул. Карпатської Січі, будинок 21, м. Хуст, Закарпатська область, 90400 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 25436388) грошові кошти в розмірі 115 609,65 грн (Сто п`ятнадцять тисяч шістсот дев`ять гривень 65 коп), а також на користь Закарпатської обласної прокуратури, вул. Коцюбинського, будинок 2а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02909967) суму 1985,15 грн (Одна тисяча дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 15 коп) на відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

На примусове виконання рішення суду від 13.08.2024 у справі №907/337/22 Господарським судом Закарпатської області видано відповідні накази від 02.10.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут, м. Ужгород Закарпатської області через підсистему Електронний суд подало заяву б/н від 25.09.2024 (вх. №02.3.1-02/7479/24 від 25.09.2024), якою просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2024 у справі №907/337/22 на 10 місяців шляхом затвердження наступного графіку погашення заборгованості: - 11 560,96 грн до 22.10.2024; - 11 560,96 грн до 22.11.2024; - 11 560,96 грн до 22.12.2024; - 11 560,96 грн 22.01.2025; - 11 560,96 грн до 22.02.2025; - 11 560,96 грн до 22.03.2025; - 11 560,96 грн до 22.04.2025; - 11 560,96 грн до 22.05.2025; - 11 560,96 грн до 22.06.2025; - 11 561,01 грн до 22.07.2025.

В обґрунтування необхідності вчинення судом означеної процесуальної дії боржник покликається на своє складне фінансове становище, наявність зобов`язань зі сплати штрафів, накладених відповідними розпорядженнями НКРЕКП, а також значне скорочення штату працівників ТОВ Закарпатгаз Збут внаслідок введення на території України воєнного стану.

За твердженням боржника, на підставі наказу Міністерства енергетики України №198 від 08.06.2022 Про постачання природного газу побутовим споживачам, із 01.05.2022 всіх побутових споживачів ТОВ Закарпатгаз Збут переведено на постачальника останньої надії ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України, і наведена обставина призвела до виникнення значної переплати побутових споживачів перед боржником та подальших масових звернень останніх щодо повернення зайво сплачених грошових коштів.

Як вказує боржник, господарську діяльність із постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ Закарпатгаз Збут проводило лише до 30.04.2022, відтак, починаючи із травня 2022 року, останнє не отримує дохід від даного виду діяльності, а з вересня 2022 року боржник практично не здійснює і господарську діяльність із постачання природного газу та електричної енергії, що підтверджується відповідними звітами, поданими до НКРЕКП.

Боржник звертає увагу, що наразі він забезпечує свою діяльність лише за рахунок коштів, які надходять за результатами проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості за попередні періоди; станом на 31.08.2024 дебіторська заборгованість перед ТОВ Закарпатгаз Збут становить 933 459 445,78 грн.

За твердженням боржника, значно вплинуло на його діяльність ще й те, що починаючи із 2023 року, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, проводились позапланові перевірки ТОВ Закарпатгаз Збут у частині нарахування та виплати споживачам компенсації за недотримання Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №1156 від 21.09.2017, у зв`язку з несвоєчасним поверненням боржником переплат побутовим споживачам.

Боржник зазначає, що внаслідок проведення вказаних позапланових перевірок, НКРЕКП накладено на ТОВ Закарпатгаз Збут ряд штрафів, а також зобов`язано сплатити компенсації 1508 побутовим споживачам, у зв`язку із чим боржник вимушений акумулювати грошові кошти з метою виконання вимог Регулятора.

Водночас боржник звертає увагу, що через військову агресію російської федерації проти України та введення на території України воєнного стану відбулось значне скорочення штату працівників ТОВ Закарпатгаз Збут, а саме, із 70 працівників (станом на 08.06.2022) до 22 працівників (станом на 01.09.2024); при цьому, з них 6 працівників знаходяться у відпустці по догляду за дитиною та 2 мобілізовані.

Наведені обставини в їх сукупності боржник вважає підставою для розстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2024 у справі №907/337/22 на 10 місяців шляхом затвердження запропонованого ним графіку погашення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут, м. Ужгород Закарпатської області про розстрочення виконання рішення суду у справі №907/337/22 призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.10.2024 з урахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та графіку розгляду інших справ, що перебувають у провадженні судді Пригари Л.І.; запропоновано стягувачам (позивачу та прокурору) подати господарському суду у строк до 14.10.2024 письмово висловлені позиції щодо заяви про розстрочення виконання рішення суду в даній справі. Явка уповноважених представників учасників спору в судове засідання по розгляду заяви визнана судом на власний розсуд.

Позивачі явку уповноважених представників у судове засідання по розгляду заяви не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.

Водночас стягувачами прокурором та позивачем 1 Хустською районною радою Закарпатської області письмово висловлених позицій щодо заяви про розстрочення виконання рішення суду в даній справі у встановлений судом строк не подано.

Представник боржника (відповідача) через канцелярію суду подала клопотання б/н від 17.10.2024 (вх. №02.3.1-02/8105/24 від 17.10.2024), яким просить судове засідання по розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі №907/337/22 провести за її відсутності.

Проаналізувавши доводи й аргументи, якими боржник обґрунтовує необхідність розстрочення виконання рішення суду в даній справі, суд дійшов наступних висновків.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 1291 Конституції України).

Частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 у справі №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно із ч. 1-5 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Водночас надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання розстрочки, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Правовий аналіз приписів ст. 331 ГПК України дозволяє дійти до висновку про те, що питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 15.06.2018 у справі №917/138/16, від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21 та від 28.05.2024 у справі №906/1035/23.

При цьому, розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі. Таким чином, необхідною умовою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін; господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі Савіцький проти України від 26.07.2012 зазначено, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

При цьому, розстрочення виконання рішення суду це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду, покращення фінансового стану відповідача, виконання ним зобов`язань як перед позивачем, так і перед третіми особами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Із підстав, умов та меж надання розстрочення виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому, таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У зв`язку із тим, що розстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача, при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод допустимі межі надання такої розстрочки.

За практикою Європейського суду з прав людини, короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02).

Суд у даному контексті також зауважує, що надання розстрочки виконання рішення за ст. 331 ГПК України спрямовано, перш за все, для забезпечення можливості боржнику планомірно, згідно з відповідним графіком, погасити заборгованість за рішенням суду; водночас така розстрочка не повинна використовуватись боржником як спосіб безпідставного відтермінування виконання рішення суду чи ухилення від сплати заборгованості.

Проаналізувавши доводи й аргументи, наведені боржником у заяві про розстрочення виконання рішення суду в даній справі, неможливість сплати останнім заборгованості одноразовим платежем, а також врахувавши відсутність у стягувачів (прокурора та позивача 1) будь-яких заперечень із даного приводу, суд вважає за можливе застосувати в означеному випадку приписи ст. 331 ГПК України та розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2024 у справі №907/337/22 на 10 місяців шляхом затвердження запропонованого боржником графіку погашення заборгованості.

При цьому, розстрочення виконання судового рішення в цій справі, на переконання суду, забезпечить реальне виконання останнього із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача реально отримати грошові кошти.

Керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України

суд ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут, м. Ужгород Закарпатської області б/н від 25.09.2024 (вх. №02.3.1-02/7479/24 від 25.09.2024) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2024 у справі №907/337/22 задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2024 у справі №907/337/22 на 10 місяців згідно із наступним графіком погашення заборгованості:

- 11 560,96 грн до 22.10.2024;

- 11 560,96 грн до 22.11.2024;

- 11 560,96 грн до 22.12.2024;

- 11 560,96 грн до 22.01.2025;

- 11 560,96 грн до 22.02.2025;

- 11 560,96 грн до 22.03.2025;

- 11 560,96 грн до 22.04.2025;

- 11 560,96 грн до 22.05.2025;

- 11 560,96 грн до 22.06.2025;

- 11 561,01 грн до 22.07.2025.

3. Копію ухвали надіслати учасникам спору.

4. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду, постановлена в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 24.10.2024.

Суддя Л.І. Пригара