Рішення

від 02.07.2024 по справі 910/4383/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2024Справа № 910/4383/23

Господарський суд міста Києва у складі:

судді Бондаренко Легких Г. П.,

за участю секретаря Ковачової В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/4383/23

За позовом Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» (61089, м. Харків, пр. Героїв Харкова,299)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фалкон Фінанс» (04116, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 24)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіквеструм» (01601, м. Київ, площа Спортивна, 1-А)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17)

про застосування наслідків нікчемного правочину шляхом визнання договорів недійсними

За участі представників сторін:

Представник позивача: Бакулін А. С. самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;

Представник відповідача-1: Глушко Ю. М. адвокат, ордер серії АІ №1434967 від 01.08.2023;

Представник відповідача-2: не прибув;

Третя особа відповідача-1: Кібець Р. Р. адвокат, довіреність №60-15431/23 від 25.12.2023;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

АТ Завод Електроважмаш звернулось в Господарський суд міста Києва із позовом до ТОВ Фінансова Компанія Фалкон Фінанс, Лабарней Адванс ЛТД, Ігейзер Кепітал ЛТД, Горатейл Солюшнс ЛТД, Вентатранс Сістемс ЛТД, Інтентост Сістемс ЛТД, Річманті Холдінг ЛТД, Фелігрант Елейєнс ЛТД, Мелігрант Груп ЛТД, ТОВ Сіквеструм про визнання недійсними наслідків нікчемних правочинів Договору від 17.03.2020 №2/1 про передачу залишкового майна (активів) у власність акціонерів: права вимоги сплати боргу, що виник на підставі укладеного кредитного договору № 28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015, включаючи всі подальші правочини, пов`язані з передачею та отримання такого права вимоги, як такі, що не породжують юридичних наслідків.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив ухвалу від 27.03.2023 року, якою встановив заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

17.04.2023 від позивача надійшла заява про часткове усунення недоліків позовної заяви, роз`яснення виконання ухвали та продовження строку на подальше усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 задоволено заяву позивача в частині продовження процесуального строку для подальшого усунення недоліків позовної заяви, відмовлено в задоволенні заяви в частині роз`яснення судового рішення та з власної ініціативи виправлено описку допущену в ухвалі суду від 27.03.2023.

30.05.2023 від позивача надійшла заява про остаточне усунення недоліків позовної заяви, а також клопотання про звернення до іноземного компетентного органу з судовими дорученнями та заява про зміну підстав позову у порядку статті 46 ГПК України, до якої позивачем долучено уточнену позовну заяву із визначенням складу відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Фалкон Фінанс та Товариство з обмеженою відповідальністю Сіквеструм. В уточненій позовні заяві, яку суд оцінив як заяву про зміну предмета позову, позивач просив суд:

- визнати недійсними наслідки нікчемного правочину - Договору від 17.03.2020 №2/1, зобов`язання якого виражаються у праві вимоги сплати боргу, що виник на підставі укладення та виконання Кредитного договору №28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015

визнати недійсними наслідки правочинів, пов`язаних з передачею та отриманням такого права вимоги, а саме:

* договір відступлення права вимоги від 25.11.2020 (укладений між відповідачами ЛАБАРНЕЙ АДВАНС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: 330810), ІГЕЙЗЕР КЕПІТАЛ ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330684), ГОРАТЕЙЛ СОЛЮШНС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330680), ДЕМЕТРІОУ БІЛДІНГ (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330680), ВЕНТАТРАНС СІСТЕМ ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331309), ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330804), РІЧМАНТІ ХОЛДІНГ ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330329), ФЕЛІГРАНТ ЕЛЕЙЄНС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331344) з однієї сторони та МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331310) з іншої сторони;

* договір відступлення права вимоги №02/12-20 від 02.12.2020 (укладений між МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331310) з однієї сторони та ТОВ «Сіквеструм» з іншої сторони,

*договір факторингу від 27 січня 2021 року №Ф-27/01- 1 (укладений між відповідачами ЛАБАРНЕЙ АДВАНС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330810), ІГЕЙЗЕР КЕПІТАЛ ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330684), ГОРАТЕЙЛ СОЛЮШНС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330680), ДЕМЕТРІОУ БІЛДІНГ (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330680), ВЕНТАТРАНС СІСТЕМ ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331309), ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330804), РІЧМАНТІ ХОЛДІНГ ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330329), ФЕЛІГРАНТ ЕЛЕЙЄНС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331344), МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331310) з однієї сторони та ТОВ «Фінансова компанія «Фалкон Фінанс» з іншої сторони.

30.06.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду з урахуванням зміненого предмета позову та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання у справі призначив на 01.08.2023. Також ухвалою від 30.06.2023 суд залишив без розгляду клопотання позивача про звернення до компетентного органу Республіки Кіпр із відповідним судовим дорученнямз підстав, визначених в ухвалі.

27.07.2023 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

01.08.2023 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

В підготовче судове засідання 01.08.2023 представники сторін не прибули. Позивач та відповідач-2 про причини неявки суд не повідомили. Суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 26.09.2023.

20.09.2023 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

26.09.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про надання додаткових пояснень та доказів по справі.

У судовому засіданні 26.09.2023 суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 24.01.2023.

13.10.2023 суд ухвалою викликом-повідомленням проінформував учасників справи про зняття з розгляду справи №910/4383/23, розгляд якої призначений на 24.10.2023 та про визначення нової дати розгляду справи на 07.11.2023.

19.10.2023 та 31.10.2023 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

06.11.2023 до суду від відповідача-1 надійшли: (1) клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; (2) клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №922/1334/22;

У судовому засіданні 07.11.2023 суд на місці ухвалив: (1) відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі, (2) задовольнити клопотання відповідача-1 про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, (3) відкласти підготовче судове засідання на 12.12.2023.

Мотиви прийнятих протокольних ухвал від 07.11.2023 викладено судом в ухвалі суду від 08.11.2023 без виклику представників сторін.

16.11.2023 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 08.11.2023.

12.12.2023 до суду від відповідача-1 надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 12.12.2023 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та розпочати розгляд справи по суті на 19.03.2024.

23.01.2024 до суду від третьої особи надійшли додаткові письмові пояснення.

14.03.2024 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

18.03.2024 до суду від АТ «Українські енергетичні машини» надійшла заява про заміну позивача правонаступником, в якій останній просив суд залучити до участі у справі правонаступника позивача АТ «Завод «Електроважмаш» (код ЄДРПОУ: 00213121) - АТ «Українські енергетичні машини» (Код ЄДРПОУ: 05762269).

У судовому засіданні 19.03.2024 суд на місці ухвалив: (1) відкласти вирішення питання про заміну сторони по справі (позивача) правонаступником, (2) відкласти судове засідання по суті на 09.04.2024, (3) запропонувати сторонами надати власні пояснення щодо заміни сторони правонаступником..

04.04.2024 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

08.04.2024 до суду від позивача надійшла заява із заперечення на заяву про заміну позивача правонаступником.

09.04.2024 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 09.04.2024 суд на місці ухвалив: (1) відмовити у задоволенні заяви АТ «Українські енергетичні машини» про заміну позивача правонаступником, а саме АТ «Завод «Електроважмаш» на АТ «Українські енергетичні машини», (2) відкласти судове засідання по суті на 14.05.2024.

У судовому засіданні 14.05.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні на 02.07.2024.

У судове засідання 02.07.2024 прибув представник позивача та відповідача-1. Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши виступи у судових дебатах присутніх представників сторін, які підтримали власні правові позиції, що викладені у заявах по суті справи -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

26.06.2015 між ПАТ «Банк «Юнісон» (надалі також Банк) та ДП «Завод «Електроважмаш» (надалі також позичальник) було укладено Кредитний договір №28/15/КЛ-КБ (надалі - Кредитний договір №28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.08.2021 внесено запис про припинення ДП "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПРОУ: 00213121) та внесено запис про реєстрацію АТ "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ: 00213121) як правонаступника ДП "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПРОУ: 00213121).

Згідно з частиною 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Таким чином, АТ "Завод "Електроважмаш" є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП "Завод "Електроважмаш".

На підставі постанови Національного банку України (надалі НБУ) від 28.04.2016 №300/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Юнісон» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі ФГВФО) прийнято рішення від 28.04.2016 №614 «Про запровадження тимчасової адміністрації У ПАТ «Банк «Юнісон» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

На підставі рішення правління НБУ від 18.06.2018 №345-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Юнісон» та рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 19.06.2018 №1725 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Юнісон» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато процедуру ліквідації Банку строком на два роки з 19.06.2018 по 18.06.2020.

13.05.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ Банк Юнісон як юридичної особи.

Під час процедури ліквідації Банку, 17.03.2020 між Банком, в особі уповноваженої особи ФГВФО та акціонерами - компаніями Лабарней Адванс ЛТД, Ігейзер Кепітал ЛТД, Горатейл Солюшнс ЛТД, Вентатранс Сістемс ЛТД, Інтентост Сістемс ЛТД, Річманті Холдінг ЛТД, Фелігрант Елейєнс ЛТД, Мелігрант Груп ЛТД, від імені яких діяв Мелігрант Груп ЛТД було укладено Договір про передачу залишкового майна (активів) у власність акціонера №2/1 (надалі Договір №2/1).

За умовами пункту 1 Договору №2/1 Банк з метою завершення процедури ліквідації безоплатно передає майно (активи) банку, вказане у п. 2 договору, яке залишилось після задоволення вимог усіх черг кредиторів банку, передбачених ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (залишкове майно), у спільну часткову власність акціонерів банку.

Згідно підпункту 2.1. Договору №2/1 Банк передає, а акціонери приймають у спільну часткову власність серед іншого основні засоби і активи, перелік яких наведено у додатку №4 (кредити) до цього договору.

У відповідності до додатку 4 до Договору №2/1 у складі переданого за Договором №2/1 майна є право вимоги Банку до позивача (правонаступника ДП «Завод «Електроважмаш») у розмірі 46064126,40 грн., що виникло з Кредитного договору № 28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015.

25.11.2020 між компаніями-акціонерами Банку - Лабарней Адванс ЛТД, Ігейзер Кепітал ЛТД, Горатейл Солюшнс ЛТД, Вентатранс Сістемс ЛТД, Інтентост Сістемс ЛТД, Річманті Холдінг ЛТД, Фелігрант Елейєнс ЛТД (попередні кредитори) та компанією Мелігрант Груп ЛТД (новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги (надалі Договір №б/н від 25.11.2020) за яким, первісні кредитори передали належні кожному з них права вимоги на підставі Договору №2/1 за Кредитним договором №28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015 новому кредитору.

02.12.2020 між компанією Мелігрант Груп ЛТД та ТОВ «Сіквеструм» (новий кредитор) (надалі відповідач-2) укладено Договір відступлення права вимоги №02/12-20 (надалі Договір №01/12-20 від 02.12.2020) за яким, первісний кредитор передав новому кредитору права вимоги за Кредитним договором №28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015 до позивача у справі.

27.01.2021 акціонерами ліквідованого Банку, компаніями Лабарней Адванс ЛТД, Ігейзер Кепітал ЛТД, Горатейл Солюшнс ЛТД, Вентатранс Сістемс ЛТД, Інтентост Сістемс ЛТД, Річманті Холдінг ЛТД, Фелігрант Елейєнс ЛТД, Мелігрант Груп ЛТД було укладено Договір факторингу №Ф-27/01-2021 (надалі Договір №Ф-27/01-2021 від 27.01.2021) з ТОВ «Фінансова Компанія «Фалкон Фінанс» (надалі відповідач-1) в якості фактора, за яким клієнти передали фактору право вимоги за Кредитним договором №28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015.

На думку позивача, Договір №2/1 є недійсним в силу приписів закону, тобто є нікчемним правочином недійсність якого не підлягає доведенню в судовому порядку.

Оскільки, правочин недійсність якого встановлена законом (нікчемний правочин) не створює жодних юридичних наслідків, на думку позивача, усі подальші правочини, що укладались після та на підставі Договору №2/1 є недійсними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

2. Предмет позову.

Предметом позову є вимоги позивача до відповідачів про визнання недійсними наслідки нікчемного правочину - Договору від 17.03.2020 №2/1, зобов`язання якого виражаються у праві вимоги сплати боргу, що виник на підставі укладення та виконання Кредитного договору №28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015 подальші правочини, пов`язані з передачею та отриманням такого права вимоги, а саме: договір відступлення права вимоги від 25.11.2020 (укладений між відповідачами ЛАБАРНЕЙ АДВАНС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: 330810), ІГЕЙЗЕР КЕПІТАЛ ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330684), ГОРАТЕЙЛ СОЛЮШНС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330680), ДЕМЕТРІОУ БІЛДІНГ (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330680), ВЕНТАТРАНС СІСТЕМ ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331309), ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330804), РІЧМАНТІ ХОЛДІНГ ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330329), ФЕЛІГРАНТ ЕЛЕЙЄНС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331344) з однієї сторони та МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331310) з іншої сторони; договір відступлення права вимоги №02/12-20 від 02.12.2020 (укладений між МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331310) з однієї сторони та ТОВ «Сіквеструм» з іншої сторони, договір факторингу від 27 січня 2021 року №Ф-27/01- 1 (укладений між відповідачами ЛАБАРНЕЙ АДВАНС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330810), ІГЕЙЗЕР КЕПІТАЛ ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330684), ГОРАТЕЙЛ СОЛЮШНС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330680), ДЕМЕТРІОУ БІЛДІНГ (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330680), ВЕНТАТРАНС СІСТЕМ ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331309), ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330804), РІЧМАНТІ ХОЛДІНГ ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 330329), ФЕЛІГРАНТ ЕЛЕЙЄНС ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331344), МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД (Республіка Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 331310) з однієї сторони та ТОВ «Фінансова компанія «Фалкон Фінанс» з іншої сторони.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позивач стверджує, що Договір №2/1 містить ознаки нікчемності, передбачені частиною 2 статті 228 ЦК України (порушує публічний порядок, оскільки, направлений на незаконне заволодіння майном позивача) та пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції на момент укладення Договору №2/1 від 17.03.2020 (оскільки, за умовами договору банк безоплатно здійснив відчуження майна у спільну часткову власність акціонерам).

4. Заперечення відповідачів та письмові пояснення третьої особи щодо суті спору.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.06.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача-1 (ТОВ «ФК «Фалкон Фінанс»), а саме 04116, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 24 та відповідача-2 (ТОВ «Сіквеструм»), а саме: 01601, м. Київ, площа Спортивна, 1-А.

Згідно наявного в матеріалах справи поштового повернення №0105494426729, що надсилалось відповідачу-1 - ухвала суду від 30.06.2023 була повернута до Господарського суду міста Києва із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно поштового повернення №0105494426737, що надсилалось відповідачу-2 - ухвала суду від 30.06.2023 була повернута до Господарського суду міста Києва із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно із підпункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Відповідачі правом на подання відзиву не скористались.

Однак в матеріалах справи наявні письмові пояснення відповідача-1, що подані у порядку статті 42 ГПК України, в яких останній заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав:

-у відповідності до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 05.07.2012 №2 та Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідується, яке затверджене рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 21.08.2017 №3711 - акціонери Банку, що ліквідується, мають право отримати майно (активи) такого Банку, яке залишилось після задоволення вимог усіх кредиторів, відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

-на підставі зазначених положень, ФГВФО прийнято рішення від 16.03.2020 №602 про передачу залишкового майна (активів) акціонерам банку та 17.03.2020 був укладений відповідний Договір №2/1. Відтак, обраний позивачем спосіб захист жодним чином не відміняє рішення ФГВФО від 16.03.2020 №602;

-рішення ФГВФО від 16.03.2020 №602 було прийнято після задоволення вимог усіх кредиторів у процедурі ліквідації Банку;

-частина 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не підлягає застосуванню до Договору №2/1;

-права вимоги за Кредитним договором №28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015 вже перейшло від позивача до АТ «Українські енергетичні машини», а тому відсутні правові підстави стверджувати про порушення будь-яких прав позивача у даній справі.

Ухвалою від 08.11.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та надано третій особі строк для надання пояснень на заяви сторін впродовж 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600059953297, ухвала суду від 08.11.2023 отримана ФГВФО 16.11.2023, тобто останнім днем строку для подання письмових пояснень сплив 23.11.2023.

Письмових пояснень по суті справи ФГВФО в строк визначений судом не надав, натомість 23.01.2024 до суду надійшли додаткові пояснення третьої особи у порядку частини 5 статті 161 ГПК України, в яких третя особа просила суд дозволити подати такі додаткові пояснення щодо окремого питання, а саме щодо дій ФГВФО під час виведення неплатоспроможного Банку з ринку.

Згідно частини 5 статті 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

У судовому засіданні 19.03.2024 суд прийняв до розгляду додаткові пояснення третьої особи. З огляду на надання третьою особою додаткових пояснень щодо окремого питання, що виникло під час розгляду справи, суд враховує додаткові пояснення ФГВФО в яких Фонд зазначив наступне:

-рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 10.02.2020 №303 уповноваженою особою Фонду завершено задоволення кредиторських вимог, внесених до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку;

-перелік залишкового майна оприлюднено в оголошенні на інтернет-сторінці ФГВФО від 19.03.2020, а отже Договір №2/1 відповідає вимогами статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З огляду на предмет спору та предмет доказування у справі, суду необхідно надати відповіді на такі ключові питання:

- чи наділений АТ «Завод «Електроважмаш» самостійною правоздатністю у правовідносинах за Кредитного договору № 28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015, а відтак чи наявне у останнього право звертатись до суду з даним позовом?

- чи є Договір №2/1 нікчемним як про те стверджує позивач, а саме таким, що суперечить статті 228 ЦК України та статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відтак чи підлягають застосуванню наслідки недійсності правочину, про які просить позивач, а саме застосування наслідків нікчемності правочинів щодо всіх подальших договорів відступлення права вимоги?

- чи підлягає позов задоволенню?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо правоздатності позивача та можливістю захисту прав та інтересів, які він вважає порушеними.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1005-р від 26.08.2021 р. Про погодження реорганізації акціонерного товариства Завод Електроважмаш шляхом приєднання до акціонерного товариства Турбоатом, було погоджено пропозицію Фонду державного майна щодо реорганізації акціонерного товариства Завод Електроважмаш після завершення перетворення державного підприємства Завод Електроважмаш у процесі приватизації шляхом приєднання до акціонерного товариства Турбоатом.

27.08.2021 відбулися позачергові загальні збори Акціонерного товариства Турбоатом, на яких прийнято рішення про перейменування останнього на Акціонерне товариство Українські енергетичні машини.

Згідно наказу Фонду державного майна України № 1570 від 08.09.2021 р. Про припинення Акціонерного товариства Завод Електроважмаш шляхом приєднання до Акціонерного товариства Українські енергетичні машини наказано припинити Акціонерне товариства Завод Електроважмаш шляхом приєднання до Акціонерного товариства Українські енергетичні машини.

01.12.2021 члени комісії з припинення Акціонерного товариства Завод Електроважмаш та члени комісії з приєднання Акціонерного товариства Українські енергетичні машини підписали договір приєднання та передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від Акціонерного товариства Завод Електроважмаш до Акціонерного товариства Українські енергетичні машини.

Факт ухвалення органами управління позивача рішення про його реорганізацію шляхом приєднання до Акціонерного товариства Українські енергетичні машини учасниками справи не заперечується.

Згідно частини 7 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відповідно до наявних у справі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час звернення позивача в суд з позовом та розгляду справи в суді описане приєднання позивача не завершене, державна реєстрація обумовлених Законом фактів не вчинена, юридична особа позивача не припинена та не зареєстровані зміни про правонаступництво АТ «Українські енергетичні машини» шляхом приєднання до нього АТ "Завод "Електроважмаш" .

Та обставина, що на підставі договору приєднання та передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від 01.12.2021 АТ «Українські енергетичні машини» отримало майно позивача як сукупність прав та обов`язків саме по собі не свідчить про настання факту універсального правонаступництва у зв`язку з реорганізацією.

Згідно частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Сторонами не надано суду доказів укладення додаткових угод по Кредитному договору №28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015 щодо заміни сторони у договорі.

Таким чином, позивач як юридична особа, наділений самостійною правоздатністю, відокремленою від правоздатності АТ «Українські енергетичні машини», не вибув з відносин, пов`язаних із вчиненням та виконанням ним кредитного договору № 28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015, та має право і законний інтерес турбуватися про розмір активів, які підлягають передачі майбутньому набувачеві всіх його прав та обов`язків, а відтак, питання настання моменту правонаступництва АТ «Українські енергетичні машини» судом не вирішуються, оскільки не мають вирішального значення для вирішення спору, з огляду на вище наведене.

Суд визнає доводи відповідача щодо переходу на момент звернення з даним позовом у березні 2023 року обсягу прав і обов`язків позивача у кредитних відносинах за Кредитним договором №28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015 до АТ «Українські енергетичні машини» необґрунтованими, а тому вважає, що позивач мав право на захист свої прав та інтересів, які він вважає порушеними, шляхом подання позову про застосування наслідків нікчемного правочину.

Щодо обґрунтованості тверджень позивача про нікчемність правочину - Договору №2/1 про пердачу залишкового майна Банку акціонерам.

Згідно частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно частини 5 статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17).

Матеріалами справи встановлено, що у ліквідаційній процедурі 17.03.2020 між Публічним акціонерним товариство Банк Юнісон під управлінням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та компаніями-акціонерами Банку укладений Договір про передачу залишкового майна (активів) у власність акціонера № 2/1 (запис про державну реєстрацію припинення ПАТ Банк Юнісон як юридичної особи внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 13.05.2020).

За умовами указаного договору банк з метою завершення процедури ліквідації безоплатно передав майно (активи) банку, вказане у пункті 2 Договору №2/1, яке залишилось після задоволення вимог усіх черг кредиторів банку, передбачених статтею 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (залишкове майно), у спільну часткову власність акціонерів банку.

У складі переданого за вищевказаним договором майна є право вимоги ПАТ «Банк «Юнісон» до ДП «Завод «Електроважмаш» (тобто до АТ «Завод «Електроважмаш») у розмірі 46064126,40 грн, що виникло з Кредитного договору № 28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями учасників справи, наявною у справі копією Договору №2/1 та додатку №4 до нього.

Позивач стверджує, що Договір №2/1 містить ознаки нікчемності, передбачені частиною 2 статті 228 ЦК України (порушує публічний порядок, оскільки, направлений на незаконне заволодіння майном позивача, а саме грошовими коштами право вимоги на які і було залишковим майном Банку) та пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції на момент укладення Договору №2/1 від 17.03.2020 (оскільки, за умовами договору банк безоплатно здійснив відчуження майна у спільну часткову власність акціонерам), а отже усі подальші правочини, що укладались після та на підставі Договору №2/1 є недійсними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У зазначеній статті визначено правові наслідки вчинення правочинів, що порушують публічний порядок, а також встановлено їх перелік.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України виходить зі змісту самої протиправної дії, її антисоціального характеру, а також значимості порушених прав і свобод людини та громадянина внаслідок вчинення такого правочину (аналогічний висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 910/4932/19, від 10.03.2020 у справі № 910/24075/16, від 31.10.2019 у справі № 461/5273/16).

При цьому, категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо тих, які стосуються суттєвих основ правопорядку.

З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Об`єктивна сторона такого правочину вказує на суперечність його нормативно-правовим актам, в яких закріплюються конституційні права та свободи людини і громадянина; право державної, комунальної та приватної власності тощо.

Суб`єктивна ознака правочину, що порушує публічний порядок, полягає у спрямованості дії стороні (сторони) на досягнення протиправного результату, яка вказує на умисне вчинення такого правочину.

Отже, для нікчемного за статтею 228 ЦК України правочину очевидним є те, що особа має намір вчинити такі дії, які є суспільно небезпечними, порушують норми публічного права; зазвичай такі дії цілеспрямовано порушують публічний порядок, тобто особа саме це має на меті, усвідомлює, що її дії насправді не є правочином, а суспільно небезпечним правопорушенням.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ФГВФО є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Аналіз функцій ФГВФО, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить про те, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.

За статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ФГВФО (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Отже, наслідки недійсності нікчемного правочину відповідно до частини 2 статті 215 ЦК і статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" застосовуються саме до договорів неплатоспроможного банку, які були укладені протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, а не до договорів, що укладені уповноваженою особою ФГВФО під час процедури ліквідації неплатоспроможного банку.

Згідно пункту 6.17 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 05.07.2012 №2 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14.09.2012 за № 1581/21893 (тут та надалі Положення №2 в редакції чинній станом на 17.03.2020) майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається акціонерам неплатоспроможного банку у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Фонду.

Відповідно до пункту 1 розділу ІХ Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.08.2017 № 3711 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2017 за № 1104/30972 (тут та надалі Положення №3711 в редакції чинній станом на 17.03.2020), акціонери банку, що ліквідується, мають право отримати майно (активи) такого банку, яке залишилось після задоволення вимог усіх кредиторів, відповідно до статті 52 Закону.

Згідно з пунктом 2 розділу ІХ Положення №3711 в разі якщо після задоволення вимог всіх кредиторів у банку, що ліквідується, залишилось наявним Залишкове майно (активи), відповідний структурний підрозділ Фонду або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) протягом 5 робочих днів, але у будь-якому разі не пізніше 60 днів до завершення процедури ліквідації, надсилає акціонерам банку, що ліквідується, повідомлення про їхнє право отримати Залишкове майно (активи) та одночасно розміщує відповідне повідомлення про завершення задоволення вимог кредиторів банку згідно з черговістю, встановленою статтею 52 Закону, наявність Залишкового майна (активів) (із переліком такого Залишкового майна (активів)) та право акціонерів на отримання такого Залишкового майна (активів) на сайті банку, що ліквідується, а також надає таке повідомлення Фонду для розміщення його на офіційному сайті Фонду.

Згідно з повідомленням від 12.02.2020, опублікованим на веб-сайті ФГВФО (за посиланням https://www.fg.gov.ua/articles/47166-ogoloshennya-pro-zavershennya-zadovolennya-vimog-kreditoriv--pat-bank-yunison-ta-pravo-akcioneriv-na-otrimannya-zalishkovogo-mayna-banku.html) відповідно до рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 10.02.2020 №303 уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» завершено задоволення кредиторських вимог, внесених до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Юнісон». Після задоволення вимог всіх кредиторів у ПАТ «Банк «Юнісон» залишилось нереалізоване майно (перелік залишкового майна). Відповідно до Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2017 №3711, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.09.2017 за № 1104/30972, акціонери банку мають право на отримання залишкового майна (активів) і не пізніше 30 днів з дати розміщення цього повідомлення на сайті Фонду та сайті банку, що ліквідується, повинні надіслати заяву про намір отримати майно ПАТ «Банк «Юнісон» або про відмову від його отримання.

19.03.2020 на веб-сайті ФГВФО (за посиланням https://www.fg.gov.ua/articles/47534-ogoloshennya-pro--peredachu-zalishkovogo-mayna-aktiviv--akcioneram-pat-bank-yunison.html) опубліковано повідомлення про те, що на підставі одержаних від акціонерів ПАТ «Банк «Юнісон» заяв про намір отримати майно (активи) банку, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення № 602 від 16.03.2020 про передачу залишкового майна (активів) акціонерам ПАТ «Банк «Юнісон» в розмірах часток, котрі їм належать. Підписання договорів (актів) про передачу залишкового майна у спільну часткову власність акціонерів, що виявили намір отримати таке майно, буде здійснювати уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон».

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи власності на майно.

Перший протокол до Конвенції ратифікований Законом України « Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року, і з огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, Закону України "Про міжнародні договори України" застосовується національними судами України як частина національного законодавства.

При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу до цієї Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном" (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25.03.99).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23.10.91 зазначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

В даному випадку позивач як на майно, якого його було позбавлено, на його думку, посилається на свої права та зобов`язання за Кредитним договором №28/15/КЛ-КБ від 26.06.2015, а саме про передачу права вимоги щодо зобов`язань позивача повернути кредитні кошти.

Разом з тим, суд зазначає, що укладенням Договору № 2/1 від 17.03.2020 року про передачу у спільну часткову власність акціонерам ліквідованого банку майна такого банку, обсяг прав та обов`язків позивача не змінився, а отже не можна погодитись з твердженням позивача, що його було протиправно позбавлено належного йому майна.

Судом встановлено, що на момент укладення Договору №2/1 від 17.03.2020 вимоги всіх кредиторів ПАТ «Банк «Юнісон» були задоволені, акціонери ПАТ «Банк «Юнісон» дотримали вимог щодо подання заяв про намір отримати майно (активи) банку, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, а отже мали правомірні очікування на отримання залишкового майна банку у порядку статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, у відповідності до вимог частини 12 статті 111 ЦК України майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, не встановлено інших, відмінних від загаданих статтею 111 ЦК України, правових наслідків щодо долі залишкового майна ліквідованого банку.

Таким чином, суд наголошує, що процедура безоплатної передачі (відступлення) майна (активів), яке залишилось після задоволення вимог усіх кредиторів банку, який ліквідується, прямо передбачалась Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Положенням №3711 та Положенням №2, а також безпосередньо Цивільним кодексом України в редакціях станом на дату укладення Договору№2/1 від 17.03.2020.

Отже, Договір №2/1 від 17.03.2020 було укладено на підставі рішення виконавчої дирекції ФГВФО № 602 від 16.03.2020 про передачу залишкового майна (активів) акціонерам ПАТ «Банк «Юнісон», а дії ФГВФО та акціонерів Банку в свою чергу є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Відтак, доводи позивача щодо того, що правочин, а саме Договір №2/1 порушує публічний порядок, а отже в силу частини 2 статті 228 ЦК України та статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемним, оскільки спрямований на безоплатне та незаконне заволодіння майном позивача - не знайшли свого підтвердження під час оцінки судом дій ФГВФО у процедурі ліквідації неплатоспроможного банку, які відповідають нормам чинного законодавства щодо розпорядження залишковим майном ПАТ «Банк «Юнісон».

З огляду на те, що суд встановив відсутність ознак нікчемності Договору №2/1 від 17.03.2020 суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про застосування наслідків нікчемних правочинів щодо всіх подальших договорів, укладених акціонерами ліквідованого банку, а отже у їх задоволенні слід відмовити.

З інших підстав договори про відступлення права вимоги від 25.11.2020 року та договір про відступлення права вимоги № 02/12-20 від 02.12.2020 року, договір № Ф-27/01-2021 як оспорювані правочини позивачем не оскаржуються.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог суд покладає понесені судові витрати позивача на останнього.

Відповідачі про понесення ним судових витрат суду не заявляли.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.10.2024.

СуддяГ. П. Бондаренко - Легких