Ухвала

від 23.10.2024 по справі 917/1265/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1265/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області,

на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2024 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2024

за позовом Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг

ВСТАНОВИВ:

Департамент соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Департамент, позивач, скаржник) звернувся 07.10.2024, через підсистему "Електронний суд", до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2024 та постанову Східного апеляційного Господарського суду від 09.09.2024 (повний текст постанови виготовлено 07.10.2024) зі справи № 917/1265/23. Крім того, в касаційній скарзі скаржник просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження.

Касаційна скарга позивача не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Верховний Суд зазначає, що поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, щодо якої відсутній висновок та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження рішення господарського суду від 24.04.2024 та постанова апеляційного господарського суду від 09.09.2024 у справі № 917/1265/23 є пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України та посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що підставою касаційного оскарження спірних судових актів позивач зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України (в обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме: Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" № 2479-ІХ від 29.07.2022 (в редакції Закону № 3220-ІХ від 30.06.2023), постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та порушив норми процесуального права, а саме частина 4 статті 236 ГПК України, не врахувавши висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладеного у постанові від 04.04.2024 у справі № 917/730/23.) Зазначені підстави є належним чином обґрунтованою.

Щодо підстави касаційного оскарження спірних судових актів позивач зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Однак скаржником не наводиться відповідної норми (норм) права, щодо якої відсутній висновок її застосування, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї (цих) норми (норм) для правильного вирішення справи № 917/1265/23. Отже, у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування вказаної підстави касаційного оскарження

Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не виклав у тексті касаційної скарги. При цьому, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.

В прохальній частині касаційної скарги скаржник просить Суд: "3. Скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2024 по справі № 917/1265/23 та Постанову Східного апеляційного Господарського суду від 09.09.2024 року та прийняти нове рішення , яким позовну заяву епартаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» про зобов`язання здійснити перерахунок."

Статтею 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статей 290, 308 ГПК України дає підстави для висновку, що особа, яка подає касаційну скаргу має повно та однозначно вказати як судові рішення, що оскаржуються так і вимоги особи, яка подає касаційну скаргу. Тобто касаційна скарга має містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються з датою прийняття, а й інформацію про те в якій саме частині судові рішення оскаржуються, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на скаржника, а касаційна скарга не містить однозначної інформації про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень, Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнення прохальної частини касаційної скарги, з урахуванням наведених вище вимог.

Суд вважає касаційну скаргу такою, що оформлена з порушенням вимог пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2023 рік) цієї позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання (2023 рік) цієї позовної заяви) ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, якщо процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті, подано в електронній формі.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2023 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 684 грн.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у 2023 році у справі подано позов про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії (позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм законодавства України при нарахуванні плати за послугу з постачання теплової енергії).

Рішенням місцевого суду від 24.04.2024, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 09.09.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач оскаржує до касаційної інстанції судові акти повністю. Отже, предметом касаційного розгляду є одна немайнова вимога.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги немайновий характер спору, при поданні касаційної скарги позивач мав сплатити судовий збір 4 294,40 грн (2 684 грн х 200%х0,8).

Між тим додатки до касаційної скарги не містять документа про сплату судового збору за розгляд касаційної скарги позивача у справі № 917/1265/23.

Суд касаційної інстанції зазначає, що позивачу необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: у сумі 4 294,40 грн за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

- Призначення платежу: "Судовий збір за розгляд касаційної скарги …на рішення …у справі №…".

Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Щодо клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження спірних судових актів, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що касаційна скарга позивача на спірні судові акти у справі № 917/1265/23 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових актів буде розглянуте Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2024 та постанову Східного апеляційного Господарського суду від 09.09.2024 зі справи № 917/1265/23 залишити без руху.

2. Надати Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Роз'яснити Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк