Ухвала

від 17.12.2024 по справі 917/1265/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1265/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Ємця А. А., Жайворонок Т. Є.,

за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Данілова Н. Н. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області,

на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2024 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2024

за позовом Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг,

ВСТАНОВИВ:

1. Департамент соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Департамент, позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Полтавського обласного Комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - Підприємство, відповідач) про зобов`язання Підприємство здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача - Департаменту стосовно приміщення за адресою: 39623, м. Кременчук, вул. Небесної Сотні, буд. 54 за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.01.2023, і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до Позивача станом на 24.02.2022.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч мораторію на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, який встановлений згідно із Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з початку опалювального сезону 2022 - 2023 здійснює нарахування позивачу плату за надані послуги за тарифами, розмір яких значно перевищує рівень тарифів, що діяв для нього станом на 24.02.2022, та самочинно, без відповідного погодження визначив позивачу двоставковий тариф (у той час як раніше для позивача діяв одноставковий тариф).

3. Господарський суд Полтавської області рішенням від 24.04.2024 у справі № 917/1265/23 (суддя Кльопов І. Г.) відмовив у задоволенні позову.

4. Східний апеляційний господарський суд постановою від 09.09.2024 (колегія суддів: Склярук О. І., Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.) рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2024 залишив без змін.

5. Департамент, не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить: скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 зі справи № 917/1265/23; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

6. У поданій касаційній скарзі Департамент з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував норми матеріального права, а саме: приписи Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану", без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постанові від 04.04.2024 зі справи № 917/730/23 та порушив приписи частини четвертої статті 236 ГПК України.

7. На думку скаржника, суди неправильно застосувавши норми матеріального права у взаємозв`язку дійшли помилкових висновків щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

8. У цьому контексті скаржник наголошує, що судами не взято до уваги зміст положень статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" та не надано належної оцінки доводам позивача про те, що відповідач з початку опалювального періоду 2022 - 2023 здійснює нарахування послуг позивачу (споживачу комунальної послуги із постачання теплової енергії та постачання гарячої води ) за тарифами, розмір яких значно перевищує рівень тарифів, який діяв станом на 24.02.2022.

9. На переконання скаржника, формування, встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання відповідачем має бути проведено для Кременчуцької міської територіальної громади окремо, у тому числі і з дотримання процедури їх затвердження. Натомість, відповідач неправомірно автоматично застосував до всіх споживачів Кременчуцької міської територіальної громади тарифи раніше встановлені у Додатку № 1 до Рішення Полтавської обласної ради № 477.

10. У цьому аспекті скаржник наголошує на тому, що в Договорі, укладеному між сторонами не визначено чіткої форми тарифу, який підлягає застосуванню до позивача, а лише вказано про те, що розмір тарифу зазначається на офіційному сайті Підприємства, за відповідним посиланням. Зокрема, на підставі Рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради № 477, у якому також передбачено можливість застосування одноставкових тарифів. За наведених обставин, позивач при підписані Договору не міг передбачити, що вартість наданої послуги відповідачем буде визначатися у формі двоставкового тарифу, а не одноставкового.

11. Позивач вважає, що оскільки застосовані Підприємством тарифи ніяким чином не розраховувалися та уповноваженим органом (виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області) не схвалювалися, тарифи Підприємства на послугу з постачання теплової енергії для споживачів м. Кременчука не можуть перевищувати рівень тарифів, що застосовувались для цих споживачів до 24.02.2024. У тому числі і за умови, що такі послуги до вказаної дати надавалися іншим суб`єктом господарювання.

12. У відзиві на касаційну скаргу Підприємство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

13. Починаючи з опалювального періоду 2022-2023, позивач є споживачем теплової енергії, постачальником якої є Підприємство.

14. До листопада 2022 року надавачем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у м. Кременчуку було Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (далі - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ").

15. Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 № 1421 "Про встановлення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів" та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 № 1867 "Про встановлення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022" встановлені та визначені відповідні тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів міста Кременчука.

16. Вказаними рішеннями, зокрема, для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" встановлено для бюджетних установ одноставковий тариф, який складав з 25.10.2021 - 2862,85 грн за 1 Гкал, а з 30.12.2021 - 3281,22 грн за 1 Гкал.

17. Вказаний тариф постачальника ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" застосовувався до позивача на момент введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, що підтверджується відповідним рахунком, направленим позивачу товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ".

18. З 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє на сьогоднішній день.

19. У результаті неодноразових ракетних ударів по м. Кременчуку теплогенеруюче обладнання ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" повністю зруйновано, через що вказане товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам.

20. 29.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану", пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

21. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

22. Рішенням Полтавської обласної ради від 22.09.2022 № 473 "Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки".

23. На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 894-р "Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад Полтавської області", Полтавською обласною радою прийнято рішення від 14.10.2022 за № 481 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області".

24. Пунктом 4 означеного рішення вирішено після затвердження акта приймання - передачі передати на баланс, у господарське відання, як внесок до статутного капіталу Підприємства, майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ".

25. Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 № 1508 "Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води", виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно чинного законодавства визначено Підприємство.

26. У подальшому рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 № 86 внесені зміни до зазначеного вище рішення № 1508, яким на виконання вимог статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" зобов`язано Підприємство застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022.

27. Згідно з рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 № 1574, опалювальний період 2022-2023 років для споживачів Підприємства у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався з 01.11.2022.

28. Судами також встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Індивідуальний договір від 01.11.2022 № 4142 (далі - Договір №4142) та договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 06.02.2023 № 4142/2023 (далі - Договір № 4142/2023).

29. Згідно з пунктом 1.1. Договору №4142 Підприємство (Виконавець) зобов`язується надавати Департаменту (Споживачу) послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу в строки та умовах цього договору.

30. Згідно з пунктом 1.1. Договору № 4142/2023 Підприємство (Учасник за договором) зобов`язується з 01.01.2023 до 31.12.2022 постачати позивачу (Замовник за договором) теплову енергію в гарячій воді для забезпечення потреб теплових установок Замовника, а Замовник - прийняти і оплатити вартість використаної (купленої) теплової енергії в гарячій воді та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

31. Пунктом 1.2. Договору № 4142/2023 сторони погодили кількість товарної продукції: очікувані обсяги постачання теплової енергії з 01.01.2023 по 31.12.2023 становлять 101,000 Гкал.

32. Відповідно до пункту 3.1. Договору № 4142/2023, сума цього договору становить 307 122,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 51 187,00 грн. Сума цього договору є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженими органами для Учасника, та фактичного обсягу спожитої Замовником товарної продукції.

33. Керуючись пунктом 7 статті 19 Постанови № 1178, сторони погодили, що у разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі Договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється їх печатками і є невід`ємною частиною Договору частиною Договору (пункт 3.1 Договорів).

34. Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги

35. Відповідно до частини четвертої статті 9 цього Закону, структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

36. Форма індивідуального договору про надання комунальної послуги, затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, 1023 від 08.09.2021. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

37. Індивідуальні договори, що є публічними договорами приєднання та набули чинності з 01.12.2021 року встановлюють порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, текст яких розміщено на офіційному сайті підприємства: ://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/.

38. Відповідно до умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що розміщено на офіційному веб сайті підприємства, містить умову про застосування двоставкового тарифу.

39. Пунктом 30 Індивідуального договору визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-byudzhetnih-ustanov/.

40. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

41. Згідно з положеннями пункту 31 Індивідуального договору вказано, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

42. Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-byudzhetnih-ustanov/.

43. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному сайті.

44. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

45. Таким чином, починаючи з 01.11.2022 (з початку опалювального сезону) відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу, що визнається сторонами по справі.

46. У вказаних рахунках відповідачем застосовані тарифи, визначені в Додатку 2 Рішення Полтавської обласної ради № 477, яке було опубліковане на офіційному сайті Полтавської обласної ради.

47. Відповідно до змісту пункту 1 Рішення Полтавської обласної ради № 477 Полтавською обласною радою для споживачів послуг Підприємства встановлено тарифи на теплову енергію за окремими складовими (тариф на виробництво теплової енергії; тариф на транспортування теплової енергії; тариф на постачання теплової енергії), тарифи на послугу з постачання гарячої води, а також встановлено двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії, який складається з умовно-змінної частини двоставкового тарифу та умовно-постійної частини двоставкового тарифу (місячної абонентської плати на одиницю теплового навантаження), для категорій споживачів, які зазначені в додатку 2 до вказаного рішення, зокрема, для бюджетних установ.

48. Суди встановили, що у направлених позивачу рахунках на оплату відповідачем обрахована вартість теплової енергії із застосуванням двоставкового тарифу для потреб бюджетних установ, встановленого Додатком 2 до Рішення Полтавської обласної ради № 477 (2 636,50грн /Гкал як умовно-змінна частина тарифу та 163 282,61грн як умовно-постійна частина тарифу, місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження), що визнається сторонами по справі.

49. Вважаючи здійснені Підприємством розрахунки помилковими та такими, що суперечать приписам статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", позивач звернувся з цим позовом до суду.

50. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суди виходили із того, що тарифи на постачання теплової енергії відповідачу встановлюються Полтавською обласною радою. Відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на послугу з постачання теплової енергії споживачам, у тому числі і позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити. Визначення Підприємством у рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений додатком 2 до рішення Полтавської обласної ради № 477 для бюджетних установ, відповідало вимогам чинного законодавства України.

51. Судами також прийнято до уваги, що рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання "Про надання дозволу на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів Підприємства від 19.10.2018 № 917 відповідачу надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів Підприємства.

52. Крім того, суди звернули увагу на те, що тарифи, які були встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021, тобто тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом України від 29.07.2022 №2479-IX "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

У контексті доводів касаційної скарги, підстав касаційного оскарження та висновків судів попередніх інстанцій Верховний Суд зазначає таке.

53. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником, і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

54. Сам скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною другої статті 287 ГПК України покладено на скаржника.

55. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

56. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Департамент посилається на те, що судом попередньої інстанції не було враховано висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постанові Верховного Суду від 04.04.2024 зі справи № 917/730/23.

57. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

58. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований апеляційним судом у оскаржуваному судовому рішенні.

59. З метою визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

60. У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає в тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, щодо якого вони вступають у правовідносини, у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

61. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні ознаки з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність ознак слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема, пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин та їх оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними, й надалі порівнювати права та обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) та за потреби, зумовленої цим регулюванням, - визначити суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

62. Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі (така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2023 у справі № 910/12405/21, від 21.03.2023 у справі № 908/125/18, від 19.04.2023 у справі № 921/64/22, від 06.06.2023 у справі № 914/217/22, від 09.04.2024 у справі № 910/6316/23).

63. При встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин. У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого судового рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних норм права.

64. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

65. Так, предметом спору у справі, що розглядається є вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача (позивача) з початку опалювального періоду 2022 - 2023 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022. Тобто правовідносини у справі, що розглядається стосуються зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості вже наданих та отриманих позивачем послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води позивачу на умовах укладеного та погодженого сторонами спору Договору.

66. Водночас у справі, на яку посилається скаржник (№ 917/730/23) правовідносини стосувалися врегулювання переддоговірного спору в судовому порядку. Зокрема, предметом спору у цій справі були вимоги про визнання укладеним пункту 33 договору у редакції позивача.

67. Отже, у справі, що переглядається (№917/1116/23), і у наданій для порівняння справі (№ 917/730/23), правовідносини відрізняються за матеріально-правовим регулюванням, змістом заявлених позовних вимог, підставами та предметом позову, встановленими судами обставинами справи, що виключає подібність спірних правовідносин за змістовим критерієм.

68. Крім того Верховний Суд зауважує, що у постанові від 27.03.2024 у справі № 191/4364/21 у пункті 18.8 Велика Палата Верховного Суду наголосила, зокрема на такому: "….. правовий висновок - це умовивід з приводу тлумачення тієї норми права, що застосована саме Верховним Судом з метою правильного та справедливого вирішення спору у справі. Вочевидь Верховний Суд не має повноважень формулювати висновки щодо тих норм права, які ним не застосовані під час розв`язання спору".

69. У цьому аспекті колегія суддів також вважає за необхідне відзначити, що у справі № 917/730/23 Верховний Суд не надавав висновку щодо питання застосування частини першої статті 1 Закону України " Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", а також постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану" на неоднаковому застосуванні яких наголошує скаржник.

70. Ухвалюючи постанову від 04.04.2024 у справі № 917/730/23 Верховний Суд зазначив про те, що "…..наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі". У означеній скаржником постанові Суд прямо вказав про те, що скаржником не доведено необхідності у формуванні висновку Верховного Суду щодо застосування наведеної ним норми права у спірних правовідносинах.

71. Постанова Верховного Суду зі справи № 917/730/23 мотивована з урахуванням обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у справі на підставі оцінки ними доказів (включно з роз`ясненням Міністерства розвитку громад та територій України від 25.08.2022, листами зазначеного Міністерства від 18.11.2022, від 16.02.2023 тощо), з яких виходив, зокрема, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, без переоцінки Верховним Судом доказів у справі, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України.

72. Отже підстава касаційного оскарження, обґрунтована з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

Щодо інших доводів касаційної скарги Суд зазначає таке.

73. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції виходили, зокрема, з такого:

- відповідач самостійно не встановлює тарифи на постачання теплової енергії споживачам (тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою) а, отже, Підприємство не може самостійно їх змінити;

- оскільки Підприємство є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області та, відповідно, з урахуванням приписів пункту 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, не має обов`язку ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів міста Кременчука;

- відносини між позивачем та відповідачем врегульовано індивідуальним договором № 4142 та договором № 4142/2023, зазначені договори є чинними, спори щодо визнання їх недійсними відсутні. Тарифи за відпущену теплову енергію, які відповідають тарифам, встановленим у Рішенні Полтавської обласної ради № 477;

- Підприємство здійснювало, як постачання, так і транспортування позивачу теплової енергії власного виробництва, у зв`язку з чим визначення відповідачем вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений згідно з Рішенням Полтавської обласної ради № 477 для бюджетних установ, відповідало як умовам укладених сторонами спору Договорів, так і вимогам чинного законодавства України;

- питання щодо визначення правомірності Рішення Полтавської обласної ради № 477 не є предметом розгляду в цій справі;

- тариф Підприємства єдиний для всіх споживачів Полтавської області, і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів міста Кременчука за окремим тарифом у відповідача відсутні, а відповідач не зобов`язаний ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів міста Кременчука;

- Підприємство є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації і як постачальник теплової енергії і вимоги постанови НКРЕКП "Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання" від 25.06.2019 № 1174 на нього не поширюються та не має обов`язку здійснювати постачання споживачам за тарифами, які були встановлені для іншого постачальника - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" станом на 24.02.2022, як і здійснювати постачання за тарифами, які відрізняються від тих, які встановлені саме для Підприємства;

- тарифи, які встановлені для відповідача Рішенням Полтавської обласної ради № 477 залишилися на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286, що були введені в дію з 01.11.2021. При цьому рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання "Про надання дозволу на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 19.10.2018 № 917 відповідачу надано дозвіл на встановлення двоставкового тарифу на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів Підприємства.

74. Крім того суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі № 440/6193/23, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024, позов виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - КП "Полтаватеплоенерго", про визнання протиправним та не чинним рішення, а саме пункту 1 Рішення Полтавської обласної ради № 477 в частині встановлення КП "Полтаватеплоенерго" двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії за категорією споживачів "Для потреб бюджетних установ" відповідно до додатку 2, залишено без задоволення.

75. Суд також вважає за необхідне зазначити, що питання застосування положень статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (в редакції Закону від 30.06.2023) у подібних правовідносинах, які виникли між суб`єктами господарювання (позивачем і відповідачем) у сфері постачання теплової енергії та надання послуг з постачання теплової енергії під час дії воєнного стану у подібних (тотожних) правовідносинах було предметом розгляду Верховним Судом у постанові від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23, яка ухвалена після подання касаційної скарги.

76. Так, предметом спору у справі № 917/1389/23 були вимоги споживача послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води до Підприємства про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг за період з початку опалювального періоду 2022 - 2023, а саме з 01.11.2022, і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022.

77. Зокрема, у розгляді доводів касаційної скарги наведених на обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України Верховний Суд у справі № 917/1389/23 зазначив, що приписи статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин".

78. У аспекті порушених скаржником у касаційній скарзі питань Верховний Суд враховує, що у справі яка розглядається (№ 917/1265/23) та у наведеній вище справі (№ 917/1389/23) тотожними є об`єкт спору, предмет правового регулювання. Крім того, позовні вимоги заявлені до одного відповідача.

79. Верховний Суд також зазначає про те, що у справі яка розглядається суди першої та апеляційної інстанції, встановили аналогічні фактичні обставини спору, зокрема, що у спірний опалювальний період 2022 - 2023 років Підприємство постачало теплову енергію позивачу згідно з умовами Договорів №4142 та № 4142/2023 за тарифами, які встановлені у Рішенні Полтавської обласної ради № 477. При цьому, грошовий вираз тарифів застосований Підприємством до Департаменту не перевищує рівень тарифів, які були введені в дію з 01.11.2021, тобто в розмірі, який діяв станом на 24.02.2022.

80. Таким чином, з огляду на фактичні встановлені обставини у цьому спорі колегія суддів вважає, що суди дійшли заснованого на законі висновку про необґрунтованість позовних вимог та про відсутність підстав для їх задоволення. Суд погоджується з висновком судів першої інстанції та апеляційної інстанції, що приписи статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" до спірних правовідносин, які виникли між сторонами спору не підлягають застосуванню.

81. Отже, як вбачається, висновки судів попередніх інстанцій у цій справі у повній мірі відповідають (не суперечать) висновкам Верховного Суду, викладеним у наведеній вище постанові Верховного Суду, а здійснене судами попередніх інстанцій у даній справі правозастосування (статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування") зроблено з урахуванням таких висновків. Таким чином, доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

82. Суд зазначає про те, що висновки Верховного Суду у постанові від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23 є чітким, зрозумілим й сприяє однозначному застосуванню норм права і за наведених скаржником у касаційній скарзі обґрунтувань, Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від такого 3висновку. Скаржником не наводились аргументовані і переконливі доводи щодо необхідності відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у наведених постановах, як і не визначалась така підстава касаційного оскарження.

83. Отже, наведене вище в сукупності свідчить про наявність підстав для закриття касаційного провадження з підстави оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, у відповідності до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

84. Суд касаційної інстанції приймає доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, в якій вони не суперечать мотивам цієї ухвали.

85. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

86. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 у справі № 917/1265/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Жайворонок