Постанова

від 15.10.2024 по справі 910/4918/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4918/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

скаржника - адвокат Полтавської Н.В.,

заявника (АТ "Асвіо Банк") - адвокат Безносик А. О.,

ліквідатора ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інвестгруп" - арбітражного керуючого Гаращенко І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Дельта"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 06.08.2024

у складі колегії суддів: Поліщука В.Ю. (головуючого), Майданевича А.Г., Сибіги О.М.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 17.04.2024

у складі судді: Чеберяка П.П.

у справі № 910/4918/21

за заявою Акціонерного товариства "Асвіо Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інвестгруп"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 відкрито провадження у справі № 910/4918/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інвестгруп" (далі - ТОВ "ВКФ "Інвестгруп"), визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (далі - АТ "Асвіо Банк") до боржника в розмірі 127 667 722,02 грн., введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича.

2. 14.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Дельта" (далі- ТОВ "Юридична компанія "Дельта") з кредиторськими вимогами до боржника на суму 294 294, 00 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Ухвалою попереднього судового засідання Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 року, зокрема, відмовлено у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Юридична компанія "Дельта" до боржника ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" в розмірі 294 294, 00 грн.

4. Не погодившись із ухвалою господарського суду в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Юридична компанія "Дельта" у сумі 294 294,00 грн до боржника, ТОВ "Юридична компанія "Дельта" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Юридична фірма "Дельта" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Юридична компанія "Дельта" в розмірі 294 294, 00 грн. до боржника ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інвестгруп" залишено без змін.

Рух касаційної скарги

6. 13.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Дельта" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/4918/21, в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Юридична компанія "Дельта" в розмірі 294 294,00 грн до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інвестгруп", яка сформована в системі "Електронний суд" 13.09.2024.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Юридична компанія "Дельта" у справі № 910/4918/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Банаська О.О., судді - Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.09.2024.

8. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.09.2024 № 32.2-01/2226 у зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 № 12 до Великої Палати Верховного Суду обрано суддю Банаська О.О. та відпусткою судді Огородніка К.М., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/4918/21.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Юридична компанія "Дельта" у справі № 910/4918/21 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), судді - Васьковського О.В., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024.

10. Ухвалою Верховного суду від 23.09.2024 1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/4918/21 за касаційною скаргою ТОВ "Юридична компанія "Дельта" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2024, в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Юридична компанія "Дельта" в розмірі 294 294,00 грн до боржника ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інвестгруп"; призначено розгляд касаційної скарги на 15.10.2024 року о 10:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

11. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Юридична компанія "Дельта" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024, ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Юридична компанія "Дельта" у сумі 294 294,00 грн до боржника та ухвалити нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ТОВ "Юридична компанія "Дельта" до боржника у розмірі 294 294,00 грн, з яких: 290 000,00 грн (основний борг) із внесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; 4 294,40 грн (судовий збір) із внесенням до першої черги задоволення вимог кредиторів.

12. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

12.1. Господарський суд міста Києва та Північний апеляційний господарський суд застосували ст. 514 Цивільного кодексу України, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18).

12.2. Суди попередніх інстанцій застосували ст. ст. 204, 629 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18); постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17.

12.3. Враховуючи презумпцію правомірності правочину, Договір про відступлення прав вимоги № 11-2020/18 та Договір відступлення прав вимоги № 02-2023/23 є дійсними.

12.4. Скаржник вважає, що судами нижчих інстанцій не було вірно встановлено підстав виникнення заборгованості Боржника перед Скаржником, для з`ясування наявності чи відсутності кредиторських вимог ТОВ "ЮК "Дельта" до ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" відсутня необхідність у наданні "доказів, які б підтверджували дійсність заборгованості, право вимоги на яку було відступлено боржнику за договором відступлення прав вимоги № 11-2020/18 від 20.11.2020", тобто доказів, які б підтверджували дійсність заборгованості ТОВ "ТД Еквіп Електронікс" за Договором поставки, оскільки Договір поставки не є договором, на підставі якого виникли кредиторських вимоги ТОВ "ЮК "Дельта" до ТОВ "ВКФ "Інвестгруп".

12.5. Суди попередніх інстанцій застосували ст. ст. 1, 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ )без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у: постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21; постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 25.11.2021 у справі № 924/1351/20, від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21; постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 916/499/20.

12.6. Суди не дослідили докази, що підтверджують наявність та підстави виникнення кредиторських вимог ТОВ "ЮК "Дельта" до ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" та не взяли до уваги той факт, що ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" визнає наявність обов`язку зі сплати коштів у розмірі 290 000,00 грн. на користь ТОВ "ЮК "Дельта" за Договором відступлення прав вимоги № 11-2020/18, оскільки ним була підписана Додаткова угода, в якій сторони погодили строк виконання зобов`язання до 10.10.2023. Станом на 10.10.2023 відповідний обов`язок ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" виконано не було, доказів на підтвердження зворотного ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" також не надало.

13. 10.10.2024 ТОВ "Юридична компанія "Дельта" подано пояснення до відзиву, в яких останнє просить касаційну скаргу задовольнити.

14. У судовому засіданні 15.10.2024 представник скаржника підтримала касаційну скаргу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. Ліквідатором - арбітражним керуючим Гаращенком І. В. подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

16. У судовому засіданні 15.10.2024 представник АТ "Асвіо Банк" та ліквідатор заперечували проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

19. Предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Юридична компанія "Дельта" в розмірі 294 294,00 грн до боржника.

20. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляд їх заяв судом урегульовано нормами статті 45 КУзПБ.

21. Відповідно до положень частин першої, третьої, шостої статті 45 КУзПБ:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

22. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 відкрито провадження у справі № 910/4918/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інвестгруп", визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Асвіо Банк" до боржника в розмірі 127 667 722,02 грн, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича.

23. Повідомлення про відкриття провадження у справі № 910/4918/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інвестгруп" було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 14.11.2023 за № 71844.

24. Після оприлюднення даного оголошення до суду надійшла заява ТОВ "Юридична компанія "Дельта" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 294 294, 00 грн.

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, заявлені ТзОВ «ЮК «Дельта» вимоги обґрунтовані наступним.

25.1. 20.11.2020 року між ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" (первісний кредитор) та ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" (новий кредитор) було укладено Договір відступлення прав вимоги № 11-2020/18, за умовами якого сторони погодили наступне:

- первісний кредитор, відступає (передає) новому кредитору, належні первісному кредитору права вимоги до боржника, а новий кредитор набуває (приймає) їх від первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення прав вимоги грошові кошти, які складають вартість прав вимоги, у порядку та строки, встановлені цим Договором;

- ТОВ "ТЦД "Цифрал-Сервіс Одеса" відступило ТзОВ "ВКФ "Інвестгруп" право вимоги до ТзОВ "Торговий Дім Еквіп Електронікс" за Договором поставки № 01/12-2016 від 01.12.2016 року, укладеним між ТзОВ "ТЦД "Цифрал-Сервіс Одеса", як постачальником, та ТзОВ "Торговий Дім Еквіп Електронікс", як покупцем;

-права вимоги до боржника, які первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору за цим Договором, складають 290 000,00 грн. (п. 2.2. Договору);

- сторони погодили, що права вимоги вважаються переданими первісним кредитором новому кредитору з моменту укладення цього Договору та підписання Акту приймання-передачі прав вимоги (п. 2.3. Договору);

- вартість придбання прав вимоги за цим Договором, що підлягає сплаті новим кредитором первісному кредитору складає 290 000,00 грн. Новий кредитор (ТОВ "ВКФ "Інвестгруп") зобов`язується повністю здійснити оплату ціни Договору протягом 3 місяців з дати укладення цього Договору, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок первісного кредитора.

25.2. 20.11.2020 між ТОВ "ТЦД "Цифрал-Сервіс Одеса" та ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" укладено Акт приймання-передачі прав вимоги та Акт приймання-передачі документів до Договору відступлення прав № 11-2020/18.

25.3. 24.02.2023 року між ТОВ "ТЦД "Цифрал-Сервіс Одеса" (первісний кредитор) та ТОВ "ЮК "Дельта" (новий кредитор) було укладено Договір відступлення прав вимоги №02-2023/23, за умовами якого сторони погодили наступне:

- "Права вимоги" - всі належні первісному кредитору права вимоги до боржника (ТОВ "ВКФ "Інвестгруп") за Договором відступлення прав вимоги № 11-2020/18 від 20.11.2020 року, укладеного між первісним кредитором та боржником, які є на момент укладення цього Договору та можуть виникнути у майбутньому на підставі Договору відступлення прав вимоги № 11-2020/18 від 20.11.2020 року, включаючи всі права грошової вимоги, що становлять суму заборгованості за Договором відступлення прав вимоги № 11-2020/18 від 20.11.2020 року (п. 1.1 Договору);

- перехід прав вимоги від первісного кредитора до нового кредитора за цим Договором здійснюється в момент укладення цього Договору та підписання Акта приймання-передачі прав вимоги (п. 3.2 Договору).

26. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "ЮК "Дельта" з кредиторськими вимогами до ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" у сумі 294 294, 00 грн, оскільки ТОВ "ЮК "Дельта" не надало належних та допустимих доказів, які б підтверджували дійсність заборгованості, право вимоги на яку було відступлено ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" за Договором відступлення прав вимоги № 11-2020/18 від 20.11.2020 року.

27. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права при постановленні оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд зазначає, що у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії Верховний Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі №908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанови від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм ст.ст. 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі №913/479/18);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).

28. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "ЮК "Дельта" до Заяви з грошовими вимогами кредитора до ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" долучено копію Акта приймання-передачі прав вимоги та Акта приймання-передачі документів до Договору відступлення прав № 02-2023/23 від 24.02.2023 року.

29. Водночас судами встановлено, що матеріали Заяви не містять копії Договору поставки № 01/12-2016 від 01.12.2016 року з Додатками, Акту приймання-передачі від 20.12.2016 року до Договору поставки № 01/12-2016 від 01.12.2016 року, Додаткової угоди № 28/11-2019 від 28.11.2019 року до Договору поставки № 01/12-2016 від 01.12.2016 року.

30. Крім того, судами встановлено, що ТОВ "ЮК "Дельта" не надано рахунки на оплату та/або письмові Запити до ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" (п. 4.2. Договорів) та докази направлення таких рахунків та/або письмових Запитів, що підтверджували б факт повідомлення ТзОВ "ВКФ "Інвестгруп" про оплату.

31. Також, ТОВ "ЮК "Дельта" не надано жодного бухгалтерського документу (Акт звірки взаєморозрахунків, оборотно - сальдові відомості по рахунку, картки рахунку тощо) станом на день звернення із Заявою з грошовими вимогами, що підтверджував би наявність заборгованості станом на день звернення до місцевого господарського суду.

32. Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

33. Згідно статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

34. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

35. За встановлених судами попередніх інстанцій обставин неподання ТОВ "ЮК "Дельта" надало належних та допустимих доказів на підтвердження існування та розміру заборгованості, право вимоги на яку було відступлено ТОВ "ВКФ "Інвестгруп", суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутності правових підстав для задоволення Заяви ТОВ "ЮК "Дельта" з кредиторськими вимогами до ТзОВ "ВКФ "Інвестгруп" у сумі 294 294, 00 грн, оскільки ТОВ "ЮК "Дельта".

36. Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на презумпцію правомірності правочину Договору відступлення права вимоги у цій справі як на підтвердження існування заборгованості боржника а також про неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 з огляду на наступне.

37. Колегія суддів у контексті вказаних аргументів касаційної скарги звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21:

«65. Визначаючи правову природу договору про відступлення права вимоги, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке.

66. Відповідно до частин першої та другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

67. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

68. Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

69. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

70. Згідно із частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

71. Відповідно до частини першої статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

72. Право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18).

73. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що відступлення права вимоги (цесія) - це сам факт заміни особи в зобов`язанні, який є правовим результатом відповідного договору. Цесія не є окремим самостійним договором.

74. Отже, положення ЦК України(зокрема, про відступлення права вимоги) повинні застосовуватись саме до відповідного договору (купівлі-продажу, дарування, міни тощо), правовим результатом якого є цесія. Зокрема, при оцінці правових наслідків відступлення недійсного права вимоги.»

38. Отже, враховуючи підвищені стандарти доказування у справах про неплатоспроможність задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення грошових вимог, їх характеру, лише на підставі договорів відступлення права вимоги, які є правовим результатом відповідного договору поставки у цій справі, без дослідження таких документів як Договір поставки № 01/12-2016 від 01.12.2016 року з Додатками, Акту приймання-передачі від 20.12.2016 року до Договору поставки № 01/12-2016 від 01.12.2016 року, Додаткової угоди № 28/11-2019 від 28.11.2019 року до Договору поставки № 01/12-2016 від 01.12.2016 року, інших первинних документів (рахунків, актів звірки, оборотно - сальдові відомості по рахунку), що підтверджували би наявність заборгованості станом на день звернення до місцевого господарського, у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави вважати вказані Договори відступлення тими доказами, які підтверджують дійсну заборгованість боржника перед ТОВ "ЮК "Дельта".

39. Також з наведених підстав колегія суддів вважає необгрунтованими і аргументи касаційної скарги про те, що судами не вірно встановлено підстави виникнення заборгованості ТОВ "ЮК "Дельта".

40. Колегія суддів також вважає безпідставним аргументи скаржника про відсутність у нього Договору поставки та інших первинних документів з огляду на наступне.

41. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (частини перша та друга статті 517 ЦК України).

42. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

43. Отже, для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора за дійсним зобов`язанням.

44. Суд також зазначає, що на висновки у наведених скаржником постановах Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21; постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 25.11.2021 у справі № 924/1351/20, від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21; постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 916/499/20, скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у справі № 910/4918/21 доказів та встановлених фактичних обставин.

45. Отже, аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи та не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.

46. Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

47. За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

48. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ "ЮК "Дельта" в розмірі 294 294,00 грн до боржника, що не спростовано скаржником.

49. Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

50. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 та ухвала Господарського суду міста Києва від 17.04.2024, в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ "ЮК "Дельта" в розмірі 294 294,00 грн до боржника ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" у справі № 910/4918/21 прийняті відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні, водночас аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження в якості підстав для скасування правомірних та обґрунтованих рішень судів попередніх інстанції.

51. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Дельта" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2024, в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Дельта" в розмірі 294 294,00 грн до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інвестгруп" у справі № 910/4918/21 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2024, в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Дельта" в розмірі 294 294,00 грн до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інвестгруп" у справі № 910/4918/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк