Постанова

від 06.11.2024 по справі 910/4918/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р. Справа№ 910/4918/21 (910/1820/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Остапенка О.М.

Полякова Б.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ТОВ «Фінансова компанія «Поліс»: Коляда С.М. - за довіреністю б/н від 16.01.2024.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Асвіо Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/4918/21 (910/1820/24) (суддя Чеберяк П.П., повний текст рішення складено та підписано - 23.05.2024)

за позовом Акціонерного товариства «Асвіо Банк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс»

про визнання правочинів недійсними

в межах справи № 910/4918/21

за заявою Акціонерного товариства «Асвіо Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/4918/21 (910/1820/24) (суддя Чеберяк П.П., повний текст рішення складено та підписано - 23.05.2024), у задоволенні позову Акціонерного товариства «Асвіо Банк»/-позивач до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп»/відповідач-1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс»/відповідач-2 про визнання правочинів недійсними -відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Акціонерне товариство «Асвіо Банк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/4918/21 (910/1820/24) та ухвалити нове судове рішення, яким визнати недійсним Договір № 18/11/20 від 18.11.2020 про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс»; визнати недійсним Договір посвідчений 18.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 2365 про відступлення прав за Договором іпотеки, посвідченим 02.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. за реєстровим № 2432, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 у справі № 910/4918/21 (910/1820/24) (головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.) апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Асвіо Банк» залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/4918/21 (910/1820/24) залишено без змін.

21.10.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій сторона просить стягнути з Акціонерного товариства «Асвіо Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 110 000,00 грн, які пов`язані з розглядом справи № 910/4918/21 (910/1820/24).

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 21.10.2024 заяву заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4918/21 (910/1820/24) передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 у справі № 910/4918/21 (910/1820/24) розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про ухвалення додаткового рішення призначено на 06.11.2024.

06.11.2024 у судове засідання з`явилися представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс»

Інші учасники справи у судове засідання 06.11.2024 не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4918/21 (910/1820/24) за участі представника відповідача - 2.

Головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовому засіданні 06.11.2024 на обговорення ставиться питання про можливість задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4918/21 (910/1820/24).

У судовому засіданні 06.11.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» надав пояснення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4918/21 (910/1820/24) та просив її задовольнити.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4918/21 (910/1820/24), дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача-2, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вищевказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Приписами ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із матеріалів справи вбачається, в заяві, яка надійшла до суду 21.08.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» заявило до закінчення судових дебатів, що докази розміру судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом цієї справи, зокрема, при розгляді апеляційної скарги, будуть подані останнім протягом п`яти днів після ухвалення відповідного судового рішення апеляційного суду, оскільки остаточний розмір зазначених витрат можливо визначити лише у Акті приймання-передачі послуг (правової допомоги), який буде підписано сторонами Договору про надання правової допомоги № 16-01/24 від 16.01.2024 після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції, а також просило вважати цю заяву, у розумінні ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Як зазначалось вище, 21.10.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій сторона просить стягнути з Акціонерного товариства «Асвіо Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» судові витрати у розмірі 110 000,00 грн, що понесені при наданні правової (правничої) допомоги в суді апеляційної інстанції в рамках справи № 910/4918/21 (910/1820/24).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що між Колядою Сергієм Михайловичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 16-01/24 від 16.01.2024 (Договір).

За підпунктом 1.1 зазначеного договору, Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку, та строки обумовлені Сторонами.

Підпунктами 3.1, 3.2 вказаного договору визначено, що за правову допомогу, передбачену в пункті 1.2 Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду розмір якої встановляються додатковою угодою до договору. Порядок та строки оплати винагороди, яка зазначена в п. 3.1 буде визначено в додатковому договорі до цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи, що 17.07.2024 між Колядою Сергієм Михайловичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (Клієнт) укладено додатковий договір № 1 до договору про надання правової допомоги № 16-01/24 від 16.01.2024.

Згідно з п. 1.1 зазначеного додаткового договору, Сторони погодили, що орієнтовна вартість послуг Адвоката у суді апеляційної інстанції може становити 120 000,00 грн за такі послуги:

- Формування правової позиції клієнта за результатами аналізу апеляційної скарги АТ «Асвіо Банк» у справі № 910/4918/21 (910/1820/24) з метою підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу;

- Підготовка відзиву на апеляційну скаргу АТ «Асвіо Банк» у справі № 910/4918/21 (910/1820/24);

- Підготовка інших заяв та клопотань з процесуальних питань від імені Клієнта у справі;

- Аналіз документів по суті спору, які будуть подані АТ «Асвіо Банк», інших заяв та клопотань з процесуальних питань;

- Участь у всіх судових засіданнях у судовій справі № 910/4918/21 (910/1820/24) при її розгляді у Північному апеляційному господарському суді.

За п. 1.2 вказаного додаткового договору визначено, що остаточна вартість послуг буде визначена сторонами договору у Акті після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Оплата послуг Адвоката здійснюється впродовж 30 (тридцяти) днів з дня підписання між сторонами акта приймання-передачі послуги (правової допомоги) у розмірі, яка в ньому визначена.

Відповідно до п. 2.1 зазначеного додаткового договору, оплата послуг адвоката здійснюється впродовж 30 (тридцяти) днів з дня підписання між Сторонами акта приймання-передачі послуги (правової допомоги) у розмірі, яка в ньому визначена.

Пунктом 3.1 цього додаткового договору Сторони визначили, що правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі послуги (правової допомоги), який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності), у якому зазначається перелік послуг, який було надано Адвокатом Клієнту.

Із матеріалів справи вбачається, що між Колядою Сергієм Михайловичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (Клієнт) підписано акт приймання-передачі послуги (правової допомоги) № 1 від 17.10.2024, в якому сторони погодили, що загалом сума, яка підлягає сплаті Клієнтом Адвокату, з урахуванням результатів розгляду справи № 910/4918/21 (910/1820/24) складає 110 000,00 грн (сто десять тисяч гривень 00 копійок) (п. 2 цього акту).

За п. 4 вказаного акту сторонами узгоджено, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягах наданої правової допомоги Клієнт до Адвоката немає.

Приписами ч. ч. 1-4 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Так, в якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у розмірі 110 000,00 грн Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» надано наступні документи:

- копію Договору про надання правової допомоги № 16-01/24 від 16.01.2024;

- копію Додаткового договору № 1 від 17.07.2024;

- копію Акта приймання-передачі послуги (правової допомоги) № 1 від 17.10.2024.

Разом з тим, враховуючи характер спірних правовідносин у даній справі, складність справи, зміст відзиву на апеляційну скаргу та його об`єм, реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), кількість судових засідань, з огляду на принципи пропорційності та розумності, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у даному випадку, витрати на адвоката у розмірі 110 000,00 грн є завищеними.

Так, у акті приймання-передачі послуги (правової допомоги) № 1 від 17.10.2024, доданого до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4918/21 (910/1820/24), Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» наведено таблицю, з якої вбачається, що Адвокатом надано Клієнту наступну правову допомогу у справі № 910/4918/21 (910/1820/24) в Північному апеляційному господарському суді, а саме :

підготовка та подання клопотання про надання доступу як представнику до електронної справи № 910/4918/21 (910/1820/24) від 02.07.2024;

підготовка та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 04.07.2024 року;

ознайомлення з матеріалами справи № 910/4918/21 (910/1820/24) в Північному апеляційному господарському суді;

формування правової позиції клієнта за результатами аналізу апеляційної скарги АТ «Асвіо Банк» у справі № 910/4918/21 (910/1820/24) з метою підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу;

підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу АТ «Асвіо Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/4918/21 (910/1820/24);

підготовка та подання до суду Заяви (у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України) від 20.08.2024;

підготовка та подання Додаткових пояснень від 24.09.2024;

підготовка та участь у трьох судових засіданнях у суді апеляційної інстанції у справі № 910/4918/21 (910/1820/24).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи», колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція щодо можливості зменшення судових витрат з ініціативи суду, без клопотання заінтересованої сторони викладено також у постановах Верховного суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 та від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи з власних міркувань.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З огляду на наведене, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Таким чином, з урахуванням наведеного та критеріїв, які визначені у ч. 4 ст.126 ГПК України, суд зазначає, що заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу) у розмірі 110 000,00 грн не відповідають вказаним критеріям, оскільки не мають характеру необхідного, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника заявника, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування матиме надмірний характер для Акціонерного товариства «Асвіо Банк».

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у покладенні заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» до стягнення витрат у розмірі 75 000,00 грн на Акціонерне товариство «Асвіо Банк».

Близький за змістом висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено також у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 911/2410/13.

При цьому, з огляду на обсяг виконаних робіт представником заявника, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про покладення на Акціонерне товариство «Асвіо Банк» витрат на правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4918/21 (910/1820/24).

Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Асвіо Банк» (14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, буд. 2; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09809192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, оф. 13-В; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38994463) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Доручити Господарського суду міста Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/4918/21 (910/1820/24) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.М. Остапенко

Б.М. Поляков