Постанова

від 22.10.2024 по справі 910/2581/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/2581/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

за участю представників:

відповідача - Сімонової Є. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу

при розгляді касаційної скарги Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 (судді: Тарасенко К. В. - головуючий, Кравчук Г. А., Коробенко Г. П.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 (суддя Павленко Є . В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метакон."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"

про стягнення 435 406,88 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2024 касаційну скаргу Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/2581/24 - без змін.

2. 08.10.2024 (подано 07.10.2024 через підсистему "Електронний суд") до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (далі - ТОВ "ОТП Лізинг") про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції у цій справі у сумі 58 026,00 грн.

3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2024 призначено розгляд заяви ТОВ "ОТП Лізинг" про ухвалення додаткового рішення у цій справі у судовому засіданні на 22.10.2024.

4. Дослідивши вказану заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

5. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

6. За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

7. Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

8. У частині 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

9. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

10. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

11. Разом із тим, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

12. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами). Відповідні висновки викладено, зокрема у додатковій постанові Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 910/11903/23.

13. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

14. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

15. Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

16. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

17. За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

18. Як свідчать матеріали справи, ТОВ "ОТП Лізинг" дотрималося вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, чому передувала відповідна заява, зроблена відповідачем у відзиві на касаційну скаргу.

19. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження у справі відповідач долучив до заяви детальний опис робіт (наданих послуг) на загальну суму 58 026,00 грн, акт здачі-приймання виконаних правових послуг за договором надання правової (правничої) допомоги від 04.10.2024 № 27 на загальну суму 58 026,00 грн, довіреність, витяг з ЄДРПОУ.

20. У договорі про надання правової допомоги від 03.08.2023, укладеному між ТОВ "ОТП Лізинг" (клієнт) і адвокатом Сімоновою Є. О. (адвокат), зазначено, що адвокат зобов`язується надати клієнту, визначені цим договором адвокатські послуги щодо захисту або представництва інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних господарських, адміністративних судах загальної юрисдикції України, з будь-яких питань, що пов`язані або стосуються клієнта, або з будь-яких питань, що цікавлять клієнта, а клієнт зобов`язується оплатити такі послуги.

21. Згідно з пунктами 1.2, 4.1 вказаного договору конкретні питання щодо яких надаються адвокатські послуги, а також розмір винагороди (гонорару) адвоката за надання адвокатських послуг за договором зазначаються в Протоколі погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною цього договору.

22. У Протоколі від 29.08.2024, який є додатком № 2 до договору про надання правової допомоги від 03.08.2023, сторони визначили розмір та порядок оплати послуг адвоката у справі № 910/2581/24 у Касаційному господарському суду і складі Верховного Суду, а також перелік послуг адвоката. Зокрема, сторони передбачили, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення цього додатку (2684,00 грн : 2 = 1342,00 грн).

23. Згідно з актом здачі-приймання виконаних правових послуг від 04.10.2024 загальна вартість наданих з 28.04.2024 по 04.10.2024 адвокатом Сімоновою Є. О. послуг за договором про надання правової допомоги від 03.08.2023 становить 58 026,00 грн, з яких: зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, в якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах (1 год) - 1342,00 грн; підготовка відзиву на касаційну скаргу (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту відзиву на позовну заяву) (1 документ) - 35 000,00 грн; збір та підготовка письмових доказів (додатків до відзиву на позовної заяви) (1 документ) - 1342,00 грн; підготовка копії відзиву на касаційну скаргу та доданих до неї документів позивачу (1 год) - 1342,00 грн; участь у судових засіданнях (1 документ) - 4000,00 грн; складання заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу (1 документ) - 15 000,00 грн.

24. Разом із тим, випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Як уже зазначалося, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними у частинах 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. У такому випадку суд, керуючись зазначеними положеннями Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає таких витрат повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

25. Дослідивши заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи та надані на її підтвердження докази, за відсутності клопотання позивача щодо зменшення суми судових витрат Суд, керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку не покладати на позивача всі витрати відповідача в заявленій ним сумі 58 026,00 грн.

26. Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

27. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

28. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

29. У контексті зазначеного колегія суддів також звертає увагу на правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, згідно з якої заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

30. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

31. Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

32. Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

33. Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.

34. З огляду на подані відповідачем докази щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, з урахуванням положень наведених норм, сталої судової практики суду касаційної інстанції у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу та фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у наведеному випадку доведеними та обґрунтованими є витрати відповідача на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 6000,00 грн та підлягають стягненню з позивача у цій справі. Отже, наявні підстави для часткового задоволення заяви ТОВ "ОТП Лізинг" про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з ТОВ "Метакон." 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді касаційної інстанції. В іншій частині заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2581/24 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метакон." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2581/24 про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак