Постанова

від 23.10.2024 по справі 761/4147/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 761/4147/15-ц

провадження № 61-19 св 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Родовід Банк,

відповідачі: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «РЕД»,

представник ОСОБА_1 - адвокат Ткачук Олександр Вікторович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука Олександра Вікторовича, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва у складі судді Мальцева Д. О. від 30 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Голуб С. А., Таргоній Д. О. від 22 листопада

2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте»

У грудні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте» (далі - ТОВ «ФК «Мотус Анте») звернулося до суду із заявою про залучення до участі у справі як правонаступника, видачу виконавчого листа, заміну стягувача у виконавчому листі правонаступником до відкриття виконавчого провадження.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва

від 21 серпня 2020 року у цій справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» визнано недійсним з моменту укладення попередній договір від 03 квітня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «РЕД» та відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» (далі - ВАТ «Родовід Банк»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк»), визнано недійсним з моменту укладення договір оренди

від 18 лютого 2009 року між TOB «РЕД» та ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк»; застосовано наслідки недійсності правочину за договором оренди від 18 лютого 2009 року TOB «РЕД» та ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» 18 458 420,12 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 серпня 2020 року у вказаній справі скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову

ПАТ «Родовід Банк».

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2022 року касаційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» задоволено, постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року скасовано, рішення Шевченківського районного суду

м. Києва від 21 серпня 2020 року залишено без змін (провадження № 61-12069св21).

Отже, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року набрало законної сили.

Заявник посилався на те, що 25 жовтня 2021 року за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) ПАТ «Родовід Банк», оформлених протоколом електронних торгів № GFD001-UA-20211019-51468 від 25 жовтня 2021 року, ТОВ «ФК «Мотус Анте» придбано активи (майно) ПАТ «Родовід Банк».

19 листопада 2021 року на підставі указаного протоколу електронних торгів між

ПАТ «Родовід Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Мотус Анте» (новий кредитор) укладено договір № 15 про відступлення права вимоги.

Відповідно до пункту 1 договору про відступлення та пункту 11 додатку № 1 до договору про відступлення ПАТ «Родовід Банк» відступив на користь

ТОВ «ФК «Мотус Анте» права вимоги до ОСОБА_1 за договором б/н

від 18 лютого 2009 року оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 21 715 788,39 грн.

Пунктом 2 договору про відступлення передбачено, що ТОВ «ФК «Мотус Анте» набуває усі права, які належали ПАТ «Родовід Банк» у день укладення договору про відступлення, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком коштів, відповідно до пункту 4 цього договору.

ТОВ «ФК «Мотус Анте» повністю розрахувалося за активи (майно), придбані за результатами аукціону, оформленого протоколом електронних торгів № GFD001-UA-20211019-51468 від 25 жовтня 2021 року.

Виконавчий лист у вказаній справі не видавався, виконавче провадження з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 серпня

2020 року не відкривалося.

З урахуванням наведеного ТОВ «ФК «Мотус Анте» просило заяву задовольнити.

Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня

2023 року, заяву ТОВ «ФК «Мотус Анте» задоволено частково.

Залучено до участі у справі ТОВ «ФК «Мотус Анте» в якості правонаступника

ПАТ «Родовід Банк». У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2023 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року скасовано з безумовних процесуальних підстав, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 61-7151св23).

Останньою ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня

2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду

від 22 листопада 2023 року, заяву ТОВ «ФК «Мотус Анте» задоволено частково.

Залучено до участі у справі ТОВ «ФК «Мотус Анте», як правонаступника ПАТ «Родовід Банк». У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що 19 листопада 2021 року ТОВ «ФК «Мотус Анте» стало правонаступником всіх прав ПАТ «Родовід Банк» (первісний кредитор) за договором б/н від 18 лютого 2009 року оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1, зокрема права вимоги сплати коштів в сумі 21 715 788,39 грн.

При цьому рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 серпня

2020 року набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, що гарантовано статтею 129-1 Конституції України. У матеріалах справи відсутні докази про його виконання.

Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 серпня 2020 року, суд зазначив, що заява є передчасною, так як суд ще не відмовляв у видачі такого листа. А щодо заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, то суд вказав, що така вимога також є передчасною, так як після набрання законної сили ухвали суду про залучення заявника до участі у справі, він зможе отримати виконавчий документ із зазначенням, що саме він є стягувачем.

Апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , зазначивши, що районний суд правомірно на підставі статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні залучив ТОВ «ФК «Мотус Анте» як правонаступника

ПАТ «Родовід Банк» до участі у справі, яка можлива на будь-якій стадії процесу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ткачук О. В., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 22 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати у повному обсязі, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 761/4147/15-ц із Шевченківського районного суду м. Києва,клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука О. В., про зупинення дії оскаржуваних судових рішень задоволено й зупинено дію судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У червні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 липня 2024 року у задоволенні клопотання ТОВ «ФК «Мотус Анте» про розгляд справи за їх участю відмовлено, справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що, задовольняючи частково заяву, суди дійшли помилкового висновку, щодо наявності підстав для залучення ТОВ «ФК «Мотус Анте» до участі у справі в якості правонаступника ПАТ «Родовід Банк», оскільки, на переконання заявника, відповідно до змісту договору про відступлення права вимоги № 15 від 19 листопада 2021 року, останній передбачає передачу саме дебіторської заборгованості за Договором б/н від 18 лютого 2009 року оренди приміщення, без посилань на перехід прав кредитора, що виникли на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 серпня 2020 року у справі

№ 761/4147/15-ц.

Судами проігноровано те, що судовими рішеннями у справі стягнуто

з ОСОБА_1 не дебіторську заборгованість, а сплачені ПАТ «Родовід Банк» на її користь орендні платежі, що є застосуванням судом реституції внаслідок визнання судом договору оренди приміщення недійсним.

Відповідно, на переконання заявника касаційної скарги, з наявних у справі доказів вбачається, що ТОВ «ФК «Мотус Анте» отримало право вимоги виключно за договором оренди приміщення б/н від 18 лютого 2009 року, який визнаний недійсним рішенням суду, а стягнення на користь ПАТ «Родовід Банк» орендних платежів в порядку реституції є позадоговірним зобов`язанням, що випливає не із договору, а безпосередньо із судових рішень у справі.

Заявник вважає, що відступлення права вимоги відбулося за неіснуючим зобов`язанням.

Доданий ТОВ «ФК «Мотус Анте» як правонаступником ПАТ «Родовід Банк» до заяви про заміну сторони у справі її правонаступником договір про відступлення права вимоги не може підтверджувати перехід до нового стягувача позадоговірного зобов`язання, що виникло внаслідок рішення суду.

Крім того, зазначається, що відступлення права вимоги (19 листопада 2021 року) відбулося, коли рішення районного суду про задоволення позову (21 серпня

2020 року) було скасовано апеляційним судом й відмовлено в позові (02 червня 2021 року). Тобто зобов'язання на дату відступлення права вимоги не існувало. При цьому Верховний Суд лише 31 серпня 2022 року скасував постанову апеляційного суду й залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив від ТОВ «ФК «Мотус Анте» на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, суди правильно застосували норми права й дійшли вірного висновку про залучення товариства як правонаступника ПАТ «Родовід Банк» до участі у справі. При цьому вказує, що 19 листопада 2021 року ТОВ «ФК «Мотус Анте»набуло статусу правонаступника ПАТ «Родовід Банк» стосовно всіх зобов`язань

ОСОБА_1 за договором від 18 лютого 2009 року оренди приміщення в сумі 21 715 788,39 грн, зокрема, всіх прав кредитора в зобов`язаннях, які виникають внаслідок визнання договору оренди недійсним.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 серпня 2020 року у справі № 761/4147/15-ц позовПАТ «Родовід Банк» задоволено, визнано недійсним з моменту укладення попередній договір від 03 квітня 2007 року, укладений між

TOB «РЕД» та ВАТ «Родовід Банк», визнано недійсним з моменту укладення договір оренди від 18 лютого 2009 року, укладений між TOB «РЕД» та ВАТ «Родовід Банк», застосовано наслідки недійсності правочину за договором оренди від 18 лютого 2009 року, укладеного між TOB «РЕД» та ВАТ «Родовід Банк», стягнуто з

ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» 18 458 420,12 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року скасовано,

та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк».

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2022 року касаційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» задоволено, постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року скасовано, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року залишено без змін (провадження № 61-12069св21).

25 жовтня 2021 року за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) ПАТ «Родовід Банк», оформлених протоколом електронних торгів

№ GFD001-UA-20211019-51468 від 25 жовтня 2021 року, ТОВ «ФК «Мотус Анте» придбані активи (майно) ПАТ «Родовід Банк».

19 листопада 2021 року на підставі указаного протоколу електронних торгів між

ПАТ «Родовід Банк» як первісним кредитором та ТОВ «ФК «Мотус Анте» (новим кредитором) укладений договір № 15 про відступлення права вимоги, згідно з пунктом 1 договору про відступлення та пункту 11 додатку № 1 до договору про відступлення ПАТ «Родовід Банк» відступив на користь ТОВ «ФК «Мотус Анте» як нового кредитора, права вимоги до ОСОБА_1 за договором б/н від 18 лютого 2009 року оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 у сумі

21 715 788,39 грн.

Пунктом 2 договору про відступлення передбачено, що ТОВ «ФК «Мотус Анте» набуває усі права, які належали ПАТ «Родовід Банк» у день укладення договору про відступлення, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком коштів, відповідно до пункту 4 цього договору.

ТОВ «ФК «Мотус Анте» повністю розрахувався за активи (майно) придбані за результатами аукціону, оформленого протоколом електронних торгів

№ GFD001-UA- 20211019-51468 від 25 жовтня 2021 року.

Виконавчий лист у вказаній справі не видавався, виконавче провадження з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 серпня

2020 року не відкривалося. Про вказане також зазначено у заяві, яка є предметом касаційного перегляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука О. В., підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

У поданій до суду заяві (т. 6, а. с. 100-102) ТОВ «ФК «Мотус Анте» просило:

1) залучити товариство до участі у справі як правонаступника ПАТ «Родовід Банк» з посиланням на статтю 55 ЦПК України;

2) видати виконавчий лист, пославшись статтю 431 ЦПК України;

3) замінити стягувача у виконавчому листі правонаступником до відкриття виконавчого провадження, пославшись на частину п`яту статті 442 ЦПК України, яка регулює заміну сторони виконавчого провадження.

Частково задовольняючи заяву і залучаючи до участі у справі ТОВ «ФК «Мотус Анте», як правонаступника ПАТ «Родовід Банк», районний суд мотивував своє судове рішення положеннями статті 442 ЦПК України, яка регулює заміну сторони виконавчого провадження. Суд апеляційної інстанції, залишаючи ухвалу суду без змін, керувався положеннями статті 512 ЦК України, яка регулює матеріальне правонаступництво, та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює заміну сторони виконавчого провадження.

Тобто, залучаючи до участі у справі ТОВ «ФК «Мотус Анте», як правонаступника

ПАТ «Родовід Банк», суди керувалися нормами права, які регулюють заміну сторони виконавчого провадження. При цьому суди відмовили заявнику у заміні сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2 3 частини другої

статті 389 цього Кодексу.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження

№ 12-48гс20, пункти 74, 75) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, дійшла висновку про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження

(з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, статтею 334 ГПК України (статтею 442 ЦПК України),

з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу (стаття 55 ЦПК України).

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України (статті 55 ЦПК України). У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині п`ятій статті 334 ГПК України

(частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові

від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21).

Відмовляючи у заміні стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, при цьому пославшись на положення частини п`ятої статті 442 ЦПК України, районний суд не обґрунтував свій висновок, а апеляційний суд вказане залишив без уваги.

Оскільки ТОВ «ФК «Мотус Анте» у заяві просило і залучення до участі у справі, і видачу виконавчого листа, і заміну сторони виконавчого провадження,

а згідно з вимогами частини першої статті 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства) суд розглядає справи лише за зверненням особи і в межах заявлених вимог, районному суду при новому розгляді справи необхідно уточнити прохальну частину заяви.

Крім того, установлено, що 19 листопада 2021 року на підставі протоколу електронних торгів від 25 жовтня 2021 року між ПАТ «Родовід Банк» як первісним кредитором та ТОВ «ФК «Мотус Анте» (новим кредитором) укладений договір № 15 про відступлення права вимоги.

При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 31 серпня 2022 року у порядку касаційного провадження переглядав касаційну скаргу ПАТ «Родовід Банк», задовольнив її, постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року скасував, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 серпня 2020 року залишив без змін (провадження № 61-12069св21).

ПАТ «Родовід Банк», яке подало касаційну скаргу, під час касаційного перегляду справи, жодного разу не заявило, що 25 жовтня 2021 року уступило право вимоги за спірними договорами ТОВ «ФК «Мотус Анте». Так, 10 лютого 2022 року

ПАТ «Родовід Банк» подавало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги (т. 6, а. с. 66-67), представник Банку Салівон В. І. 14 лютого

2022 року у Верховному Суді ознайомився з матеріалами справи (т. 6, а. с. 70) і новий кредитор - ТОВ «ФК «Мотус Анте» не заявляло клопотання про заміну сторони у справі та участь у справі. Зазначені обставини підлягають перевірці під час нового розгляду справи і такі доводи наявні в касаційній скарзі.

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає й таке.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження

№ 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що заміна будь?якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Отже, при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником суду необхідно встановити в першу чергу наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 260 ЦПК України (для районного суду), підпункту в) пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України (для суду апеляційної інстанції), у судовому рішенні суд повинен зазначити мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасником справи.

У судовому засіданні в суді першої інстанції (т. 7, а. с. 151-153), в апеляційній скарзі (т. 7, а. с. 168-175), як і в касаційній скарзі ОСОБА_1 посилалася на те, що відсутні підстави для залучення ТОВ «ФК «Мотус Анте» до участі у справі в якості правонаступника ПАТ «Родовід Банк», оскільки відповідно до змісту договору про відступлення права вимоги № 15 від 19 листопада 2021 року, останній передбачає передачу саме дебіторської заборгованості за Договором б/н від 18 лютого

2009 року оренди приміщення, без посилань на перехід прав кредитора, що виникли на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 серпня

2020 року у справі № 761/4147/15-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 не дебіторську заборгованість, а сплачені ПАТ «Родовід Банк» на її користь орендні платежі, що є застосуванням судом реституції внаслідок визнання судом договору оренди приміщення недійсним. Відповідно, як зазначав заявник у районному, так і в апеляційному суді, відступлення права вимоги відбулося за неіснуючим зобов`язанням.

Частково задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Мотус Анте» і залучаючи його до участі у справі як правонаступник ПАТ «Родовід Банк», ні районний суд, ні апеляційний суд цих доводів ОСОБА_1 взагалі не перевіряли, цим аргументам заявника відповіді не надали, обмежившись узагальнюючою фразою про те, що рішення суду не виконано, а повинно виконуватися, переписавши лише норми матеріального права про матеріальне правонаступництво.

Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки Верховний Суд направляє справу у відповідній частині на новий розгляд.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука Олександра Вікторовича, задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець