Ухвала від 22.10.2024 по справі 296/2532/24

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/2532/24 Головуючий у 1-й інст. Адамович О.Й.

Категорія 18 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

22 жовтня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Талько О.Б

суддів Коломієць О.С., Шевчук А.М.

за участю секретаря Антоневської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Божок Лілі Володимирівни, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України " в особі Житомирського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сидоренко Андрій Васильович, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського АндріяСавелійовича на ухвалу Корольовськогорайонного суду м.Житомира від16квітня 2024року,-

в с т а н о в и в:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренком А.В. 8 березня 2024 року.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити звернення стягнення на належний йому автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG, 2022 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , за виконавчим провадженням №7445882, відкритим 13 березня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сидоренка А.В. від 8 березня 2024 року за реєстраційним №278.

Також просив забезпечити позов шляхом зупинення розшуку транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUREG, 2022 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який оголошений на підставі постанови приватного виконавця Дідківського А.С. від 14 березня 2024 року, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 22 березня 2024 року заяву задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №278, вчиненого 8 березня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренком А.В., про звернення стягнення на транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUREG, 2022 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , з метою погашення заборгованості перед АТ « Державний ощадний банк» за кредитним договором, що здійснюється в межах виконавчого провадження №74445882 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С.

В апеляційній скарзі приватний виконавець Дідківський А.С. просив скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. задоволено частково.

Ухвалу Корольовськогорайонного судум.Житомира від22 березня 2024 року змінено, виключивши з мотивувальної частини висновок суду про те, що забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису передбачає також і зупинення дій щодо розшуку арештованого майна.

В решті ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 22 березня 2024 року залишено без змін.

20 вересня 2024 року апеляційним судом отримано заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Божок Л.В., про ухвалення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що суд не вирішив питання про судові витрати, які були понесені ОСОБА_1 , на правничу допомогу, пов`язану із залученням адвоката для представництва інтересів у справі №296/2532/24 в Житомирському апеляційному суді в сумі 36000 грн. Витрати на правничу допомогу адвоката, що будуть понесені позивачем ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи, підтверджено договором про надання правничої допомоги від 15.05.2024 року, додатковою угодою від 15.05.2024 року, актом здавання-приймання послуг з надання правової допомоги від 17.09.2024 року та погоджену їх загальну суму в розмірі 36000 грн, які будуть сплачені адвокату Божок Л.В. готівкою, про що адвокат надає письмове підтвердження у вигляді довідки.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

У наведеній правовій нормі міститься виключний перелік умов, за наявності яких суд може ухвалити додаткове рішення. Тлумачення ч. 1, 2 ст. 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що головне значення додаткового рішення полягає у забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом внаслідок неналежного виконання вимог ч. 1 ст. 264 цього Кодексу.

У п.п. б), в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом із тим, такий обов`язок у випадку зміни ухвали суду першої інстанції шляхом виключення з мотивувальної частини висновку суду, не передбачено.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції змінено ухвалу шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції постанови, розподіл судових витрат у справі, в тому числі на правничу допомогу за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи по суті.

Тобто, якщо апеляційна інстанція, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює судове рішення про скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення або змінює судове рішення повністю або частково (стаття 376 ЦПК України), цей суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, що перешкоджає подальшому провадженню у справі або постановлено будь-яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 376 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не прийнято остаточного судового рішення, яким вирішено спір по суті між сторонами.

Так, Житомирським апеляційним судом переглядалась ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 16 квітня 2024 року про забезпечення позову. За наслідками розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції вирішено вказану ухвалу суду першої інстанції змінити, виключивши з мотивувальної частини висновок суду про те, що забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису передбачає також і зупинення дій щодо розшуку арештованого майна.

Відтак вирішення питання про розподіл судових витрат повинен здійснити суд, який ухвалить остаточне рішення у цій справі.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №753/1534/16-ц).

Зважаючи на зазначене, представнику ОСОБА_1 - адвокату Божок Л.В., слід відмовити в ухваленні додаткового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, розподіл судових витрат за апеляційний розгляд справи щодо перегляду ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову підлягає здійсненню тим судом, який ухвалює остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Божок Л.В., про відшкодування витрат на правничу допомогу, а відтак в ухваленні додаткового судового рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст.141, 246, 259, 268, 270, 367, 368, 381 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Божок Лілі Володимирівни, про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді