Рішення

від 24.10.2024 по справі 300/8182/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2024 р. справа № 300/8182/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2023 ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), , в інтересах якого діє представник адвокат Драгомирецький Ігор Михайлович, звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ) (надалі, також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України (надалі, також - третя особа) про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 30000,00 грн за червень 2022 року, зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 30000 грн за червень 2022 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в період з 19.03.2022 по 30.07.2022 проходив військову службу за загальною мобілізацією в ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ). Однак, відповідно до інформації викладеної в довідці про розмір грошового забезпечення за червень 2022 року ОСОБА_1 не в повному обсязі була нарахована та виплачена сума грошового забезпечення, а саме на враховано суму додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн, що є порушенням постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 та Окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29 Міністерства оборони України, та в свою чергу є протиправною бездіяльністю відповідача. Відтак, на думку представника позивача, у ОСОБА_1 існує безумовне право на виплату додаткової винагороди за червень 2022 року. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 04.12.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 08.01.2024 та міститься в матеріалах справи. Щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, вказавши, що в результаті вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, інспектором УПП в м. Києві лейтенантом поліції Сидоренком Олегом Вікторовичем, 18.06.2022 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ГАБ №850212 відносно ОСОБА_1 , та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 85 (вісімдесят п`ять) гривень. При цьому, згідно з пунктом 10 рішення Міністра оборони України до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень (станом на 18.06.2022 рік) не включаються, зокрема, військовослужбовці у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення. Відтак, у зв`язку із вчиненням позивачем адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення у червні 2022 року, у військової частини НОМЕР_1 не було, підстав для виплати, йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за вказаний місяць відповідно до абзацу 11 пункту 10 рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою №248/1298 від 25.03.2022. Також, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 200 від 06.07.2022 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за червень 2022 року» солдата ОСОБА_1 позбавлено додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за червень 2022 року. В зв`язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

15.01.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем приховано той факт, що 18.06.2022 позивач перебував взагалі в іншому місці виконуючи бойове розпорядження, а саме в селі Малинівка Донецької області. Так відповідно до витягів із наказів виданих командиром військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2022 № 149 та від 21.06.2022 № 158 позивач в період з 12.06.2022 по 21.06.2022 виконував бойові завдання в селі Малинівка Донецької області. Крім того, відповідачем не надано жодного рапорту або пояснень, які мали б бути відібрані у позивача за фактом подій 18.06.2022, а саме, прийнятої постанови серія ГАБ № 850212. Зважаючи на викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача 06.02.2024 подано на адресу суду заперечення на відповідь на відзив, згідно якого зазначено, що факт притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 КУпАП в червні 2022 року, є вирішальним для правильного вирішення справи по суті, а саме, щодо оцінки правомірності невиплати відповідачем позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за червень 2022 року у розмірі 30 000,00 грн. З врахуванням викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

19.02.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що позивач не перебував в період з 12.06.2022 по 21.06.2022 на виконанні бойових завдань в селі Малинівка Донецької області, оскільки у період з 13.06.2022 до 17.06.2022, знаходився на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві "Димерська центральна селищна лікарня" Димерської селищної ради з приводу гіпертонічна хвороба 1 ступеню, гіперкриз, лівобічний синусіт гайморових пазух та був "виписаний за порушення режиму".

Представником позивача 25.03.2024 подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що дії відповідача щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та позбавлення позивача премії і додаткової винагороди є неправомірними, а накази від 04.07.2022 року № 178, від 04.07.2022 року № 194, від 06.07.2022 року № 200 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, позбавлення премії та додаткової винагороди підлягають скасуванню.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 зупинено провадження в адміністративній справі №300/8182/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі 300/759/24.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 клопотання представника відповідача задоволено та поновлено провадження у даній справі.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 в період з 19.03.2022 по 30.07.2022 проходив військову службу за загальною мобілізацією в ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ), що підтверджується Військовим квитком серії НОМЕР_2 від 15.08.2023 (а.с.6-9).

Згідно довідки про розмір грошового забезпечення за червень 2022 солдата ОСОБА_1 , позивачу за червень 2022 року нараховано та виплачена суму грошового забезпечення в розмірі 6 153,99 грн (а.с.15).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.07.2022 за № 178 за порушення вимог абзацу 2, 3, 5 статті 11, статей 13,16 Статуту внутрішньої служби та абзаці 2, 6, 7 статті 4 Дисциплінарного статуту, на солдата військової служби за мобілізацією ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення "сувора догана" (а.с.33).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.07.2022 за № 194 солдату ОСОБА_1 у зв`язку із дисциплінарним стягненням, накладеним у червні 2022 року, частково позбавлено грошової премії за червень 2022 року та виплачено у розмірі 80% від максимального розміру премії. Відповідно до пункту 3 вказаного наказу ОСОБА_1 за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий час, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) позбавлено премії за червень 2022 року повністю (а.с.41).

Також, за змістом витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 06.07.2022 за № 200 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за червень 2022 року» судом встановлено, що солдата ОСОБА_1 позбавлено додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за червень 2022 року з аналогічних підстав (а.с.42).

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 30000,00 грн за червень 2022 року протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

За змістом частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі, також - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (надалі, також - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі, також - Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022/, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023 та триває до теперішнього часу.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (надалі, також - Постанова №168), яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022.

Пунктом 1 Постанови №168 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. №671(далі - Положення), Міністерство оборони України (далі - Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується координується Кабінетом Міністрів України.

Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили.

Порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений рішенням Міністра оборони України доведеним телеграмою від 25.03.2022 № 248/1298 (застосувалось до 01.06.2022) та Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/а/29 (застосовується після 01.06.2023).

Пунктом 10 вказаного рішення від 25.03.2022 № 248/1298встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн або 30 000,00 грн не включаються, зокрема, ті військовослужбовці, які перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп`янінняза місяць, у якому здійснено таке правопорушення, а також ті, у діях (бездіяльності), яких є ознаки кримінального або адміністративного правопорушення.

Аналогічні положення містяться в підпункті 9.8 пункту 9 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 згідно з яким до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 гривень або 30 000,00 гривень визначено не включати військовослужбовців, які вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий мас, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення, оголошеного наказом командира (начальника).

З аналізу вищенаведеного вбачається, що прийняття Міністром оборони України рішення від 25.03.2022 №248/1298 та розпорядження від 23.06.2022 №912/з/29 узгоджується з повноваженнями, визначеними пунктом 17 Порядку № 260, а тому відповідні рішення підлягають врахуванню при вирішення питання про виплату додаткової допомоги, передбаченої Постановою №168.

Так, за змістом відповідних рішень Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 та від 23.06.2022 №912/з/29 та пунктів 1, 5 розділу XVI Порядку №260 простежується аналогія закону, яка полягає в тому, що виплата премії та додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира частини, в якому зазначається конкретний перелік військовослужбовців, які набули право на дані виплати, з врахуванням дотримання даними військовослужбовцями норм чинного законодавства та належного виконання ними покладених на них обов`язків.

Суд звертає, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності та позбавлення ОСОБА_1 права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 30000,00 грн за червень 2022 року слугував наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 200 від 06.07.2022 з підстав вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час.

Даний факт підтверджується постановою про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 850212 від 18.06.2022, відповідно до змісту якої судом встановлено, що інспектором УПП в м. Києві установлено, що: 18.09.2022 близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходився по АДРЕСА_1 та перебував у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив людську гідність та громадську мораль (а.с.43).

Так, згідно наведеної постанови, позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 178 КУпАП, в зв`язку із чим, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Суд зазначає, що в графі Примірник постанови отримав присутній особистий підпис, дата, прізвище та ініціали ОСОБА_1 , що спростовує доводи представника позивача щодо необізнаності останнього про дану постанову (а.с.43).

Більше того, на момент розгляду даної справи, позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт скасування відповідної постанови в судовому порядку, оскільки позивач від 18.06.2022 був обізнаний про таку постанову та мав можливість, в разі не згоди, оскаржити її в суді.

Разом з цим, представник позивач у позовній заяві стверджує, що ОСОБА_1 , з 12.06.2022 по 21.06.2022 перебував у селі Малинівка, Донецької області та виконував бойові завдання, у зв`язку з чим не міг перебувати у місті Києві та вчинити вищевказане адміністративне правопорушення.

На підтвердження даного факту представник позивач посилається на довідку від 14.12.2023 № 26078 та витяги із наказів виданих командиром військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2022 за № 149, від 21.06.2022 158 (а.с.58, 49-50).

Однак, суд звертає увагу, що в матеріалах справи, міститься довідка КНП Димерської ЦСЛ №225 про те, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в райлікарні у відділенні КНП Димерська ЦСЛ з 13.06.2022 по 17.06.2022, з приводу гіпертонічної хвороби 1-2 ступенів, ризик 2, гіперкриз, лівобічний синусіт гаймовроих пазух, яка підписана в.о. заввідділення, містить ініціали лікаря та печатку КНП Димерська ЦСЛ (а.с.119).

Крім того, суд враховує, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.07.2022 за № 178 за порушення вимог абзацу 2, 3, 5 статті 11, статей 13,16 Статуту внутрішньої служби та абзаці 2, 6, 7 статті 4 Дисциплінарного статуту, на солдата військової служби за мобілізацією ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення "сувора догана" (а.с.33).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.07.2022 за № 194 солдату ОСОБА_1 у зв`язку із дисциплінарним стягненням, накладеним у червні 2022 року, частково позбавлено грошової премії за червень 2022 року та виплачено у розмірі 80% від максимального розміру премії. Відповідно до пункту 3 вказаного наказу ОСОБА_1 за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий час, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) позбавлено премії за червень 2022 року повністю (а.с.41).

Також, за змістом витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 06.07.2022 за № 200 судом встановлено, що солдата ОСОБА_1 позбавлено додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за червень 2022 року з аналогічних підстав (а.с.42).

Суд зазначає, що позивач вищенаведені накази від 04.07.2022 № 178 Про зміцнення військової дисципліни та правопорядку, підтримання належного рівня морально-психологічного стану особистого складу військової частини за червень 2022 року, від 04.07.2022 № 194 Про преміювання військовослужбовців військової частини за їх особистий внесок у загальні результати служби у червні 2022 року та від 06.07.2022 № 200 Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за червень 2022 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, позбавлення премії і додаткової винагороди оскаржував у судовому порядку, адміністративна справа №300/759/24.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі № 300/759/24, яке набрало законної сили 25.06.2024, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відповідно до частини 4статті 78 КАС Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, посилання представника позивача, на наявність довідки від 14.12.2023 № 26078, та витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2022 № 149 та від 21.06.2022 за № 158, надають ОСОБА_1 право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000.00 грн є безпідставними та не дає жодних правових підстав, щодо виплати позивачу додаткової винагороди з розмірі до 30000,00 грн, оскільки рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 № 300/759/24 встановлено факт не перебування солдата ОСОБА_1 у відрядженні в Донецькій області на виконанні бойових завдань згідно бойового розпорядження управління сил і засобів міста Київ від 11.06.2022 №1/1420Т/СД ОКП Київ в період з 12.06.2022 по 21.06.2022.

Відтак, враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 КУпАП, в зв`язку із чим, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що є порушенням військової дисципліни та суперечать покладеним на нього обов`язкам та змісту військової присяги, підриває довіру та авторитет Збройних Сил України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому правомірно позбавив позивача права на отримання премії та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за червень 2022 року.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

Зважаючи, що у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 );

Відповідач - Окрема президентська бригада імені гетьмана Богдана Хмельницького (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ 24976148, вул. Дехтярівська, 19-А, м. Київ, 04119);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, проспект Повітрянофлотський, 6, м. Київ-168, 03168).

Суддя Микитин Н.М.