Ухвала

від 23.10.2024 по справі 440/4122/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4122/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у справі №440/4122/23 про відвід судді,

В С Т А Н О В И В :

Громадянин Ісламської Республіки ОСОБА_2 06.04.2023 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення УДМС України в Полтавській області від 16.03.2023 №7 про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 15.05.2017 та посвідки на постійне проживання в Україні, виданої 13.06.2017 громадянину Ісламської Республіки ОСОБА_2 ;

зобов`язати відповідача поновити посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 13.06.2017 та повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення від 16.03.2023 №7 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Ісламської Республіки ОСОБА_2 .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 адміністративний позов було задоволено частково.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 скасовано в частині.

23.10.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просить відвести суддю Шевяков І.С. від розгляду справи №440/4122/23.

Мотиви заявленого відводу позивач обґрунтував посиланням на статтю 37 КАС України, яка передбачає, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

У силу частин третьої, одинадцятої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов такого висновку.

За змістом положень частин першої - третьої статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Головна мета відводу полягає у гарантуванні безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. При цьому суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.

У поданій заяві позивач стверджує про те, що предметом розгляду даної справи є рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 16.03.2023 №7 про скасування дозволу на імміграцію в Україну. Так постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року скасовано повністю рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справи №440/4122/23 .

Стаття 37 КАС України передбачає, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Тому на думку, звявника, суддя Шевяков І.С. не може розглядати справу і підлягає відводу.

Оцінивши доводи позивача на обґрунтування заяви про відвід, суд вказує, що вони є безпідставними та необгрунтованими. Дана заява не містить передбачених статтями 36-37 КАС України підстав для відводу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 скасовано в частині.

Розгляд справи завершено прийняттям постанови Другим апеляційним адміністративним судом, суддя Шевяков І.С. участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій не приймав, справа на новий розгляд/на продовження розгляду до суду першої інстанції не направлялася.

Отже, підстави для відводу, передбачені статтею 37 КАС України відсутні.

За приписами частин третьої, четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Виходячи з положень викладених норм, для вирішення питання про відвід судді Шевякова І.С. заяву про відвід слід передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підстави вищевикладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Для вирішення питання про відвід судді Шевякова І.С. заяву громадянина Ісламської Республіки ОСОБА_2 про відвід судді у справі №440/4122/23 передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Головуючий суддяІ.С. Шевяков