Ухвала

від 30.10.2024 по справі 440/4122/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №440/4122/23

адміністративне провадження №К/990/31300/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області треті особи: ОСОБА_2 , Департамент контррозвідки Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (надалі також - відповідач, УДМС України в Полтавській області), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , в якій, з урахуванням заяви про уточнення позову від 20 липня 2023 року, просив суд:

- визнати незаконним та скасувати висновок за результатами розгляду подання УДМС України в Полтавській області про скасування дозволу на імміграцію в України громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , затверджений 16 березня 2023 року заступником начальника УДМС в Полтавській області;

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 16 березня 2023 року № 7 про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 15 травня 2017 року та посвідки на постійне проживання в Україні, виданої 13 червня 2017 року громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області поновити посвідку на постійне проживання в Україні серії № НОМЕР_1 від 13 червня 2017 року та повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення № 7 від 16 березня 2023 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Управління Державної міграційної служби в Полтавській області № 7 від 16 березня 2023 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 15 травня 2017 року та посвідки на постійне проживання в Україні, виданої 13.06.2017 громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , - визнано протиправним та скасовано в частині посилання на пункт 5 частини першої статті 12 Закону України "Про імміграцію". В решті Рішення Управління Державної міграційної служби в Полтавській області № 7 від 16 березня 2023 року залишено в силі і без змін. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у цій справі скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 16 березня 2023 року № 7 про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 15 травня 2017 року та посвідки на постійне проживання в Україні, виданої 13 червня 2017 року громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області поновити посвідку на постійне проживання в Україні серії № НОМЕР_1 від 13 червня 2017 року та повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення № 7 від 16 березня 2023 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області повторно розглянути подання Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 24 лютого 2023 року №2/3/3-3501нт про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду у цій справі. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у цій справі залишено без змін.

21 липня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у цій справі.

Також на офіційну електронну адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (kаs@supreme.court.gov.ua) надійшов електронний лист з вкладеннями від ОСОБА_1 , а саме: касаційна скарга датована 21 липня 2024 року на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у цій справі.

01 серпня 2024 року за допомогою підсистеми "Електронний суд" позивач надіслав до Верховного Суду дві заяви про відкликання касаційної скарги.

Ухвалами Верховного Суду від 05 серпня 2024 року задоволено дві заяви ОСОБА_1 про відкликання касаційної скарги на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у цій справі та повернуто касаційні скарги ОСОБА_1 .

12 серпня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2024 року визнано неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у цій справі. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у цій справі залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження.

11 жовтня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» скаржник надіслав заяву на усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області треті особи: ОСОБА_2 , Департамент контррозвідки Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

29 жовтня 2024 року на електронну пошту Верховного Суду ОСОБА_1 надіслав заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді цієї справи.

Перевіривши подану заяву, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною шостою статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 3 частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Водночас реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац 1 частини восьмої статті 18 КАС України).

Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною шостою статті 18 КАС України, зокрема й інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в ЄСІТС в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.

Разом з тим, відповідно до пункту 120 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Тобто лише ті особи, які не зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС та не мають зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Суд касаційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді цієї справи.

Водночас згідно з відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду» ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Отже, ОСОБА_1 - фізична особа, яка має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», подав заяву про відвід на електронну пошту Верховного Суду без використання підсистем ЄСІТС, що не може вважатися належним способом звернення до суду.

Наведене дає підстави стверджувати, що скаржник використав спосіб звернення до Верховного Суду із заявою про відвід, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 березня 2024 року у справі №400/14570/23.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про повернення позивачу заяви про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Уханенка Сергія Анатолійовича без розгляду.

Керуючись статтею 167 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області треті особи: ОСОБА_2 , Департамент контррозвідки Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала, без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

В.М. Соколов