Ухвала

від 22.10.2024 по справі 758/2238/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/2238/18 Головуючий у І інстанції Гребенюк В.В.

Провадження №22-ц/824/17460/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

УХВАЛА

22 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Таргоній Д.О., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника Головного управління Державної податкової служби у Львівській області - Дорош Анжели Богданівни на рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року у справі за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної особи,-

УСТАНОВИВ:

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви.

Не погоджуючись з даним рішенням, 07 жовтня 2024 року представник Головного управління ДПС у Львівській області - Дорош А.Б. подала через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

09 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд надіслав запит до суду першої інстанції про витребування справи № 758/2238/18.

18 жовтня 2024 року матеріали справи №758/2238/18 надійшли до Київського апеляційного суду.

Із матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу нарішення Подільського районного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року подана з пропущенням п`ятиденного строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 350 ЦПК України.

Представник ГУ ДПС в Львівській області - Дорош А.Б. у своїй апеляційній скарзі заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на наступні обставини.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень короткий текст даного рішення надіслано для оприлюднення 30.12.2018, зареєстровано 31.12.2018, забезпечено надання загального доступу 03.01.2019. Повний текст даного рішення суду надіслано для оприлюднення 25.01.2024 року, зареєстровано 26.01.2024 року, забезпечено надання загального доступу 29.01.2024 року.

Заявник зазначає, що повний текст рішення Подільського районного суду м. Києва від 10.04.2024 року на адресу ГУ ДПС у Львівській області надійшов 26.07.2024 року.

26.08.2024 року ГУ ДПС у Львівській області подано апеляційну скаргу на рішення Подільського районного суду від 10.04.2024 року через систему «Електронний суд».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20.09.2024 року у справі № 758/2238/18 (22-ц/824/16054/2024) апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України (представником не надано відповідних документів згідно з вимогами ч. 4 ст. 62 ЦПК України на підтвердження повноважень подавати та підписувати апеляційну скаргу від імені Головного управління ДПС у Львівській області).

Таким чином, заявник вважає, що первісна апеляційна скарга була подана в межах строку на апеляційне оскарження.

Надаючи оцінку доводам заявника, апеляційний суд не може визнати їх обґрунтованими та такими, що свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб врегульовано ст. ст. 347-350 глави 12 Розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України.

Апеляційний суд звертає увагу, що в спірних правовідносинах вимоги щодо строку на подання апеляційної скарги на рішення суду встановлені як положеннями статті 354 ЦПК України, так і положеннями щодо процесуального порядку розгляду судом заяв про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю (стаття 350 ЦПК України).

Так, відповідно до частини третьої статті 350 ЦПК України ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Таким чином, вирішуючи питання про поновлення заявнику строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС в Львівській області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, слід виходити із того, що заявник має право оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду у п`ятиденний строк, що передбачено статтею 350 ЦПК України.

При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі апеляційний суд перевіряє дотримання судом першої інстанції визначеного процесуальним законодавством порядку надсилання учасникам справи копії цього судового рішення, дату його отримання та, з огляду на поважність/неповажність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, встановлює наявність чи відсутність підстав для поновлення цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи і зазначено самим заявником у клопотанні про поновлення пропущеного строку, повний текст оскаржуваного рішення Подільського районного суду м. Києва на адресу ГУ ДПС у Львівській області надійшов 26.07.2024 року.

Таким чином, враховуючи вимоги частини третьої статті 350 ЦПК України, останнім днем для подачу апеляційної скарги заявником є 02 серпня 2024 року.

Поряд із цим, ГУ ДПС у Львівській області апеляційну скаргу на оскаржуване рішення суду вперше сформовано через систему «Електронний суд» 26 серпня 2024 року, тобто з недотриманням строку, передбаченого ст. 350 ЦПК України.

20 вересня 2024 року ухвалою Київського апеляційного суду було повернуто апеляційну скаргу скаржнику з підстав, передбачених пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

07 жовтня 2024 представник ГУ ДПС у Львівській області повторно звернувся з апеляційною скаргою.

Доводи заявника про те, що вперше апеляційна скарга була подана із дотриманням процесуального строку на оскарження рішення суду не відповідають обставинам справи та спростовуються положеннями частини третьої статті 350 ЦПК України.

Крім того, не долучення до апеляційної скарги документів, що посвідчують повноваження представника діяти від імені особи у суді апеляційної інстанції, свідчить про недотримання вимог частини четвертої статті 356 ЦПК України та не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими доказами.

Апеляційний суд враховує, що отримавши повний текст судового рішення 26.07.2024 року, заявник мав достатньо часу для оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку у визначений законодавством строк, однак скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Порушуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заявник не послався на докази, які підтверджують поважність причин пропуску такого строку.

Статтею 12 ЦПК України передбачена рівність прав учасників справи щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків, передбачених Законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини другої статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Крім того, відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Практика ЄСПЛ також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуць проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи. ЄСПЛ у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з частиною третьою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тому, апеляційну скаргу представника Головного управління Державної податкової служби у Львівській області - Дорош Анжели Богданівни необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, а саме для подачі клопотання із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Головного управління Державної податкової служби у Львівській області - Дорош Анжели Богданівни на рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали, в іншому випадку у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Таргоній