Ухвала

від 24.10.2024 по справі 420/17952/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17952/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.,

секретар Афанасенко Ю.М.

за участю: представника позивача - Туніка В.М.

представника третьої особи - Одеської міської ради - Асташненкової О.І.

представника третьої особи - ТОВ «СПОРТ-СЕРВІС- Нікішова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса клопотання представника товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ПАРК» про відвід колегії суддів у справі № 420/17952/22, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні П`ятого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року про скасування заходів забезпечення позову заступника керівника Одеської обласної прокуратури до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Одеська міська рада, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів, товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТ-СЕРВІС», товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ПАРК», товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАБУД», про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконним та скасування рішення, припинення права на виконання будівельних робіт.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.10.2024 прийняв до свого провадження апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року про скасування заходів забезпечення позову заступника керівника Одеської обласної прокуратури до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Одеська міська рада, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів, товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТ-СЕРВІС», товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ПАРК», товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАБУД», про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконним та скасування рішення, припинення права на виконання будівельних робіт

Призначив справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання №10 на 22.10.2024 р. о 12:00. Розгляд справи відкладено на 24.10.2024.

24.10.2024 до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від представниці товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ПАРК» - адвоката Бойко І.О. про відвід колегії суддів у справі № 420/17952/22.

В обґрунтування заяви представник третьої особи зазначила про те, що адвокат Бойко І. О., є єдиним представником ТОВ "Лідер- Парк", яка повноважна представляти інтереси товариства по цій справі.

Водночас, у зв`язку із тим, що адвокат з об`єктивних причин не змогла бути присутньою у судовому засіданні 22.10.2024 , тому як за основним місцем роботи була відряджена до іншого міста з 22.10.2024 по 25.10.24 та окремим клопотанням повідомила про це суд, просила відкласти судове засідання для того, щоб мати змогу прийняти в ньому участь.

Проте, суд апеляційної інстанції відклав розгляд справи на 24.10.2024 о 10.00, що на думку заявниці свідчить про те, що судом було суто "формально" задоволено її клопотання, але у такий спосіб, щоб обмежити її в реалізації процесуальних прав.

Наведене, на переконання представниці третьої особи, дає підстави для виникнення побоювань у неупередженості суду по цій справі, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ та положень ч.1 ст.36 КАС України та п.4 ч.1. ст. 36 КАС України є безумовною підставою для відводу складу суду, який розглядає справу на даний час.

Також у заяві про відвід заявниця просила направити справу № 420/17952/22 на повторний перерозподіл.

Перевіривши заяву представника ТОВ «ЛІДЕР-ПАРК» - адвоката Бойко І.О. суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Суд наголошує на тому, що за правилами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо заявленого клопотання про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає, що з цього питання у судовому засіданні 22.10.2024 було ухвалено протокольне рішення щодо відкладення розгляду справи саме на 24.10.2024 о 12:00 з метою дотримання передбаченого ст. 309 КАС України строку розгляду справи .

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, доводи заявниці, що суд «формально» задовольнив її клопотання, та у такий спосіб, щоб обмежити її в реалізації процесуальних справ, колегія суддів вважає необґрунтованими відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на помилковість аргументу представника товариства про те, що відповідно до висновків ЄСПЛ щонайменші сумніви щодо упередженості судді є підставою для його виходу з процесу.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» (див.: Piersack v. Belgium judgment of 1 October 1982, Series A, No. 53, p. 30))ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами ЄСПЛ. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії (див.: De Cubber v. Belgium judgment of 26 October 1984 Series A, No. 86, p. 32 33; Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989 Series A, No. 154, p. 48 53) зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Досліджуючи суб`єктивний та об`єктивний критерії колегія суддів зазначає про таке.

Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти» ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98).

У рішенні від 15 липня 2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Щодо доводів заявниці з приводу доступу до правосуддя в контексті статті 1 Конвенції з відповідним посиланням на рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2018 року у справі «Бартая проти Грузії» колегія суддів зазначає, що у цій справі Європейський суд з прав людини визнав порушення статі 6 Конвенції за обставини ,котрі суттєво відрізняються від обставин у справі, що розглядається, а саме ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що відмова суду відкласти судове засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому процесі, та розгляд справи без захисника є порушенням статті 6 Конвенції.

Натомість, у справі що розглядається таких обставин не встановлено, оскільки доказів участі адвоката Бойко І.В. у іншому судовому засіданні не надано.

Окрім того, відповідно до статті 195 КАС України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості.

Принагідно колегія суддів акцентує увагу , що в матеріалах справи міститься звернення керівника ТОВ «ЛІДЕР-ПАРК» Василевського В.В., тобто товариство також не було позбавлене права брати участь у справі через свого керівника.

Важливим є і те, що повторний перерозподіл по цій справі було ініційовано представником ТОВ ««ОДЕСАБУД» саме з метою дотримання строків розгляду справи визначених у статті 309 КАС України.

Отже, проаналізувавши доводи, наведені позивачем у заяві про відвід суддів, дійшов висновку, що заява представниці товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ПАРК» не містить будь-яких об`єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з точки зору обєктивного та субєктивного критерію непурелдженності суду.

Частиною четвертою статті 40 КАС України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Ураховуючи те, що представниця ТОВ «ЛІДЕР-ПАРК» заявила відвід колегії суддів 23.10.2024, який надійшов на адресу суду 24.10.2024, тобто в день розгляду справи, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід суддів вирішується судом, що розглядає справу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Керуючись статтями 36, 40, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ПАРК» про відвід колегії суддів у справі № 420/17952/22 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 24.10.2024.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк