УХВАЛА
24 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №160/29228/23
провадження №К/990/37786/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ванджурака Романа Васильовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі,
у с т а н о в и в :
03 жовтня 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 04 жовтня 2024 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі автор, як на підставу касаційного оскарження, покликається на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, автор скарги зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зокрема, спірні правовідносини у справі виникли з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та саме виплачені на підставі цієї постанови кошти є предметом спору та стягнуті позивачем у межах цієї справи.
Разом з цим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказану справу судом першої інстанції було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідну норму права, яку було застосовано неправильно, посиланням на конкретний пункт частини 4 статті 328 КАС України із належним обґрунтуванням наявності виняткових обставин справи, вичерпний перелік яких містить пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Таким чином, правильно зазначивши у касаційній скарзі на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, автор касаційної скарги не виклав передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадків, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції.
Водночас в обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження автор скарги також вказує на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, що призвело до винесення ними незаконних судових рішень.
Однак, з огляду на те, що пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України є відсилочною нормою, тому обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний підпункт та частину статті 353 КАС України.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що заявником належним чином не обґрунтовано покликання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Разом з цим варто зазначити, що за змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 11 червня 2024 року, а касаційну скаргу до суду касаційної інстанції надіслано 03 жовтня 2024 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою автор заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, за змістом якого стверджує, що строк був пропущений з поважних причин, оскільки вперше касаційну скаргу було подано в межах строку на касаційне оскарження, однак ухвалами Верховного Суду від 23 липня 2024 року, від 20 серпня 2024 року та від 16 вересня 2024 року касаційну скаргу повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Водночас варто зазначити, що ухвалу суду про повернення касаційної скарги від 16 вересня 2024 року представник позивача та позивач отримали 16 вересня 2024 року о 19:50 год. через підсистему «Електронний суд», однак повторно із касаційною скаргою автор касаційної скарги звернувся лише 03 жовтня 2024 року.
Разом з цим, автор касаційної скарги не наводить обґрунтованих підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження за період з 17 вересня 2024 року до 03 жовтня 2024 року (з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 16 вересня 2024 року про повернення касаційної скарги та її повторного подання).
У зв`язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже автору касаційної скарги необхідно довести наявність об`єктивних перешкод у період з 17 вересня 2024 року до 03 жовтня 2024 року, що не дозволили подати касаційну скаргу.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням автору касаційної скарги строку для усунення її недоліків шляхом: - уточненої касаційної скарги з належним обґрунтуванням підстав, на яких подається касаційна скарга, із визначенням передбачених статтею 328 КАС України підстав з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі; - зазначення підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження за період з 17 вересня 2024 року до 03 жовтня 2024 року та надання відповідних доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
у х в а л и в :
1. Визнати неповажними причини пропуску представника ОСОБА_1 - адвоката Ванджурака Романа Васильовича строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі № 160/29228/23.
2. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ванджурака Романа Васильовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі № 160/29228/23 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
В. Е. Мацедонська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2024 |
Оприлюднено | 25.10.2024 |
Номер документу | 122555509 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Смокович М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні