Постанова

від 24.10.2024 по справі 320/12774/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 320/12774/21

адміністративне провадження № К/990/7038/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТС Комплект» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року (судді: Беспалов О.О. (головуючий), Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.) у справі № 320/12774/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «ТТС Комплект» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженої відповідальністю «ТТС Комплект» (далі - позивач, ТОВ «ТТС Комплект») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2020 року № 000911051.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі № 320/12774/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Постановою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. У підготовчому засіданні 04.10.2023 представником позивача було заявлено клопотання про зміну предмету позову, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Київській області від 17.02.2022 № 0005897-1307-1008. Також, представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку оскарження податкової вимоги ГУ ДПС у Київській області від 17.02.2022 №0005897-1307-1008. Судом першої інстанції оголошено перерву в судовому засіданні до 16.10.2023 для вивчення питання щодо поновлення строків та зміну предмета позову.

4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року відмовлено в прийнятті до розгляду заяви ТОВ «ТТС Комплект» про зміну предмету позову в адміністративній справі № 320/12774/21. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач в заяві про зміну предмету позову змінив як предмет позову, так і підстави позову, що суперечить приписам статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зумовлює відмову у прийнятті до розгляду такої заяви.

5. Не погодившись із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року, ТОВ «ТТС Комплект» подало апеляційну скаргу в якій просило скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції.

6. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 лютого 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ТОВ «ТТС Комплект» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року на підставі пункту 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до частини другої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Положеннями частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, в якому вказаної ухвали не зазначено, а тому з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ТТС Комплект» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 320/12774/21.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «ТТС Комплект» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі № 320/12774/21, а справу направити для продовження її розгляду до суду апеляційної інстанції.

8. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 320/12774/21 є оскарження зазначеного у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судового рішення суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судом норм процесуального права.

9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалою від 09 лютого 2024 року було безпідставно відмовлено позивачу у відкритті апеляційного провадження.

Позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано, що частиною третьою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. У справі, що розглядається, зміна фактичних обставин справи полягала в тому, що відповідач прийняв податкову вимогу № 0005897-1307-1008 від 17.02.2022, на підставі оскаржуваного в судовому порядку податкового повідомлення-рішення № 000911051 від 16.04.2020. Суд апеляційної інстанції не надав описаному правовідношенню належної правової оцінки та не відкрив провадження за апеляційною скаргою чим заблокував для позивача можливість ефективно захищати свої права.

Крім того, позивач зазначає, що згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Позивач звертає увагу на те, що оскільки процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмету і підстав позову є повернення такої заяви, то з урахуванням положень пункту 3 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України на таку ухвалу суду першої інстанції про відмову у прийняті заяви про зміну предмету і підстав позову може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду. Зазначене не було враховане судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

10. Відповідачем відзиву на касаційну скаргу надіслано не було.

11. Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право позивача змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Відповідно до частини восьмої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

При цьому, Суд звертає увагу, що за своєю процесуальною суттю та правовою природою заяви/клопотання, право на подання яких визначені положеннями частин першої та третьої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідають таким, що визначені частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто заявам по суті справи (якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву), оскільки в таких учасник справи (позивач) фактично викладає свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, як це визначено у частині першій статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Частиною другою цієї ж статті зазначено, що ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Аналіз вказаної норми свідчить, що в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржено ухвала суду першої інстанції процесуальним наслідком якої є повернення відповідної заяви позивачеві (заявникові).

У справі, що розглядається представником позивача у підготовчому засіданні 04.10.2023 було заявлено клопотання про зміну предмету позову, в якому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Київській області від 17.02.2022 № 0005897-1307-1008. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року відмовлено в прийнятті до розгляду вказаної заяви ТОВ «ТТС Комплект» про зміну предмету позову в адміністративній справі № 320/12774/21.

При цьому, Суд звертає увагу, що Кодексом адміністративного судочинства України не визначено процесуального наслідку за результатом прийняття судом ухвали про відмову у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмету позову, однак процесуальним наслідком розгляду такого питання не може бути ухвала про відмову в прийнятті такої заяви до розгляду.

Суд зазначає, що за обставин, що склались у цій справі, таким процесуальним наслідком відмови у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмету позову може бути повернення такої заяви позивачу.

Як вже зазначалось, пунктом 3 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Таким чином, зважаючи на процесуальну суть та правову природу заяви про зміну предмету позову, відсутність у Кодексі адміністративного судочинства України визначення процесуального наслідку за результатом прийняття судом ухвали про відмову у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмету позову, а також - на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмету позову є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України Суд зазначає, що на ухвалу суду першої інстанції про відмову у прийняті заяви зміну предмету позову (збільшення позовних вимог) може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Згідно зі статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129). Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 9-зи від 25.12.1997, відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмеженим.

Також частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 36 рішення «Bellet v. France», заява № 23805/94 Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, який у пункті 39 рішення по справі «Garcia Manibardo v. Spain», заява № 58695/97), зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "не примушує Держав-учасниць створювати апеляційні або касаційні суди, однак, якщо такі суди існують, то гарантії, які передбачені статтею 6, повинні бути забезпечені".

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі «Ashingdane v. the United Kingdom», заява № 8225/78, пункт 96 рішення у справі «Krombach v. France», заява № 29731/96).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain", заява № 28090/95).

15. З урахуванням вказаного Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу суду першої інстанції про відмову у прийнятті до розгляду заяви ТОВ «ТТС Комплект» про зміну предмету позову в адміністративній справі № 320/12774/21, порушив норми процесуального права.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

16. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

17. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

18. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТС Комплект» задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі № 320/12774/21 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер Р.Ф. Ханова М.М. Гімон