Постанова

від 10.12.2024 по справі 320/12774/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/12774/21 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Грибан І.О., Ключковича В.Ю. за участю секретаря: Рожок В. В.

представника відповідача Гордієнко Є. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Комплект" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 16.10.2023) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Комплект" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженої відповідальністю «ТТС Комплект» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2020 року № 000911051.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі № 320/12774/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 прийняти до провадження адміністративну справу №640/7480/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 04.10.2023 представником позивача заявлено клопотання про зміну предмету позову, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Київській області від 17.02.2022 № 0005897-1307-1008. Також, представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку оскарження податкової вимоги ГУ ДПС у Київській області від 17.02.2022 №0005897-1307-1008. Судом першої інстанції оголошено перерву в судовому засіданні до 16.10.2023 для вивчення питання щодо поновлення строків та зміну предмета позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року відмовлено в прийнятті до розгляду заяви ТОВ «ТТС Комплект» про зміну предмету позову в адміністративній справі № 320/12774/21. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач в заяві про зміну предмету позову змінив як предмет позову, так і підстави позову, що суперечить приписам статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зумовлює відмову у прийнятті до розгляду такої заяви.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суд першої інстанції.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відповідачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено, зазначено, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у прийнятті заяви оскільки податкова вимога, яку позивач просить скасувати сформована податковим органом не за результатом узгодження зобов`язань встановлених податковим повідомленням-рішенням від 16 квітня 2020 року № 000911051.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Колегією суддів встановлено, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заява представника про зміну предмету позову суперечить вимогам ч. 1 ст. 47 КАС України, позивач змінив як предмет позову, так і підстави позову, що зумовлює відмову у прийнятті до розгляду такої заяви.

Надаючи оцінку обґрунтованості такого висновку суду першої інстанції у межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Таким чином, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Збільшення чи зменшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин. Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин та правових підстав позову, на яких ґрунтується вимога позивача.

Колегія суддів також враховує, що доповнення позову додатковими вимогами не вважається зміною розміру позовних вимог та, відповідно, не є зміною позовних вимог, оскільки тлумачення заміни передбачає заміну, наприклад, однієї вимоги іншою, а не доповнення раніше заявлених вимог.

При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю інший позов.

В свою ергу, з огляду на приписи ч.1 ст. 47 КАС України, одночасна зміна предмету і підстав позову не допускається.

Отже, подання такої заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.

Дотримання зазначених вимог забезпечує дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Апеляційний суд також враховує правові позиції викладені Верховним судом у постановах 09.07.2020р. у справі №922/404/19, від 10.12.2019р. у справі №923/1061/18, від 19.12.2019р. у справі №925/185/19, від 23.01.2020р. у справі №925/186/19 з приводу того, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

В контексті надання оцінки спірному питанню, колегія суддів також враховує, що згідно з ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За визначенням п.п. 19, 23 ч.1 ст.4 КАС України:

індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) ( пункт 23 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відтак, в розумінні присів процесуального закону, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що звертаючи до суду з первинним позовом, позивач просив: визнати протиправним та скасувати акт індивідуальної дії, а саме, податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2020 року № 000911051.

В свою чергу, за змістом прохальної частини заяви про зміну предмету позову, вимоги заявлені до суб`єкта владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Київській області, окрім заявленого в первинному позові - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2020 року № 000911051, позивач також просить суд скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 17.02.2022 №0005897-1307-1008.

Проаналізувавши вимоги і підстави заяви про зміну предмету позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в порівнянні з первинною редакцією позову, заявлені вимоги у заяві про зміну предмету позову, є новими по суті позовними вимогами.

В свою чергу, виходячи з вище приведених приписів КАС України, наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

До того ж, як встановив суд першої інстанції, у поданій заяві представником позивача жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для зміни позовних вимог шляхом з`явлення таких вимог, з урахуванням усього приведеного вище.

Суд апеляційної інстанції ще раз зауважує апелянту, що процесуальний закон дає можливість збільшити розмір позовних вимог, або змінивши предмет позову замінити одну вимогу іншою в межах спірних правовідносин, а не кількість позовних вимог, що має місце у даному випадку позивач.

Отже, оскільки у поданій заяві представник позивача доповнив (змінив) позовні вимоги новими вимогами та одночасно змінив підстави первинного позову новими підставами позову, визначаючи нові обставини і норми права в їх обґрунтування, то фактично позивач подає новий позов, відмінний від первинного позову за предметом та підставами, що не узгоджується з чинним процесуальним законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Комплект" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Комплект" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя В. Ю. КлючковичСуддя І. О. Грибан

(Повний текст постанови складено 12.12.2024)