Рішення

від 24.10.2024 по справі 229/3662/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/3662/24

Провадження № 2/229/1432/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 р. м. Дружківка Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко Ю.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Дружківської міської військової адміністрації Донецької області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Дружківської міської ради, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Дружківської міської військової адміністрації Донецької області, ОСОБА_3 , в якій просить визнати договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0773 га (кадастровий номер 1411700000:00:007:0209), укладений 16 лютого 2023 року між позивачем та ОСОБА_3 виконаним та дійсним; визнати за позивачем право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0773 га (кадастровий номер 1411700000:00:007:0209). В обгрунтування позовних вимог зазначив, що наприкінці 2023 року він та ОСОБА_3 вирішили укласти договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, на якій вона розташована. На той час нотаріуси в м. Дружківка не працювали, тому договір купівлі-продажу квартири оформили у виді договору купівлі-продажу та розписки, в якій вказали всі атрибути відповідного договору. Втім, договір не був підписаний ОСОБА_3 , оскільки без нотаріуса неможливо було провести його державну реєстрацію. Відповідач поспішав виїхати до РФ, де мешкає і зараз. На підтвердження укладення договору ОСОБА_3 надав довіреність 16 лютого 2023 року матері позивача ОСОБА_4 , посвідчену приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Миросєді В.М., з правом продати квартиру та земельну ділянку, передав ключі від квартири, а також власноручно 16 лютого 2023 року написав розписку про отримання від позивача 220000 грн в рахунок продажу квартири. Оформити належним чином договір купівлі-продажу квартири позивач не встиг, бо перебував у лавах ЗСУ та 16 лютого 2023 року зміг приїхати до м. Дружківки коли вже нотаріус не працював, а ОСОБА_3 поспішав виїхати до РФ. Тож вони домовилися, що договір підпише мати позивача, що вони і зробили. Відповідач ще в кінці 2022 року вивіз свої речі з квартири. На початку 2024 року позивач вирішив оформити договір купівлі-продажу квартири, однак нотаріус усно відмовив, оскільки в квартирі залишились зареєстрованими три особи: ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_5 та їх неповнолітня донька ОСОБА_6 . Відповідач відмовився знятися з реєстрації добровільно, бо не бажає повертатися до України. Такі дії відповідача порушують права позивача, який не може здійснити державну реєстрацію права власності на придбану квартиру.

Ухвалою суду від 06 червня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче засідання на 27 червня 2024 року.

27 червня 2024 року підготовче засідання відкладено до 07 серпня 2024 року у зв`язку з витребуванням доказів.

07 серпня 2024 року підготовче засідання відкладено на 19 серпня 2024 року у зв`язку з клопотанням представника позивача адвоката Штукіна В.А., для ознайомлення з усіма матеріалами справи.

19 серпня 2024 року підготовче засідання відкладено до 03 вересня 2024 року, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей Дружківської міської ради.

Ухвалою суду від 03 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд на 10 жовтня 2024 року.

10 жовтня 2024 року у зв`язку з першою неявкою відповідачів судове засідання відкладено до 24 жовтня 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Штукін В.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зазначивши, обставини, викладені в позовній заяві, та наголосивши, що іншим способом поновити права позивача щодо його прав власності на квартиру не має. Проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце підготовчого засідання, до судового засідання не з`явився за невідомих суду причин, жодних заяв та клопотань від нього не надходило.

Представник відповідача Дружківської міської військової адміністрації Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився за невідомих суду причин, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Представник третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодо предмета спору, Служби у справах дітей Дружківської міської ради, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце підготовчого засідання, до судового засідання не з`явилась, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Отже, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

Дослідивши надані суду докази та проаналізувавши встановлені обставини у їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог відмовити за наступними підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2 ст. 263 ЦПК України).

Частиною 5 статті 263 ЦПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до копії договору обміну квартири на квартиру та земельну ділянку від 30 червня 2020 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка за цією ж адресою (а.с. 18-19), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 383274582, 383271501 від 18 червня 2024 року (а.с. 47-48), інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 1411700000:00:007:0209 (а.с. 58).

З витягу № 11/501/11.02-11 від 03 квітня 2024 року вбачається, що у вказаній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітня донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 23), що підтверджується і інфорацією Дружківської міської військової адміністрації від 02 липня 2024 року (а.с. 71).

З копії розписки від 16 лютого 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 220000 гривень в рахунок оплати за квартиру по АДРЕСА_1 та земельної ділянки (продаж) (а.с. 13).

В цей же день, 16 лютого 2024 року оформлено довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Миросєді В.М., якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_4 продати за ціну та на умовах за своїм розсудом належну йому квартиру АДРЕСА_2 , з наданням відповідних прав, необхідних для укладення угоди (а.с. 16).

На підтвердження своїх доводів позивачем надано договір купівлі-продажу квартири та земельної ділянки від 16 лютого 2024 року, згідно якого ОСОБА_4 , яка дії від імені ОСОБА_3 , продала ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 та земельну ділянку кадастровий номер 1411700000:00:007:0209 за цією ж адресою. Згідно пункту 4.8. цього договору право власності на квартиру у покупця виникає з моменту державної реєстрації договору (а.с. 14-15).

Вирішуючи питання про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки дійсним та наявності підстав для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Частиною 1 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Згідно ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Частина 3 ст. 640 ЦК України визначає, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач та відповідач фактично уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, однак відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору та зняття з реєстрації себе та членів своєї квартири, що є перешкодою для державної реєстрації договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (ч. 2, ст. 220 ЦК України).

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 754/2339/16-ц зроблено висновок, що «однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин».

Існування таких обставин позивачем не доведено, відомості про втрату можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин не доведено. Небажання продавця та ухилення від нотаріального посвідчення договору не є безумовною підставою для застосування положень ч. 2 ст. 220 ЦП України.

Таким чином позивач не довів в чому саме полягає безповоротне ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину та з чого вбачається втрата можливості його посвідчити, що є обов`язковими умовами для визнання правочину дійсним згідно зі статтею 220 ЦК України.

У п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014р. "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" роз`яснено судам, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).

Стаття 210 ЦК України передбачає державну реєстрацію правочинів у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам роз`яснено, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно врахувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. 210 та ст. 640 ЦК України пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є вчиненими і не створюють прав і обов`язків для сторін. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст.ст. 4, 27 вказаного Закону визначено, що державній реєстрації прав підлягають: право власності; державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Таким чином, на об`єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, право власності у набувача за договором відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України виникає в момент державної реєстрації, порядок здійснення якої визначений ст. 182 ЦК України, а не в момент фактичного передання майна або в будь-який інший момент, визначений угодою сторін.

Оскільки передача грошових коштів відповідачу не свідчить про набуття права власності на нерухоме майно за відсутності нотаріально посвідченого договору, суд виходить із відсутності правових підстав для визнання за позивачем права власності на вищевказану нерухомість.

Крім цього, позивачем не надано постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а доводи позивача що під час укладення договору купівлі-продажу нерухомості нотаріуси не працювали в м. Дружківці є такими, що не відповідають дійсності, оскільки з відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04 липня 2024 року вбачається, що станом на 16 лютого 2023 року в м. Дружківці Донецької області здійснювали приватну нотаріальну діяльність такі приватні нотаріуси: Землянський Є.В., Гнатенко В.Л., Радіонов Ю.В., ОСОБА_7 (а.с. 69-70).

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дістається висновку, що вимоги позивача про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності є необґрунтованими, не доведеними, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки в задоволення позову відмовлено, тому відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дружківської міської військової адміністрації Донецької області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Дружківської міської ради, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру.

Повний текст рішення суду виготовлено 25 жовтня 2024 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації якого: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Дружківська міська військова адміністрація Донецької області, місцезнаходження якої: 84205, Донецька область, Краматорський район, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 16, код ЄДРПОУ 35783188.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба усправах дітейДружківської міськоїради, місцезнаходження якої: 84205, Донецька область, Краматорський район, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 16, код ЄДРПОУ 36245191.

Суддя О.С. Конопленко