Рішення

від 11.10.2024 по справі 160/13477/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 рокуСправа №160/13477/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства фірма «Оріон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства фірма «Оріон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.01.2024 №0032840411;

- стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування у розмірі 60 146,46 грн. є неправомірними, оскільки реєстрація зазначених розрахунків коригування відбулася у встановлені ПКУ терміни. Позивач вважає, що відправивши на реєстрацію розрахунки коригування в строк, визначений законодавством, він виконав обов`язок щодо своєчасної їх реєстрації, а тому накладення штрафу згідно з пунктом120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України є протиправним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви, обґрунтовуючи тим, що Податковим кодексом України не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування. Тому, з метою недопущення невідповідностей при складанні податкової звітності та уникнення неточностей при обрахунку в СЕА ПДВ суми перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН (SПеревищ), доцільно реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до податкових накладних здійснювати з урахуванням термінів, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. Отже штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН ПН/РК застосовується контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, до особи, на яку покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Крім того відповідач, посилаючись на лист ДПС України від 01.02.2024 №2725/7/99-00-04-02-04-07, зазначив, що продавець має право зменшити податкові зобов`язання залежно від своєчасності реєстрації розрахунку коригування на зменшення отримувачем (покупцем) з урахуванням зазначених строків, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому такий розрахунок коригування складено (у разі своєчасності реєстрації отримувачем (покупцем)) або зареєстровано (у разі несвоєчасної реєстрації отримувачем (покупцем)), а отримувач (покупець) зобов`язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання ним розрахунку коригування на зменшення або факту його реєстрації в ЄРПН, a саме у звітному (податковому) періоді, в якому, відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ, виникли підстави для складання такого розрахунку коригування продавцем (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України). Відповідач також вказав, що додані до позову копії роздруківки електронних документів (скрін-шоти екрану комп`ютера) електронної програми M.E.Doc не є належними і достатніми доказами виконання позивачем його податкових обов`язків. Робота програмного забезпечення, з використанням якого платник податків реєстрував розрахунки коригування не контролюється ДПС. Відповідно до інформації/роз`яснень наданих ТОВ М.Е. Doc, дата та час відправлення електронного документу, що фіксується, залежить від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу. Тобто, якщо за будь-якої причини на комп`ютері користувача налаштовано дату та час, які не відповідають реальному, то в протоколі по документу, який формується КП М.Е.Doc, буде відображено таку нереальну дату та час.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.01.2024 №0032840411 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначає, що лист ДПС України №24962/7/99-00-04-03-02-07 від 05.10.2023, на який посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, не є нормативно-правовим актом, а тому він не може скасувати наявну норму Податкового кодексу України (п.201.10. ст.201). В цьому листі ДПС України посилається саме на ту норму, яку застосовує позивач. Посилаючись на норму Податкового кодексу України, відповідач, на думку позивача, ігнорує її наявність та можливість позивача скористатися правом на реєстрацію розрахунку коригування протягом 15 днів саме з дня отримання такого РК від контрагента, оскільки до моменту отримання вказаного РК позивач не мав можливості здійснити її реєстрації. Позивач зазначає, що докази з програми, в т.ч. скрін-шоти є належними та допустимими доказами, в той час як відповідач не надав жодного іншого доказу на підтвердження того, що позивач отримав РК в інший термін, ніж це зазначено в позовній заяві. Враховуючи наведене, представник позивача просить позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне підприємство Фірма "ОРІОН" зареєстровано платником податку на додану вартість 23.07.1997 та станом на час проведення перевірки перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

На підставі пункту 20.1.4 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податковою кодексу України, у порядку пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП Фірма «ОРІОН», за результатами якої складено акт камеральної перевірки №48056/04-36-04-11-06/24434654 від 21.12.2023.

За висновками акту, дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП ФІРМА «ОРІОН».

Відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, встановлена абзацом 1 пункту 120-1.1 статті 120-1 II Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України суб`єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації по 5 розрахунках коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:

-Розрахунок коригування від 14.09.2022 №149 до податкової накладної від 13.09.2022 №147. Зареєстрований - 05.10.2022.

-Розрахунок коригування від 14.09.2022 №150 до податкової накладної від 13.09.2022 №148. Зареєстрований - 05.10.2022.

-Розрахунок коригування від 10.05.2022 №3145 до податкової накладної від 04.02.2022 №3200. Зареєстрований - 13.01.2023.

-Розрахунок коригування від 02.06.2022 №13385 до податкової накладної від 04.02.2022 №3200. Зареєстрований - 20.01.2023.

-Розрахунок коригування від 02.06.2022 №13386 до податкової накладної від 17.09.2021 №6496. Зареєстрований - 13.01.2023.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач подав відповідні заперечення.

Листом від №3739/6/04-36-04-11-18 від 19.01.2024 «Про розгляд заперечень» Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надало відповідь, у якій повідомлено, що висновки, викладені в акті перевірки правомірні, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

На підставі акту №48056/04-36-04-11-06/24434654 від 21.12.2023 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 23.01.2024 №0032840411, яким застосовано штраф в розмірі 60 146,46 грн.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Стаття 120-1 ПК України визначає відповідальність платників податку на додану вартість за порушення, зокрема, строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З системного аналізу наведених норм права слідує, що законодавець чітко визначив обов`язок платника податку (продавця) в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. При цьому, реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення штрафу у розмірі, визначеному пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок коригування від 14.09.2022 №149 до податкової накладної від 13.09.2022 №147 отриманий підприємством 29.09.2022, а зареєстрований - 05.10.2022.

Розрахунок коригування від 14.09.2022 №150 до податкової накладної від 13.09.2022 №148 за даними сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» відповідно до повідомленням про результати обробки документу отриманий позивачем 29.09.2022, зареєстрований - 05.10.2022.

Розрахунок коригування від 10.05.2022 №3145 до податкової накладної від 04.02.2022 №3200 за даними сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» відповідно до повідомленням про результати обробки документу отриманий позивачем 11.01.2023, а зареєстрований - 13.01.2023.

Розрахунок коригування від 02.06.2022 №13385 до податкової накладної від 04.02.2022 №3200 за даними сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» відповідно до повідомленням про результати обробки документу отриманий позивачем 19.01.2023, а зареєстрований - 20.01.2023.

Розрахунок коригування від 02.06.2022 №13386 до податкової накладної від 17.09.2021 №6496 за даними сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» відповідно до повідомленням про результати обробки документу отриманий позивачем 11.01.2023, а зареєстрований - 13.01.2023.

Таким чином, виходячи з аналізу п. 201.10 ст. 201 ПК України та дати отримання розрахунків коригування, складених постачальниками товарів/послуг, суд доходить висновку, що ПП ФІРМА «ОРІОН» не порушило строків реєстрації розрахунків коригування, зазначених в акті перевірки від №48056/04-36-04-11-06/24434654 від 21.12.2023.

Стосовно твердження відповідача, що додані до позову копії роздруківки електронних документів (скрін-шоти екрану комп`ютера) електронної програми M.E.Doc не є належними і достатніми доказами виконання позивачем його податкових обов`язків, суд зауважує, що відомості з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді "M.E.Doc" є належними та допустимим доказами, з яких можливо ідентифікувати номер, зміст операцій, точну дату, час отримання та реєстрацію спірних розрахунків коригування до податкової накладної.

Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема у постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.

За таких обставин, суд доходить висновку, що розрахунки коригування до податкової накладної були зареєстровані в межах строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Н» від 23.01.2024 №0032840411, яким застосовано штраф в розмірі 60 146,46 грн., є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частинами 1-3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Між адвокатом Григоренко Віктором Олександровичем та ПП ФІРМА «ОРІОН» укладено договір про надання правових (юридичних) послуг №22/2024 від 01.05.2024, відповідно до пункту 1.1.за цим Договором виконавець приймає зобов?язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов?язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього Договору.

Конкретний перелік, вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг узгоджуються сторонами в спільно підписаних завданнях до цього Договору, які є його невід?ємними частинами (пункт 1.2 Договору).

Вартість правових послуг, що надаються на умовах цього Договору, визначаються сторонами в завданнях відповідно до підпункту 1.2 цього Договору (пункт 4.1 Договору)..

Відповідно до завдання №1/22/2024 склад та обсяг правових (юридичних послуг): оскарження у суді першої інстанції податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.01.2024. №0032840411.

Адвокату надається право представляти інтереси Клієнта в/у: будь-яких судових установах, органах держказначейства України, органах державної виконавчої служби/приватних виконавців.

Загальна вартість послуг, вказаних в п.1.1 Завдання Nє 1/22/2024, складає: 8 000 грн. та включає:

- правовий аналіз документів;

- підготовка позовної заяви та подання її до суду;

- супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів, передбачених нормами чинного законодавства, без обмежень їх кількості;

- отримання будь-яких процесуальних документів.

В матеріалах справи міститься копія акту про надання професійної правничої допомоги, у якому сторони визначили послуги, що були надані позивачу - надання правових (юридичних) послуг згідно п. 1.1, 1.2 Договору, завдання №1/22/2024 від 01.05.2024 до договору про надання правових (юридичних) послуг №22/2024 від 01.05.2024.

Оплату здійснено в розмірі 8000,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції від 03.05.2024 №191.

Суд зазначає, що положеннями п. 2 ч.1 ст. 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

У Практичній рекомендації «Вимоги щодо справедливої сатисфакції», яка видана Головою ЕСПЛ 28.03.2007 року відповідно до правила 32 Регламенту ЕСПЛ, витрати (до яких зазвичай відносять вартість юридичної допомоги), повинні бути дійсними, тобто вони мають бути справді сплачені заявником, або ж він має бути зобов`язаний їх сплатити, відповідно до юридичних чи договірних зобов`язань. Витрати мають бути необхідними, тобто їх сплата мала бути необхідною для запобігання порушенню чи для отримання компенсації після того, як воно сталося. Їх сума повинна бути обґрунтованою. Суду мають бути надані докази, такі як докладні розрахунки та фактури. Вони повинні бути достатньо детальними або Суд міг визначити, наскільки вищенаведені вимоги були дотримані.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 та у постанові від 14.07.2021 у справі №200/7763/19-а, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 Постанови).

Нормами КАС України визначено, що витратами на професійну правничу допомогу є витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, витрати понесені стороною, як оплата на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, оплата за підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, оплата вартості послуг помічника адвоката, сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частин 2, 3, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, суд також враховує складність спору.

Нормами КАС України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Витрати мають бути обґрунтованими, документи, що підтверджують витрати, мають бути складені належним чином.

Згідно висновку Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. «Суд висловлює сумнів щодо існування об`єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах». Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

В той же час, за переконанням суду визначена позивачем та адвокатом сума за надання правничої допомоги в розмірі 8000,00 грн. не є обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, суд доходить висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат є неспівмірною із складністю даної справи та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із неправомірними діями відповідача, був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, враховуючи принцип співмірності, суд доходить висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 2,9,77,78,90,139,241-246,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства фірма «Оріон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.01.2024 №0032840411.

Стягнути на користь Приватного підприємства фірма «Оріон» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська