Постанова

від 14.10.2024 по справі 921/857/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2024 р. Справа № 921/857/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача (скаржника) Сорока С.Є., Головченко О.А. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від відповідача Іпіроті О.В. (керівник) (в режимі відеоконференції у Господарському суді Тернопільської області), Матус Т.А. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 23 серпня 2024 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 01 серпня 2024 року (повний текст підписано 07.08.2024), суддя Охотницька Н.В.

та на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 19 серпня 2024 року (повний текст підписано 22.08.2024), суддя Сидорук А.М.

у справі №921/857/23

за позовом ОСОБА_1 , м. Тернопіль

до відповідача Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив Східний-Тернопіль, м. Тернопіль

про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив Східний-Тернопіль

в с т а н о в и в :

28 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль» про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль».

Ухвалою суду від 18 січня 2024 року відкрито провадження у справі №921/857/23.

Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року, серед іншого, заяву ОСОБА_1 б/н від 28.03.2024 (вх. №2533) про зміну предмета позову повернуто без розгляду; клопотання ОСОБА_1 б/н від 28.03.2024 (вх. № 2858) про витребування доказу залишено без розгляду; заяву ОСОБА_1 б/н від 31.03.2024 (вх. № 2592) від 01.04.2024 залишено без розгляду, а долучені до неї докази не прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 19 червня 2024 року, серед іншого, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача, яке викладене у заяві № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 13.06.2024 (вх.№4743 від 14.06.2024) про визнання поважними причин пропуску подання доказів; заяву представника позивача № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 13.06.2024 (вх.№4743 від 14.06.2024) залишено без розгляду.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01 серпня 2024 року у справі №921/857/23 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач обрав неефективний спосіб захисту, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Суд у рішенні зазначив, що прийняття судом рішення про задоволення позову про поновлення позивача на посаді Голови обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", за наявності чинного рішення зборів уповноважених представників/членів обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" про припинення повноважень ОСОБА_1 як Голови обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" свідчить про неможливість ефективного захисту порушеного права позивача, оскільки не призведе до відновлення порушеного права без необхідності повторного звернення до суду. Суд дійшов висновку про відсутність підстави для задоволення судом вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", оскільки така вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення зборів, яку позивачем не заявлено. Суд також зазначив, що не перевіряє доводи сторін щодо недійсності рішення зборів уповноважених представників/членів Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", оформлених протоколом від 11.02.2018 про припинення повноважень ОСОБА_1 як Голови обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", не підтверджує і не спростовує їх, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду з застосуванням належного та ефективного способу захисту. Одночасно суд наголошує, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області задоволено клопотання Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" (вх. №2965 від 15.04.2024) про витребування оригіналів доказів - витребувано у ОСОБА_1 оригінали долучених до позовної заяви від 28.12.2023 та позовної заяви (в новій редакції) від 12.01.2024 докази, поряд з цим, оригінали таких доказів в підтвердження заявлених позивачем вимог, в тому числі наказ №189 від 28.02.2017, наказ №1/А від 12.02.2018 "Про звільнення з роботи", протокол зборів уповноважених представників/членів Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Східний-Тернопіль" від 11.02.2018, Статут Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний - Тернопіль", затверджений протоколом №6 від 19.03.2017, позивачем не надано, посилаючись на відсутність таких у нього, у зв`язку із наведеним, згідно ч.6 ст.90 ГПК України вказані докази не можуть братись судом до уваги, відповідно вказаним обставинам суд не вправі надавати оцінку. Разом з цим, суд дійшов висновку, що даний спір виник з корпоративних правовідносин і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19 серпня 2024 року у справі №921/857/23 заяву обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Східний-Тернопіль" про судові витрати задоволено частково, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" 20 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду мотивоване тим, що враховуючи характер справи, так і критерій складності, кількість сторін, предмет позову, обсяг доказів, кількість та зміст підготовлених з боку відповідача за час судового провадження заяв по суті справи, вартість наданої відповідачу професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на позивача повністю. Заяву відповідача про стягнення витрат на правову допомогу суд задоволив частково, а саме: в розмірі 20 000,00 грн., який є співмірним із складністю справи і витраченим часом адвоката, та не покладає на позивача надмірних необґрунтованих витрат, отже не є додатковим фінансовим тягарем та заходом відповідальності.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням місцевого господарського суду, а також з ухвалами суду від 17 квітня 2024 року та від 19 червня 2024 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати: ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 19 червня 2024 року, рішення Господарського суду Тернопільської області від 01 серпня 2024 року та додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 19 серпня 2024 року у справі №921/857/23, прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі: поновити ОСОБА_1 на посаді голови Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль», а також відмовити у стягненні з позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції безпідставно посилався на ч.2 ст.118 ГПК України, оскільки законодавство та суд не встановлювали строку подачі доказів (документів), про які учаснику справи стало відомо після подачі заяв по суті (позову, відповіді на відзив), а відтак вважає, що ухвалу від 17.04.2024р. слід скасувати, а подану заяву з документами слід розглянути і долучити до матеріалів справи. Щодо ухвали суду від 19.06.2024р, апелянт зазначає, що з огляду на те що на стадії розгляду справи по суті не розпочиналось, а провадження передано новому складу суду на стадії підготовчого провадження (хоча і постановлена протокольна ухвала - яка не передбачена ГПК України в тому числі з огляду на ч.2 ст.185 ГПК України), - у суду першої інстанції не було жодних перешкод та умов, вимог для розгляду по суті питання поважності пропущеного процесуального строку, його поновлення та долучення документів до матеріалів справи.

Щодо суті спору апелянт зокрема зазначає, що оскарження рішень зборів від 11.02.2018р., від 04.03.2018р., тощо - не є ефективним способом відновлення порушеного права, поряд з тим, вважає ефективним способом саме обрану ним позовну вимогу. Наголошує, що виходячи з принципу процесуальної економії, позивач вказував підставу звернення до суду, обґрунтовуючи предмет спору і суд повинен був розглянути його вимогу. Також наголошує, що в судових засіданнях 29.07.2024р., 01.08.2024 року керівник відповідача визнав факт проведення 11.02.2018р. зборів уповноважених осіб, факт призначення та звільнення позивача, проте з посиланням на звільнення 31.03.2018р. за рішенням загальних зборів від 04.03.2018р., яким також мала бути надана оцінка судом, оскільки таке є обґрунтуванням позиції відповідача. Крім цього, зазначає, що витребувані судом оригінали документів не могли перебувати у позивача, оскільки статутні документи повинні знаходитись саме у відповідача, а протокол доступу у матеріалах досудового розслідування.

Щодо додаткового рішення, апелянт наголошує, що відповідачем порушено абз. 2 ч.8 ст.129 ГПК України, оскільки, докази про розмір судових витрат подані ним зі спливом 5 днів з дня проголошення рішення суду у справі. Поряд з тим, звертає увагу на наявність неточностей, зокрема, щодо номера справи, у поданих відповідачем документах, що підтверджують розмір судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль» просить оскаржувані рішення та ухвали залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, оскільки ним не оскаржуються рішення загальних зборів, якими позивача звільнено з займаної посади. Поряд з тим, наголошує, що при винесені наказу про звільнення позивача, відповідачем дотримано вимоги чинного трудового законодавства та позивач був звільнений з займаної посади голови кооперативу, у зв`язку з незадовільними результатами роботи на підставі загальних зборів членів ОГК «Східний-Тернопіль», як цього вимагає Закону України «Про кооперацію» та Статут кооперативу, а отже останній був звільнений в законний спосіб. Також звертає увагу, що позивач звертався до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості з заробітної плати та стягнення середнього заробітку в цивільній справі №607/11065/22, за результатами розгляду якої позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог та встановлені певні обставини. Щодо апеляційної скарги в частині оскарження додаткового рішення відповідач зокрема наголошує, що позивач безпідставно стверджує, що докази про розмір судових витрат подані за спливом 5 днів з дня проголошення рішення суду у справі, що спростовується матеріалами наявними в справі, зокрема карткою руху заяви в підсистемі «Електронний суд», де чітко зазначено, що заява подана суду 06.08.2024. Поряд з цим, звертає увагу, що витрати на професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи в будь-якому випадку незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, тобто дослідження обставин оплати цих витрат не відіграє ключової ролі при вирішенні питання щодо їх розподілу. Разом з тим, зазначає, що ні суд, ані жодна з сторін процесу не вправі втручатися у договірні відносини між адвокатом та клієнтом у частині визначення розміру та умов виплати гонорару.

23 вересня 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній зазначає про недоведеність відповідачем безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 .

Судове засідання в суді апеляційної інстанції здійснювалося в режимі відеоконференції, в тому числі з Господарським судом Тернопільської області, а також поза межами приміщення суду, на підставі заяв представників сторін та відповідних ухвал суду.

Позивач (скаржник) та його представник у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили такі задоволити у повному обсязі: скасувати ухвали Господарського суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року, від 19 червня 2024 року, рішення Господарського суду Тернопільської області від 01 серпня 2024 року та додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 19 серпня 2024 року у справі №921/857/23, прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі: поновити ОСОБА_1 на посаді голови Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль» та відмовити у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили оскаржувані рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення позивача (скаржника) та представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню (в частині оскарження додаткового рішення), виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, згідно з п.1.1 Статуту Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", затвердженого зборами уповноважених членів гаражного кооперативу (протокол №6 від 19.03.2017), копію якого долучено позивачем, Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", надалі "Кооператив", створений на невизначений строк і діє відповідно до Господарського, Цивільного кодексів України, Закону України "Про кооперацію", інших законодавчих та нормативно-правових актів України. Кооператив є добровільним об`єднанням, заснованим на підставі спільності інтересів та надання послуг переважно членам кооперативу.

Пунктом 1.4 Статуту визначено, що метою діяльності кооперативу є задоволення соціальних потреб громадян міста розподіл земельних ділянок під будівництво приміщень для зберігання і обслуговування власних транспортних засобів.

Кооператив з часу реєстрації Статуту набирає прав юридичної особи (п.1.5 Статуту).

Згідно з п.2.1 Статуту членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які внесли вступний внесок, дотримуються вимог Статуту кооперативу і користуються правом ухвального голосу.

У розділі 4 Статуту визначено основні права та обов`язки члена кооперативу, серед яких, зокрема участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право його голосу на загальних зборах, обирати і бути обраним в органи управління; дотримання вимог статуту кооперативу, виконання рішень загальних зборів (зборів уповноважених) та правління кооперативу.

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу та правління кооперативу (р. 9. Статуту).

Згідно з п.п.1.1,1.2 Статуту Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", затвердженого Загальними зборами членів кооперативу (протокол №1 від 04.03.2018), копію якого долучено відповідачем, Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" є юридичною особою (ідентифікаційний код 22604618) з дати його реєстрації та заснований відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про кооперацію" та інших чинних законодавчих актів України; скорочене найменування Кооперативу: ОГК "Східний-Тернопіль".

Пунктом 3.1 Статуту визначено, що Кооператив створюється з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів Кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю, поділу між ними витрат та можливих ризиків.

Відповідно до п.6.1 Статуту, член Кооперативу, зокрема, має право: обирати і бути обраним до органів управління Кооперативу (Правління і Ревізійної комісії); приймати участь особисто чи через Уповноваженого (представника) у вирішенні статутних питань діяльності Кооперативу на Загальних зборах (зборах Уповноважених) членів Кооперативу, працювати в комісіях, виконувати окремі завдання Кооперативу.

Пунктами 7.1-7.3, 8.1, 9.1 Статуту Кооперативу визначено, що управління Кооперативом здійснюється на основі самоврядування, відкритості, участі його членів у вирішенні питань діяльності Кооперативу. Вищим органом управління Кооперативом є Загальні збори (збори Уповноважених) членів Кооперативу. Виконавчим органом управління Кооперативу є Правління Кооперативу, яке очолює Голова Кооперативу, повноваження якого визначаються Статутом Кооперативу, Правління підзвітне Загальним зборам (зборам Уповноважених) членів Кооперативу і несе відповідальність за роботу Кооперативу та її відповідність статутним вимогам Кооперативу.

За змістом п.8.4. Статуту у разі, коли з організаційних причин проведення Загальних зборів членів Кооперативу неможливе, скликаються збори Уповноважених членів Кооперативу. Кількість Уповноважених встановлюється - один уповноважений від 30 членів Кооперативу. Уповноважені вибираються із числа членів Кооперативу, що не порушують вимоги Статуту Кооперативу, які прибули на збори в день їх проведення. На зборах Уповноважених може бути присутнім, приймати участь у обговоренні питань та голосувати кожен член Кооперативу особисто.

Пунктом 8.5.2 Статуту передбачено, що додатково до компетенції Загальних зборів Кооперативу, а також виключно до компетенції зборів Уповноважених членів Кооперативу належить: обрання та відкликання членів виконавчих органів управління та органів контролю за діяльністю Кооперативу, інших органів Кооперативу, а також відповідно до вимог та порядку обрання чи звільнення Голови Кооперативу.

Згідно з п.8.8 Статуту позачергові Загальні збори або збори Уповноважених членів Кооперативу скликаються Правлінням або Головою Кооперативу за власною ініціативою, на вимогу Ревізійної комісії за результатами перевірки і виявлених значних недоліків в діяльності Кооперативу та його органів управління або на вимогу не менше 10 (десяти) членів Кооперативу, якщо цього вимагають інтереси Кооперативу і вирішення їх в компетенції цих зборів.

У разі незабезпечення Правлінням (Головою) Кооперативу скликання позачергових Загальних зборів (зборів Уповноважених) членів Кооперативу вони скликаються особами, які вимагають їх скликання, протягом наступних 20 днів з дотриманням, порядку їх скликання, який визначений цим Статутом.

Згідно з п.9.2 Статуту члени правління обираються із членів Кооперативу, які не порушують вимоги цього Статуту, Загальними зборами (зборами Уповноважених) членів Кооперативу на строк 3 роки. Загальна кількість членів Правління Кооперативу складає 9-13 осіб, в тому числі Голова Кооперативу.

Відповідно до п.10.1 Статуту Голова Кооперативу обирається із членів Кооперативу Загальними зборами (Зборами уповноважених) членів Кооперативу на термін 3 (три) роки. Голова Кооперативу на Загальних зборах членів Кооперативу обирається чи звільняється від своїх обов`язків відкритим голосуванням у порядку, визначеному цим Статутом щодо порядку проведення Загальних зборів. На зборах Уповноважених Голова Кооперативу обирається чи звільняється від своїх обов`язків шляхом відкритого голосування представниками від членів Кооперативу і вважається вибраним чи звільненим, якщо участь у голосуванні прийняло не менше 75% (сімдесят п`ять відсотків) від кількості представників членів Кооперативу простою більшістю голосів.

Згідно з п.10.6 Статуту Голова Кооперативу припиняє виконання своїх обов`язків у разі: закінчення строку повноважень; достроково, згідно з вимогами та порядку, встановленого цим Статутом, відкликання Загальними зборами (зборами Уповноважених) членів Кооперативу за неналежне виконанім своїх службових обов`язків, Правил внутрішнього розпорядку, неповагу до членів кооперативу, порушення правил ведення обліку документів, звітності, господарської та фінансової діяльності Кооперативу; виходу із членів Кооперативу; дострокового складання своїх повноважень за власним бажанням або неможливості виконувати обов`язки Голови Кооперативу.

У відповідності до протоколу зборів членів/представників Обслуговуючого гаражного кооперативу "Східний - Тернопіль" від 26 лютого 2017 року (копія надана відповідачем наявна в матеріалах справи) головою правління ОК "Східний - Тернопіль" обрано ОСОБА_1 строком на три роки.

Згідно з наказом Гаражного кооперативу "Східний-Тернопіль" №189 від 28 лютого 2017 року "По особовому складу" (копія наявна в матеріалах справи) Сорока С.Є. приступив до виконання обов`язків голови правління на постійній основі з оплатою згідно контракту від 27.02.2017 з 27 лютого 2017 року.

Як стверджує відповідач 13 січня 2018 року відбулися збори уповноважених представників/членів гаражного кооперативу "Східний-Тернопіль", якими за результатами розгляду питань порядку денного, прийнято ряд рішень, зокрема щодо тимчасового усунення голови гаражного кооперативу Сороки С.Є. від виконання обов`язків. (копію протоколу зборів від 13.01.2018 долучено відповідачем).

Як стверджує позивач, 11 лютого 2018 року відбулися збори уповноважених представників/членів Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", якими за результатами розгляду питань порядку денного, прийнято ряд рішень, зокрема щодо переобрання голови гаражного кооперативу Сороки С.Є. (копію протоколу зборів від 11.02.2018 долучено позивачем).

Відповідно до наказу Обслуговуючого гаражного кооперативу "Східний-Тернопіль" №1/А від 12 лютого 2018 року "Про звільнення з роботи" ОСОБА_1 звільнено із займаної посади голови ОК "Східний-Тернопіль" з 11 лютого 2018 року та зазначено підставу: протокол загальних зборів ОГК "Східний - Тернопіль" від 11 лютого 2018 року.

04 березня 2018 року відбулися загальні збори членів Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", якими за результатами розгляду питань порядку денного, прийнято ряд рішень, зокрема щодо звільнення з посади голови правління гаражного кооперативу ОСОБА_1 з 04 березня 2018 року. (копію протоколу зборів від 04.03.2018 долучено відповідачем).

Крім цього, судом встановлено, що у провадженні Тернопільського міськрайонного суду перебувала справа №607/11065/22 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" про стягнення заборгованості з заробітної плати за період з 01.11.2017 до 03.04.2018 та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 03.04.2018 до дня постановлення судового рішення.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2023 року у справі №607/11065/22 у задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення залишене без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 24 січня 2024 року. Під час розгляду вказаної справи Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області встановлено, що ОСОБА_1 у період з 26.02.2017 до 04.03.2018 займав посаду голови правління ОК "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", що підтверджується протоколом зборів членів/представників ОК "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" від 26.02.2017 та протоколом загальних зборів членів ОК "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" від 04.03.2018. Судом у вказаній справі також встановлено факт нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.11.2017 до 31.03.2018.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.ч.4,5 ст.75 ГПК України).

28 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з цим позовом до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль» про поновлення позивача на посаді голови Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль». Зокрема, позивач посилається на недотримання відповідачем порядку скликання та проведення зборів членів кооперативу 11 лютого 2018 року, відсутність правових підстав для прийняття рішення за наслідками таких зборів та, як наслідок, неправомірність звільнення його із займаної посади голови правління.

До спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального Закону України "Про кооперацію" в редакції від 10 липня 2003 року №1087-IV, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про кооперацію" кооператив юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Згідно з ст.8 ЗУ "Про кооперацію" основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут.

Статтею 10 ЗУ "Про кооперацію" передбачено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

В силу ст.15 ЗУ "Про кооперацію" до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є. Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів. У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Згідно з ст.16 ЗУ "Про кооперацію" виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених за наявності не менше двох третин уповноважених.

Позивач, вважаючи протиправним звільнення його з посади голови Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль», звернувся до суду з цим позовом про поновлення його на вказаній посаді.

Відповідно до ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 ГПК України).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Так, статтею 20 ГПК України передбачено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 17.08.2022 у справі №324/379/19 дійшла висновку, що практики щодо юрисдикційності розгляду справ в порядку господарського судочинства потрібно дотримуватися й в тих справах, у яких господарський суд вже вирішив питання про скасування рішення уповноваженого органу товариства, а після цього позивач звертається із іншими вимогами про поновлення на посаді директора (голови правління) товариства, стягнення середнього заробітку, тощо. Оскільки такі вимоги залежать від визнання правомірним рішення загальних зборів засновників товариства (постанови зборів уповноважених) щодо звільнення директора (голови правління) товариства і вони мають бути вирішені в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що цей спір виник з корпоративних відносин та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Разом з тим, статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювались Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

Так, спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19).

Так, позивач звернувся до суду з цим позовом про поновлення його на посаді голови Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль», вважаючи протиправним його звільнення з вказаної посади, посилаючись на неповідомлення його про відповідні збори, що відбулися 11 лютого 2018 року, разом з тим, позивач не оскаржує рішення зборів уповноважених представників/членів Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" ні від 11 лютого 2018 року щодо переобрання голови гаражного кооперативу Сороки С.Є., ні від 04 березня 2018 року щодо звільнення з посади голови правління гаражного кооперативу ОСОБА_1 з 04 березня 2018 року. Вказані рішення, оформлені відповідними протоколами, є чинними та в судовому порядку не визнавалися недійсними. Також чинним є наказ Обслуговуючого гаражного кооперативу "Східний-Тернопіль" №1/А від 12 лютого 2018 року "Про звільнення з роботи", яким ОСОБА_1 звільнено із займаної посади голови ОК "Східний-Тернопіль" з 11 лютого 2018 року та зазначено підставу: протокол загальних зборів ОГК "Східний - Тернопіль" від 11 лютого 2018 року.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту, і довести, що порушене право чи законний інтерес може бути відновлене в обраний спосіб.

Позивач у цій справі обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді звернення до суду із позовом про поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", стверджуючи, що рішення позачергових зборів Уповноважених членів Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" прийнято з порушенням Закону України "Про кооперацію" та Статуту відповідача, і порушує право ОСОБА_1 на виконання ним обов`язків голови правління.

Отже, прийняття судом рішення про задоволення позову про поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", за наявності чинного рішення зборів уповноважених представників/членів обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" про припинення повноважень ОСОБА_1 як Голови обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" свідчить про неможливість ефективного захисту порушеного права позивача, оскільки не призведе до відновлення порушеного права без необхідності повторного звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у спірному випадку відсутні підстави для задоволення судом вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", оскільки така вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення зборів, яку позивачем у цьому спорі, як і в інших спорах, не заявлено, відтак, суд не надає оцінку доводам сторін щодо недійсності рішення зборів уповноважених представників/членів Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", оформлених протоколом від 11.02.2018 про припинення повноважень ОСОБА_1 як Голови обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль", оскільки позивачем такі вимоги не заявлялися.

Також судом враховано, що відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.ч.1,3 ст.13 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Поряд з тим, судом не застосовується позовна давність, про яку зроблено заяву відповідачем у цій справі, у зв`язку з висновками суду про відмову в задоволенні позову.

Разом з цим, апеляційний суд не вбачає підстав і для скасування ухвали Господарського суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року, якою, серед іншого, заяву ОСОБА_1 б/н від 31.03.2024 (вх. № 2592) від 01.04.2024 залишено без розгляду, а долучені до неї докази не прийнято до розгляду, у зв`язку з порушенням позивачем строку на подання таких доказів. Також колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Тернопільської області від 19 червня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача, яке викладене у заяві № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 13.06.2024 (вх.№4743 від 14.06.2024) про визнання поважними причин пропуску подання доказів; та заяву представника позивача № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 13.06.2024 (вх.№4743 від 14.06.2024) залишено без розгляду, з огляду на недоведення ним поважності причин пропуску строку на подання додаткових доказів.

Апеляційним судом не встановлено порушень норм процесуального права при прийнятті місцевим господарським судом вказаних ухвал.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (ч.1 ст.275 ГПК України).

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваних ухвал та основного рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги в цій частині без задоволення.

Щодо апеляційної скарги в частині оскарження додаткового рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 221 ГПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За змістом статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як зазначалося вище, додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19 серпня 2024 року у справі №921/857/23 заяву Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Східний-Тернопіль" про судові витрати задоволено частково, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив Східний-Тернопіль" 20 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. (із заявлених до стягнення 30 000 грн), однак, колегія суддів з таким висновком суду частково не погоджується, з огляду на наступне:

Згідно з ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

В силу положень ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 4 ст.129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач подав місцевому господарському суду: - копію договору про надання правової допомоги №44 від 09.11.2022; - копію Додаткової угоди №2 до Договору №44 від 09.11.2022; - копію Акту №1 від 01.08.2024 про надані послуги адвокатом згідно із договором пор надання правової допомоги №44 від 09.11.2022; - копію Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.08.2024.

Згідно з п.1.1 договору про надання правової допомоги №44 від 09 листопада 2022 року, укладеного між адвокатом Матус Т.А. (адвокат) та Обслуговуючим кооперативом "Гаражний кооператив "Східний-Тернопіль" (клієнт), адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити надані послуги у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Відповідно до п.2.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

За правову допомогу, передбачену в п.1.2 договору, клієнт сплачує адвокату винагороду, розмір якої визначається окремою додатковою угодою, що підписується сторонами (п.3.1 Договору).

05 лютого 2024 року між ОСОБА_2 та ОК "Гаражний кооператив "Східний-Тернопіль" укладено Додаткову угоду №2 до Договору про надання правової допомоги №44 від 09.11.2022, за умовами якої сторони за взаємною згодою та керуючись ст.30 Закону України" "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлюють фіксований розмір гонорару (винагороду) адвоката за надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) клієнту при розгляді у Господарському суду Тернопільської області у справі №607/11065/22 від 24.10.2023. Сторони досягли взаємної згоди, що фіксований розмір гонорару (винагороди) за надання правової допомоги адвоката, зазначеної у п.1 цієї Додаткової угоди, становить 25 000 грн (п.п.1,2 Додаткової угоди №2).

Згідно з п.5 Додаткової угоди №2 оплата фіксованого розміру гонорару зазначеного в цій Додатковій угоді здійснюється клієнтом на підставі акту приймання-передачі після ухвалення Господарським судом Тернопільської області рішення за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до клієнта.

Поряд з тим, у відповідності до акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.08.2024 адвокатом надано наступні послуги: вивчено матеріали позовної заяви надіслані ОСОБА_1 відповідачу, які стосуються розгляду господарської справи №921/857/23 за позовом ОСОБА_1 до Клієнта про поновлення на роботі та надав консультації щодо можливих варіантів захисту його прав у справі №921/857/23 п. 1.1.); адвокатом здобуто докази необхідні для написання та подання відзиву на позовну заяву у справі 3921/857/23 та виготовлено копії відповідних документів, які в подальшому надісланні сторонам та суду (п.1.2.); Адвокат ознайомився з відповіддю на відзив у справі №921/857/23 (п.1.3); Адвокат склав, підписав та подав до Господарського суду Тернопільської області клопотання про долучення доказів у справі №921/857/23 (п. 1.4); Адвокат склав, підписав та подав до Господарського суду Тернопільської області заперечення у справі №921/857/23 та виготовив копії документів, на яких ґрунтуються заперечення проти позову Сороки С.Є. (п. 1.5.); Адвокат склав, підписав та подав до Господарського суду Тернопільської області клопотання про витребування оригіналів доказів у справі№921/857/23 (п. 1.6); Адвокат склав, підписав та подав до Господарського суду Тернопільської області письмові пояснення щодо клопотання сторони позивача про витребування доказів у справі №921/857/23 (п. 1.7); Адвокат повторно ознайомився з матеріалами господарської справ №921/857/23 з метою ознайомлення з доповненою позовною заявою, яка супереч вимог НПК України, не надсилалась позивачем стороні позивача (п. 1.8); Адвокат взяв участь в 11 судових засіданнях при розгляді Господарським судом Тернопільської області господарської справи №921/857/23 (п. 1.9.); Адвокат допоміг здобути позитивний результат для клієнта шляхом успішного завершення господарського справи №921/857/23 за результатами якого судом 1 інстанції прийнято рішення, яке є позитивним для Клієнта (п. 1.10.).

Згідно п. 3 Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.08.2024, вартість наданих послуг за надання правової допомоги в Господарському суді Тернопільської області у господарській справі №921/857/32, з врахуванням її тривалості та об`єму виконаної Адвокатом роботи, обумовлена сторонами в розмірі 30 000 грн.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст.19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, в тому числі є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характер; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Поряд з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п.5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, §268).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Поряд з цим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. (Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Усі понесені стороною витрати повинні оцінюватися з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін, а також співмірності.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

При цьому, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17).

Проаналізувавши подані відповідачем докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 30 000 грн, врахувавши подані позивачем заперечення щодо стягнення таких витрат, оцінивши зазначені у акті виконані адвокатом роботи (надані послуги), беручи до уваги предмет спору, кількість документів, що знаходиться у матеріалах справи, складність цієї справи, поведінку сторін, зміст та об`єм поданих адвокатом пояснень, тривалість судових засідань, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, враховуючи, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору, а також взявши до уваги, що позивачем є фізична особа, при цьому, останній звільнений від сплати судового збору у такій категорії справ на підставі п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача та стягнення з позивача на користь відповідача 10 000 грн у відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції.

При цьому, доводи апелянта про порушення відповідачем строку, передбаченого ч.8 ст.129 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, оскільки судом встановлено, що рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/857/23 прийнято судом 01 серпня 2024 року, а заява відповідача з долученими доказами понесення витрат на правову допомогу зареєстрована в системі «Електронний суд» - 06 серпня 2024 року, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Щодо доводів скаржника про неточності у поданих відповідачем документах на підтвердження розміру судових витрат (а саме: щодо номера справи), колегія суддів звертає увагу, що допущені адвокатом в оформленні документів про надання правничої допомоги недоліки не можуть бути підставою для відмови у стягненні фактично понесених витрат на правничу допомогу, а свідчать лише про наявність недоліків при оформленні адвокатом документів. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №747/839/18 та від 22 лютого 2022 року №910/389/21.

У будь-якому випадку, певні дефекти чи недоліки в оформленні документів, які свідчать про надання правничої допомоги, не можуть спростовувати факт надання правничої допомоги та нівелювати процесуально встановлену можливість на відшкодування судових витрат (п.3.15 постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі №921/221/21).

У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для повної відмови відповідачу у відшкодуванні витрат на правову допомогу.

Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів дійшла висновку про: часткове задоволення апеляційної скарги позивача, часткове скасування додаткового рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення про часткове задоволення заяви відповідача та стягнення з позивача на користь відповідача 10 000 грн у відшкодування витрат на правову допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції; в решті вимог заяви відмовити.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 236, 244, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Ухвали Господарського суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року, від 19 червня 2024 року та рішення Господарського суду Тернопільської області від 01 серпня 2024 року у справі №921/857/23 залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 19 серпня 2024 року у справі №921/857/23 скасувати частково.

Заяву Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль» про судові витрати задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль» (46011, м. Тернопіль, вул. Лесі Українки, 4; ідентифікаційний код юридичної особи 22604618) 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У решті вимог заяви Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив Східний-Тернопіль» - відмовити.

На виконання постанови видати наказ.

Матеріали справи №921/857/23 повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 21 жовтня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.